Вирок № 61154868, 06.09.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/21314/15-к Головуючий 1 інстанції: Лях М.Ю.

Провадження № 11кп/790/803/16 Доповідач: Савченко І.Б..

Категорія: ч.2 ст.369-2 КК України

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області:

головуючого - судді - - Савченка І.Б.,

суддів - - Шляхова М.І.,Протасова В.І.

при секретарі - - Вакула Н.С.,

за участю прокурора - - Жиліна В.А.,

захисників - - ОСОБА_6, ОСОБА_7,

обвинуваченого - - ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу прокурора прокуратури Харківської області на вирок Київського районного суду м. Харкова від 18 січня 2016 року у відношенні ОСОБА_8,-

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Київського районного суду м. Харкова від 18 січня 2016 року

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець м. Харкова, не одружений, з вищою освітою, працював на посаді начальника відділу обліку та розподілу житлової площі Управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства Харківської міської ради, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України та йому призначено покарання у виді штрафу в розмірі вісімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 13600 (тринадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп.

Вироком встановлено, що ОСОБА_8 одержав неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави за наступних обставин.

ОСОБА_8 згідно наказу №3998 від 31.12.2010 року призначений на посаду начальника відділу обліку та розподілу житлової площі Управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства Харківської міської ради та 10.10.2014 року йому присвоєно 10 ранг 5 категорії посадової особи місцевого самоврядування.

13.08.2015 року до ОСОБА_8 звернулась ОСОБА_9 з питанням щодо можливості включення до загальноміських списків обліку на одержання у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку п'яти осіб, інтереси яких вона представлятиме на підставі довіреностей. ОСОБА_8 роз'яснив що рішення про включення осіб до зазначених списків приймається міською комісією по житловим питанням за погодженням з відповідними службами Харківської міської ради, після чого, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення протиправним шляхом, маючи досвід щодо порядку включення осіб до загальноміських списків обліку на одержання у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, запевнив ОСОБА_9 у тому, що він, у зв'язку із займаною ним посадою має можливість впливати на прийняття рішення по вказаному питанню у скорочені строки, у зв'язку з чим запропонував ОСОБА_9 передати йому грошові кошти в сумі 100 доларів США за кожну особу, яку вона представляє, у якості неправомірної вигоди за здійснення ним впливу на посадових осіб Харківської міської ради. Під час наступної зустрічі, 27.08.2015 року ОСОБА_9 звернулась до ОСОБА_8 з проханням щодо зменшення суми грошових коштів, які йому потрібно надати за вплив на прийняття рішення посадовими особами Харківської міської ради. ОСОБА_8, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, погодився на зменшення суми неправомірної вигоди та запропонував надати йому 2000 грн. за кожну особу, інтереси якої вона представляє. 07.09.2015 року приблизно о 16.20 ОСОБА_8 , знаходячись в адміністративній будівлі Управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства Харківської міської ради за адресою: м. Харків, площа Конституції, 12 одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду у сумі 10000 грн. за вплив на прийняття рішення посадовими особами Харківської міської ради щодо включення: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 до загальноміських списків обліку на одержання у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлової будинку, господарських будівель і споруд у скорочені строки.

Крім того, 18.09.2015 року приблизно о 15-00 годині ОСОБА_9 звернулась до ОСОБА_8 з проханням вирішити питання про включення до загальноміських списків обліку на одержання у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлової будинку ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_19, інтереси яких вона представлятиме на підставі довіреностей. ОСОБА_8 продовжуючи свою злочинну діяльність, запевнив ОСОБА_9 в тому, що він у зв'язку із займаною ним посадою має можливість впливати на прийняті рішення по вказаному питанню у скорочені строки, у зв'язку з чим запропонував ОСОБА_9 передати йому грошові кошти в сумі 2000 грн. за кожну особу, яку вона представляє, в якості неправомірної вигоди за здійснення ним впливу на посадових осіб Харківської міське ради. 25.09.2015 року приблизно о 15-30 годині ОСОБА_8, знаходячись в адміністративній будівлі Управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства Харківської міської ради за адресою: м. Харків, площа Конституції, 12 одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду у сумі 10000 грн. за вплив на прийняття рішення посадовими особами Харківської міської ради щодо включення: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 до загальноміських списків обліку на одержання у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговуванні житлового будинку, господарських будівель і споруд у скорочені строки.

В апеляційній скарзі прокурор в кримінальному провадженні просить вирок Київського районного суду м. Харкова у відношенні ОСОБА_8 скасувати в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості , та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_20 покарання за ч.2 ст.369-2 КК України у виді 2 років позбавлення волі.

Апеляційну скаргу прокурор мотивує тим, що при призначенні покарання суд першої інстанції не врахував, що корупція є однією з найбільших проблем українського суспільства , підриває віру громадян в державу і обмежує її розвиток. Діями посадових осіб , що отримують неправомірну вигоду, порушуються не лише права громадян а і інтереси держави. Тому при призначенні покарання , суд повинен був врахувати, що втрати особи яка притягнута до кримінальної відповідальності за корупційні злочини , повинні бути більш значущими , ніж вигоди від скоєння злочину.

Заслухавши доповідь судді; пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу; пояснення захисників та обвинуваченого , які заперечували проти її задоволення; вивчивши матеріали кримінального провадження колегія суддів вважає , що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню , виходячи з наступного.

Фактичні обставини справи , вина та кваліфікації дій обвинуваченого в апеляційній скарзі не заперечуються . Клопотань про повторне дослідження обставин, встановлених під час судового провадження в суді першої інстанції , або дослідження нових доказів від учасників процесу не надходило.

Сам ОСОБА_8 фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції, свою провину та правильність кваліфікації злочину не заперечує .

Висновки суду відносно фактичних обставин справи , які в суді першої інстанції не заперечувались і відносно яких відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України докази не досліджувались, колегія суддів на підставі ч.2 ст.394 та ч.1 ст.404 КПК України, не перевіряє і переглядає вирок лише в межах апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до вимог ч.1,2 ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд повинен його обрати не тільки в межах санкції Особливої частини КК України, з дотриманням положень Загальної частини КК України та врахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину , особи винного та обставин що пом'якшують та обтяжують покарання, але і врахувати , що призначене покарання повинно бути необхідним та достатнім для виправлення особи та попередження скоєння нею нових злочинів.

Відповідно до ч.2 ст. 50 КК України метою покарання разом з карою за скоєний злочин є виправлення засуджених , запобігання скоєнню нових злочинів як засудженими так і іншими особами.

Призначивши обвинуваченому ОСОБА_8 покарання за скоєння корупційного злочину майже вдвічі менше розміру отриманої неправомірної вигоди , яка встановлена у вироку, суд першої інстанції порушив, зазначені вище вимоги ст.ст. 65 , 50 КК України, оскільки вказаний розмір призначеного покарання, хоча і не виходить за межі санкції ч.2 ст. 369-2 КК України , але унеможливлює досягнення зазначеної мети покарання : справедливої кари за скоєний злочин виправлення засудженого , запобігання скоєнню нових злочинів як засудженими так і іншими особами.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 409 КПК України неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є підставою для скасування вироку суду першої інстанції .

Згідно ч.1 ст.420 КПК України необхідність застосування більш суворого покарання є підставою для скасування апеляційним судом вироку суду першої інстанції та ухвалення свого вироку.

Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він: раніше не судимий; виключно позитивно характеризувався за місцем роботи; в теперішній час з посади начальника відділу обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства Харківської міської ради звільнений; відповідно до висновків судово-психіатричної експертизи виявляє манію без психічних розладів у стадії ремісії , на час скоєння злочину і в теперішній час є осудним і застосування примусових заходів медичного характеру не потребує; неодружений.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_8 хоча і є осудною особою, але з 2000 р. систематично проходив відповідні стаціонарні курси лікування психічних розладів, у тому числі двічі направлявся до лікування у відповідні установи після ухвалення вироку, яке проходив добровільно.

Незважаючи на те, що вирок суду першої інстанції не набрав чинності ОСОБА_8 сплатив призначений йому штраф та судові витрати.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_8 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та стан здоров'я обвинуваченого .

Відповідно до ст. 67 КК України, обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_8 відсутні.

Призначаючи покарання , колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину , наведені вище дані про особу ОСОБА_8, обставини, які пом'якшують покарання , і вважає необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів, покарання у виді штрафу у максимальному розмірі передбаченому ч.2 ст. 369-2 КК України .

З урахуванням наведених вище даних про особу обвинуваченого ; наявності кількох обставин , що пом'якшують покарання; конкретних обставин справи щодо стану здоров'я обвинуваченого; добровільного звільнення з займаної посади; поведінку після скоєння злочину , яка свідчить про щире намагання ОСОБА_20 стати на шлях виправлення , запропоноване в апеляційній скарзі прокурора покарання у виді позбавлення волі на думку колегії суддів є явно несправедливим через суворість.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 420, 371, 373, 374 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Харківської області задовольнити частково.

Вирок Київського районного суду м. Харкова від 18 січня 2016 року у відношенні ОСОБА_8 в частині призначеного покарання скасувати.

Призначити ОСОБА_8 покарання за ч.2 ст. 369-2 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот ) грн.

В іншій частині вирок Київського районного суду м.Харкова від 18 січня 2016 року залишити без змін.

Вирок набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий -

Судді -