Постанова № 61164849, 18.08.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 серпня 2016 року № 826/23777/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до Відділу (органу) приватизації державного Житлового фонду Шевченківської в м.Києві районної державної адміністраціїпровизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Відділу (органу) приватизації державного Житлового фонду Шевченківської в м.Києві районної державної адміністрації, в якому просить:

- визнати дії відділу (органу) приватизації державного житлового фонду Шевченківської в м.Києва районної державної адміністрації при розгляді вимог щодо приватизації ОСОБА_1 житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 протиправними;

- зобов'язати відділ (орган) приватизації державного житлового фонду Шевченківської в м.Києві районної державної адміністрації оформити у приватну власність житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та видати свідоцтво ОСОБА_1 про право власності на житло.

Позовні вимоги мотивовані протиправною відмовою відповідача у оформленні свідоцтва про право власності на кімнату в комунальній квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх повністю. Вважають, що діями відділу (органу) приватизації державного житлового фонду Шевченківської в м.Києві районної державної адміністрації порушується право ОСОБА_1 на безоплатну приватизацію житла.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні. Вважає, що відповідачем правомірно відмовлено позивачу у оформленні у власність житлового приміщення, оскільки ним не було надано в повному обсязі всіх необхідних документів, передбачених чинних законодавством.

В судовому засіданні 14.01.2016 р., за згодою сторін, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

15.06.2011 р. Шевченківською районною в м.Києві державною адміністрацією ОСОБА_1 видано ордер № 04636 серія Б на житлове приміщення житловою площею 12,7 кв.м., яке складається з однієї кімнати в комунальній квартирі.

Після одержання ордера № 04636 серія Б в комунальній квартирі, разом з ОСОБА_1 проживали та були зареєстровані (прописані) три особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2 (колишня дружина) та ОСОБА_3 (син колишньої дружини). Через деякий час колишня дружина ОСОБА_2 знялася з реєстрації (виписалася) з вищезазначеної комунальної квартири.

Згідно довідки про склад сім'ї № 1 від 25.11.2015 р., виданої КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва», в квартирі № 19, кімната 10 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають два члени сім'ї наймача, що мають право на житло: ОСОБА_1 (наймач), ОСОБА_3 (син колишньої дружини).

22.07.2015 р. представником позивача було подано до Відділу (органу) приватизації державного Житлового фонду Шевченківської в м.Києві районної державної адміністрації заяву про оформлення передачі в приватну власність кімнати у комунальній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 яку займає ОСОБА_1 на умовах найму (із додатками).

Листом від 09.09.2015 р. Управлінням житлово-комунального господарства Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на житло.

Підставою для відмови у видачі свідоцтва про право власності стало те, що в наданих позивачем документах відсутній технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1, довідка про період реєстрації з 01.01.1993 по 10.03.1995, довідка про склад сім'ї та займані приміщення (форма № 5), оформлена заява на приватизацію кімнати у комунальній квартирі. Окрім того, відсутня згода на приватизацію від ОСОБА_3

Разом з тим, на думку позивача, ним було подано всі належним чином оформлені документи, а згода ОСОБА_3 не є обов'язковою, оскільки він являється громадянином Російської Федерації та не є членом сім'ї. При цьому, позивач зазначає, що законодавством не передбачено надання довідки про період реєстрації з 01.01.1993 по 10.03.1995.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду із позовом щодо захисту його прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання регламентовано Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 року N 2482-XII (надалі - Закон N 2482-XII).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 названого Закону приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Особливості приватизації житлових приміщень у гуртожитках визначаються законом (ч. 3 цієї статті).

Згідно із ч. 1 ст. 2 цього ж Закону об'єктами приватизації є квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Отже, наведеними нормами передбачено право громадян на одержання у безоплатну власність квартири у багатоквартирних будинках, одноквартирних будинках, житлових приміщень у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 р. N 396 затверджено Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян (надалі - Положення N 396).

Пунктами 4, 13, 14 названого Положення визначено, що передача займаних квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється в приватну (спільну сумісну, спільну часткову) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цих квартирах (будинках), жилих приміщеннях у гуртожитку, кімнатах у комунальній квартирі, у тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника.

Приватизація квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд (далі - орган приватизації).

Передача квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках, які на момент набрання чинності Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" перебували у комунальній власності, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Передача жилих приміщень в гуртожитках, які на момент набрання чинності Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" перебували у державній власності, у власність громадян здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина (після передачі/прийняття гуртожитку у власність відповідної територіальної громади).

Відповідно до п. 16 цього ж Положення передача квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитках, кімнату в комунальній квартирі, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Пунктом 18 Положення N 396 визначено перелік документів, які подаються на приватизацію житлового приміщення. Зокрема, такими документами є:

оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;

копію документа, що посвідчує особу;

технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку;

довідка про склад сім'ї та займані приміщення;

копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку);

документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;

копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;

заява - згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі.

В пункті 19 зазначено, що довідка про склад сім'ї наймача квартири (одноквартирного будинку) та займані ними приміщення повинна відповідати зразку, наведеному у додатку 4; довідка про склад сім'ї наймача квартири (будинку), житлового блоку (секції) в гуртожитку, де мешкають двоє і більше наймачів, та займані ними приміщення - зразку, наведеному у додатку 5.

Окрім того, органу приватизації подається документ, що підтверджує невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, якими є довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду (п. 20 Положення).

Орган приватизації, у разі потреби, уточнює необхідні для розрахунків дані залежно від складу сім'ї і розміру загальної площі квартири, жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах, оформляє відповідні розрахунки та видає розпорядження органу приватизації щодо квартир (будинків), кімнат у комунальних квартирах чи готує проект рішення органу місцевого самоврядування щодо жилих приміщень у гуртожитках (п. 21 Положення).

Таким чином, рішення про приватизацію житлового приміщення приймається за умови надання всіх документів, зазначених у п. 18 Положення та оформлених, відповідно до встановленої форми.

Судом встановлено, що Шевченківською районною державною адміністрацією 15.06.2011 р. було видано ОСОБА_1 ордер № 04636 серія Б з сім'єю з трьох осіб на право зайняття жилого приміщення жилою площею 12,7 кв.м., яке складається з однієї кімнати в комунальній квартирі за адресою: АДРЕСА_1. Ордер виданий на підставі Розпорядження голови районної державної адміністрації від 11.04.2011 р. № 238. До складу сім'ї входять: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

Згідно довідки (виписки з домової книги про склад сім'ї та прописки) № 22 від 04.03.2015 р., виданої КП «Керуюча дирекція Шевченківського району» вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 мешкають та прописані дві особи, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Згідно довідки ПАТ «Державний ощадний банк України» № 1005 від 30.06.2015 р. ОСОБА_1 значиться у списках на приватизацію державного житлового фонду за адресою: АДРЕСА_1

Позивачем, разом із заявою про приватизацію кімнати у комунальній квартирі на АДРЕСА_1, було подано наступні документи: довідку про склад сім'ї, копію ордеру на жиле приміщення, копію викопіровки поверхового плану, копію паспорту (сторінки 1, 2 та прописка), копія ідентифікаційного номеру, копію відповіді Шевченківської РДА в м.Києві від 13.01.2015 р., копію відповіді КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва», копію довідки ПАТ «Державний Ощадний банк України» від 30.06.2015 р. № 1005, копію відповіді Шевченківського районного відділу державної міграційної служби у м.Києві на адвокатський запит, копію довіреності на представника.

Ознайомившись із наявними в матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку, що позивачем всупереч положенням чинного законодавства не надано повного переліку всіх документів, які передбачені п. 18 Положення № 396 та необхідні для приватизації житлового приміщення (кімнати) в комунальній квартирі.

Так, позивачем не надано технічного паспорту на жиле приміщення АДРЕСА_1. Посилання позивача на те, що він надав викопіровку поверхового плану, суд вважає помилковими, оскільки п. 18 Положення N 396 чітко передбачено надання саме технічного паспорту.

Отже, належним документом є той, надання якого передбачено нормативно-правовим актом.

Проаналізувавши надану позивачем довідку (виписку з домової книги про склад сім'ї та прописки) № 22 від 04.03.2015 р., виданої КП «Керуюча дирекція Шевченківського району» та зразок довідки, відповідно до Додатку № 5 Положення N 396, суд приходить до висновку, що надана позивачем довідка не відповідає формі, наведеній у вказаному Додатку, оскільки не містить кількість займаних наймачами жилих кімнат та їх площу, кількість інших закріплених приміщень (за наявності). Позивачем помилково надано довідку за формою, передбаченою Додатком № 4 Положення № 396, яка отримується у разі приватизації квартири (одноквартирного будинку).

Також, позивачем не подано до органу приватизації документ, що підтверджує невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового фонду з 01.01.1993 р., що передбачено п. 20 Положення № 396.

Окрім того, складена позивачем заява до органу приватизації також не відповідає формі, визначеній у Додатку № 2 до Положення N 396, оскільки зміст заяви фактично ґрунтується на тому, що ОСОБА_3 не може брати участь у приватизації житлових приміщень державного житлового фонду, оскільки не є громадянином України та членом сім'ї позивача.

Водночас, слід зазначити, що суд критично оцінює такі посилання позивача, оскільки ч. 2 ст. 8 Закону N 2482-XII передбачено, що передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 постійно зареєстрований, як член сім'ї, за адресою: АДРЕСА_1, що вбачається із ордеру № 04636 від 15.06.2011 р.

Згідно довідки, виданої Шевченківським районним відділом Головного управління державної міграційної служби у м.Києві, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин Росії, зареєстрований в АДРЕСА_1 по посвідці на постійне місце проживання.

Однак, наявність у ОСОБА_3 громадянства Росії, не може слугувати підставою для приватизації кімнати без його згоди, тобто всупереч положенням п. 2 ст. 8 Закону N 2482-XII.

Таким чином, беручи до уваги те, що ОСОБА_3 постійно зареєстрований, як член сім'ї, в АДРЕСА_1, позивачу для приватизації кімнати необхідно отримати його згоду на приватизацію, що вимагається положеннями чинного законодавства.

Виходячи із системного аналізу наведених вище правових норм та наявних в матеріалах справи доказів, суд приходить до висновку, що дії відділу (органу) приватизації державного житлового фонду Шевченківської в м.Києва районної державної адміністрації при розгляді вимог щодо приватизації ОСОБА_1 житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 є правомірними, а позовні вимоги в цій частині необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позовні вимоги щодо зобов'язання відділу (органу) приватизації державного житлового фонду Шевченківської в м.Києві районної державної адміністрації оформити у приватну власність житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та видати свідоцтво ОСОБА_1 про право власності на житло є похідними, в їх задоволенні слід також відмовити.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши всі наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись 69-72, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У позові ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук