Рішення № 61146382, 01.09.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4495/16

Головуючий у першій інстанції Сувертак І. В.

Доповідач Парапан В. Ф.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: судді Парапана В.Ф.

Суддів: Панасенкова В.О., Драгомерецького М.М.

За участю секретаря Томашевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою органу опіки та піклування Сом'янської районної в м. Києві державної адміністрації на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, треті особи: орган опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі Одеського міського управління юстиції, про скасування усиновлення,-

в с т а н о в и л а:

У грудні 2015р. ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеним позовом у якому просила суд скасувати усиновлення нею та її померлим чоловіком ОСОБА_3 неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, передати неповнолітню дитину на опікування органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, зобов'язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі Одеського міського управління юстиції внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4. Виключити з графи мама ОСОБА_2 та графи батька ОСОБА_3 та поновити відомості, які були до її усиновлення.

Позивачка позов обґрунтовувала тим, що на час усиновлення неповнолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 хворіла невиліковною психічної хворобою, про що вона та її чоловік не знали. З підстав, передбачених п.2 ч.1 ст. 238 СК України просила про задоволення позову.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 12.04.2016р. позов задоволено. Скасовано усиновлення ОСОБА_2 та її померлим чоловіком ОСОБА_3, померлим ІНФОРМАЦІЯ_2., неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Передано неповнолітню ОСОБА_4 органу опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації для здійснення соціального захисту дитини та вирішення питання щодо подальшого її влаштування. Зобов'язано відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі Одеського міського управління юстиції внести зміни до актового запису №98 від 22.02.2002р. про народження ОСОБА_4 шляхом зміни прізвища з «ІНФОРМАЦІЯ_3» на «ІНФОРМАЦІЯ_3», по - батькові змінити з «ІНФОРМАЦІЯ_3» на «ІНФОРМАЦІЯ_3», ім'я дитини залишити «ІНФОРМАЦІЯ_3», дату і місце народження залишити без змін, вилучивши з графи «мама» - ОСОБА_2 та графи «батько» - ОСОБА_3

У апеляційній скарзі третя особа - орган опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації просить рішення суду в частині передачі неповнолітньої ОСОБА_4 органу опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації для здійснення соціального захисту дитини та вирішення питання щодо подальшого її влаштування, скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким передати неповнолітню дитину на опікування органу опіки та піклування Одеської міської ради.

Позивачка ОСОБА_2 та треті особи: орган опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації та відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі Одеського міського управління юстиції в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, надали до апеляційної інстанції заяви про розгляд справи у їх відсутності, вони усі належним чином сповіщені про час та місце розгляду справи, тому апеляційний суд за правилами ч.2 ст. 305 ЦПК України розглядає справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

За правилами ч.ч. 1, 3 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради позов не визнав, указуючи на те, що рішення суду щодо скасування усиновлення неповнолітньої ОСОБА_4 є незаконним та необґрунтованим, що суд не з'ясував думку неповнолітньої ОСОБА_4, якій на час розгляду справи виповнилося 14 років щодо збереження нею прізвища, імені та по батькові, які вона одержала у зв'язку з усиновленням й що до реалізації інших прав, що передбачені ст. 239 СК України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 238 СК України усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, треті особи: орган опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі Одеського міського управління юстиції, про скасування усиновлення на підставі п.2 ч. 1 ст. 238 СК України у зв`язку з тим, що дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення та застосування правових наслідків скасування усиновлення.

Відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

В силу ч.2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підтвердження факту хвороби дитини ОСОБА_2 посилалася на виписку з історії хвороби №4707, №1464 Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні №1 від 02.08.2010р., від 25.03.2011р., де неповнолітній ОСОБА_4 було встановлено діагноз: F-07.9; Органічне враження центральної нервової системи в формі психоорганічного синдрома з психопатологічною поведінкою. Недорозвиток мови 3-рівня, елементи дистрофії тощо, а/с.22-24.

Однак позивачка не надала суду і суд у своєму рішенні не навів, певних, достовірних та допустимих доказів того, що цією хворобою, як вимагає п.2 ч.1 ст. 238 СК України, дитина страждала під час її усиновлення, а саме в період з липня по серпень 2006р. та що ця хвороба є недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу.

Між тим в матеріалах справи міститься виписка з історії хвороби дитини за період з 2002р. по 27.07.2006р. з якої убачається, що невропатологом та іншими лікарями дитина визнана здоровою, а/с.19.

В судове засідання апеляційної інстанції позивачка не з'явилася без поважних причин, не виконала свого обов`язку щодо доведення тієї обставин на які вона посилається як на підставу своїх вимог, а апеляційний суд за діючим процесуальним законодавством позбавлений можливості сам збирати докази.

Згідно ч. 1 ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї.

Відповідно до ч.2 ст. 29 ЦПК України неповнолітні особи віком від 14 до 18 років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді в справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом

У порушення зазначених норм та вимог ст. ст. 212, 215 ЦПК України суд не вислухав та не з'ясував думку дитини щодо наслідків скасування усиновлення, які передбачені ст. 239 СК України.

За положеннями ст. 245 СК України якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладається за адміністрацію цих закладів.

За доводами представника органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради опікуном стосовно малолітньої ОСОБА_5 на час її усиновлення була комунальна установа «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини №3 «Сонечко», де дитина перебувала на той час.

За наявності таких обставин суду першої інстанції необхідно було вирішити питання про залучення цієї установи до участі у справs, але цього зроблено не було, чим були порушені її права.

В силу ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Орган опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації та відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі Одеського міського управління юстиції були притягнути позивачкою та судом першої інстанції до участі в цій справі в якості третіх осіб на стороні відповідача без самостійних вимог.

Згідно із ч.1 ст. 35 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справі на стороні позивача або позивача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін.

Однак при розгляді справи суд вирішив питання про права та обов'язки третьої особи - органу опіки та піклування Сом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, який не є суб'єктом спірних правовідносин, участь якого має побічний характер, оскільки суд повинен вивішувати питання саме про права та обов'язки сторін, а не третьої особи.

Суд першої інстанції за своєю ініціативою ухвалив рішення про передачу неповнолітньої ОСОБА_4 органу опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації для здійснення соціального захисту дитини та вирішення питання щодо подальшого її влаштування, чим порушив вимоги ст. 11 ЦПК України, хоча позов у цій частині було пред'явлено до органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради.

Вирішуючи справу суд на зазначене не звернув уваги, неповно дослідив обставини справи, порушив норми матеріального і процесуального права, а тому його рішення на підставі ч.3 ст. 303, п.п.1, 4 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313 - 314, 316-317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу органу опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2016 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, треті особи: орган опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі Одеського міського управління юстиції, про скасування усиновлення, - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області В.Ф.Парапан

В.О.Панасенков

М.М.Драгомерецький