Рішення № 61133741, 09.08.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.08.2016 Справа №607/4/16-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді: Дзюбановського Ю.І.

при секретарі судового засідання: Борисевич І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 національного технічного університету ім. І.Пулюя, до Технічного коледжу ОСОБА_2 національного технічного університету ім. І.Пулюя, про визнання нарахування додаткових витрат безпідставним, зобовязання вчинити дії на списання заборгованості, зобовязання виконувати належним чином договір зобовязання та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, надалі позивач, звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 національного технічного університету ім. І.Пулюя, до Технічного коледжу ОСОБА_2 національного технічного університету ім. І.Пулюя, в якому просить, враховуючи подану заяву про уточнення позовних вимог від 01.07.2016р., визнати нарахування ОСОБА_2 національним технічним університетом ім. І.Пулюя додаткових послуг ОСОБА_1 за період з 01.12.2012р. по 31.05.2016р. безпідставними та не обґрунтованими; зобовязати ОСОБА_2 технічний університет ім. І.Пулюя списати з суми нарахувань ОСОБА_1 за проживання в гуртожитку нараховані за період з 01.12.2012р. по 31.05.2016р. додаткові послуги в сумі 8667,72 грн.; зобовязати Технічний коледж ОСОБА_2 національного технічного університету ім. І.Пулюя списати з суми заборгованості ОСОБА_1 за проживання в гуртожитку, яка станом на 01.06.2016р. становить 8991,17 грн., нараховані ОСОБА_2 національним технічним університетом ім. І.Пулюя за період з 01.12.2012р. по 31.05.2016р. додаткові послуги в сумі 8667,72 грн.; зобовязати ОСОБА_2 національний технічний коледж ім. І.Пулюя та Технічний коледж ОСОБА_2 національного технічного університету ім. І.Пулюя з 01 червня 2016 року проводити нарахування ОСОБА_1 та її родині за користування жилою площею та за комунальні послуги по ставках/тарифах квартирної плати, погоджених органом місцевого самоврядування, а саме ОСОБА_2 міською радою на будинок по вул. Тарнавського,7А, в м. Тернополі без включення в оплату вартості додаткових послуг; стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1 10000 грн. завданої моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач та її представник заявлені позовні вимоги підтримують, в їх обґрунтування зазначають, що ОСОБА_1 в установленому законом порядку була вселена в гуртожиток по вул. Тарнавського,7А, користується кімнатами 7-8 Блоку 16. Відповідачі надають житлово-комунальні послуги, за які вона оплачує, оскільки між ними виникли відносини, що породжують пава та відповідні обовязки. Проте, згідно розрахунку проводяться нарахування за нібито надані і отриманні нею додаткові послуги. Вартість нарахованих докових послуг і надання самих послуг повинно проводитися на підставі укладених із надавачами таких послуг та їх споживачами договорах. Тому, вважає, що в звязку із відсутністю договору між нею та відповідачами про надання додаткових послуг, в неї не виникло обовязку їх оплачувати, а відповідачами неправомірно здійснюються нарахування вартості додаткових послуг, через що виникає заборгованість. В звязку із неправомірним і незаконним нарахуванням додаткових послуг ОСОБА_1 просить списати їх вартість із виставлених рахунків. Крім цього, просить суд зобовязати відповідачів в подальшому не проводити нарахування додаткових послуг. Незаконними діями відповідачів, які виразилися у нарахуванні без відповідної правової підстави додаткових послуг, і як наслідок чого вона постійно звертається до суду за захистом своїх прав, до Університету та Технічного коледжу із зверненнями з приводу врегулювання обставин, їй та членам сімї завдана моральна, розмір якої оцінений ОСОБА_1 в 10000 грн.

Представники відповідачів проти задоволенні позову заперечують, мотивуючи тим, що додаткові послуги надаються всім мешканцям гуртожитку та виставляються рахунки по їх вартості, які мешканці зобовязані оплачувати, так як послуги надаються і споживаються. Укладення окремого договору не вимагається. В звязку із неоплатою ОСОБА_1 наданих їй послуг в неї виникла значна сума заборгованості і через дані факти ОСОБА_1 намагається всілякими способами уникнути від її сплати. Вимога ОСОБА_1 щодо зобовязання відповідачів не нараховувати в подальшому вартість додаткових послуг не може розглядатися і задоволена, оскільки судом здійснюється захист порушених прав, а не захист прав у майбутньому. Позовна вимоги про стягнення моральної шкоди також не підлягає до задоволення, оскільки ОСОБА_1 не довела її понесення саме через, на її думку, неправомірні дії відповідачів.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до частково задоволення, виходячи з наступного.

Згідно Наказу ОСОБА_2 національного технічного університету ім. І.Пулюя від 16.05.2007р. №227-01, з метою покращення забезпечення студентів ТДТУ та Технічного коледжу ТДТУ місцям для проживання гуртожитку №3 університету по вул. Тарнавського,7А, та раціонального використання житлового фонду Університету та Технічного коледжу ТДТУ, наказано передати на баланс Технічному коледжу ТДТУ з 01 червня 2007 року частину студентського гуртожитку №3 Університету по вул. Тарнавського,7А.

Як вбачається із акту прийому-передачі матеріальних цінностей, складеного комісією у складі представників ТДТУ ім. І.Пулю та ОСОБА_2 технічного коледжу, затвердженого 04.06.2007р. ректором ТДТУ ім. І.Пулюя та директором Технічного коледжу ТДТУ ім. І.Пулюя, ТДТУ ім. І.Пулюя передав з балансу, а Технічний коледж прийняв на баланс частину гуртожитку по вул. Тарнавського,7А. згідно Наказу ТДТУ №227-01 від 16.05.2007р.

Вказані факти і обставини встановлені рішенням суду від 07.10.2015р. у справі №607/6310/15-ц, яке набрало законної сили, а тому не потребують доказуванню.

ОСОБА_1 є мешканцем гуртожитку по вул. Тарнавського,7А, в м. Тернополі, займає кімнати для проживання 7-8, а тому є мешканцем гуртожитку в силу закону, а не на підставі договору найму житла, на неї поширюються гарантії, встановленні законодавством, зокрема «Примірним положенням про гуртожитки», затвердженим ОСОБА_3 Міністрів УРС від 03.06.1986р., Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитку», Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та іншими нормативно-правовими актами.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що встановлення тарифів за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій належить до повноважень рангів місцевого самоврядування. Розмір тарифів на житлово-комунальні послуги встановлюються на рівні економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) таких послуг.

Відповідно до пунктів 16, 18 «Примірного положення про гуртожитки» робітники, службовці, студенти, учні, а також інші громадяни, які проживають у гуртожитку, мають право користуватися приміщеннями культурно-побутового призначення, обладнанням, інвентарем гуртожитку та номінально-побутовими послугами та зобовязанні своєчасно вносити плату за користування жилою площею і за комунальні послуги відповідно до п. 38 Примірного положення.

Пункт 38 «Примірного положення про гуртожитки» встановлює, що плата за користування жилою площею в приміщеннях, що знаходяться в спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках, провадиться за встановленими ставками. Витрати на комунальні послуги входять до ставки плати за користування жилою площею і окремо плата за них не стягується. Громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги по ставках квартирної плати (тарифах), установлених для будників державного та громадського житлового фонду.

01 листопада між ОСОБА_2 національним технічним університетом ім. І.Пулюя (виконавець) та Технічним коледжем ОСОБА_2 національного технічного університету ім. І.Пулюя (замовник) був укладений Договір про надання послуг, пунктом 2.4.2 якого передбачено, що замовник зобовязаний використовувати передані у тимчасове користування приміщення відповідно до їх призначення та до 28 числа поточного місяця вносити плату за надані послуги з водопостачання та водовідведення, електропостачання, теплопостачання, що надаються згідно займаних площ та кількості мешканців, вказаних замовником у Додатку №1 до цього Договору, а також витрати на послуги з утримання будівлі згідно представлених виконавцем рахунків та витрати на додаткові послуги згідно калькуляції, встановленої виконавцем.

Відповідно до п. 2.4.2 даного Договору, Коледж перераховує кошти Університету, а мешканці, котрі проживають на площах, зазначених у Договорі, перераховують Коледжу.

Також, між сторонами були укладенні Угоди про зміну істотних умов Договору, зокрема, в частині терміну його дії.

Згідно Додатку №1 до Договору про надання послуг від 01.11.2012р. сімя ОСОБА_1 в складі трьох чоловік займає кімнати 7-8 Блоку №16, житловою площею 29,7 кв.м., площа місць спільного користування 24,89 в.м.

Як стверджує представник Технічного коледжу та відображено це у запереченні від 05.02.2016р., розрахунок вартості додаткових послуг для мешканців гуртожитку №3 коледжу по вул. Тарнавського,7А, складений Університетом на основі «Порядку надання інших платних послуг державними та комунальними закладами», затвердженого Наказом МОН України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансові України №736/902/758 від 23.07.2010р. «Про затвердження порядків надання платних послуг державними та комунальними навчальними закладами». Тому, витрати, які включенні Університетом в додаткові платні послуги для ОСОБА_1 як мешканця гуртожитку №3 по вул. Тарнавського,7А, є законними і обґрунтованими.

Згідно заперечення ТНТУ ім. І.Пулюя від 08.02.2016р., від 28.03.2016р. представник вказує, що також підтверджується із доданих калькуляцій витрат на додаткові послуги, в основу вартості додаткових послуг, які встановлення для гуртожитку №3 покладена часткова заробітна плата працівників, які задіяні в його діяльності, а саме директор студмістечка, інспектор студмістечка, паспортист, завідувач гуртожитком, слюсар-сантехнік, слюсар-електрик, охоронець тощо. Розрахунок цих послуг встановлений у відповідних калькуляціях, затверджених ректором. Встановлення вартості платної послуги здійснюється на базі економічного обґрунтованих витрат, повязаних з її наданням.

У запереченні Університет зазначає, що згідно «Порядку надання інших платних послуг державними та комунальними закладами» до витрат на оплату праці працівників, які залучені до надання платної послуги, враховуються розміри посадових окладів, ставок заробітної плати, підвищення, доплати надбавки та інші виплати обовязкового характеру, визначенні відповідними нормативно-правовими актами. При формуванні витрат на оплату праці працівників, що залучені до надання платної послуги можуть враховуватись виплати, що носять заохочувальний характер, матеріальна допомога у порядку, встановленому законодавством та колективними договорами. Кількість ставок (штатних одиниць) працівників, які залучаються до надання платної послуги, визначається виходячи з необхідності врахування всіх функцій і виді робіт, які безпосередньо повязані з організацією надання кожної конкретної платної послуги замовникам.

Вказані у калькуляціях додаткові витрати не передбачені в структурі витрат квартирної плати для жильців гуртожитку, зокрема ОСОБА_1

Таким чином, виходячи із правового аналізу норм законодавства, яке регулює дані відносини, суд приходить до висновку, що вартість додаткових послуг, які не повязані з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій і надаються у гуртожитках, визначається понад розмір плати за послуги на підставі договорів, укладених відповідними надавачами послуг з наймачами та (або) власниками житлових приміщень у гуртожитках.

Тобто, для надання мешканцю гуртожитку ОСОБА_1 додаткових послуг, а відтак і виникнення у неї згідно ст. 11 ЦК України обовязку на їх оплату повинен був укладатися договір із надавачем таких додаткових послуг, власником житлового приміщення, їх споживачем, в якому чітко вказати вид додаткової послуги, термін її надання, вартість додаткової послуги, відповідальність за неналежне надання додаткової послуги надавачем, строк її оплати, відповідальність споживача за несвоєчасну проведену оплату, а також інші умови і Додатки (калькуляції витрат на додаткові послуги), які необхідні для такого роду правочину, за наслідком чого у сторін виникають правовідносини зобовязального характеру.

Однак, із наданого розрахунку заборгованості вбачається, що не заперечується представниками сторін, що бухгалтерією ОСОБА_2 НТУ ім. І.Пулюя здійснюється нарахування сум, призначених до оплати ОСОБА_1 за наданні послуги з водопостачання та водовідведення, електропостачання, теплопостачання, що надаються згідно займаної площі та кількості мешканців, а також вартість додаткових послуги згідно калькуляції, встановленої Університетом. Технічний коледж лише виставляє до оплати ОСОБА_1 відшкодовані ним кошти Університету, за отриманні ОСОБА_1 житлово-комунальні послуги і вартість наданих додаткових послуг, та в подальшому виставляє рахунки ОСОБА_1 для їх оплати.

Позивачем на адресу ОСОБА_2 національного технічного університету ім. І.Пулюя, Технічного коледжу ТНТУ ім. І.Пулюя 10.12.2015р. направлені заяви про не нарахування та не включення в оплату за користування житлово-комунальними послугами вартість додаткових послуг, оскільки ОСОБА_1 такі послуги не замовляла, не використовує. Однак, заява ОСОБА_1 залишена без задоволення та Технічним коледжем відзначено, що Технічний коледж лише здійснює технічну функцію внесення оплати (своїх коштів) на рахунок університету за отриманні ОСОБА_1 послуги та відшкодовує Університету згідно представлених ним рахунків витрати на додаткові послуги згідно калькуляції, встановленої виконавцем договору (Університетом) та рекомендовано звернутися до Університету для проведення перерахунку вартості отриманих послуг за проживання в гуртожитку та стосовно виключення із тарифу додаткових послуг.

Згідно даних розрахунку суми заборгованості ОСОБА_1 за відшкодування комунальних послуг за період з березня 2012 року по травень (включно) 2016 року, ОСОБА_1 виставлені Технічним коледжем до сплати 8667,72 грн. додаткових послуг, які в свою чергу нараховані Університетом за умовами Договору від 01.11.2012р. та сплачені Технічним коледжем.

Із пояснень представників відповідачів вбачається і прослідковується із даного розрахунку, що Технічним коледжем сплачено Університету згідно Договору від 01.11.2012р. вартість додаткових послуг в сумі 8991,17 грн., яка буде виставлена Коледжем ОСОБА_1 для оплати за червень 2016 рік.

При встановлених судом обставин, нарахування ОСОБА_1 вартості додаткових послуг є неправомірним та необґрунтованим, нараховані без достатньої на те правової підстави, без договірних зобовязань між сторонами, а тому в даному випадку шляхом нарахування вартості додаткових послуг, що в подальшому має наслідком їх стягнення, порушуються права та інтереси споживача позивача, які підлягають захисту.

Згідно ст. 3 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, якими є припинення дії, яка порушує право, зобовязати вчинити дії щодо відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншими способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У відповідності до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, неправомірним нарахуванням ОСОБА_1 додаткових витрат порушуються її права та інтереси, які підлягають захисту шляхом визнання нарахування ОСОБА_2 національним технічним університетом ім. І.Пулюя додаткових послуг ОСОБА_1 за період з 01.12.2012р. по 31.05.2016р. безпідставним та не обґрунтованими, а наслідок чого є зобовязання ОСОБА_2 технічного університету ім. І.Пулюя списати з суми нарахувань ОСОБА_1 за проживання в гуртожитку нараховані за період з 01.12.2012р. по 31.05.2016р. додаткові послуги в сумі 8667,72 грн. і зобовязання Технічного коледжу ОСОБА_2 національного технічного університету ім. І.Пулюя списати з суми заборгованості ОСОБА_1 за проживання в гуртожитку, яка станом на 01.06.2016р. становить 8991,17 грн., нараховані ОСОБА_2 національним технічним університетом ім. І.Пулюя за період з 01.12.2012р. по 31.05.2016р. додаткові послуги в сумі 8667,72 грн.

В частині заявлених позовних вимог ОСОБА_1, щоб зобовязати ОСОБА_2 національний технічний коледж ім. І.Пулюя та Технічний коледж ОСОБА_2 національного технічного університету ім. І.Пулюя з 01 червня 2016 року проводити нарахування ОСОБА_1 та її родині за користування жилою площею та за комунальні послуги по ставках/тарифах квартирної плати, погоджених органом місцевого самоврядування, а саме ОСОБА_2 міською радою на будинок по вул. Тарнавського,7А, в м. Тернополі без включення в оплату вартості додаткових послуг, слід відмовити у їх задоволенні, оскільки судом здійснюється захист порушеного права чи інтересу, а позивач ставить перед судом питання захисту права, яке можливо буде порушене в майбутньому, при встановлених судом обставин щодо неправомірного нарахування додаткових витрат.

Також, не підлягають до задоволення позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення із відповідачів моральної шкоди в розмірі 10000 грн., із наступних підстав.

У відповідності до положень статей 16, 23, 1167 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

ОСОБА_3 Пленуму ВСУ від 31.03.1995р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» надано визначення моральної шкоди, під якою розуміються втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно пункту 3 ОСОБА_3 визначено, що відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у звязку з ушкодженням здоровя, у порушенні нормальних життєвих звязків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктом 5 ОСОБА_3 Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен зясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні та з чого він при цьому виходить.

Однак, при розгляді справи позивачем належними і допустимим доказами не підтверджено факту понесення моральної шкоди в розумінні положення ОСОБА_3 Пленуму ВСУ від 31.03.1995р. №4, із вини відповідачів, наявність причинного звязку із змінами в житті позивача і діями відповідачів щодо нарахування витрат по додаткових послугах, на що посилається ОСОБА_1 в обґрунтування понесеної моральної шкоди та її оцінки.

Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати слід стягнути в доход Державного бюджету із відповідача ОСОБА_2 національного технічного університету ім. І.Пулюя пропорційно сумі задоволених позовних вимог, а саме 487,20 грн.

Керуючись ст.ст. 60, 88, 212, 218, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 3, 11, 16 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», «Примірним положенням про гуртожитки», суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 національного технічного університету ім. І.Пулюя, до Технічного коледжу ОСОБА_2 національного технічного університету ім. І.Пулюя, про визнання нарахування додаткових витрат безпідставним, зобовязання вчинити дії на списання заборгованості, зобовязання виконувати належним чином договір зобовязання та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

2.Визнати нарахування ОСОБА_2 національним технічним університетом ім. І.Пулюя додаткових послуг ОСОБА_1 за період з 01.12.2012р. по 31.05.2016р. безпідставним.

3.Зобовязати ОСОБА_2 технічний університет ім. І.Пулюя списати з суми нарахувань ОСОБА_1 за проживання в гуртожитку нараховані за період з 01.12.2012р. по 31.05.2016р. додаткові послуги в сумі 8667,72 грн.

4.Зобовязати Технічний коледж ОСОБА_2 національного технічного університету ім. І.Пулюя списати з суми заборгованості ОСОБА_1 за проживання в гуртожитку, яка станом на 01.06.2016р. становить 8991,17 грн., нараховані ОСОБА_2 національним технічним університетом ім. І.Пулюя за період з 01.12.2012р. по 31.05.2016р. додаткові послуги в сумі 8667,72 грн.

5.В частині заявлених позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобовязання ОСОБА_2 національного технічного коледжу ім. І.Пулюя та Технічного коледжу ОСОБА_2 національного технічного університету ім. І.Пулюя з 01 червня 2016 року проводити нарахування ОСОБА_1 та її родині за користування жилою площею та за комунальні послуги по ставках/тарифах квартирної плати, погоджених органом місцевого самоврядування, а саме ОСОБА_2 міською радою на будинок по вул. Тарнавського,7А, в м. Тернополі без включення в оплату вартості додаткових послуг і стягнення солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1 10000 грн. завданої моральної шкоди в задоволенні відмовити.

6.Стягнути із ОСОБА_2 національного технічного університету ім. І.Пулюя на користь Державного бюджету судовий збір в сумі 487,20 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Дзюбановський Ю.І.