Ухвала суду № 61136684, 07.09.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

07.09.2016 Справа № 904/5707/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач)

суддів: Величко Н.Л., Іванов О.Г.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" Дніпропетровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2016р. у справі №904/5707/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ

до Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м.Дніпро

про стягнення 76841755 грн. 28 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2016р. у справі №904/5707/16 (суддя Манько Г.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пеню - 5880968,45 грн., три проценти річних - 3085868,42 грн., інфляційні втрати - 61993949,97 грн., судовий збір - 206700,00 грн.

Не погодившись із прийнятим рішенням місцевого господарського суду, відповідач - Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі", найменування якого відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради №26/6 від 13.04.2016р. було змінено на Комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" Дніпропетровської міської ради, звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій не погоджується з оскарженим рішенням в частині стягнення суми інфляційного збільшення заборгованості в розмірі 61993949,97грн., вважає означене рішення в цій частині таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального права, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, та норм процесуального права, передбачених ст.ст. 42, 33, 43 ГПК України. Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2016р. у справі №904/5707/16 в частині стягнення з КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" ДМР інфляційних втрат в розмірі 61993949,97 грн. та ухвалити нове рішення по суті заявлених позовних вимог.

Подана апеляційна скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" №3674-VІ від 08.07.2011 року (з наступними змінами та доповненнями).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як вбачається з доданих до апеляційної скарги документів, заявником не надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги та у тексті апеляційної скарги заявлено клопотання про відстрочення його сплати до вирішення справи по суті Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

За приписами ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Згідно п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013р. єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Клопотання про відстрочення сплати судового збору відповідач обґрунтував тими обставинами, що наразі позбавлений можливості здійснити сплату судового збору за подання даної апеляційної скарги, розмір якого є значним та становить 227370,00 грн., у зв'язку з наявністю арештів на рахунках, що накладені державними виконавчими службами, в тому числі для стягнення грошових коштів на користь ПАТ "НАК Нафтогаз України". Зазначає, що на даний час позбавлений можливості розпоряджатися грошовими коштами, які надходять на його рахунки і відповідно здійснити сплату судового збору. Окрім того вказує, що залишку грошових коштів на рахунках відповідача, що є рахунками зі спеціальним режимом використання, станом на 29.08.2016р. недостатньо для оплати судового збору за подання даної апеляційної скарги та посилається на довідку ПАТ КБ "ПриватБанк" №160829SU13045108 від 29.08.2016р., згідно якої залишок грошових коштів на рахунку №26000050279828 становить 2181,63 грн. та на виписку з рахунку №26008300005532 Дніпропетровського ОУ АТ "Ощадбанк" від 26.08.2016р., згідно якої залишок грошових коштів становить 0,00 грн. Тому, на думку скаржника, є необхідним врахування майнових інтересів відповідача, як комунального підприємства, яке відіграє досить важливу роль в життєдіяльності міста.

В підтвердження своїх доводів скаржник додав: витяги з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень - Інформація про виконавче провадження №47971732 та постанова про арешт коштів боржника від 02.02.2016р. у виконавчому провадженні №47474780, копію постанови про арешт коштів від 19.02.2016р. у виконавчому провадженні №48957891, копію довідки ПАТ КБ "ПриватБанк" №160829SU13045108 від 29.08.2016р. про поточний стан рахунку відповідача, копію виписки Дніпропетровського ОУ АТ "Ощадбанк" від 26.08.2016р. про відсутність коштів на рахунку.

При цьому скаржником не надано доказів того, що виконавчою службою накладено арешт на всі кошти боржника та докази того, що у апелянта відсутні будь-які інші рахунки, ніж ті, які зазначені в постановах виконавчої служби від 02.02.2016р. та від 19.02.2016р., доказів про неможливість здійснити оплату готівкою. Відповідач не довів, що на момент подання апеляційної скарги його скрутне майнове становище не змінилось і у нього відсутні кошти на будь-яких рахунках, а надана виписка Дніпропетровського ОУ АТ "Ощадбанк" свідчить тільки про відсутність коштів на одному рахунку №26008300005532.

Отже, відповідачем в порушення ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не наведено обставин, які мали б виключний характер та не надано належних доказів в обґрунтування його клопотання про відстрочення сплати судового збору. До того ж, доказом існування тяжкого фінансового стану є офіційна фінансова звітність, відповідна документація (баланс, звіт про фінансові результати тощо), достовірність якої підтверджена належними засобами. Проте, заявником таких доказів до суду не надано.

Оскільки, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов'язані з негативним фінансовим станом та накладенням арешту на рахунки, не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору. Таким чином, наведені відповідачем у клопотанні обставини не є підставою для відстрочення сплати судового збору у даному випадку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для надання КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" ДМР відстрочки сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо: до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Водночас, апеляційний господарський суд вважає за необхідне довести до відома скаржника, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Слід звернути увагу, що при повторному зверненні із апеляційною скаргою має бути подано клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги. При цьому, зазначене клопотання подається в будь-якому випадку пропуску строку незалежно від причин, які зумовили цей пропуск.

На підставі наведеного та керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання Комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" Дніпропетровської міської ради про відстрочення сплати судового збору відхилити.

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" Дніпропетровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2016р. у справі №904/5707/16 повернути без розгляду.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя Н.Л. Величко

Суддя О.Г. Іванов