Ухвала суду № 61161454, 30.08.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 серпня 2016 року

справа № 804/446/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.,

суддів: Гімона М.М. Юрко І.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року у справі № 804/446/16 за позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради про стягнення заборгованості, третя особа: Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство № 7,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з Департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва міської ради, в управлінні якого перебуває комунальне житлово-експлуатаційне підприємство № 7, на користь державного бюджету заборгованість з податку на додану вартість в сумі 445407,67 грн. та заборгованості з податку на прибуток в сумі 27342, 52 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом порушено послідовність дій, яка передбачена процедурою стягнення податкового боргу. Також суд зазначив, що третьою особою самостійно 29.12.2015 року податковий борг був погашений.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Підставою апеляційної скарги зазначив неможливість погашення боргу за рахунок майна та коштів третьої особи.

Сторони в судове засідання не з’явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів розглянула справу відповідно до вимог ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство № 7 зареєстроване 30.05.2003 року як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та взято 09.01.2004 року на податковий облік як платник податків у ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Згідно довідки про стан розрахунків з бюджетом станом на 27.01.2013 р. відповідач мав заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 433747,00 грн. та з податку на прибуток у розмірі 27342,52 грн., який виник внаслідок неповної сплати підприємством узгоджених сум податкових зобов’язань, самостійно визначених у поданих податкових деклараціях, а також з пені в розмірі 11660,67 грн., що виникла в зв’язку з несплатою узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість.

Вказаний податковий борг був самостійно задекларований позивачем шляхом подання відповідних декларацій з податку на додану вартість за березень 2011-листопад 2012 року (т. № 1 а.с. 14-55), а також декларацій з податку на прибуток, а саме, декларація з податку на прибуток від 09.02.2012р. № 153707, в якій сума грошового зобов'язання складає 31688 грн.; декларація з податку на прибуток від 08.05.2012р. № 17348, в якій сума грошового зобов'язання складає 3708 грн.; декларація з податку на прибуток від 07.08.2012р. № 32626, в якій сума грошового зобов'язання складає 3942 грн.; декларація з податку на прибуток від 24.10.2012р. № 48612, в якій сума грошового зобов'язання складає 4326 грн. (т. № 1 а.с. 56-63).

З урахуванням часткової сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток, станом на 27.01.2013р. відповідач мав заборгованість з податку на прибуток в сумі 27342,52 грн.

Розмір податкового боргу не є спірним між сторонами.

У зв’язку з непогашенням боржником вказаного податкового боргу позивач звертався до Департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва міської ради листом № 41464/10/24-0466 про розгляд питання щодо прийняття рішення про погашення податкового боргу Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 7, що належить до комунальної форми власності.

У зв’язку з неотриманням відповіді на вказане звернення позивач, з посиланням на положення пункту 96.3 статті 96 ПК України, звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу з Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, як головного розпорядника коштів міського бюджету.

При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з п.п. 20.1.18 та 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податного боргу або його частини.

Згідно з пунктами 36.1, 36.2 ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності до п. 96.1 ст.96 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов’язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов’язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Згідно з п. 96.3 ст. 96 ПК України відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пункті 96.1 цієї статті рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов’язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Проте наведені особливості погашення податкового боргу комунальних підприємств не скасовують необхідності здійснення податковим органом певних дій щодо погашення стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 ПК України, які повинні передувати зверненню в порядку ст. 96 Податкового кодексу України.

Так, згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Для цього орган державної податкової служби звертається в порядку п. 95.3 ст. 95 ПК України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

За правилами п. 95.7 ст. 95 ПК України продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.

Отже податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу.

Якщо усі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке підприємство, для погашення податкового боргу останнього.

Проте, як вірно встановив суд першої інстанції позивачем не надано доказів вжиття заходів щодо стягнення з відповідача податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством, зокрема, не надано доказів здійснення податковим органом заходів щодо стягнення всієї суми податкового боргу з рахунків КЖЕП № 7, реалізації його майна, внесеного в податкову заставу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку що податковим органом порушено механізм стягнення податкового боргу встановлений правовими нормами ПК України, який повинен передувати зверненню податкового органу з адміністративним позовом про стягнення грошових коштів з органу місцевого самоврядування, а відтак суд першої інстанції обгрнутовано відмовив у задоволенні позовних вимог позивача.

Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, 29.12.2015р. платіжним дорученням № 2071 від 29.12.2015 р. погашено податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 445406,67 грн., платіжним дорученням № 2072 від 29.12.2015р. погашено податковий борг з податку на прибуток у розмірі 27342,52 грн., що підтверджено копією облікової картки Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 7 (т. № 2 а.с. 86, 89), що свідчить про самостійне погашення податкового боргу третьою особою.

Позивачем в апеляційній скарзі не наведено жодного доводу щодо спростування встановлених судами обставин погашення податкового боргу.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції винесена законно та обґрунтовано, апеляційна скарга позивача, не ґрунтується на законі та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року у справі № 804/446/16 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції, прийнята в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий: С.Ю. Чумак

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: І.В. Юрко