Рішення № 6110506, 21.09.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.09.2009 Справа № 18/84

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Закарпатавтотранс”, м. Ужгород

до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Ужгород

про відшкодування збитків у вигляді недоотриманих доходів та стягнення санкцій за неналежне виконання умов договору у сумі 3 317 грн.,

Суддя господарського суду Кривка В.П.

представники:

Позивача Тараненко Д.О. довіреність від 13.09.2009 року;

Відповідача не зявився;

СУТЬ СПОРУ: Відкритим акціонерним товариством „Закарпатавтотранс”, м. Ужгород заявлено позов до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Ужгород про стягнення 3 317 грн.

У ході судового розгляду уповноваженим представником позивача позовні вимоги уточнено (а.с. 27). Наполягає на задоволенні позовних вимог і стягненні з відповідача 2862 грн., посилаючись на їх обґрунтованість та підтвердження доданими до матеріалів справи документальними доказами.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце слухання справи (ухвали суду надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією) у судові засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами докази та документи не подано, причин неявки та невиконання вимог суду не повідомив, тому справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,

суд встановив:

15.05.2007 року між ВАТ “Закарпатавтотранс” та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір №2 про надання послуг перевізникам, які повязані з обслуговуванням пасажирів на автобусних маршрутах загального користування на автостанціях Закарпатської області, терміном дії до 31.12.2007 року (а.с. 9-11).

Згідно угоди №1 від 15.12.2007 року дію наведеного вище договору продовжено з 01.01.2008 року до 31.12.2008 року (а.с. 12).

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1 позивач зобовязувався надати послуги та виконати роботи для відповідача, повязані з відправленням і прибуттям пасажирів, а відповідач зобовязувався провести оплату за отримані послуги і виконані роботи позивачем. Згідно п.п.2.1.1, 2.1.2, договору позивач зобовязувався забезпечити оптимальний режим роботи автостанції у відповідності з затвердженим розкладом руху автобусів відповідача. Забезпечити на своїх автобусних станціях через каси умови продажу пасажирам квитків на проїзд і перевезення багажу для відповідача як попередньо, так і в день відправлення.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 24.09.2009 року у справі № 18/84

П.п. 2.1.3, 2.1.4, 2.1.8 договору передбачено зобовязання позивача - організувати прибуття і відправлення автобуса з облаштованих платформ, а саме: фіксувати фактичний час прибуття і відправки автобусів відповідача у диспетчерських журналах та в дорожньому листі, завіривши запис особистим штампом посадової особи (диспетчера), а також в електронному вигляді; видавати водіям оформлену відомість касового продажу квитків на виконуючий рейс, зробивши про це відмітку у квитково-касовому листі. Інформувати водіїв про дорожньо-кліматичні умови та безпеку дорожнього руху на маршрутах руху автобусів, а також оперативних даних про ДТП. Забезпечити належне побутове обслуговування водіїв та надавати їм в користування кімнату короткострокового відпочинку.

Відповідно до п.4.1 за надання обовязкових послуг, наведених у п.2.1.3, 2.1.4, 2.1.8 при виконанні рейсів на міжнародних, міжміських та приміських регулярних маршрутах, відповідач сплачує позивачу кошти в сумі фіксованої плати, що розраховуються по кожній автостанції (Додаток №1) згідно кількості послуг, що надаються на автостанції.

Згідно із п.п. 3.1.1., 3.1.2. укладеного між сторонами спору договору, при зриві рейсу без поважних причин, відповідач має сплатити позивачу кошти в сумі вартості обовязкових послуг за кожну з автостанцій передбачених розкладом руху, а за не заїзд автобусів на автостанції, які передбачені розкладом руху, відповідач повинен сплатити позивачу суму коштів у розмірі подвійної вартості обовязкових послуг по кожній автостанції, де був здійснений не заїзд і були продані квитки, а при відсутності проданих квитків вартість послуг по кожній автостанції.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку, а згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем своїх договірних зобовязань, зокрема п.п. 2.1.3, 2.1.4, 2.1.8 договору. Проте, відповідач в порушення умов договору №2 від 15.05.2007 року, який продовжено згідно угоди №1 від 15.12.2007 року, а саме п.4.1, зобовязання по оплаті за надання послуг передбачених у п.п. 2.1.3, 2.1.4, 2.1.8 в повному обсязі не виконав, за надані послуги в період з січня 2008 по грудень 2008 року на суму 9841 грн. сплатив тільки 7676 грн., в результаті чого виникла заборгованість в сумі 2 165 грн. (а.с. 29-40).

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 24.09.2009 року у справі № 18/84

Про наявність заборгованості та вимогою її погасити позивач 17.06.2009 року звернувся до відповідача з претензією, однак така була залишена без належного реагування, борг погашено не було (а.с. 13). Крім цього, відповідно до вищезазначених умов договору заявником проведено нарахування 725 грн. санкцій за не заїзд автобусів на автостанції передбачені розкладом руху (розгорнутий розрахунок суми позову, витяги із диспетчерських журналів про фіксування фактичного часу прибуття та відправлення автобусів на автостанції).

Відповідач послугами передбаченими вказаним вище договором не скористався. Виконання рейсів по перевезенні пасажирів не заперечив, при цьому, як стверджує позивач відповідач не скористався послугами автостанції з власної вини, наслідком чого стала неможливість виконання договору про надання послуг. Вказане відповідачем в установленому порядку не спростовано та не заперечено.

Статтею 903 ЦК України передбачено, що якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Слід також зазначити про те, що згідно із статтею 224 ГК України: учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Частиною 2 ст.218 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги про стягнення уточненої в ході вирішення спору суми 2862 грн. належним чином підтверджені матеріалами справи, обумовлені договором зазначеними вище вимогами закону, відповідачем в установленому порядку не заперечені та не спростовані, тому підлягають до задоволення. За рештою суми позовних вимог провадження у справі слід припинити в порядку ч.1 п. 4 ст.80 ГПК України у звязку з поданням заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог і становлять 88 грн. держмита та 101 грн. 81 коп. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 75, п. 4 ст.80, ст.ст. 8285 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Ужгород, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства „Закарпатавтотранс”, м. Ужгород, Капушанська, 102 (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03113934) суму 2 862 (Дві тисячі вісімсот шістдесят дві) грн., а також суму 88 (Вісімдесят вісім) грн. держмита та 101 (Сто одна) грн. 81 коп. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 24.09.2009 року у справі № 18/84

3. За рештою суми позовних вимог провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України та підписано 09.10.2009 року.

Суддя В.Кривка