Ухвала суду № 61119818, 07.09.2016, Соснівський районний суд м. Черкас

Ухвала

Іменем України

Справа№712/211/15-к

Провадження№1-кп/712/387/16

07 вересня 2016 рокуСоснівський районний суд м.Черкаси в складі:

Головуючої - суддіМарцішевської О.М.

Суддів Калашника В.Л., Мельник І.О.

при секретаріВдовенко О.В.

за участю:

прокурораФедулової О.О.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4

обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненнікримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.ч.3,4 ст.358, ч.2 ст.15 ч.2 ст.190 КК України, ОСОБА_5 у вчиненнікримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.ч.3,4 ст.358, ч.2 ст.15 ч.2 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Соснівського районного суду м.Черкаси знаходиться обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненнікримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.ч.3,4 ст.358, ч.2 ст.15 ч.2 ст.190 КК України, ОСОБА_5 у вчиненнікримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.ч.3,4 ст.358, ч.2 ст.15 ч.2 ст.190 КК України, у кримінальному провадженні № 12014250000000375, внесеного до ЄРДР 20.08.2014, з реєстром матеріалів досудового розслідування.

В підготовчому судовому засіданні прокурор, потерпілі вважали за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду.

Захисник ОСОБА_3 вважав неможливим призначити обвинувальний акт до судового розгляду, мотивуючи, що обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування не відповідають вимогам чинного КПК України. Зміст обвинувачення не ґрунтується на отриманих стороною обвинувачення належних і допустимих доказах, а сформульоване обвинувачення по змісту не відповідає змісту оголошеної на досудовому розслідуванні підозрі, чим порушено право на захист обвинуваченого і на застосування до нього належної правової процедури. Також вказує, що обвинувальний акт є процесуальним документом, що складається повноважним слідчим по завершенню досудового розслідування в кримінальному провадженні лише до завершення досудового розслідування. У даному кримінальному провадженні досудове розслідування закінчене затвердженням прокурором та направлення до суду 13.01.2015р. обвинувального акту і в ЄРДР остання інформація про проведені процесуальні дії та рішення внесена 29.12.2014р. Таким чином інформації в ЄРДР про початок досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні чи його відновлення, як і про доручення досудового розслідування саме слідчому поліції ОСОБА_7, чи доручення саме йому скласти 11.08.2016р. новий обвинувальний акт після повернення судом прокурору обвинувального акту, не вносилось. Також вказує, що в реєстрі до обвинувального акту не вказані в повному обсязі процесуальні дії. В звязку з вищевикладеним посилається на те, що має місце недотримання стороною обвинувачення встановленої правової процедури та порядку про складанні обвинувального акту, що складений не процесуальною особою у цьому кримінальному провадженні, і є не лише неконкретним і необєктивним, а й суперечить положенням п.13 ч.1 ст.3 КПК України. Наведені обставини, на думку захисника, вказують на необхідність повернення обвинувального акту прокурору, оскільки за позицією захисту обвинувальний акт не відповідає вимогам чинного КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника, просив повернути обвинувальний акт прокурору з мотивів, наведених захисником.

Захисник ОСОБА_4 та обвинувачена ОСОБА_6 підтримали позицію захисника ОСОБА_3

Прокурор, потерпілі заперечували проти повернення обвинувального акту, мотивуючи, що обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст. 291 КПК України.

Вислухавши сторін провадження, вивчивши матеріали обвинувального акту, суд вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню з наступних підстав.

У відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення тощо.Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а й точне формулювання у тому числі і об'єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В судових рішень Європейського Суду з прав людини, які стосуються формулювання обвинувачення зазначено:

- в рішенні від 26.06.2008 року у справі "Ващенко проти України": «"обвинувачення" для цілей пункту 1 статті 6 може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п.51)»;

- в рішенні від 25.07.2000, у справі «Маттоціа проти Італії": «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. "b" ч. 3 ст. 6 Конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення»;

- в рішенні від 09.10.2008 року у справі "Абрамян проти Росії": «деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення».

В цьому ж рішенні Суд нагадав, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо предявленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

Формулювання обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_8 за ч.2 ст.15 ч.2 ст.190 КК України викладено наступним чином : «Внаслідок отримання довіреності ОСОБА_6 придбала право на нерухоме майно шляхом обману, а саме отримала всі законні підстави розпоряджатись на власний розсуд приватним домоволодінням № 47 по вул.Сидоренка в с.Дубіївка Черкаського району Черкаської області, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ від 193918 належало на праві приватної власності ОСОБА_9, інвентаризаційною вартістю згідно довідки КП ЧООБТІ від 26.10.2011р. 64427 грн., що завдало значної шкоди потерпілому. Однак довести злочинний намір на заволодіння чужим майном шляхом обману не змогли з причин, що не залежали від їх волі».

Таке формулюванняобвинувачення є неконкретним, зокрема не вказано, конкретно якому потерпілому завдана шкода. Оскільки після смерті припиняється цивільна правоздатність особи, тому померла особа не може бути власником майна та виникають правовідносини спадкування. Крім того, державний акт на право власності на земельну ділянку є правовстановлюючим документом на земельну ділянку, а довідка КП БТІ надається щодо інвентаризаційної вартості домоволодіння, отже не конкретно вказано, яке нерухоме майно сторона обвинувачення вважає безпосереднім обєктом злочинного посягання.

Крім того, правова кваліфікація таких дій зазначена в обвинувачальному акті за ч.2 ст.15 ч.2 ст.190 КК України як закінчений замах на шахрайство, тобто заволодіння чужим майном та придбання права на майно шляхом обману, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому. Таке формулювання правової кваліфікації не співвідноситься з кваліфікуючими ознаками об'єктивної сторони замаху на злочин, тобто невдалої спроби посягання на об'єкт, коли діяння не спричинило реальної шкоди об'єктові. Кваліфікація невдалої спроби вчинити злочин з матеріальним складом має місце, якщо фактично заподіяна шкода є ознакою складу іншого закінченого злочину.

Відсутність в обвинувальному акті конкретно сформульованого обвинувачення та чіткої правової кваліфікації дій особи у відповідності до ознак складу кримінального правопорушення за ч.2 ст.15 ч.2 ст.190 КК України порушує право особи на захист.

Крім того, при розгляді справи без формулювання конкретного обвинувачення винесене рішення буде вважатись незаконним, адже відповідно до ч. 3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи виправданою або винуватою, в мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений - правова норма кваліфікації має відповідати формулюванню обвинувачення.

Згідно з положеннями ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого, затверджується прокурором, а реєстр матеріалів досудового розслідування є невід'ємною частиною обвинувального акту.

Згідно ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 06 липня 2016 року обвинувальний акт, затверджений у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6, ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень повернуто прокурору Черкаської області.

15.08.2016р. до суду наданий обвинувальний акт, складений старшим слідчим СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7, затверджений 11.08.2016р.

Відповідно до ч.4ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. У разі повернення обвинувального акту прокурору досудове слідство продовжується.Відповідно до положення ч. 1 ст. 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строки досудового розслідування встановлені ст. 219 КПК України.Таким чином, після повернення обвинувального акту прокурору, починають діяти строки передбачені ст. 219 КПК України.

При цьому реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014250000000375 в порушення ст. 109 КПК України не містить відомості, чи продовжувався строк досудового розслідування після повернення прокурору у липні 2016 року обвинувального висновку, остання інформація згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування про те, що постановою від 15.12.2014р. продовжені строки досудового розслідування до 5 місяців.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність істотних порушень кримінального процесуального закону при затвердженні прокурором обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12014250000000375, внесеного до ЄРДР 20.08.2014р., оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, тому приходить до висновку про необхідність повернення обвинувального акту прокурору.

Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_6 домашній арешт, які неодноразово продовжувалися і 07.09.2016р. дія запобіжних заходів закінчується.

У наданих суду клопотаннях прокурор просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_10 та домашнього арешту обвинуваченої ОСОБА_6 на 60 діб.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_3 по суті клопотання не заперечували, обвинувачена ОСОБА_8 та її захисник просили скасувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, потерпілі клопотання прокурора підтримали.

Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Заслухавши учасників судового розгляду, враховуючи обставини справи,особи обвинувачених, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно дост. 178 КПК :вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченими кримінальних правопорушень, тяжкість покарань, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими у кримінальних правопорушення, у вчиненні яких вони обвинувачуються;підвищену суспільну небезпечність інкримінованого діяння, яке пов'язано із застосуванням насильства по відношенню до потерпілого, з використанням ножа, вік та стан здоров'я обвинувачених, вчинення ними дій щодо приховання наслідків кримінальних правопорушень, суд вважає, що на даний час існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме що обвинувачені можуть переховуватися від суду, узгоджувати між собою свою позицію, незаконно впливати на свідків, чим перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Застосування до обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують ризики того, що вони, перебуваючи на свободі, можуть переховуватися від суду, скоювати нові злочини і більш мякі запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам.

Керуючись ст. ст.109, 177, 178, 291, 314, 315, 331 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014250000000375, внесеного до ЄРДР 20.08.2014 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненнікримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.ч.3,4 ст.358, ч.2 ст.15 ч.2 ст.190 КК України, ОСОБА_5 у вчиненнікримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.ч.3,4 ст.358, ч.2 ст.15 ч.2 ст.190 КК України повернути прокурору Черкаської області.

Продовжити ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід тримання під вартоюна 60 діб,тобто по 06.11.2016року.

Продовжити ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід домашній арештна 60 діб, тобтопо 06.11.2016 року: заборонити ОСОБА_6 залишати місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, починаючи з 22.00 години і до 06.00 години.

Ухвала в частині повернення обвинувального акту може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області протягом семи днів з дня її оголошення, через Соснівський районний суд м. Черкаси.

Головуючий

Судді