Ухвала суду № 61162201, 05.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2016р. Справа № 876/5139/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.,

за участю представників:

апелянта (відповідача у справі): ОСОБА_1,

позивачів у справі: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.05.2016р. у справі №813/201/16

за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області

про визнання відмови вчинити дії протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2016р. позивачі: ОСОБА_2, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання відмови вчинити дії протиправною та зобов'язання до вчинення дій, просили визнати протиправними відмови Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області у видачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 паспортів громадян України виключно українською мовою; зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області обміняти ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 паспорти громадян України на оформлені українською мовою у зв'язку із встановленням розбіжностей у записах; зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області вносити дані у паспорти громадян України відповідно до правописних норм третього видання "Українського правопису": прізвище, ім'я, по батькові в паспортах громадян України записувати з великої літери.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачі неодноразово звертались до відповідача з вимогами про видачу їм паспортів виключно українською мовою, однак отримували відмову з посиланням на те, що Порядок оформлення та видачі паспорту громадянина України, що затверджений Наказом МВС України №320 від 13.04.2012р., передбачає внесення до паспорта відомостей українською та російською мовами. Позивачі наголошують на тому, що згідно з ч.1 ст.13 Закону України "Про засади державної мовної політики" паспорт громадянина України і відомості про його власника, що вносяться до нього, виконуються державною мовою і поруч, за вибором громадянина, однією з регіональних мов або мов меншин України. Позивачі не давали згоди на внесення даних російською мовою. Також позивачі стверджують, що дані, внесені російською мовою, не відповідають даним, внесеними українською мовою, та спотворюють дійсні назви.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.05.2016р. у справі №813/201/16 адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області у видачі ОСОБА_3 паспорту громадянина України із внесенням записів у такий виключно українською мовою; зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області обміняти ОСОБА_3 паспорт громадянина України серії НОМЕР_1, виданий 07.04.2015р. Личаківським РВ у м.Львові ГУ ДМС України у Львівській області на паспорт громадянина України із внесенням записів у такий виключно українською мовою; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржив апелянт (відповідач у справі): Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області, який у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на те, що при винесенні даного рішення судом неповністю з'ясовано обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що права позивачів не порушено, зокрема апелянт зазначає, що порядок оформлення та видачі паспорта визначено Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992р. №2503-ХІІ "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон", а також наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.04.2012р. №320 "Про затвердження порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України", котрі у судовому порядку не були визнані нечинними і не були скасовані, відтак є законними і обов'язковими для застосування на всій території України. Також апелянт зазначає, що інформація про особу вноситься українською та російською мовами згідно із вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1994р. №353, якою затверджено зразок паспорта громадянина України. Апелянт наголошує, що не зважаючи на те, що законодавцем прийнято Закон України "Про засади державної мовної політики", жоден нормативно-правовий документ, який регламентує діяльність ДМС щодо видачі паспортів, не приведений законодавцем у відповідність з вимогами цього закону, тому вважає, що діяв в межах та в спосіб, визначений законодавством.

У судове засідання Львівського апеляційного адміністративного суду 05.09.2016р. з'явився представник апелянта (відповідача у справі): ОСОБА_1, який доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримав у повному обсязі, просив апеляційну скаргу задоволити, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.05.2016р. скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивачів відмовити.

ОСОБА_2 проти доводів апеляційної скарги заперечив, зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено наступне:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 неодноразово звертався в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області з приводу видачі паспорту українською мовою.

Як видно з відповідей відповідача від 06.11.2014р. №Ш-388, від 30.04.2015р. №11003, від 14.05.2015р. №02-01/Ш-170, від 14.07.2015р. №02-01/Ш-246, від 08.09.2015р. №02-01/Ш-310, то відповідач підстав видати паспорт громадянина України лише українською не вбачає, оскільки відповідач у своїй діяльності керується наказом МВС України від 13.04.2012р. №320 "Про порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України" та постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994р. №353, якою затверджено зразок паспорта громадянина України, згідно з яким інформація про особу вноситься українською та російською мовами.

Статтею 5 Закону України "Про громадянство України" визначено, що документом, який підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України. Зразок та порядок видачі паспорта громадянина України визначається положенням про паспорт громадянина України, яке затверджується Верховною Радою України.

Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992р. №2503-ХІІ затверджено Положення про паспорт громадянина України (далі - Положення №2503-ХІІ).

Відповідно до вимог п.п.1, 2 Положення №2503-ХІІ, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

Згідно із вимогами п.3 Положення №2503-ХІІ, бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За приписами п.8 Положення №2503-ХІІ, термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

Пунктом 16 Положення №2503-ХІІ передбачено, що обмін паспорта проводиться у разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по-батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування.

Відповідно до вимог п.2.2.2 Порядку оформлення та видачі паспорта громадянина України, затвердженого Наказом МВС України №320 від 13.04.2012р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.07.2014р. №1089/21401, на другій сторінці паспорта громадянина України у перші три рядки вносяться дані в називному відмінку про прізвище, ім'я та по-батькові громадянина російською мовою, у четвертий та п'ятий рядки - дані про дату та місце народження російською мовою, у шостому рядку зазначається стать особи українською та російською мовами, у рядках "ким виданий паспорт" записи про орган, що видав паспорт, робляться українською та російською мовами.

Водночас, п.4 Положення №2503-ХІІ встановлено, що мови паспорта визначаються ч.1 ст.13 Закону України "Про засади державної мовної політики". Запис прізвища та імені (по-батькові) виконується згідно із ст.28 Закону України "Про засади державної мовної політики".

Статтею 13 Закону України "Про засади державної мовної політики" визначено, що паспорт громадянина України або документ, що його заміняє, і відомості про його власника, що вносяться до нього, виконуються державною мовою і поруч, за вибором громадянина, однією з регіональних мов або мов меншин України.

За приписами ст.28 Закону України "Про засади державної мовної політики", імена громадян України подаються державною мовою відповідно до українського правопису. Регіональними та іншими мовами імена громадян України подаються відповідно до встановлених нормативів.

Кожен громадянин України має право використовувати своє прізвище та ім'я (по-батькові) рідною мовою згідно із традиціями цієї мови, а також право на їх офіційне визнання. При використанні цього права запис прізвища та імені (по-батькові) в паспорті громадянина України, паспорті громадянина України для виїзду за кордон та інших офіційних документах виконується у транскрипції з української, російської або іншої мови за вибором громадянина.

Запис прізвища та імені (по-батькові) в паспортах та інших офіційних документах здійснюється із попереднім схваленням власника.

Частиною 1 ст.10 Конституції України визначено, що державною мовою в Україні є українська мова.

З аналізу наведених норм вбачається, що усі відомості про власника паспорта вносяться до нього державною мовою і поруч, за вибором громадянина, виконуються однією з регіональних мов або мов меншин України. Тобто, відомості у паспорті виконуються українською мовою обов'язково, іншою мовою - за вибором власника паспорта.

Пунктом 3 розділу Х Закону України "Про засади державної мовної політики" встановлено, що до приведення у відповідність із цим Законом чинні нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Разом з тим, відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.17 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", документи оформляються українською мовою, лише у визначених законом випадках друкована інформація в документах наводиться також іноземними мовами. При цьому ст.21 цього Закону, яка регулює правові засади видачі паспорта громадянина України, не містить випадків можливості наведення у паспорті громадянина України друкованої інформації іноземною мовою.

Зважаючи на співвідношення закону та підзаконного нормативно-правового акту, та на час прийняття і набрання чинності Закону України "Про засади державної мовної політики" та Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", колегія суддів апеляційного адміністративного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що саме ці норми із законів мають бути застосовані до спірних правовідносин, тому посилання відповідача лише на Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України, затвердженого Наказом МВС України №320 від 13.04.2012р. могло мати місце лише в частині, що не суперечить закону.

Положеннями ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимогами ст.9 КАС України передбачено, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до вимог ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.05.2016р. у справі №813/201/16 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання відмови вчинити дії протиправною та зобов'язання до вчинення дій, - залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.05.2016р. у справі №813/201/16, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга

Повний текст рішення виготовлено 07.09.2016р.