Рішення № 61137304, 29.08.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 754/13286/15-ц Головуючий у суді першої інстанції: Клочко І.В.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/8766/16 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Слюсар Т.А., Котули Л.Г.

при секретарі Крічфалуши С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Беседіна ВладиславаІвановича - представника Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 березня 2016 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі по тексту ПАТ «Укрексімбанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між позивачем та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 28808С6 від 23 січня 2008 року, за умовами якого, з урахуванням додаткових угод № 1, № 2, № 3 між сторонами від 13 серпня 2008 року, 24 грудня 2008 року, 04 жовтня 2012 року, банк надав відповідачу грошові кошти в розмірі 429 011,85 доларів США шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії з кінцевою датою погашення 15.01.2028, а позичальник зобов'язувався у строк та на умовах, визначених цим кредитним договором, повернути кредити і сплатити проценти. У зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором та виникненням заборгованості за кредитом кредитор звернувся в суд з даним позовом в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість, яка станом на 07.08.2015 складає 323 935,90 доларів США, з яких: 285 935,28 доларів США - заборгованість за кредитом (основним боргом), 38 000,62 доларів США - заборгованість за процентами, а також штрафі санкції у розмірі 615 619,15 грн., з яких: 187 777,33 грн. - пеня, нарахована на прострочену заборгованість за процентами, 427 841,82 грн. - пеня, нарахована на прострочену заборгованість за кредитом (основним боргом).

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 23 березня 2016 року позов Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (код ЄДРПОУ 00032112) суму заборгованості за кредитним договором №28808С6 від 23.01.2008 року станом на 07 серпня 2015 року в розмірі 323935,90 доларів США та суму пені в розмірі 200 000,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (код ЄДРПОУ 00032112) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3654,00 грн.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції представник позивача подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі представник позивача порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення вимоги щодо стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язань в сумі 200 000,00 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Державний експортно- імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, код ЄДРПОУ 00032112) пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором №28808С6 від 23.01.2008 у розмірі 615 619,15 (шістсот п'ятнадцять тисяч шістсот дев'ятнадцять грн..) 15 копійок. В іншій частині заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23.03.2015 у справі №754/13286/15-ц залишити без змін.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що застосовуючи норму права ч. 3 ст. 551 ЦК України, судом першої інстанції не враховано, що зазначена норма надає право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру з розміром збитків кредитора та наявності обставин, які мають істотне значення. Разом з тим, суд першої інстанції, зменшуючи розмір нарахованої позивачем пені, не навів жодного мотиву та обґрунтування визначення саме такого розміру пені.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 підтримала доводи апеляційної скарги. Відповідач на неодноразові судові виклики до суду не з′являвся. Повідомлені відповідачем у заяві від 26 серпня 2016 року причини відкладення розгляду справи, у зв′язку з відрядженням його представника, колегією суддів не визнаються поважними, оскільки не підтвердженні належними доказами.

У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності відповідача.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.01.2008 між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №28808С6, відповідно до умов якого, з урахуванням додаткових угод № 1, № 2, № 3 між сторонами від 13 серпня 2008 року, 24 грудня 2008 року, 04 жовтня 2012 року, ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» надав відповідачу грошові кошти в сумі 429 011,85 доларів США у вигляді невідновлювальної кредитної лінії, що підтверджується заявою на видачу готівки № 7984 від 23.01.2008, №20605 від 13.08.2008, №21927 від 27.02.2009 (а.с.5-12, 28-30). Даний факт також підтверджується випискою по рахунку (а.с.36-63).

Відповідно до п. 2.1.1 кредитного договору №28808С6 від 23.01.2008, кредит надається позичальнику трьома траншами (а.с.5-зворот). Кінцева дата погашення кредиту 15.01.2028 (а.с.5-зворот).

Згідно з п. 2.4.1 умов договору погашення кредиту позичальник повинен здійснювати у валюті кредиту у строки та у сумах, визначених графіком надання та погашення кредиту за договором. Строки, передбачені графіком є обов′язковими для виконання позичальником. Графіком надання та погашення кредиту за договором встановлені періодичні платежі.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди № 2 до кредитного договору, позичальник щомісячно сплачує проценти за користування Кредитом у валюті кредиту у розмірі річної процентної ставки, яка визначається наступним чином: за користування Траншем №1 та Траншем №2 кредиту за договором: Libor (12m) +6,60%, але не нижче 12,00% річних; за користування Траншем №3 кредиту за договором: 15% річних (а.с.16-зворот).

Згідно п. 2.4.2 кредитного договору, у разі порушення строків погашення кредиту, вказаних у графіку надання та погашення Кредиту за договором, процентів та платежів за цим договором, позичальник сплачує Банку за кожний день прострочення, включаючи день платежу, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується на суму прострочених платежів починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості (а.с.6-зворот).

Відповідно до п. 2.6.2 кредитного договору, позичальник зобов'язаний здійснити дострокове погашення Кредиту або його частини, процентів за користування Кредитом, комісій, зборів та інших належних до сплати платежів за договором протягом 10 календарних днів з дня отримання письмової вимоги банку про таке дострокове погашення у випадку, якщо: позичальник не виконав будь-яке зобов'язання за цим договором (а.с.7).

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання по виплаті кредитних коштів у строки визначені кредитним договором не виконує. Останні платежі з погашення основного боргу та процентів за користування кредитом сплачені відповідачем 10 жовтня 2014 року. 19 лютого 2015 року позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою про погашення заборгованості, однак відповідач ніяких дій щодо погашення заборгованості по кредиту не вчинив. (а.с.64-65).

Станом на 07.08.2015 у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі, що складає 323 935,90 доларів США, з яких: 285 935,28 доларів США - заборгованість за кредитом (основним боргом), 38 000,62 доларів США - заборгованість за процентами. За період з 08 серпня 2014 року по 07 серпня 2015 року нарахована пеня на прострочену заборгованість за процентами в сумі 187 777,33 грн. та 427 841,82 грн. - пеня на прострочену заборгованість за кредитом (основним боргом), що разом становить 615 619,15 грн. штрафних санкцій (а.с.31-35).

У зв'язку з порушенням позичальником строків повернення кредиту, що встановлені договором та виникненням заборгованості, кредитор звернувся 26 серпня 2015 року з позовом до суду.

Ухвалюючи у справі рішення, суд першої інстанції виходив із того, що зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору, тому на підставі статей 526, 530, 1050, 1054 ЦК України боржник зобов'язаний повернути суму позики та проценти за користування кредитом.

Вимоги в частині заборгованості за кредитним договором в сумі 323 935,90 доларів США судом першої інстанції задоволено у повному обсязі.

Заявлені вимоги ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання в сумі 615 619, 15 грн. судом першої інстанції задоволено частково на суму 200 000,00 грн. із застосуванням частини 3 статті 551 ЦК України з посиланням на їх надмірність порівняно із сумою прямих збитків, завданих позивачу.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 березня 2016 року оскаржується позивачем ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в частині вирішених вимог про стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання.

В частині стягнення з ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором в сумі 323 935,90 доларів США судове рішення не оскаржується.

Відповідно до принципу диспозитивності суд апеляційної інстанції не має права робити висновків щодо неоскарженої частини судового рішення.

При перевірці законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції в оскарженій його частині, колегія суддів не може погодитись із висновком суду першої інстанції в частині зменшення розміру пені із застуванням частини 3 статті 551 ЦК України, виходячи з наступного.

Так, частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено, зокрема, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що розмір пені за несвоєчасне погашення кредиту та сплату відсотків складає загальну суму 615 619, 15 грн. ( а.с.32-35), а розмір заборгованості за основним боргом становить суму 323 935,90 доларів США, що за курсом НБУ станом на 07.08.2015 із розрахунку 21,484096 грн./1 долар США дорівнює 6 959 469,97 грн. Отже розмір неустойки не перевищує розмір збитків, а тому правові підстави для застосування частини третьої статті 551 ЦК України відсутні.

Неправильне застосування судом першої інстанції норми частини третьої статті 551 ЦК України призвело до ухвалення незаконного рішення в частині визначення суми пені за несвоєчасне погашення кредиту та сплату процентів, тому рішення суду першої інстанції в частині вирішених вимог про стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання підлягає скасуванню з ухвалення в цій частині нового рішення про стягнення з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» пені в розмірі 615 619, 15 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Беседіна Владислава Івановича - представника Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» - задовольнити.

Заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 березня 2016 року в частині стягнення з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (код ЄДРПОУ 00032112) пені в розмірі 200 000,00 грн. скасувати та ухвалити нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (код ЄДРПОУ 00032112) пеню в розмірі 615 619, 15 грн.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: