Ухвала суду № 61138948, 06.09.2016, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 06.09.2016

Справа № 2-3198/11

Провадження № 6/334/207/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді Лисенко Л.І.,

при секретарі Матвієнко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі подання державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_1, про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон осіб, які мають невиконанні зобовязання, покладені на них судовим рішенням,

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції звернулася до суду з вищезазначеним поданням в якому вказав, що на примусовому виконанні в Ленінському відділі державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження ВП № 38357183 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3198/11 від 10.01.2012 року, виданого Ленінським районним судом м. Запоріжжя щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 513191,71 грн. (пятсот тринадцять тисяч сто девяносто одна гривня 71 копійка).

06.06.2013 року до Ленінського відділу ДВС ЗМУЮ надійшла заява представника стягувача за довіреністю про відкриття виконавчого провадження та оригінал виконавчого листа № 2-3198 від 10.01.2012р., виданого Ленінським районним судом м.Запоріжжя, який предявлено повторно.

10.06.2013р. державним виконавцем Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження вищезазначеним виконавчим документом, 03.02.2012р. накладено арешт на майно та оголошено заборону на його відчуження, копію постанови направлено сторонам до відома.

Боржником рішення суду та вимоги державного виконавця не виконуються. Станом на 10.05.2016 року заборгованість за виконавчим провадженням не погашена.

Ухвалою Ленінського районного суд м.Запоріжжя від 26.04.2012 року клопотання задоволено та обмежено ОСОБА_2 у праві виїзду за кордон.

Ухвалою колегією суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області від 09.04.2013 року ухвала Ленінського районного суду м.Запоріжжя скасована і направлена на новий розгляд.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 18.07.2013 року у задоволенні подання державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_4, про обмеження виїзду за кордон осіб, які мають невиконанні зобовязання, покладені на них судовими рішеннями відмовлено.

В судове засідання державний виконавець та боржник ОСОБА_2 не зявилися, про день та час розгляду справи були повідомлені своєчасно.

ОСОБА_2 надав свої заперечення, проти задоволення подання заперечував, бо вважає, що відсутні данні, які б свідчили, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання рішення суду та має намір вибути за межі України. Він кожного місяця перераховує на рахунки ВДВС грошові кошти, що свідчить про його намір виконувати рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 3771 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Стаття 6 Закону України Про порядок виїзду з України та вїзд в Україну громадян України передбачає, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених п.1-9 ст. 6 вказаного Закону, в тому числі, коли діють неврегульовані договірні чи інші невиконані зобовязання до виконання зобовязань, або розвязання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.

Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Державний виконавець зобовязаний вживати заходів примусового виконання рішень, установлених Законом України «Про виконавче провадження», неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Ст.33 Конституції України передбачено, що кожному , хто на законних підставах перебуває на території України , гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

За змістом наведених вище норм чинного законодавства, тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі Україниє винятковим заходом обмеження особистої свободи, який застосовується лише при наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобовязань , покладених на неї відповідним судовим рішенням та його намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

В судовому засіданні встановлено, що на примусовому виконанні в Ленінському відділі державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження ВП № 38357183 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3198/11 від 10.01.2012 року, виданого Ленінським районним судом м. Запоріжжя щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 513191,71 грн. (пятсот тринадцять тисяч сто девяносто одна гривня 71 копійка).

Постановою державного виконавця Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ від 10.06.2013 року боржнику було встановлено строк до 17.06.2013 року для добровільного погашення боргу, але боржником борг не було сплачено.

На теперішній час, із наданих боржником копій банківських квитанцій вбачається часткове щомісячне погашення боргу, тобто твердження державного виконавця про умисне ухилення боржником від виконання судового рішення не найшло свого підтвердження.

Крім того, державним виконавцем взагалі не надано доказів, які б свідчили про намір боржника виїхати за межі України, а саме даних про те, що він має закордонний паспорт, оформлює виїзні документи до іншої держави.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

На підставі викладеного, керуючись ст. 33 Конституцією України, ст.10, 377-1 ЦПК України, ст. 5, 6, 11 Закону України „Про виконавче провадження, Постановою № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні подання державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_1, про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон осіб, які мають невиконанні зобовязання, покладені на них судовим рішенням відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. Особа, без участі якої було постановлено ухвалу, має право подати апеляційну скаргу протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Лисенко Л. І.