Ухвала суду № 61119961, 10.08.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1221/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 21 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ПАТ 'Брокбізнесбанк' на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 грудня 2015 року у справі за позовом ПАТ 'Брокбізнесбанк' до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника ПАТ 'Брокбізнесбанк' , який підтримав доводи апеляційної скарги, та ОСОБА_6, який на них заперечував, судова палата, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року ПАТ 'Брокбізнесбанк' звернувся до суду із позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості.

Позивач посилався на те, що 21 лютого 2013 року банк уклав з ОСОБА_6 договір № 007000000021357 про відкриття та обслуговування поточного рахунку з оформлення платіжної картки.

У відповідності до даного договору було надало кредит на споживчі цілі шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом в сумі 7000 грн. строком по 20 лютого 2015 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 32% річних.

За прострочення позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати інших платежів боржник повинен сплатити банку пеню в розмірі подвійної процентної ставки за кожен день прострочення.

В звязку з тим що позичальник не виконує договір, ПАТ «Брокбізнесбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором в сумі 19808 грн. 25 коп., яка склалась станом на 20 квітня 2015 року з:

- 6990 грн. 91 коп. заборгованості за тілом кредиту;

- 3026 грн. 53 коп. заборгованості за відсотками;

- 4821 грн. 08 коп. пені за прострочення кредиту;

- 840 грн. 64 коп. пені за прострочення відсотків;

- 3220 грн. 47 коп. індексації інфляції за простроченим кредитом;

- 643 грн. 22 коп. індексації інфляції за простроченими відсотками;

- 225 грн. 99 коп. 3% річних за неправомірне користування кредитними коштами

- 39 грн. 41 коп. 3% річних за несплачені відсотки на суму .

На підставі наведеного, ст.ст. 3, 6, 31, 109, 118, 224 -226 ЦК України, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 19808 грн. 25 коп.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 грудня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 6990 грн. 91 коп..

Стягнуто з ОСОБА_6 до спеціального фонду Державного бюджету України 85 грн. 97 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ «Брокбізнесбанк» подав апеляційну скаргу. Посилаючись на те, що дане рішення незаконне, не відповідає обставинам справи, прийняте з порушенням норм матеріального права, просить його скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги АТ «Брокбізнесбанк» задоволити в повному обсязі.

Обговоривши матеріали справи, судова палата вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що згідно з п. 1.1 договору №007000000021357 АТ «Брокбізнесбанк» відкрило ОСОБА_6 персоніфіковану платіжну картку VISA INSTANT ASSUE із строком дії на 2 роки та надало ПІН код до неї, відкрило спеціальний картковий рахунок (СКР) № 26250700017529 в гривні та здійснювало його обслуговування.

Встановлено, що у відповідності з пунктами 1,2 додаткової угоди №1 Банк надав ОСОБА_6 грошові кошти шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії з лімітом у сумі 7000 грн. на строк з 21 лютого 2013 року по 20 лютого 2015 року зі сплатою 32% річних. За п. 3 додаткової угоди №1 кредитний ліміт встановлено в сумі 7000 грн. на 1 рік, з 25 лютого 2014 року його розмір щомісячно мав зменшуватись до 0 грн. На підставі п. 8 додаткової угоди №1 проценти за користування кредитною лінією належало сплачувати не пізніше 25 числа місяця, наступного після його нарахування.

На підставі пп. 11, 12, 14 додаткової угоди №1 банк мав право самостійно списувати грошові кошти з СКР№ 26250700017529, а також з СКР№ 26250700002065, на яку позичальнику нараховувалась зарплата та з інших рахунків.

Відповідно до п. 15 додаткової угоди №1 в разі несвоєчасного здійснення платежу позичальник повинен сплатити пеню в розмірі подвійної процентної ставки.

За твердженням допитаного свідком відповідача ОСОБА_6 встановлено, що з березня 2014 року він не мав можливості розрахуватися за кредитом в банкоматах, так як не здійснювалися платіжні операції за картками ПАТ «Брокбізнесбанк» ні в м. Сміла, ні в м. Черкаси.

З пояснень представника позивача (Банку) від 26.11.2015 року на адресу суду вбачається, що відповідно до наказу №247 від 03.03.2014 року в АТ «Брокбізнесбанк» було запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, і, відповідно, після введення тимчасової адміністрації платіжні картки банку не обслуговувалися в банкоматах, а вже 22 грудня 2014 р. відповідно до наказу № 616 було ліквідовано регіональне відділення №1 Черкаської філії АТ«Брокбізнесбанк», розташоване за адресою: 20700, Черкаська область, м. Сміла, вул.Леніна, 80.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб №45 від 11.06.2014 року, №103 від 21.05.2015 р., Постанови правління Національного банку України № 339 від 10.06.2014 року в АТ «Брокбізнесбанк» працює уповноважена особа на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк», яка діє на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (а.с. 60-61)

Постановою НБУ від 10 червня 2014 року №339 у ПАТ «Брокбізнесбанк» було відкликано банківську ліцензію, внаслідок чого банк не міг здійснювати банківські операції, в тому числі щодо перерахування коштів на погашення заборгованості по кредитному договору, укладеному з відповідачем.

21.05.2015 року рішенням №103 Фонду гарантування фізичних осіб продовжено строк здійснення ліквідаційної процедури АТ «Брокбізнесбанк» строком на 1 (один) рік до 10.05.2016 року включно.

Однак представник банку стверджував, що ще до закриття відділення в м. Сміла позичальник перестав виконувати взяті на себе зобовязання, передбачені договором №007000000021357, у звязку з чим у нього виникла прострочена заборгованість за кредитом. Банк ще до закриття відділення направив на адресу відповідача лист-претензію від 19 серпня 2014 року за вхід. 3722/057-06, в якому зазначалися реквізити АТ «Брокбізнесбанк»відповідно до яких боржник мав здійснити оплату платежів за кредитом через будь-який банк України, та в тому числі через працюючі відділення АТ «Брокбізнесбанк» за вказаними реквізитами.

У відповідності із ст. 526, 530 ЦК України, на які посилається позивач, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

За умовами укладеного між сторонами договору від 21.02.2015 року №007000000021375 власник рахунку зобовязується згідно з тарифами внести готівкою в касу банку чи перерахувати на СКР суму коштів для розрахунків (п. 6.2.2. договору). Внести готівкою в касу банку чи перерахувати на рахунок №26250700017529 в Черкаському РВ АТ «Брокбізнесбанк», МФО 300244 відповідну суму за обслуговування СКР та видачу картки (карток) згідно з тарифами (п. 6.2.3. договору). Не пізніше 25-го числа місяця, наступного за звітним в разі виникнення овердрафту, відшкодувати банку суму овердрафту та сплатити нараховані проценти за користування ним, комісійну винагороду згідно з тарифами (п. 6.2.9 договору).

Банк згідно п.6.4.2 договору зобовязаний нарахувати проценти по залишках на СКР у розмірах та в строки, що визначаються Тарифами банку. За п. 6.4.3 при поповненні СКР банк зобовязується зараховувати кошти на СКР в день отримання їх банком, якщо ці кошти отримані банком до 15.00 год. та наступного банківського дня, якщо ці кошти отримані після 15.00 год..

Пунктом 6.4.5 договору банк зобовязується забезпечувати виконання розрахунків по операціях з використанням картки (а.с. 6-7).

Проте, як правильно визначився суд, банк не виконав свого обовязку визначеного п. 6.4.5 укладеного договору щодо забезпечення відповідачу виконання розрахунків по операціях з використанням картки після 3 березня 2014 року, банк також не забезпечив можливості відповідачу розраховуватись за кредитом іншим способом.

Такий висновок обґрунтований матеріалами справи.

Так, на час подання позову АТ «Брокбізнесбанк», а саме на 19.08.2015 року заборгованість відповідача ОСОБА_6 виведена позивачем на 20 квітня 2015 року в обсязі 19808, 25 грн., з яких:

- заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 6990,91 грн.;

- заборгованості за відсотками за користуванням кредитом 3026 грн. 53 коп.;

- неустойка (пеня )за прострочення сплати кредиту 4821 грн. 08 коп.;

- неустойка (пеня )за прострочення сплати процентів 840 грн. 64 коп.;

- сума індексу інфляції простроченої заборгованості по кредиту -3220 грн. 47 коп.;

- сума індексу інфляції простроченої заборгованості по нарахованим відсоткам - 643 грн. 22 коп.;

- 3% річних (згідно ст. 625 ЦК України) за неправомірне користування чужими грошовими коштами (заборгованість по кредиту)- 225 грн. 99 коп.;

- 3% річних (згідно ст. 625 ЦК України) за неправомірне користування чужими грошовими коштами (заборгованість по несплаченим процентам )- 39 грн. 41 коп..

Наведене підтверджується розрахунком заборгованості ОСОБА_6 за договором №007000000021357 від 21.02.2013 року станом на 20 квітня 2015 року на аркушах справи 17 -20.

З даного розрахунку вбачається, що нарахованих на 01.04.2014 року відповідачу ОСОБА_6 банком процентів за користування кредитом в сумі 2327,49 грн., він сплатив 2321,32 грн., а потім вже не вносив до банку нічого, так як за його твердженням, приміщення відділення банку було закрите, і кошти він не міг вносити, ніякі банкомати не приймали.

В погашення тіла кредиту відповідачем було внесено останній раз 19 грудня 2013 року 2 грн. 51 коп. і, таким чином, тут залишок заборгованості 6990,91 грн.

Покази допитаного свідком відповідача щодо неможливості проведення розрахунку з банком після березня 2014 року, оскільки платіжні картки банку не обслуговувались в банкоматах підтверджуються, таким чином, наведеним розрахунком, а також листом-претензією банку від 19 серпня 2014 року на імя відповідача (а.с. 82). В останньому банк вказує, що пунктом 17 кредитного договору передбачено, що у разі несплати 2 (двох)платежів за цією додатковою угодою, що йдуть підряд, термін повернення кредитної лінії вважається таким, що настав, і, відповідно, власник рахунку зобовязаний повернути кредитну лінію, сплатити проценти за користування кредитною лінією в сумі, яка зафіксована на дату несплати другого платежу. І зразу після цього банк повідомляє, що станом на 19.08.2014 року заборгованість складає: по кредиту 6990, 91 грн.; по відсоткам 994,06 грн. Слід зауважити, що зазначена сума «боргу» по відсоткам випливає і підтверджується вказаним вище розрахунком (а.с. 17-18).

Далі банк вимагає терміново з дати отримання цієї вимоги погасити наявну заборгованість, сплатити штрафні санкції на умовах, передбачених кредитним договором, попереджаючи, що в іншому випадку будуть змушені звернутися до суду.

Вказують в листі, що здійснити оплату платежів за кредитом можливо через будь-який банк України, та в тому числі через працюючі відділення АТ «Брокбізнесбанк» за наступними реквізитами: отримувач ліквідатор АТ «Брокбізнесбанк», Банк отримувача ГУ НБУ по м. Києву і Київської області (код банку 321024).

З наведеного вбачається, що вже на вказану дату відправки банком листа-претензії від 19.08.2014 року на імя відповідача відділення банку, через який ОСОБА_6 проводив розрахунок, не працювало, хоча представник позивача стверджував, що Смілянське відділення банку було закрите в грудні 2014 року.

Дані про те, що якісь листи-вимоги, листи-попередження чи листи-претензії позивачем банком направлялися відповідачу раніше вищезгаданого листа з попередженням про необхідність розрахунку і повідомленням, через які відділення банку це можливо зробити, - позивачем не наведено і не вказано на джерела витребування таких.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ч. 4 ст. 612 ЦК прострочення боржника не настає, якщо зобовязання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

У відповідності з ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дії, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобовязання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обовязку.

Таким чином, з матеріалів справи встановлено, що банк не забезпечив можливості ОСОБА_6 своєчасно розрахуватись за кредитним договором, що свідчить про прострочення кредитора за договором №00700000021357.

Згідно ч. 2 ст. 613 ЦК, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обовязок, виконання зобовязання може бути відстрочено на час прострочення кредитора.

За ч. 4 ст. 613 ЦК України боржник за грошовим зобовязанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

У відповідності з вимогами ст. 616 ЦК України, якщо порушення зобовязання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника (ч. 1 статті). Суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобовязання, або не вжив заходів щодо їх зменшення (ч. 2 ст. 616 ЦК України).

Враховуючи наведене, виходячи з того, що банк не надав доказів, які підтверджують, що на виконання кредитного договору № 007000000021357 ОСОБА_6 було забезпечено виконання розрахунків по операціях з використанням картки після березня місяця 2014 року або повідомлено про можливість розрахуватися за кредитом іншим способом, суд, на думку судової колегії, прийшов до обґрунтованого висновку про можливість звільнення відповідача від стягнення з нього неустойки та збитків від прострочення виконання зобовязання з березня місяця 2014 року, стягнувши з нього лише заборгованість за тілом кредиту в сумі 6990,91 грн..

Правильно суд вирішив питання і щодо судових витрат, стягнувши з ОСОБА_6 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 85 грн. 97 коп.

Рішення суду відповідає матеріалам справи, вимогам закону і підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги, - не вбачається.

Доводи останньої не є суттєвими, зясовувалися практично під час розгляду справи в апеляційній інстанції, та визнані такими, що не можуть розглядатися як підстава для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 315, 317, 218 ЦПК України, судова палата, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ «Брокбізнесбанк» відхилити.

Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 грудня 2015 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий :

Судді :