Ухвала суду № 61166128, 06.09.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 149/392/16-ц Провадження № 22-ц/772/2486/2016Головуючий в суді першої інстанції Вергелес В. О.Категорія 19Доповідач Ковальчук О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі :

головуючого Ковальчука О.В.,

суддів : Іващук В.А., Колос С.С.

при секретарі Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору міни недійсним,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 23 травня 2016 року у цій справі,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 9 липня 2015 року між нею та ОСОБА_3 було укладено договір міни, відповідно до якого вона передала у власність ОСОБА_3 будинок житловою площею 64 кв.м. разом із господарським спорудами та двома земельними ділянками загальною площею 0,13 га, що знаходяться по АДРЕСА_3 в обмін на однокімнатну квартиру № 4 загальною площею 33,6 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_4, з доплатою у її сторону 7500 доларів США та залишення за нею права пожиттєвого користування однією із земельних ділянок, а саме земельної ділянки площею 0,0268 га. Укладенню договору передував огляд нею квартири, що належала ОСОБА_3, де остання встановлені електроконвектори видала за газове опалення (батареї), чим ввела ОСОБА_2 в оману, не повідомивши їй, що система опалення у квартирі відсутня. Про відсутність системи опалення ОСОБА_2 стало відомо після її звернення до відповідних установ для оформлення субсидії. За таких обставин вона не може повноцінно обігрівати квартиру, а також сплачувати за опалення, оскільки останній було відмовлено в оформленні субсидії з тих підстав, що електроконвектори не вважаються опаленням на яке може надаватись субсидія. Після того як виявилося, що у квартирі практично відсутнє опалення, очевидним став факт того, що оціночна вартість квартири, яка зазначена у договорі міни, є завищеною. Крім того, під час перевезення ОСОБА_3 та її чоловіком майна ОСОБА_2 з будинку до квартири остання виявила пропажу сімейних реліквій - книг та ікони. Позивач вважає, що ОСОБА_3 ввела її в оману щодо обставин, які мають істотне значення, а тому просила вказаний правочин визнати недійсним.

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 23 травня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, в апеляційній скарзі фактично просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що 9 липня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір міни, відповідно до якого ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_3 будинок житловою площею 64 кв.м. разом із господарським спорудами та двома земельними ділянками відповідною площею 0,100 га та 0,0268 га, що знаходяться по АДРЕСА_3 у м. Хмільнику Вінницької області в обмін на однокімнатну квартиру № 4 загальною площею 33,6 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_4. Згідно звіту про незалежну оцінку виконану оцінювачем ПП "Земля і право" 30 червня 2015 року оціночна вартість квартири становить 292 203 грн. Згідно звіту про незалежну оцінку виконану оцінювачем ПП "Земля і право" 30 червня 2015 року оціночна вартість житлового будинку з господарським будівлями становить 220 304 грн. Згідно звіту про оцінку об'єкту, виконаного оцінювачем консалтингової компанії ПП "САНТ-200" 30 червня 2015 року, оціночна вартість земельної ділянки площею 0,1000 га становить 69 620 грн. Згідно звіту про оцінку об'єкту, виконаного оцінювачем консалтингової компанії ПП "САНТ-2000" 30 червня 2015 року, оціночна вартість земельної ділянки площею 0,0268 га становить 2 400 грн. Умовна вартісна оцінка нерухомого майна, що належить кожній із сторін, зроблена і узгоджена ними до цього правочину. Сторони оцінюють нерухоме майно, що належить кожній із них, у 290 000 грн. За досягнутою домовленістю грошова доплата жодною із сторін другій стороні за цим договором не здійснюється. Вказані обставини підтверджуються зазначеним договором міни від 9 липня 2015 року, посвідченим приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу ОСОБА_4 9 липня 2015 року, зареєстрованим в реєстрі за № 808 (а.с.7-9).

Згідно розписки від 9 липня 2015 року (а.с. 44) ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_3 7500 доларів США згідно договору обміну квартири по АДРЕСА_4 на приватний будинок і земельну ділянку по АДРЕСА_3 на приватний будинок і земельну ділянку по АДРЕСА_3 і договір міни складений 9 липня 2015 року.

Із пояснень сторін та показів свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 судом також встановлено, що ОСОБА_2 неодноразово, зокрема числі і з участю ОСОБА_5, перед укладенням договору міни оглядалася квартира АДРЕСА_1.

Відповідно до довідки Хмільницького управління з експлуатації газового господарства № 274 від 17 березня 2016 року абонент ОСОБА_2, яка проживає за адресою - АДРЕСА_2, користується природним газом та по базі даних числяться такі газові прилади - колонка ВПГ-18, газова плита ПГ-4 (а.с.67).

Встановивши вказані обставини справи та керуючись ст. ст. 229, 230 ЦК України, ст. ст. 10, 60 ЦПК України, суд відмовив у задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено, що ОСОБА_3 навмисно ввела другу сторону договору, тобто ОСОБА_2, в оману щодо обставин, які мали істотне значення для укладення договору міни, не повідомила наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину або замовчувала їх існування. Зокрема такий висновок суду також підтверджується показаннями свідка ОСОБА_5, який є свідком зі сторони позивача ОСОБА_2, який серед іншого показав, що ОСОБА_2 під час огляду квартири було відомо і зрозуміло, що квартира, яка була предметом обміну на належний їй будинок, опалюється електричними конвекторами і вартість будинку та квартири з врахуванням доплати приблизно була рівною. Також, оцінюючи пояснення ОСОБА_2 надані нею в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що обставини, які змусили її звернутися до суду з даним позовом, зокрема і труднощі з оплатою комунальних послуг через різке зростання вартості електричної енергії та інших комунальних послуг, фактично виникли вже після укладення сторонами договору міни і не пов'язані з тими обставинами, які існували до укладення та під час укладення договору міни.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду, оскільки у порушення положень ст. ст. 10, 60 ЦПК України ОСОБА_2 не було доведено обставин, на які вона посилалась як на підставу своїх вимог.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд дійшов хибного висновку щодо обізнаності позивача, що вказана квартира отоплюється електричними конвекторами спростовуються поясненнями самого ж апелянта безпосередньо в апеляційній скарзі, де остання зазначає, що ОСОБА_3 повідомила про встановлене в квартирі електроопалення.

Посилання апелянта на поганий стан її здоров'я на час укладення спірного договору, як на підставу неможливості прийняти виваженого рішення щодо укладення такого договору, колегія суддів до уваги не бере, оскільки надані апелянтом медичні документи щодо стану її здоров'я не дають підстав для висновку, що незадовільний стан її здоров'я якимось чином пов'язаний із її твердженням про введення останньої в оману при укладенні договору міни, чого вона не довела.

Всі інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до іншої оцінки доказів, ніж зроблена судом, але не дають підстав для висновку щодо незаконності чи необґрунтованості оскаржуваного рішення, тому відповідно до положень ст. 308 ЦПК України вказану апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 23 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий О.В. Ковальчук

Судді : В.А. Іващук

С.С. Колос