Ухвала суду № 61166102, 08.09.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №149/3940/13-к

Провадження №1-в/127/1416/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2016 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Бернади Є.В.,

при секретарі Бондарчук А.В.,

за участю прокурора Порохницького М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 про зарахування строку попереднього увязнення у строк призначеного покарання за вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 07.11.2014 р.,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_1 про зарахування строку попереднього увязнення у строк призначеного покарання за вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 07.11.2014 р.

Клопотання мотивоване тим, що він відбуває покарання за вироком, згідно з яким його засуджено 07.11.2014 р. Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області за ч.1 ст. 115 КК України з урахуванням ч.1 ст. 71 КК України до покарання у виді 12 років позбавлення волі й в місцях позбавлення волі він перебуває з 15.03.2011 р.

Крім того, засуджений обґрунтовував своє клопотання тим, що йому не було зараховано строк перебування під вартою з26.01.2010 р. по 07.09.2010 р., з 15.03.2011 р. по 28.04.2015 р., з 27.05.2016 р. по 13.06.2016 р. та з 28.04.2015 р. по 01.08.2015 р.

ОСОБА_1 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні.

Прокурор Порохницький М.Ю. в судовому засіданні зазначив, що підстави для задоволення даного клопотання відсутні, оскільки відповідні зарахування засудженому було здійснено на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 13.04.2016 р. та ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 05.04.2016 р.

Заслухавши пояснення засудженого, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

З оглянутих в судовому засіданні матеріалів особової справи випливає, що 15.03.2011 р. ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст. 115 КПК України (1960 року) і 18.03.2011 р. Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області відносно нього обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою.

01.02.2013 р. Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області ухвалено вирок, відповідно до якого ОСОБА_1 засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України з урахуванням ч. 5 ст. 71 КК України до покарання у виді 12 років позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 31.10.2013 р. вказаний вирок скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд, за результатами якого 07.11.2014 р. Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області ухвалено вирок, відповідно до якого ОСОБА_1 засуджений за ч.1 ст. 115 КК України з урахуванням ч.1 ст. 71 КК України до покарання у виді 12 років позбавлення волі. Вказаний вирок набув законної сили на підставі ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 20.02.2015 р.

Разом з тим, з матеріалів особової справи вбачається, що 12.06.2015 р. Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, та засудженого ОСОБА_1

Також з матеріалів особової справи вбачається, що за результатами нового апеляційного розгляду 05.06.2016 р. Апеляційним судом Вінницької області постановлено ухвалу, згідно з якою вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 07.11.2014 р. залишено без змін. Крім того, з даної ухвали випливає, що ОСОБА_1 зараховано строк перебування під вартою з 15.03.2011 р. по 20.02.2015 р. та з 03.11.2015 р. по 05.04.2016 р.

Зі змісту ч. 5 ст. 72 КК України випливає, що зарахування судом строку попереднього увязнення з розрахунку 1 день попереднього увязнення за 2 дні позбавлення волі здійснюється саме в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє увязнення.

З матеріалів особової справи випливає, що ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні був затриманий саме 15.03.2011 р., а тому суд вважає, що правові підстави для зарахування строку перебування під вартою до строку призначеного покарання відповідно з розрахунку 1 день попереднього увязнення за 2 дні позбавлення волі до даної дати відсутні.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про попереднє увязнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Таким чином, суд приходить до переконання, що дати перебування засудженого ОСОБА_1 під вартою, на які він посилається у клопотанні, зарахуванню не підлягають, оскільки судом Апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду було виконано вимоги ч. 5 ст. 72 КК України щодо зарахування строку попереднього увязнення до строку відбування покарання відповідно до строків застосованого запобіжного заходу в даному кримінальному провадженні. Посилання ж ОСОБА_1 на перебування під вартою з 26.01.2010 р. по 07.09.2010 р. суд до уваги не приймає. Зокрема, матеріалами особової справи вказаний строк перебування під вартою у даному провадженні документально не підтверджений.

Керуючись ст. 371, 539 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зарахування строку попереднього увязнення до строку відбування покарання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: