Ухвала суду № 61172021, 29.08.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №581/372/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Сізов Д. В.Номер провадження 22-ц/788/1361/16 Суддя-доповідач - Лузан Л. В. Категорія - 57

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Лузан Л. В.,

суддів - Криворотенка В. І. , Сибільової Л. О.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго"

на рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 23 червня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго"

про відновлення постачання електричної енергії,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 23 червня 2016 року позов задоволено.

Зобов'язано ПАТ "Сумиобленерго" відновити постачання електричної енергії до житла ОСОБА_3 по АДРЕСА_1.

Стягнуто з ПАТ "Сумиобленерго" в дохід держави 551,20 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду і постановлення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що у справі не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені норми матеріального і процесуального права .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

Власником житлового будинку по АДРЕСА_1 є ОСОБА_3, а власником земельної ділянки під житловим будинком являється Подільківська сільська рада.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Подільківської сільської ради від 06.10.1993 р. №17 "Про затвердження списків жителів сільської ради на приватизацію землі" ОСОБА_3 була включена до цього списку для безоплатної приватизації земельної ділянки по АДРЕСА_1 Липоводолинського району Сумської області.

За останні п'ять років в житловому будинку по АДРЕСА_1 були зареєстровані:

- позивачка, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - голова домогосподарства,

- чоловік позивачки, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2,

- дочка позивачки, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3,

- дочка позивачки, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4,

- син позивачки, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5,

- онука позивачки, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6,

На час розгляду справи за названою адресою зареєстровані ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5

Встановлено, що на протязі багатьох років мешканці будинку по АДРЕСА_1 являються споживачами послуг ВАТ "Сумиобленерго". Спожита електроенергія сплачувалась своєчасно.

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 18 березня 2010 року :

зобов'язано ОСОБА_3 допустити представників ВАТ "Сумиобленерго" до електричного лічильника, встановленого у житловому будинку по АДРЕСА_1 для перевірки його справності, цілісності пломб на лічильнику і обстеження електропроводки;

зобов'язано ОСОБА_3 допустити представників ВАТ "Сумиобленерго" до перших ізоляторів житлового будинку по АДРЕСА_1 для виконання організаційних і технічних заходів, спрямованих на припинення передачі електроенергії в її електроустановку.

05 лютого 2015 року філія "Роменський район електричних мереж" ПАТ "Сумиобленерго" поштою надіслала ОСОБА_3 попередження про припинення з 11 березня 2015 року постачання електричної енергії до житлового будинку АДРЕСА_1 у зв'язку з відмовою ОСОБА_3 та членів її сім'ї укласти договір про користування електричною енергією та невиконанням рішення суду від 18 березня 2010 року.

У вказаному попередженні ОСОБА_3 було запропоновано укласти відповідний договір, допустити працівників товариства до електричного лічильника для перевірки його справності, цілісності пломб, повірки, обстеження електропроводки (ас.20).

11 лютого 2015 року ОСОБА_3 отримала вищеназване повідомлення (а.с. 21).

11 березня 2015 року філією "Роменський район електричних мереж" ПАТ "Сумиобленерго" електроустановка споживача ОСОБА_3 була відключена на електроопорі від електропостачання. У заявці про відключення електропостачання зазначено причини відключення: 1). недопуск працівників ПАТ "Сумиобленерго" до електричного лічильника, встановленого у житловому будинку; 2). відмова укласти договір про користування електроенергією (а.с.22).

Посилаючись на незаконність названих дій відповідача та порушення її прав як споживача електричної енергії, ОСОБА_3 просила суд поновити її порушене право на користування електричною енергією.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відключення позивачеві електропостачання відбулося всупереч вимогам діючого законодавства, а тому підлягає відновленню.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, висновки суду відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а доводи апеляційної скарги про протилежне не можна визнати обґрунтованими. При цьому виходить з наступного.

Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, Законом України "Про електроенергетику" від 16 жовтня 1997 р. N 575/97-ВР, "Правилами користування електричною енергією для населення", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. Вказані правовідносини є договірними.

Захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються Законом України "Про електроенергетику", законами України "Про захист прав споживачів", "Про захист економічної конкуренції", "Про енергозбереження", іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 714 ЦК України 1. За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. 2. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. 3. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Статтею 25 Закону України "Про електроенергетику" у редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачається, що споживачі електричної енергії мають право на приєднання та підключення до електричної мережі, за умови виконання правил приєднання електроустановок до електричних мереж.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

"Правилами користування електричною енергією для населення", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. N 1357 передбачається, зокрема, наступне :

п. 3 Споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією (додаток 1) і укладається на три роки.

Договір про користування електричною енергією вважається продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення зазначеного терміну жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін.

Енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, об'єкти якого розташовані на цій території, в укладенні договору про користування електричною енергією.

У разі виникнення питань, можливі шляхи вирішення яких не обумовлені договором, сторони керуються цими Правилами та законодавством.

п. 35. Енергопостачальник має право відключити споживача у разі:

самовільного підключення до електричної мережі;

розкрадання електричної енергії, навмисного пошкодження приладу обліку та зриву пломби;

порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію у порядку, визначеному пунктом 27 цих Правил або порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості;

неоплати за встановлення нового приладу обліку відповідно до пункту 17 або інших платежів згідно з цими Правилами;

невиконання припису Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії;

зниження показників якості електричної енергії з вини споживача.

Під час розгляду справи було встановлено, що 07 серпня 2000 року між чоловіком позивачки, ОСОБА_4, та ВАТ "Сумиобленерго" був укладений договір про користування електричною енергією по АДРЕСА_1 Липоводолинського району Сумської області.

Відповідно до п. 17 Договору від 07 серпня 2000 року Договір набирає чинності з дня його підписання; укладається на три роки; вважається продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про відмову від цього Договору або його перегляду.

Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про те, що укладений між ОСОБА_4 та ВАТ "Сумиобленерго" Договір від 07 серпня 2000 року на час розгляду справи не припинився.

Зокрема. Пунктом 17 Договору від 07.08.2000 р., який узгоджується з положеннями п. 3 "Правил користування електричною енергією для населення", встановлений мінімальний строк договору, але максимальний строк не встановлений. Кожного року договір вважається продовженим ще на рік за винятком випадку, коли за місяць до закінчення терміну його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про відмову від цього Договору або його перегляду.

Під час розгляду справи було встановлено, що жодна із сторін договору в установленому порядку не подавала заяви про відмову від Договору 07.08.2000 р. або про його перегляд.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_3 пояснила, що житловий будинок по АДРЕСА_1 має статус спільного майна подружжя, оскільки був набутий нею і ОСОБА_4 під час їх шлюбу, а укладений ОСОБА_4 з ВАТ "Сумиобленерго" Договір від 07.08.2000 р. вважається укладений з її, ОСОБА_3, згоди та в інтересах їх сім'ї. Названі пояснення ОСОБА_3 узгоджуються з вимогами ст.ст. 22 і 23 КпШС .

Таким чином, висновки суду першої інстанції про те, що на підставу Договору від 07.08.2000 р. між сторонами існують договірні відносини з приводу електропостачання, підтверджується матеріалами справи та вимогами закону.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про незаконність відключення належного ОСОБА_3 житлового будинку по АДРЕСА_1 від електропостачання з наступних підстав.

Пунктом 35 "Правил користування електричною енергією для населення" передбачений вичерпний перелік випадків, коли Енергопостачальник має право відключити споживача від споживання електричної енергії. Названа норма права не передбачає можливості відключення споживача від електропостачання у зв'язку з відмовою переукласти договір про користування електричною енергією та невиконанням рішення суду від 18 березня 2010 року, як сталося у спірному випадку.

Доводи представників ПАТ "Сумиобленерго" про те, що позивачка була відключена від електропостачання на підставі рішення суду від 18 березня 2010 року не можна визнати обґрунтованими, оскільки при ухваленні названого рішення суд чітко зазначив, що "не вирішує питання стосовно того, чи повинен позивач (ВАТ "Сумиобленерго") відключати відповідача (ОСОБА_3.) від подачі електроенергії та вчиняти інші дії, направлені на обмеження його споживання електроенергії, а лише констатує факт того, що позивач як постачальник електроенергії має право згідно чинного законодавства на безперешкодний доступ до електроустановки відповідача для виконання своїх функціональних обов'язків" ( ас. 38).

Крім того, під час розгляду справи було встановлено, що ПАТ "Сумиобленерго" не вчиняло передбачених законом дій до примусового виконання рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 18 березня 2010 року, а в даний час спливли передбачені законом строки для його примусового виконання.

З матеріалів справи та пояснень сторін у судовому засіданні вбачається, що на протязі тривалого часу між сторонами існують спірні правовідносини, виникнення яких ОСОБА_3 пов'язує з неправомірними діями працівників ПАТ "Сумиобленерго", вчиненими декілька років тому відносно неї та членів її сім'ї як споживачів послуг.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що всі спірні питання сторони мають вирішувати у спосіб, передбачений законом, але їх існування не надає ПАТ "Сумиобленерго" права для відключення житлового будинку ОСОБА_3 від електропостачання за відсутності підстав, передбачених п. 35 "Правил користування електричною енергією для населення" .

Колегія суддів вважає безпідставними доводи представників ПАТ "Сумиобленерго" про те, що суд вийшов за межі позову, оскільки обрав не той спосіб захисту порушеного права, ніж зазначила позивачки у позові. Зокрема, позивачка просила суд "забезпечити споживача електроенергією", в той же час суд у рішенні "зобов'язав ПАТ "Сумиобленерго" відновити постачання електричної енергії до житла ОСОБА_3 по АДРЕСА_1".

Колегія суддів вважає, що в даному разі суд першої інстанції не виходив за межі заявленого у справі позову, які визначаються, у першу чергу, обставинами, якими позивач обґрунтовує свій позов. Суд діяв з дотриманням вимог:

ст. 4 ЦПК України, відповідно до якої здійснюючи правосуддя, суд захищає, зокрема, права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України

та ст. 16 ЦК України, якою передбачається, що особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Колегія суддів не перевіряє обґрунтованість доводів ПАТ "Сумиобленерго" про те, що встановлений у житловому будинку ОСОБА_3 лічильник в даний час не повірений, оскільки перевірка названих обставин виходить за межі заявленого у справі позову.

Доводи апеляційної скарги ПАТ "Сумиобленерго" про те, що ОСОБА_3 самовільно підключилась до електромереж, оскільки користувалась електричною енергією без договору, - суперечать встановленим обставинам справи.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були повно та всебічно встановлені обставини справи, правильно застосовані норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення суду у слід залишити без змін.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів - у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" відхилити.

Рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 23 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий -

Судді -