Ухвала суду № 61116623, 07.09.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/7989/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Кихтюк Р.М. Провадження № 22-ц/773/1368/16 Категорія: 5 Доповідач: Здрилюк О. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Здрилюк О.І.,

суддів - Карпук А.К., Бовчалюк З.А.,

секретар Шугалова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про захист права власності за апеляційною скаргою відповідача Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 липня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 19 липня 2016 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову.

До вирішення справи по суті заборонено відчуження нерухомого майна, а саме: адмінбудинок А-1 загальною площею 144,3 кв.м, вбиральню 3, огорожу 1, металевий склад В-1 площею 315,9 кв.м, прохідну Д-1 площею 2,5 кв.м, приміщення складу майстерні по обслуговуванню автомобілів Б-2 загальною площею 769,6 кв.м, що знаходяться за адресою: м.Луцьк, вул.Залізнична,9.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати цю ухвалу та постановити нову про відмову в задоволенні заяви позивача.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а ухвалу суду залишити без змін з таких підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п.2 ч.1 ст.152 цього Кодексу одним із видів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.3 ст.152 цього ж Кодексу види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Так, із матеріалів справи вбачається, що 21.06.2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ПАТ «ПУМБ» про захист права власності шляхом визнання недійсним правочину по набуттю банком права власності на належне їй нерухоме майно адмінбудинок А-1 загальною площею 144,3 кв.м, вбиральню 3, огорожу 1, металевий склад В-1 площею 315,9 кв.м, прохідну Д-1 площею 2,5 кв.м, приміщення складу майстерні по обслуговуванню автомобілів Б-2 загальною площею 769,6 кв.м, що знаходяться за адресою: м.Луцьк вул.Залізнична,9, із застосуванням наслідків недійсності правочину (а. с. 1-2).

21.06.2016 року позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони відчуження спірного майна (а.с.30).

Згідно розяснень, даних у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи предмет даного позову правочин щодо нерухомого майна, яке належало позивачу, особу відповідача ПАТ «ПУМБ» зареєстрованого на даний час власником цього майна, колегія суддів приходить до висновку, що застосовані судом види забезпечення позову співмірні із позовними вимогами.

Крім того, заява позивача про забезпечення позову містить причини та обґрунтування його необхідності, яких апелянт не спростував.

Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала порушує конституційне право банку на недоторканість приватної власності, а також порушує право власника вільно володіти, користуватися та розпоряджатися нерухомим майном не заслуговують на увагу, оскільки із позовної заяви вбачається, що позивачем оспорюється перехід до інших осіб права власності на зазначені обєкти, тобто між сторонами існують цивільно-правові відносини, з приводу яких виник спір щодо спірного нерухомого майна і цей спір вирішується у судовому порядку.

Крім того, застосований судом вид забезпечення позову не перешкоджає банку ні володіти, ні користуватися спірним майном.

Приєднання до заяви про забезпечення позову доказів про бажання банку реалізувати спірне майно (а.с.31) не потребує будь-яких інших доказів для обґрунтування необхідності забезпечення позову, а тому доводи апелянта про порушення судом ч.8 ст.153 ЦПК України є безпідставними.

Покликання апелянта на не надіслання судом копії оспорюваної ухвали негайно після її виконання не впливає на правильність постановленої ухвали.

Згідно матеріалів справи копія постанови державного виконавця про виконання ухвали суду надійшла до суду 27.07.2016 року (а.с.35), а сам апелянт зазначає, що представник банку ознайомився із матеріалами справи і дізнався про постановлення ухвали уже 28.07.2016 року. Апеляційна скарга згідно відмітки поштового штампа надіслана 02.08.2016 року і по ній апеляційним судом відкрите апеляційне провадження, тобто відсутні будь-які перешкоди у доступі до суду.

Інші доводи апеляційної скарги фактично стосуються незгоди відповідача із позовними вимогами і можуть бути предметом розгляду справи по суті.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність встановлених законом підстав для скасування оскаржуваної ухвали, яка постановлена з додержанням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст.303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» відхилити, а ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 липня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді