Постанова № 61164865, 29.08.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 серпня 2016 року № 826/5651/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного банку «Дельта Банк» Кадирова В.В. за участю третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного банку «Дельта Банк» Кадирова В.В. (далі - відповідач та/або уповноважена особа), за участю третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - третя особа) та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного банку «Дельта Банк» Кадирова В.В. про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 12.02.2015 №015-28551-120215 та договору банківського вкладу (депозиту) від 16.02.2015 №007-28551-160215, укладених між ОСОБА_1 і публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», та застосування наслідків недійсності (нікчемності) правочинів, яке оформлене наказом від 16.09.2015 №813 (зі змінами згідно наказу від 22.09.2015 №836);

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного банку «Дельта Банк» Кадирова В.В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу (депозиту) від 12.02.2015 №015-28551-120215 та договору банківського вкладу (депозиту) від 16.02.2015 №007-28551-160215 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах гарантованої суми відшкодування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила про відсутність підстав для визнання нікчемними банківських договорів, що були укладені нею з банком. Більше того, ОСОБА_1 стверджує про відсутність надання останній будь - яких пільг та переваг, що прямо не встановлені законодавством чи внутрішніми документами банку, що в свою чергу свідчить про протиправність оскаржуваного рішення.

Третя особа проти позову заперечила з підстав, викладених в письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи.

Разом з цим, 31.05.2016 представником позивача подано клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Водночас, 31.05.2016 сторони не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

За таких обставин, судом враховуючи не явку сторін, відсутність потреби заслухати свідків, на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Водночас, 03.08.2016 від відповідача надійшли письмові заперечення на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідно до наявних у справі матеріалів судом встановлено, що 12.02.2015 між ОСОБА_1 і ПАТ «Дельта Банк» укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США №015-28551-120215 (далі - договір від 12.02.2015).

Згідно п. 1.2. вказаного договору сума вкладу складає 1500, 00 доларів США.

Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладання сторонами цього договору. У разі, якщо в день укладання сторонами цього договору, вкладник не здійснить перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, це договір вважається таким, що не був укладений (п. 1.8. договору від 12.02.2015).

Додатковою угодою №1 до договору №015-28551-120215 від 12.02.2015 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США від 12.02.2015 сторони домовилися викласти п. 1.8 ст. 1 договору в наступній редакції:

« 1.8. Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з поточного рахунку фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладання сторонами договору».

Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності №45779805 від 12.02.2015 судом вбачається, що на рахунок позивача від ОСОБА_3 надійшли грошові кошти в сумі 1 500, 00 доларів США.

Поряд з цим, 16.02.2015 2015 між ОСОБА_1 і ПАТ «Дельта Банк» укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США №007-28551-160215 (далі - договір від 16.02.2015).

Пунктом 1.2. вказаного вище договору встановлено, що сума вкладу складає 2 709, 00 доларів США.

Водночас, зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладання сторонами цього договору. У разі, якщо в день укладання сторонами цього договору, вкладник не здійснить перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, це договір вважається таким, що не був укладений (п. 1.8. договору від 16.02.2015).

Додатковою угодою №1 до договору №007-28551-160215 від 16.02.2015 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США від 16.02.2015 сторони домовилися викласти п. 1.8 ст. 1 договору в наступній редакції:

« 1.8. Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з поточного рахунку фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладання сторонами договору».

Як вбачається з платіжного доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності №45954337 від 16.02.2015 на рахунок позивача від ОСОБА_4 надійшли грошові кошти в розмірі 2 709, 00 доларів США.

Між тим, постановою правління Національного банку України №692/БТ від 30.10.2014 року було прийнято рішення про віднесення АТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних на строк 180 днів та запроваджено обмеження в його діяльності. Зокрема, Банку було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантоване сума відшкодування за вкладом фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності цією Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

03.11.2014 року головою Ради директорів ПАТ «Дельта Банк» прийнятий наказ за №2650 «Щодо стабілізації діяльності Банку», згідно якого з 04.11.2014 з метою стабілізації діяльності Банку запроваджено виконання певних обмежень, зокрема: щодо недопуску проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, укладених до 04.11.2014, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

Надалі, на підставі постанови правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 "Про віднесення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.2015 прийнято рішення за №51 про запровадження з 03.03.2015 по 02.06.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В.

За рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №147 від 03.08.2015 строк здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" продовження до 02.10.2015 включно.

Постановою правління Національного банку України від 02.10.2015 №664 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк».

На виконання даної постанови Національного банку України від 02.10.2015 №664 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 02.10.2015 №181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку». Даним рішенням розпочато процедуру ліквідації цього Банку та призначено уповноважену особу Фонду гарантування з делегуванням їй всіх повноважень ліквідатора АТ «Дельта Банк», визначених ст.ст. 37, 38, 51, ч. 1 та 2 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Кадирову В.В. на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно.

07.10.2015 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на своїй офіційній сторінці було розміщено оголошення про початок виплати коштів за вкладами публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» з 08.10.2015.

Як стверджує позивач, їй стало відомо, що наказом від 16.09.2015 №813 (зі змінами згідно наказу від 22.09.2015 №836) було визнано нікчемними правочини згідно з переліком, зокрема і тих договорів, що були укладені останньою з публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає до скасування ОСОБА_1 звернулася до суду а захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначаються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 №4452-VI (далі - Закон №4452-VI).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI вклад це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, а вкладник це фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону №4452-VI).

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 1 ст. 27 Закону №4452-VI визначено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

При цьому, уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (ч. 2 ст. 27 Закону №4452-VI).

Водночас, ч. 3, 4, 5 ст. 27 Закону №4452-VI передбачено наступне.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно ч. 2 ст. 37 Закону №4452-VI Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема, вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом; продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

При цьому, силу приписів ч. 2 ст. 38 Закону №4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

В той же час, Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює повноваження, що визначені частиною другою статті 37 цього Закону (п. 8 ч. 1 ст. 48 Закону №4452-VI).

Аналіз вказаного в сукупності дає суду підстави стверджувати про наявність обов'язку у Фонду або шляхом делегування повноважень уповноважені особі, здійснення перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. При цьому, підстави нікчемності правочинів є вичерпними, а порядок їх встановлення визначені нормативно-правовими актами Фонду.

Тобто, уповноважена особа здійснює перевірку правочинів на предмет виявлення їх нікчемності та фіксує даний факт.

Таким чином, на думку суду, саме рішення щодо визнання правочину (договору) нікчемним, яке оформлюється відповідним наказом породжує правові наслідки для особи, яка претендує на отримання гарантованої суми вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Поряд з цим, п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI встановлено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з таких підстав: банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Згідно ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

При цьому, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Водночас, в силу приписів ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Аналіз вказаного в сукупності дає суду підстави дійти висновку, що законодавчо визначено право Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та/або уповноваженої особи Фонду (в межах делегованих повноважень) на визнання правочинів неплатоспроможного банку такими, що порушують публічний порядок, у випадках, визначених у ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (дані висновки відповідають позиції Вищого адміністративного суду України, що викладена в його постанові від 21.01.2016 № К/800/26658/15).

Положеннями ч. 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Так, в ході розгляду справи судом встановлено, що комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями AT «Дельта Банк» було здійснено перевірку договорів (правочинів) за вкладними операціями, на предмет виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними з підстав, передбачених ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI).

Перевірка здійснювалася на виконання Наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT «Дельта Банк» №408 від 29.05.2015 року та на виконання рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №174/15 від 27.07.2015 року.

Відповідно до протоколу засідання Комісії від 15.09.2015 , остання вирішила затвердити результати перевірки, якою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Перелік таких правочинів наведено у додатку №1 до Протоколу.

Вважати раніше затверджені Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями AT «Дельта Банк» Протоколи діючими виключно в тій частині, що не суперечить рішенню Комісії, прийнятому цим Протоколом.

Надати на затвердження Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT «Дельта Банк» даний протокол засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за вкладними операціями.

Запропонувати Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів на здійснення тимчасової адміністрації в AT «Дельта Банк» видати відповідний наказ щодо виявлення договорів банківського вкладу (депозиту), за якими кошти на вкладні рахунки були перераховані іншими фізичними особами, та які є нікчемними згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та щодо застосування наслідків такої нікчемності.

У зв'язку із виявленням Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями AT «Дельта Банк», призначеною наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT «Дельта Банк» №408 від 29.05.2015 року нікчемних правочинів відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме: договорів банківського вкладу (депозиту), перелік яких наведено в Додатку №1 до цього Наказу, що були укладені між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та фізичними особами - клієнтами Банку після 16.01.2015 року включно, за якими кошти були зараховані за такими договорами від інших фізичних осіб, та операції за якими призвели до збільшення гарантованої суми відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, 16.09.2015 був винесений наказ тимчасової адміністрації AT «Дельта Банк» №813 «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями».

Даним наказом відповідача вирішено: застосувати наслідки нікчемності Договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Договори), та перелік яких наведено в Додатку № 1 до цього Наказу, для чого:

- у строк до 18.09.2015 року забезпечено автоматизацію процесу формування бухгалтерських проводок по поверненню коштів з депозитних рахунків, відкритих відповідно до Договорів, або з поточних рахунків, на які відповідно до умов Договорів були перераховані кошти після закінчення строку дії Договорів або дострокового їх розірвання, на рахунки фізичних осіб, які здійснили перерахування коштів на вкладні рахунки, відкриті відповідно до умов Договорів, перелік яких наведено в Додатку № 1 до цього Наказу, згідно до реєстру операцій, наведеному в Додатку № 2 до цього Наказу;

- автоматизацію процесу сторнування процентів, нарахованих відповідно до умов Договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

1.2. у строк до 18.09.2015 року забезпечити перевірку сформованих проводок по поверненню коштів з депозитних рахунків, відкритих відповідно до договорів, або з поточних рахунків, на які відповідно до умов договорів були перераховані кошти після закінчення строку дії договорів або в разі дострокового їх розірвання на поточні рахунки фізичних осіб, які здійснили перерахування коштів на вкладні рахунки, відкриті відповідно до умов договорів, перелік яких наведено в додатку №1 до цього наказу, на відповідність реєстру операцій, наведеному в додатку №2 до цього наказу, та призначення платежу за такими проводками, а також здійснити фактичне підтвердження таких проводок.

1.3. врахувати залишки на врахувати залишки на рахунках отримувачів та платників за операціями, перелік яких наведено в Додатку № 2 до цього Наказу, після застосування наслідків нікчемності, при формуванні Повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

1.4. у строк до 29.09.2015 направити особам, перелік яких наведено в Додатку №3 до цього Наказу повідомлення про нікчемність правочинів згідно ст. 38 Закону України "Про систем) гарантування вкладів фізичних осіб", шаблон якого розробить назва структурного підрозділу.

передати сканкопії (копії) направлених повідомлень та оригіналів документів, підтверджуючих відправку цих повідомлень, назва структурного підрозділу.

2. Застосувати наслідки нікчемності Договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за якими було здійснено перерахування коштів на вклади як третіми особами, так і власниками депозитного рахунку, та перелік яких наведено в Додатку №4 до цього Наказу, для чого здійснити дії, передбачені пунктами 1.1., 1.2., 1.3., 1.4. цього Наказу, при цьому за вказаним договорами застосувати наслідки нікчемності правочинів у порядку, визначеному в примітках Додатку №4 до цього наказу.

В подальшому, наказом уповноваженої особи від 22.09.2015 №836 «Про внесення змін до Наказу №813 від 16.09.2015 року» з метою недопущення подвійних виплат вкладникам гарантованої суми відшкодування коштів Фондом вирішено:

Не застосувати наслідки нікчемності Договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та перелік яких наведено в додатку №5 до цього наказу, кошти на які надійшли від платників, сума залишку на рахунках яких станом на 03.03.2015 року становила менше 200 000,00 грн, в частині повернення коштів платникам, які перерахували кошти на вклади за такими Договорами.

Анулювати проводки по поверненню коштів з депозитних рахунків, відкритих відповідно до Договорів, або з поточних рахунків, на які відповідно до умов Договорів були перераховані кошти після закінчення строку дії Договорів або дострокового їх розірвання, на рахунки фізичних осіб, які здійснили перерахування коштів на вкладні рахунки, відкриті відповідно до умов Договорів, перелік яких наведено в Додатку №5 до цього Наказу, згідно до реєстру операцій, наведеному в Додатку №6 до цього Наказу.

Оцінюючи наявність правових підстав для прийняття уповноваженою особою оскаржуваного рішення суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, згідно до наявних в матеріалах справи копій платіжних доручень для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності №45779805 від 12.02.2015 та №45954337 від 16.02.2015 судом вбачається, на рахунок позивача іншими фізичними особами (ОСОБА_3, ОСОБА_4) шляхом банківського переказу з поточного рахунку в Банку внесено кошти в сумі 1 500, 00 доларів США, 2 709, 00 доларів США відповідно. На даних платіжних дорученнях міститься відмітка банку про прийняття платіжного документу до виконання.

Разом з цим, представник відповідача у своїх запереченнях на позовну заяву не заперечував факт внесення зазначених сум грошових коштів на рахунок позивача.

В свою чергу, як зазначалося вище по тексту рішення, в розумінні норм п. 3 і 4 ч. 1 ст. 2 Закону №4452-VI/Є, «вклад» - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу, а «вкладник» - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

За приписами норм ст. 1062 ЦК України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.

Згідно положень п. 10.12 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492 (що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за №1172/8493), кошти на вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть бути внесені вкладником готівкою, перераховані з іншого власного вкладного (депозитного) або поточного рахунку. На вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть зараховуватися кошти, які надійшли на ім'я власника рахунку від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше.

З контексту наведених норм права слідує, що на момент укладення спірного договору та поповнення депозитного рахунку на виконання Договору законодавець не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме що вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо вкладником (аналогічні правові висновки наведені в постановах Вищого адміністративного суду України від 21.01.2016 №К/800/28390/15 і №К/800/33908/15).

Таким чином, суд вважає, що висновки Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями Банку, що викладені у протоколі від 15.09.2015, стосовно порушення позивачем умов Договору і Правил при зарахуванні коштів на депозитний рахунок спростовуються нормами чинного законодавства.

Крім того, суд враховує те, що силу норм ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Тобто, для застосування санкцій, передбачених ст. 228 ЦК України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (про що також зазначав Вищий адміністративний суд України в своїй постанові від 09.02.2016 № К/800/36215/15).

Будь-яких документальних доказів (зокрема, виписки по відповідному особовому рахунку ОСОБА_1, переліків транзакцій за участю ОСОБА_6 та інших фізичних осіб про перерахування коштів в межах суми 200 тис. грн.) на підтвердження факту надання Банком за результатами укладення Договорів банківського вкладу (депозиту) з позивачем переваг третім особам (в даному випадку позивачу) перед іншими кредиторами Банку в отриманні відшкодування з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб понад законодавчо гарантовану суму коштів (200 тис. грн.), відповідач всупереч вимог ч. 1 ст. 70, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України суду не подав та про причини відсутності таких не повідомив.

Відповідач також не надав суду документальні докази, які б свідчили, що зазначені правочини є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави та/або про визнання в судовому порядку недійсними договору банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США №015-28551-120215 від 12.02.2015 та договору банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США №007-28551-160215 від 16.02.2015.

Виходячи з наведеного суд вважає, що відповідачем не доведено належними документальними доказами наявність правових підстави для визнання нікчемними договору банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США №015-28551-120215 від 12.02.2015 та договору банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США №007-28551-160215 від 16.02.2015, укладених між ОСОБА_6 та ПАТ «Дельта Банк», та як наслідок наявність правових підстав для не включення позивача до Переліку вкладників цього Банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Наведені обставини свідчать про протиправність рішення відповідача про застосування наслідків нікчемності до договору банківського вкладу (депозиту) Лояльний» у доларах США №015-28551-120215 від 12.02.2015 та договору банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США №007-28551-160215 від 16.02.2015, що оформлено наказом від 16.09.2015 №813 (зі змінами згідно наказу від 22.09.2015 №836).

Таким чином, з урахуванням зазначеного в сукупності адміністративний позов в частині визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного банку «Дельта Банк» Кадирова В.В. про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 12.02.2015 №015-28551-120215 та договору банківського вкладу (депозиту) від 16.02.2015 №007-28551-160215, укладених між ОСОБА_1 і публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», та застосування наслідків недійсності (нікчемності) правочинів, яке оформлене наказом від 16.09.2015 №813 (зі змінами згідно наказу від 22.09.2015 №836) підлягає до задоволення.

Крім того, у відповідності до п. 6 розд. ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Положення № 14) протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Приймаючи до уваги те, що оскаржуваний наказ підлягає скасуванню, судом вбачається наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного банку «Дельта Банк» Кадирова В.В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу (депозиту) від 12.02.2015 №015-28551-120215 та договору банківського вкладу (депозиту) від 16.02.2015 №007-28551-160215 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах гарантованої суми відшкодування.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку що адміністративний позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Інші доводи та заперечення, як відповідача так і третьої особи не спростовують вище встановленого судом.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що адміністративний позов підлягають задоволенню, то судові витрати слід присудити на користь позивача за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного банку «Дельта Банк» Кадирова В.В. про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 12.02.2015 №015-28551-120215 та договору банківського вкладу (депозиту) від 16.02.2015 №007-28551-160215, укладених між ОСОБА_1 і публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», та застосування наслідків недійсності (нікчемності) правочинів, яке оформлене наказом від 16.09.2015 №813 (зі змінами згідно наказу від 22.09.2015 №836).

Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного банку «Дельта Банк» Кадирова В.В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу (депозиту) від 12.02.2015 №015-28551-120215 та договору банківського вкладу (депозиту) від 16.02.2015 №007-28551-160215 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах гарантованої суми відшкодування.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 1 102 (одна тисяча сто дві) грн. 40 коп. за рахунок уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов