Ухвала суду № 61174089, 31.08.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4308/16 Справа № 201/13034/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Ходаківський М. П. Доповідач - Пищида М.М.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2016 року м. Дніпро

31 серпня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Пищида М.М.

суддів Деркач Н.М., Глущенко Н.Г.

при секретарі Назаренко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 29 березня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з зазначеним вище позовом 05 серпня 2015 року, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 28 вересня 2007 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав останній кредит у розмірі 45 000 доларів США з кінцевим терміном повернення коштів 20 вересня 2016 року включно та 12,5 % річних.

На забезпечення виконання грошових зобов'язань 28 вересня 2007 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_3 укладено договір поруки.

В подальшому кредитний портфель, до якого входить і зазначений кредитний договір, було неодноразово продано.

Останнім кредитором, який набув право вимоги є ПАТ "Альфа-Банк".

08 листопада 2012 року між ОСОБА_2 та ПАТ "Альфа-Банк" було укладено договір про внесення змін і доповнень №1 до вказаного договору.

Однак грошові зобов'язання ОСОБА_2 належним чином не виконала, у зв'язку із чим станом на 01 липня 2015 року утворилась заборгованість за кредитним договором у сумі 164 672 грн. 52 коп., що складається із : заборгованості за кредитом - 159 811 грн. 49 коп.; заборгованості за відсотками - 3 402 грн. 22 коп.; пені за прострочення сплати кредиту та відсотків - 1 458 грн. 81 коп.

Вважаючи, що позичальниця належним чином не виконала своїх грошових зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку із чим утворилась заборгованість, банк просив стягнути вищезазначену суму заборгованості з позичальниці та поручителя.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2016 року позов публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"до ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 ПАТ "Альфа-Банк" заборгованість за кредитним договором № 0301/0907/71-376 від 28.09 .2007 року у розмірі 164 672 грн. 52 коп., що складається із : заборгованості за кредитом - 159 811 грн. 49 коп.; заборгованості за відсотками - 3 402 грн. 22 коп.; пені за прострочення сплати кредиту та відсотків - 1 458 грн. 81 коп. та вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З урахуванням того, що особа наділена правом звернення до суду саме за захистом своїх прав, перегляд законності та обгрунтованності оскаржуваного рішення суду першої інстанції буде проведено лише щодо апелянта ОСОБА_2

Суд першої інстанції, задовольняючи позов публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк", виходив із того, що позичальник за спірним договором належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з повернення кредитних коштів, у результате чого утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з боржника та поручителя на користь банку.

Така позиція суду правильна виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28 вересня 2007 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №0301/0907/71-376 до умов якого банк надав останній кредит у розмірі 45 000 доларів США з кінцевим терміном повернення коштів 20 вересня 2016 року та сплатою 12,5 % річних

25 травня 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, згідно умов якого, до останнього перейшли всі права та обов'язки як кредитора за кредитним договором №0301/0907/71-376.

15 червня 2012 року між ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Альфа-Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, згідно умов якого, до останнього перейшли всі права та обов'язки як кредитора за кредитним договором №0301/0907/71-376.

08 листопада 2012 року між ПАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_2 було укладено договір про внесення змін і доповнень №1 до кредитного договору №0301/0907/71-376.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Оскільки позичальник своєчасно не виконувала свої зобов'язання щодо повернення грошей, утворилась заборгованість, яка станом на 01 липня 2015 року становить 164 672 грн. 52 коп. та складається з: заборгованості за кредитом - 159 811 грн. 49 коп.; заборгованості за відсотками - 3 402 грн. 22 коп.; пені - 1 458 грн. 81 коп., у зв'язку з чим у позивача виникло право на пред'явлення даного позову, а тому висновок суду щодо стягнення суми є правильним.

Посилання апелянта з приводу того, що судом першої інстанції безпідставно було відмовлено у прийнятті її позову до ПАТ "Альфа-Банк" про визнання недійсним договору про внесення змін та доповнень №1 не заслуговує на увагу, оскільки не є предметом перегляду в суді апеляційної інстанції.

Твердження апелянта, що позивачем було введено її в оману щодо розміру заборгованості шляхом направлення досудової вимоги з сумою боргу значно вищою ніж зазначено в позові не мають правового значення, оскільки згідно норм матеріального права України направлення досудової вимоги є одним зі способів позасудового врегулювання спору та здійснюється з метою спонукання боржника на вчинення дій спрямованих на врегулювання конфлікту миром, та не несе в собі будь-яких інших функцій ніж інформаційну.

Посилання апелянта з приводу того, що звернення до суду позивача з даним позовом є передчасним, оскільки було порушено порядок встановлений Законом України "Про захист прав споживачів" для дострокового стягнення заборгованості не заслуговує на увагу оскільки, останній звернувся до суду з вимогами про стягнення поточної заборгованості.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи відповідача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права.

Відповідно до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суд першої інстанції правильно застосував правові норми та ухвалив правильне по суті рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 29 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: