Ухвала суду № 61162744, 08.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

08 вересня 2016 р.Справа № 876/4924/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові клопотання Тернопільської міської ради про забезпечення позову у справі за апеляційною скаргою Тернопільської міської ради на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року у справі за позовом Тернопільської міської ради до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області, третя особа ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в:

Тернопільська міська рада 22.04.2016 року звернулася в суд з адміністративним позовом до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області, третя особа ОСОБА_1 про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог від 02.06.2016 року просить скасувати рішення № 29053825 від 01.04.2016 року про державну реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_1; скасувати рішення № 29134141 про державну реєстрацію прав на квартиру № 1 за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та скасувати рішення № 29134944 про державну реєстрацію прав на квартиру № 2 за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_1

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції скаргою Тернопільська міська рада оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Разом з апеляційною скаргою 14.06.2016 року позивач подав клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони суб'єктам та органам державної реєстрації права власності вчиняти будь-які дії щодо реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна квартири АДРЕСА_1

Подане клопотання мотивував тим, що захист прав свобод та інтересів з приводу яких подано позов стане неможливим без вжиття відповідних заходів забезпечення адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи поданої заяви про забезпечення позову у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що заяву про забезпечення позову слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06.03.2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 р., застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Суд апеляційної інстанції даючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, враховує також : - розумність, обґрунтованість й адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; - наявність зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; - імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; - необхідність у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Як видно з матеріалів справи, позивач у своєму позові просить скасувати рішення № 29053825 від 01.04.2016 року про державну реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_1; скасувати рішення № 29134141 про державну реєстрацію прав на квартиру № 1 за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та скасувати рішення № 29134944 про державну реєстрацію прав на квартиру № 2 за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_1

У своєму клопотанні позивач просить заборонити суб'єктам та органам державної реєстрації права власності вчиняти будь-які дії щодо реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна квартири АДРЕСА_1

Проте, в матеріалах справи відсутні документи щодо квартири №3 та №4 нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1, яку вказує позивач у своєму клопотанні.

Окрім цього, позивач 22.04.2016 року звертався з аналогічним клопотанням щодо забезпечення адміністративного позову. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року у справі №819/544/16 клопотання Тернопільської міської ради про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задоволено.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства, якщо у задоволенні вимог позивачеві буде відмовлено, вжиті заходи забезпечення адміністративного позову зберігаються до набрання постановою суду законної сили.

Оцінюючи в сукупності наведене та наявні у справі докази, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання про забезпечення адміністративного позову є не обґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 117, 118, 160 ч. 3, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Тернопільської міської ради про забезпечення позову у справі за апеляційною скаргою Тернопільської міської ради на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року у справі №819/544/16 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

ОСОБА_2