Рішення № 61137442, 03.08.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2016Справа №910/584/16За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Селтік»

про стягнення 5031169,24 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Кучкова Ю.В. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Селтік» заборгованості за Договором про надання послуг №04-ТПВ/14-К від 26.12.2013 в загальному розмірі 5031169,24 грн., в тому числі: 2921672,85 грн. основного боргу, 146311,43 грн. 3% річних та 1963184,96 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору про надання послуг №04-ТПВ/14-К від 26.12.2013 в частині своєчасного та повного виконання зобов'язань з оплати за надані послуги, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Селтік» виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2016 порушено провадження у справі №910/584/16, розгляд справи призначено на 08.02.2016.

05.02.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи на виконання ухвали про порушення провадження у справі.

08.02.2016 від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору та зупинення провадження у справі.

У судових засіданнях 08.02.2016 та 12.02.2016 відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувались перерви до 12.02.2016 та 29.02.2016 відповідно.

29.02.2016 позивач подав додаткові документи до матеріалів справи.

Відповідач 29.02.2016 через відділ діловодства суду подав ряд клопотань: про продовження строку вирішення спору на 15 днів, про відкладення розгляду справи, про витребування доказів; а також додаткові документи до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.02.2016 розгляд справи відкладено до 14.03.2016.

14.03.2016 через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові документи по справі, а також відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі №910/584/16 до вирішення спору по справі №910/3518/16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення третіх осіб та зупинення провадження у зв'язку зі зверненням з дорученням. Разом з тим, провадження у справі №910/584/16 зупинено до розгляду Господарським судом міста Києва справи №910/3518/16.

12.05.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про поновлення провадження у справі №910/584/16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2016 поновлено провадження у справі №910/584/16, розгляд справи призначено на 13.06.2016.

13.06.2016 через відділ діловодства суду відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі №910/584/16 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/3518/16.

У судовому засіданні 13.06.2016 представник позивача подав додаткові документи до матеріалів справи. Крім того, представники сторін подали спільне клопотання про продовження вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2016 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13.06.2016 оголошено перерву до 11.07.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 відкладено розгляд справи до 01.08.2016.

01.08.2016 через відділ діловодства суду відповідач подав клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 2291672,85 грн.

У судовому засіданні 01.08.2016 згідно з ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в оголошено перерву до 03.08.2016.

За результатом розгляду в судовому засіданні 03.08.2016 клопотання відповідача про витребування доказів, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки Публічним акціонерним товариством «Київенерго» зазначені в клопотанні документи надано до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 03.08.2016 подав додаткові документи до матеріалів справи, щодо припинення провадження у справі в частині основного боргу - не заперечував, а також підтримав позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідач в засідання господарського суду не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Згідно з п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 03.08.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши представника позивача, який приймав участь у розгляді справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.12.2013 між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Селтік» (замовник) укладено Договір про надання послуг №04-ТПВ/14-К, відповідно до умов якого виконавець надає, а замовник отримує послуги із знешкодження (термічного перероблення) твердих побутових відходів (відходи комунальні (міські) змішані в т.ч. сміття з урн, код відходу - 7720.3.1.01) надалі послуги, згідно із Законом України «Про відходи» та відповідними дозвільними документами (п. 1.1 договору).

За умовами п.п. 1.2, 1.3 договору обсяг надання послуг (в межах дозвільних документів) становить 35000 тонн. Замовник зобов'язується прийняти послуги, зазначені у п.п. 1.1, 1.2 договору, та оплатити їх вартість відповідно до умов цього договору.

Відповідно до положень п. 2.1 договору замовник сплачує виконавцю вартість послуг у відповідності до тарифу, діючого в період надання таких послуг, встановленого (погодженого) відповідними уповноваженими органами. На час укладання цього договору тариф становить 106,30 грн. за одну тонну, крім того ПДВ - 21,26 грн., всього за одну тонну - 127,56 грн.

Замовник щомісяця протягом 20 календарних днів з початку наступного місяця сплачує на поточних рахунок філіалу «Завод Енергія» ПАТ «Київенерго» повну вартість послуг, наданих виконавцем у попередньому місяці (п. 2.2 договору).

Цей договір згідно з п. 10.1 набуває чинності з 01 січня 2014 року і діє до 31 грудня 2014 року включно, а в частині проведення розрахунків - до їх повного завершення.

Договір в силу вимог статей 11, 629 Цивільного кодексу України є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 ЦК України встановлено: якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

При цьому якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Судом встановлено, що на виконання умов договору №04-ТПВ/14-К від 26.12.2013, позивач за період з 31.01.2014 по 31.10.2014 надав відповідачу послуги на загальну суму 3243762,78 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами надання послуг №1076 від 31.01.2014 на суму 292483,60 грн., №2458 від 28.02.2014 на суму 378937,39 грн., №5055 від 31.03.2014 на суму 254463,07 грн., №6690 від 30.04.2014 на суму 325403,00 грн., №7950 від 31.05.2014 на суму 407734,06 грн., №9821 від 30.06.2014 на суму 247701,11 грн., №11736 від 31.07.2014 на суму 240366,41 грн., №13343 від 31.08.2014 на суму 283158,96 грн., №14134 від 30.09.2014 на суму 332958,38 грн., №КЕ000017135 від 31.10.2014 на суму 418492,48 грн., №КЕ000018055 від 04.11.2014 на суму 62064,32 грн., які підписані представниками обох сторін без заперечень, а також скріплені печатками.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо надання послуг.

Натомість, відповідач свої зобов'язання за договором виконав лише частково сплативши 322089,93 грн. Дана обставина Товариством з обмеженою відповідальністю «Селтік» не заперечується.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На момент звернення Публічним акціонерним товариством «Київенерго» до господарського суду з даним позовом у Товариства з обмеженою відповідальністю «Селтік» утворилась заборгованість в сумі 2921672,85 грн., що відповідачем в процесі розгляду справи не спростовано.

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем частково був погашений основний борг, а також укладено з позивачем ряд договорів про відступлення права вимоги та про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Зокрема, 20.07.2016 між ПАТ «Київенерго» (сторона 1) та ТОВ «Селтік» (сторона 2) було підписано Угоду про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог №2/2016-07-30В, за умовами якого сторони погоджуються, що мають одна до одної однорідні вимоги, розмір, підстави виникнення та зміст яких:

- заборгованість сторони 1 перед стороною 2: Договір від 31.12.2015 №2/2016-А на суму 67112,41 грн.;

- заборгованість сторони 2 перед стороною 1: Договір від 26.12.2013 №04-ТПВ/14-К на суму 34871,14 грн.; Договір від 26.12.2014 №04-ТПВ/15-К на суму 1787252,90 грн.

Сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов'язаннями і таким чином з моменту підписання цієї угоди вважатимуть:

- заборгованість сторони 1 перед стороною 2 складає 0 грн.;

- заборгованість сторони 2 перед стороною 1 складає: Договір від 26.12.2013 №04-ТПВ/14-К на суму 0 грн.; Договір від 26.12.2014 №04-ТПВ/15-К на суму 1755011,63 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

За приписами статті 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках, встановлених договором або законом.

З огляду на наявність умов, встановлених статтею 601 ЦК України, та відсутність обставин, передбачених статтею 602 ЦК України, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається, суд дійшов висновку про можливість зарахування зустрічних однорідних вимог.

Пунктом 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як роз'яснено в п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами, у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, провадження у справі в частині стягнення 2921672,85 грн. основного боргу підлягає припиненню, з огляду на відсутність предмету спору.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеної норми законодавства позивач нарахував та заявив до стягнення за період з 21.02.2014 по 13.01.2016 3% річних в сумі 146311,43 грн. та інфляційні втрати в сумі 1963184,96 грн.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 08.11.2010 у справі №3-12г10.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних суд зазначає, що він є невірним, оскільки при визначенні періодів заборгованості Публічним акціонерним товариством «Київенерго» не дотримано приписів статті 254 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. До того ж, позивачем не враховано, що у 2016 році 366 днів, а не 365.

Отже, за розрахунком суду, правомірними є вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 146183,96 грн.

За результатом перевірки наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, а тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню в заявленому розмірі.

Як визначено в ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині суми основного боргу та часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 43, 32-34, 43, 44, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Селтік» (02090, м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд.8; ідентифікаційний код 23245193) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд.5; ідентифікаційний код 00131305) 146183 (сто сорок шість тисяч сто вісімдесят три) грн. 96 коп. 3% річних, 1963184 (один мільйон дев'ятсот шістдесят три тисячі сто вісімдесят чотири) грн. 96 коп. інфляційних втрат та 31640 (тридцять одну тисячу шістсот сорок) грн. 53 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Припинити провадження у справі №910/584/16 в частині стягнення основного боргу в сумі 2921672,85 грн.

4. В решті позову - відмовити.

5. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.08.2016.

Суддя О.А. Грєхова