Постанова № 61115282, 30.08.2016, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/8525/16-а

Провадження № 2-а/643/296/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2016 року Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., за участю секретаря Стальмакової В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням наступних уточнень просить: визнати недійсним рішення відповідача про розгляд спірних питань, які виникають під час виплати (перерахунку) та виплати пенсії від 13.05.2016 року щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу із розрахунку 89 % середньої заробітної плати начальника УПФУ в Комінтернівському районі м. Харкова, з урахуванням надбавки, премій, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань та індексації заробітної плати, які зазначені в довідці від № 1584/04-28, що видана УПФУ в Комінтернівському районі м. Харкова від 18.02.2016 року; зобовязати відповідача включити з 01.06.2016 року в заробітну плату позивача, за період роботи з 01.04.2008 року по 31.03.2010 року, надбавку в сумі 21618,41 грн., премії в сумі 45343,68 грн., «інші виплати» - матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових питань та індексації заробітної плати в загальній сумі 21361,46 грн.; виплачувати позивачу пенсію з 01.06.2016 року державного службовця в розмірі 89 % від заробітку за період роботи з 01.04.2008 року до 31.03.2010 року, з урахуванням всіх сум складових заробітної плати, які зазначені в довідці від № 1584/04-28, що видана УПФУ в Комінтернівському районі м. Харкова від 18.02.2016 року, із збереженням виплати індексації пенсії, як непрацюючому державному службовцю.

В обґрунтування позову зазначила, що з 15.04.2010 року вона отримує пенсію як державний службовець в розмірі 89 % від заробітку, без врахування надбавки, премії, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, індексації заробітної плати, за період з 01.04.2008 року по 31.03.2010 року. 11.05.2016 року позивачем подано до відповідача довідку про складові заробітної плати № 1584/04-28 від 18.02.2016 року, що видана роботодавцем УПФУ в Комінтернівському районі м. Харкова та клопотання включити в заробіток невраховані під час призначення пенсії надбавки, премії та «інші виплати», в подальшому виплачувати пенсію, виходячи з правильно нарахованого заробітку. Вищевказана довідка містить інформацію про те, що за період з 01.04.2008 року по 31.03.2010 року позивачем була отримана надбавка в сумі 21618,41 грн., премії в розмірі 45343,68 грн., інші виплати, які роботодавцем були включені в заробітну плату в розмірі 21361,46 грн. Вказані суми складають частину заробітку позивача та впливають на розмір призначеної пенсії. На ці суми роботодавцем нараховані та сплачені страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування. Відповідач, в розрахунок розміру пенсії позивача, протиправно не включає наведені в довідці № 1584/04-28 суми до заробітної плати, хоча відповідно діючого законодавства ці виплати повинні бути включені. Позивач вважає рішення відповідача протиправним та таким, що порушує її права на належне соціальне забезпечення.

Представником відповідача подано заперечення проти позову та додаткові заперечення проти уточненого позову, в яких він заперечує проти позову в повному обсязі з наступних підстав. В обґрунтування зазначено, що позивач дійсно перебуває на обліку в УПФУ в Московському районі м. Харкова та отримує пенсію за віком як державний службовець, призначену згідно Закону України «Про державну службу», з 15.04.2010 року довічно. За матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 є непрацюючим пенсіонером з 15.04.2010 року. Пенсія позивачу призначена відповідно до довідки про складові заробітної плати, виданої УПФУ в Комінтернівському районі м. Харкова від 14.04.2010 року. Загальна сума надбавок та премій, які враховані при обчисленні пенсії, склала 66962,09 грн. У розрахунок пенсії ОСОБА_1 при призначенні з 15.04.2010 року не були враховані «інші виплати», а саме матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально побутових питань, індексація у загальному розмірі 21361,46 грн. Щодо матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально побутових питань, зазначено наступне. Державним службовцям може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань. Державним службовцям надається щорічна відпустка з виплатою допомоги на оздоровлення. Таким чином, матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань та допомога для оздоровлення не входить до заробітної плати і, відповідно у розрахунок пенсії. Щодо індексації представник відповідача зазначив, що проведення індексації пенсій здійснюється відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», ч. 1 ст. 42 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078. Індексація не є заробітною платою і застосовується як відшкодування тільки у разі перевищення порогу індексації. Вимоги щодо збереження виплати індексації пенсії відповідачем не розглядалися, оскільки відсутні в заяві позивача від 11.05.2016 року. Крім того, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню відповідно до ст. 99 КАС України.

Позивач в судове засідання не зявилась, про час та дату судового розгляду повідомлялась належним чином, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявилась, про час та дату судового розгляду повідомлялась належним чином, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, заперечувала проти адміністративного позову в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова та отримує пенсію за віком як державний службовець в розмірі 89 % заробітної плати.

18.02.2016 року Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова позивачу видано довідку № 1584/04-28 про складові заробітної плати за останні 24 календарних місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

З вказаної довідки вбачається, що вона видана ОСОБА_1 про те, що надбавки, премії та інші виплати за період з 01.04.2008 року до 31.03.2010 року становили 88323,55 грн., з яких: надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи 21618,41 грн., премії 42025,08 грн., премії до державних, професійних свят та ювілейних дат 3318,60 грн., інші виплати 21361,46 грн. На всі виплати, включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування. Сума заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, становить 88323,55 грн.

11.05.2016 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою, в якій просить здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату № 1584/04-28 від 18.02.2016 року, наданої УПФУ в Комінтернівському районі м. Харкова.

21.06.2016 року відповідачем на адресу позивача направлено копію Протоколу Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова по розгляду спірних питань, які виникають під час призначення (перерахунку) та виплати пенсій від 13.05.2016 року.

Відповідно до вищевказаного Протоколу, відповідачем відмовлено позивачу у перерахунку пенсії із розрахунку 89 % середньої заробітної плати, з посиланням на положення постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно правових актів», Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року та Закону України « Про державну службу» від 10.12.2015 року.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно ст.3,6,22,64 Конституції України,людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцієюмежах і відповідно до законів України. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Лише в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно дост. 92 Конституції України,виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Відповідно до положень ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленогостаттею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першимчастини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі60відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі60відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно доЗакону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України. Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється діяпункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом,законами України "Про статус народного депутата України","Про прокуратуру","Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цієї статті, не виплачуються; у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особам відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. З 1 січня 2016 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку і на умовах, передбачених цим Законом,законами України "Про статус народного депутата України","Про прокуратуру","Про наукову і науково-технічну діяльність", виплачується у розмірі, обчисленому відповідно доЗакону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 вищевказаного Закону передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків. Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю. Надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.

Відповідно дост. 2 Закону України "Про оплату праці", в структуру заробітної плати входить основна заробітна плата; додаткова заробітна плата, яка включає в себе доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій; заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Пунктом 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно доЗакону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір обов'язкове державне пенсійне страхування.

Позивачу УПФУ в Комінтернівському районі м. Харкова видано довідку від 18.02.2016 року № 1584/04-28, в яку включені суми надбавки за високі досягнення у праці, премії, премії до державних, професійних свят та ювілейних дат, інші виплати: матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально побутових питань, індексація.

Враховуючи наведені вище положення законодавства України, суд приходить до висновку, що вищевказані виплати входять до структури оплати праці позивача.

Як вбачається з пред'явленого позову, позивачем заявлено три вимоги, а саме: визнати недійсним рішення відповідача про розгляд спірних питань, які виникають під час виплати (перерахунку) та виплати пенсії від 13.05.2016 року щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу із розрахунку 89 % середньої заробітної плати начальника УПФУ в Комінтернівському районі м. Харкова, з урахуванням надбавки, премій, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань та індексації заробітної плати, які зазначені в довідці від № 1584/04-28, що видана УПФУ в Комінтернівському районі м. Харкова від 18.02.2016 року; зобовязати відповідача включити з 01.06.2016 року в заробітну плату позивача, за період роботи з 01.04.2008 року по 31.03.2010 року, надбавку в сумі 21618,41 грн., премії в сумі 45343,68 «інші виплати» - матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових питань та індексації заробітної плати в загальній сумі 21361,46 грн.; виплачувати позивачу пенсію з 01.06.2016 року державного службовця в розмірі 89 % від заробітку за період роботи з 01.04.2008 року до 31.03.2010 року, з урахуванням всіх сум складових заробітної плати, які зазначені в довідці від № 1584/04-28, що видана УПФУ в Комінтернівському районі м. Харкова від 18.02.2016 року, із збереженням виплати індексації пенсії, як непрацюючому державному службовцю.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Виходячи з доводів позовної заяви, вимоги позивача щодо включення в її заробітну плату всіх виплат, зазначених в довідці № № 1584/04-28, та вимоги позивача щодо виплати їй пенсії державного службовця з урахуванням всіх сум складових заробітної плати, які зазначені довідці від № 1584/04-28, по суті є тотожними.

Враховуючи наведене та виходячи з доводів позовної заяви та заявлених позивачем вимог, суд приходить до висновку, що належним та достатнім способом захисту прав позивача є визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії державного службовця в розмірі 89 % середньої заробітної плати начальника Управління пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова з урахуванням всіх сум, які зазначені в довідці Управління пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова № 1584/04-28 від 18.02.2016 року, за період з 01.06.2016 року.

Щодо вимоги позивача про зобовязання відповідача виплачувати позивачу пенсію із збереженням виплати індексації пенсії, то суд відмовляє в їх задоволенні, оскільки, як вбачається з заяви ОСОБА_1 від 11.05.2016 року та протоколу відповідача, позивачем не пред'являлись до відповідача відповідні вимоги, пов'язані з індексацією пенсії, та відповідач не приймав рішення щодо відмови в задоволенні вказаних вимог.

Частиною 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Між тим позивачем не доведено факт порушення відповідачем її прав у частині відмови у збереженні виплати індексації пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 ст. 94 КАС України передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Законом України «Про судовий збір», в редакції після 1 вересня 2015 року Пенсійний фонд не звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Враховуючи, що судом частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1, суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1102,40 грн.

Керуючись ст.11,17,18,71,94,128,160,161,162,163,186 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова в здійсненні перерахунку та виплати пенсії державного службовця ОСОБА_1 із розрахунку 89 % середньої заробітної плати начальника Управління пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова, з урахуванням всіх сум, які зазначені в довідці Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова № 1584/04-28 від 18.02.2016 року, за період з 01.06.2016 року.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії державного службовця в розмірі 89 % середньої заробітної плати начальника Управління пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова з урахуванням всіх сум, які зазначені в довідці Управління пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова № 1584/04-28 від 18.02.2016 року, за період з 01.06.2016 року.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова на користь ОСОБА_1 понесені останньою судові витрати у розмірі 1102,40 грн. (одна тисяча сто дві гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьоїстатті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяКрівцов Д.А.