Рішення № 61122692, 06.09.2016, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/726/2016

130/1363/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2016 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Сенько Л.Ю.,

за участі секретаря Зданевич Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з даною позовною заявою, в якій просила стягувати з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі 1000 грн. щомісячно, починаючи з дня предявлення позову і до досягнення дитиною повноліття; допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення аліментів. Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що у 1995 році укладала шлюб з ОСОБА_2 Від шлюбу у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На протязі останнього часу сімейне життя між ними поступово погіршилося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин, відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу від 27.07.2004 року їх шлюб розірвано. Відповідач проживає окремо, коштів на забезпечення сина не надає. На даний час їх спільний з відповідачем син проживає з нею та знаходиться на повному її утриманні, однак вона не має можливості належним чином утримувати їхнього сина, внаслідок чого дитина перебуває в скрутному матеріальному становищі. Відповідач знаходиться у працездатному віці, на даний час не працює, зобовязаний та має можливість утримувати свого сина. Будь-які стягнення з відповідача по виконавчим листам з його заробітку не проводяться.

Позивач ОСОБА_1 в наданій до суду 06.09.2016 року заяві підтримала позовні вимоги по справі за її позовом та просила справу розглянути у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився. В надісланій до суду 22.08.2016 року заяві просив дану справу розглянути у його відсутність. В письмових поясненнях зазначив, що не має змоги приїхати на суд через матеріальний стан, дитина яку народила ОСОБА_1 не являється його.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов належить задовольнити враховуючи таке.

Згідно ст. 180 СК України - батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття; ст. 182 ч.1 СК України - при визначені розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне становище дитини, стан здоровя та матеріальне становище платника та одержувача аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків,дочки, сина; інші обставини, які мають істотне значення.

В судовому засідання встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який згідно свідоцтва про розірвання шлюбу від 27.07.2004 року виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Жмеринського районного управління юстиції Вінницької області, розірвано (а.с 6).

Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в свідоцтві про народження якого записаний та є батьком відповідач по справі ОСОБА_2 (а.с.4).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Браїлівської селищної ради Жмеринського району Вінницької області від 15.06.2016 року № 1785 син сторін ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає біля матері ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні (а.с.5).

Відповідно до ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом.

Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі.

Суд не приймає заперечення відповідача ОСОБА_2 про те, що неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, не являється його сином, так як жодних підтверджуючих доказів зазначеного ним суду не надано.

Суд не приймає в запереченнях відповідача наполягання на тесті ДНК, так як даний тест він міг провести самостійно та надати відповідні докази суду, що ним не було зроблено.

Зустрічного позову про оспорювання батьківства відповідач не надавав, клопотання про призначення судово біологічної ( судово - генетичної) експертизи, належно оформленого відповідно до вимог ЦПК України до суду не надав. Крім того, відповідач не надав жодних доказів про неможливість за матеріальним станом чи з інших підстав ( стан здоровя, сімейний стан) сплачувати аліменти в розмірі 1000 грн.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 зобовязаний та може надавати на утримання неповнолітньої дитини аліменти в розмірі 1000 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Дана сума є обґрунтованою, достатньою, законною та такою, що відповідає потребам дитини на даний час.

Встановлений даним рішенням суду розмір аліментів на утримання дитини, буде гарантією прав дитини, встановлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини. Проживання батьків окремо від дитини не повинно впливати на обсяг їхніх прав і не звільняє від обовязків щодо дитини.

Суд звертає увагу, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також зобов'язані забезпечити необхідні умови життя, навчання та виховання дитини, готувати її до самостійного життя, на що, в тому числі, необхідні й фінансові витрати. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності, відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України.

Відповідно до частини 3 статті 51 Конституції України сімя, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина 7 статті 7 СК України).

Частинами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, прийнятої 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають із вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю в інтересах дитини.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Судові витрати слід стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись статтями 10,11, 15, 30, 60, 213-215,367 ЦПК України, на підставі ч.3 ст. 51 Конституції України, ст.ст. 180, 182 Сімейного кодексу України, ч. 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, прийнятої 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4, ід.н.2585911836, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, не працюючого, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, ід.н.2844920124, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_8, аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 в твердій грошовій сумі у розмірі 1000 ( одна тисяча ) грн. щомісяця, починаючи з 16 червня 2016 року до досягнення дитиною повноліття, а саме до 24 вересня 2021 року; а також на користь держави суму судового збору в розмірі 551 ( пятсот пятдесят одна ) грн. 20 коп. ( Банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, номер рахунку: 31211206700006, код ЄДРПОУ суду 37755173, одержувач УДКСУ у Жмеринському районі та м. Жмеринка 22030001, Призначення платежу: судовий збір, Пункт 1.1).

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії рішення.

Суддя