Ухвала суду № 61163581, 08.09.2016, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 759/20574/13-к

У Х В А Л А

іменем України

"08" вересня 2016 р. Святошинський районний суд м. Києва в складі :

головуючого - судді Ясельського А.М.,

за участю секретаря Будкової В.О.,

прокурора Анісімової Г.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2.

розглянувши кримінальне провадження № 32013110020000125 відносно ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України

В С Т А Н О В И В:

:

Вищезгаданий обвинувальний акт надійшов до Святошинського районного суду м. Києва 11.07.2016 року.

Під час підготовчого судового засідання захисник ОСОБА_2заявив клопотання про повернення зазначеного акту прокурору, як такого, що не відповідає вимогам КПК України, а саме акт не містить фактичних обставин кримінального провадження, ні формулювання обвинувачення, а в ньому викладено лише зміст підозри та зазначено правову кваліфкацію кримінального правопорушення, інкриминованого ОСОБА_1.

Заслухавши думку прокурора, який заперечував проти повернення акту, та думку обвинуваченого ОСОБА_1, який підтримав свого захисника, суд вважає, що даний обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, тобто ухваленим компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Однією з вимог законності, згідно ст. 337 КІІК України, є проведення судового розгляду лише щодо особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Таким чином, КПК України, визначаючи межі судового розгляду, орієнтує суд на конкретну цілеспрямовану діяльність, а обвинуваченому гарантує, що він не буде засуджений за злочин, який йому до цього не ставився у вину, що є істотною гарантією права обвинуваченого на захист, а також права на справедливий судовий розгляд змагального характеру.

Процесуальним документом, що встановлює межі судового розгляду, є обвинувальний акт, який за положеннями п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Виходячи з вищезазначеного вбачається, що обвинувальний акт повинен складатися з описової та резолютивної частин. В описовій частині зазначаються дані, які стали приводом та підставами початку досудового розслідування, обставини кримінальної події та під ознаки якого кримінального закону підпадають дії особи. В резолютивній частині підводяться підсумки кримінального розслідування, тобто особі висувається обвинувачення, яке відповідно до ст.ст. 369, 374 КГІК України має бути вирішено у вироку суду.

Більше того, формулювання обвинувачення має бути конкретним, тобто в ньому повинно бути детально описано місце вчинення злочину, час, спосіб вчинення, зокрема конкретні дії (бездіяльність), які були скоєні обвинуваченим, ознаки суб»єктивної сторони злочину (форма вини, мотив, мета) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, так як зазначені обставини, відповідно до положень ст. 91 КПК України, , підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Зазначені вимоги національного закону узгоджуються з висновками Європейського суду з прав людини, викладеними у своїх рішеннях.

Так, Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у справі «Абрамян проти Росії» зазначив, що у п. З ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод йдеться про необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (справа «ГІелісьє та Сассі проти Франції», «Матточіа проти Італії», «І.Н. та інші проти Австрії"). ГІри цьому справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому, тобто з початку здійснення досудового розслідування (справа «Даллос проти Угорщини»). Крім того, право бути детально поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «Ь» п. З ст. б Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», а також «Даллос проти Угорщини»),

Відсутність в обвинувальному акті висунутого особі обвинувачення є тим недоліком, без якого не може розпочатися судовий розгляд та, відповідно, проводитися судове слідство, пов»язане із вирішенням обвинувачення (так як воно відсутнє) і вказаний недолік, згідно норм КПК України, може бути усунутий лише на стадії підготовчого судового засідання згідно процедури, визначеної ст. 314 КПК України.

Як вбачається зі змісту обвинувального акту, в ньому після викладу фактичних обставин справи зазначено лише висновок про те. що ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненими службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів у особливо великих розмірах, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та кваліфікація цих дій згідно норм КК України, однак формулювання обвинувачення, яке б містило обставини, передбачені сг. 91 КПК України (місце, час, спосіб, обставини вчинення злочину тощо), в обвинувальному акті не зазначено.

Відповідно ч.3 п.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 291,314 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Повернути керівнику Київської місцевої прокуратури №2 м. Києва обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи діб до Апеляційного суду м. Києва.

СУДДЯ: