Постанова № 61160514, 05.09.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2016 р. Справа№ 910/2260/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

за участю представників:

від позивача - Баклашов М.М., довіреність № б/н від 01.12.2015;

від відповідача - Сідєльніков А.В., довіреність № б/н від 06.04.2016р.,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВК - Інвест 2005" на рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2016 у справі №910/2260/16 (суддя Чебикіна С.О.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Екорембуд" до товариства з обмеженою відповідальністю "ВК - Інвест 2005" про стягнення 204 575, 40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екорембуд" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ВК - Інвест 2005" 204 575, 40 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.04.2016 у справі №910/2260/16 позов задоволено повністю.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення по даній справі виходив з того, що відповідач не виконав своє грошове зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2016 у справі №910/2260/16 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на відсутність між сторонами будь-яких договірних відносин, а також заперечує підписання з його боку Актів приймання виконаних будівельних робіт.

Представник апелянта - відповідача у справі в судовому засіданні 05.09.2016 підтримав вимоги за апеляційною скаргою.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, посилався на укладення між сторонами 08.04.2015 договору підряду №17.

Проте, вказаний договір не було надано ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції.

За доводами позивача примірник вказаного договору ним було втрачено.

Надані позивачем на підтвердження своїх вимог Акти приймання виконаних будівельних робіт містять посилання на договір підряду від 08.04.2015 №17.

Відповідач в свою чергу заперечує укладення вказаного договору, разом з тим, у своєму листі від 19.08.2015 № 19/08-3 (а.с.130), адресованому позивачу зазначає про його укладення між сторонами.

Крім цього, відповідач здійснював оплати за виконані позивачем роботи також з посиланням на договір підряду від 08.04.2015 №17 (а.с.206-209).

У будь-якому випадку надані позивачем Акти приймання виконаних будівельних робіт свідчать про виникнення між сторонами підрядних відносин, оскільки відповідно до ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб.

Вказаними Актами приймання виконаних будівельних робіт №48_1_2-1_ПД_КБ2в від 31.08.2015 року на суму 49 521,60 грн., №49_1_2-1_ПД_КБ2в від 31.08.2015 року на суму 50 582,40 грн., №50_1_2-1_ПД_КБ2в від 31.08.2015 року на суму 101 906,40 грн., №51_1_2-1_ПД_КБ2в від 31.08.2015 року на суму 98 792,40 грн., №52_1_2-1_ПД_КБ2в від 31.08.2015 року на суму 156 248,40 грн., №53_1_2-1_ПД_КБ2в від 31.08.2015 року на суму 12 784,80 грн., №54_1_2-1_ПД_КБ2в від 31.08.2015 року на суму 720 962,40 грн. та довідками про вартість будівельних робіт за серпень 2015 року, які містяться в матеріалах справи та підписані уповноваженими представниками кожної із сторін та скріплені печатками, підтверджується факт виконання позивачем будівельних робіт за завданням відповідача на загальну суму 1 190 798,40 грн.

Відповідачем зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт було виконано частково на загальну суму 986 223 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 206-209).

Такі оплати є конклюдентними діями, які додатково свідчать про наявність підрядних відносин та виконання робіт.

Решта боргу у розмірі 204 575, 40 грн. замовником оплачена не була.

У зв'язку з несплатою відповідачем вказаної суми заборгованості позивач звернувся до суду з позовом про її стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ВК - Інвест 2005".

Судом першої інстанції вказану вимогу задоволено повністю.

Колегія суддів вважає задоволення позову обґрунтованим, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Так, між сторонами укладено письмовий правочин, зміст якого зафіксований щонайменш у вказаних вище Актах приймання виконаних будівельних робіт, тобто між сторонами виникли підрядні правовідносини.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 Цивільного кодексу України).

Вказані Акти фіксують факт встановлення договірних відносин та факт здійснення робіт.

При цьому, підписання відповідачем зазначених вище Актів є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за виконані позивачем роботи.

Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України.

Зідно із ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Отже, враховуючи встановлення строку оплати робіт зазначеною спеціальною нормою права (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України), замовник зобов'язаний оплатити підрядникові вартість виконаних робіт після їх остаточної здачі (підписання Акту виконаних робіт).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Таким чином, наявність зобов'язання у відповідача щодо проведення платежів за виконані позивачем роботи випливає зі змісту ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України.

Положення ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України щодо оплати робіт після їх здачі (підписання акту) тлумачаться аналогічно з тлумаченням положень ч. 1 статті 692 Цивільного кодексу України, згідно положень якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Вищим господарським судом України з приводу застосування ч. 1 статті 692 Цивільного кодексу України у п. 1.7 Постанові Пленуму "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 зазначено наступне.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому, передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

Отже, положення ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України про оплату після прийняття робіт тлумачаться, як і положення ст. 692 Цивільного кодексу України про оплату після прийняття товару, а саме таким чином, що відповідачем оплата виконаних позивачем робіт повинна бути здійснена негайно після їх прийняття замовником.

Згідно Актів приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 13-50), оформлених належним чином, відповідачем було прийнято виконані позивачем роботи.

При цьому, датою підписання вказаних Актів є 31.08.2015.

Отже, враховуючи положення ч. 1 статті 854 Цивільного кодексу України відповідач повинен був розрахуватись за виконані позивачем роботи одразу після їх прийняття, тобто 31.08.2015.

Відповідачем зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт повністю виконано не було.

Так, несплаченою залишилася частина боргу в сумі 204 575, 40 грн.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Факт виконання позивачем робіт та наявності заявленого до стягнення боргу станом на день подачі позову до суду підтверджується матеріалами справи, зокрема, оформленими належним чином Актами приймання виконаних будівельних робіт.

Доводи апелянта про те, що вказані Акти підписано з боку відповідача не уповноваженою особою, відхиляються колегією суддів, з огляду на наступне.

Зазначені Акти приймання виконаних будівельних робіт з боку замовника - товариства з обмеженою відповідальністю "ВК - Інвест 2005" підписані ОСОБА_1

Вказану особу згідно Протоколу Загальних зборів Учасників товариства з обмеженою відповідальністю "ВК - Інвест 2005" №15/05 від 15.05.2015 було призначено на посаду Генерального директора товариства з 16.05.2015, а прийнято рішення про звільнення лише 01.09.2015 (Протокол Загальних зборів Учасників товариства з обмеженою відповідальністю "ВК - Інвест 2005" № 01/09 від 01.09.2015).

Отже, на дату підписання Актів (31.08.2015) вказана особа займала посаду Генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю "ВК - Інвест 2005" та звільнена ще не була.

Заперечення відповідача щодо підписання ним Актів не приймаються колегією суддів також з огляду на те, що вказані документи скріплені печаткою товариства з обмеженою відповідальністю "ВК - Інвест 2005".

Зважаючи на те, що відбиток печатки особи, яка його поставила, є способом підтвердження підпису особи на документі, а відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідачем не доведено того, що печатка вибула з його володіння і її відтиск нанесений на документи у протиправний спосіб.

Також, судом враховується, що відповідачем здійснювалися оплати за оспорювані наразі роботи.

Тому, доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими.

Інші доводи апеляційної скарги, зокрема, про незалучення до участі у справі, як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог - публічного акціонерного товариства "Одесагаз" та Компанії ТЕРЕТРА ЛІМІТЕД також підлягають відхиленню, оскільки вказаними особами не було доведено того, яким чином рішення суду у даній справі може вплинути на їх права та обов'язки.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВК - Інвест 2005" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2016 у справі №910/2260/16 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Матеріали справи №910/2260/16 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко