Ухвала суду № 61104992, 30.08.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/6886/15

Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

за участю секретаря - Авраменка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, за участю третьої особи - ПАТ «Дельта Банк» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

04.12.2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, з урахуванням уточнень позовних вимог (від 10.03.2016р. вхід.№5680/16), просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0022181701 від 15.09.2015р., та №0028121701 від 30.10.2015р.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт посилається на те, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так, відповідач посилається на те, що під час проведеної перевірки було виявлено порушення ОСОБА_2 вимог Податкового кодексу України, що виразилось у ненаданні декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік та заниження суми податку на доходи фізичних осіб. З огляду на зазначене позивачеві і було визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Апелянт вважає, що податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно та обґрунтовано, а тому скасуванню не підлягають.

У зв'язку з викладеним ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 року та прийняття нової, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Як встановлено судом першої інстанції, у період з 01.09.2015р. по 04.09.2015р. відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-платника податків ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р.

За наслідками вказаної перевірки Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області складено Акт №1900/15-54-17-01/НОМЕР_1 від 04.09.2015 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0022181701, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб.

В ході проведення перевірки податковим органом було встановлено порушення приписів п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.п. «в» п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України, що виразилось у ненаданні ОСОБА_2 декларації про майновий стан і доходи за 2014р., та порушення вимог ст.ст.162, 163, п.п.164.1, 164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, ст. 168 Податкового кодексу України, що виразилось у заниженні суми податку на доходи фізичних осіб.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням представник позивача оскаржила його в адміністративному порядку до ГУ ДФС в Одеській області.

За результатами розгляду поданої скарги Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 15.09.2015р. №0022181701 залишено без змін, а первинну скаргу - без задоволення; збільшено штрафні (фінансові) санкції з податку на доходи фізичних осіб на суму 170грн.

В подальшому, представник позивача звернулась з відповідною скаргою до Державної фіскальної служби України, за результатами розгляду якої прийнято рішення, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 15.09.2015р. №0022181701 (з урахуванням рішення ГУ ДФС в Одеській області №980/Г/15-32-10-02-08 від 12.10.2015р.), та рішення ГУ ДФС в Одеській області №980/Г/15-32-10-02-08 від 12.10.2015р. про результати розгляду первинної скарги, а повторну скаргу ОСОБА_3 - без задоволення.

У зв'язку з вказаним, згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, відповідно до п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України, враховуючи Рішення ГУ ДФС в Одеській області №980/Г/15-32-10-02-08 від 12.10.2015р. про результати розгляду первинної скарги, відповідачем 30.10.2015р. винесено податкове повідомлення-рішення №0028121701.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями ОСОБА_2 оскаржив їх до суду першої інстанції.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог ОСОБА_2, зважаючи на наступне:

З матеріалів справи встановлено, що 29.11.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (Банк) та ОСОБА_2 (Позичальник) укладено Договір про надання споживчого кредиту №11260827000, відповідно до п.1.1 якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредитні кошти (кредит) в іноземній валюті, в сумі 60000 доларів США, що дорівнює еквіваленту 303000грн. за курсом НБУ на день укладання Договору, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти (кредит) та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у даному Договорі.

27.06.2008р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (Банк) та ОСОБА_2 (Позичальник) укладено Договір про надання споживчого кредиту №11366276000, згідно з п.1.1 якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредитні кошти (кредит) в іноземній валюті, в сумі 140000 доларів США, що дорівнює еквіваленту 678846грн. за курсом НБУ на день укладання Договору, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти (кредит) та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у даному Договорі.

20.01.2014р. ПАТ «Дельта Банк» складено Повідомлення про анулювання (прощення) частини боргу, яким ОСОБА_2 повідомлено про прийняте рішення щодо анулювання (прощення) частини заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №11260827000 від 29.11.2007р. у сумі 635640,29 грн., з яким позивач ознайомився в той же день.

20.01.2014р. між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (Кредитор), яке згідно Договору купівлі-продажу прав вимог за кредитами, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. 08 грудня 2011р., прийняло від ПАТ «УкрСиббанк» право вимоги за Договором про надання споживчого кредиту №11260827000 від 29.11.2007р., та ОСОБА_2 (Позичальник) укладено Додатковий договір №1 до Договору про надання споживчого кредиту №11260827000 від 29.11.2007р., відповідно до п.п.3,4 якого Сторони домовилися здійснити прощення (анулювання) боргу за Договором на суму в розмірі 635640,29грн., відповідно до ст.605 Цивільного кодексу України.

27.03.2014р. ПАТ «Дельта Банк» складено Повідомлення про анулювання (прощення) частини боргу, яким ОСОБА_2 повідомлено про прийняте рішення щодо анулювання (прощення) частини заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №11366276000 від 27.06.2008р. у сумі 1618627,59 грн.

З вказаним повідомленням ПАТ «Дельта Банк» про анулювання (прощення) частини боргу від 27.03.2014р. ОСОБА_2 ознайомлений 27.03.2014р.

27.03.2014р. між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (Кредитор), яке згідно Договору купівлі-продажу прав вимог за кредитами, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. 08 грудня 2011р., прийняло від ПАТ «УкрСиббанк» право вимоги за Договором про надання споживчого кредиту №11366276000 від 27.06.2008р., та ОСОБА_2 (Позичальник) укладено Додатковий договір №2 до Договору про надання споживчого кредиту №11366276000 від 27.06.2008р., відповідно до п.п.3,4 якого Сторони домовилися здійснити прощення (анулювання) боргу за Договором на суму в розмірі 1618627,59 грн., відповідно до ст.605 Цивільного кодексу України. Підписанням даного Додаткового договору

Визначаючи позивачу оскаржувані податкові повідомлення-рішення, податковий орган посилався на те, що суми прощеного боргу являються доходом, додатковим благом, отриманим позивачем, яке підлягає обов'язковому оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб.

В свою чергу, згідно з п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

За змістом п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп.164.1.2 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України).

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. «д» пп.164.2.17 Податкового кодексу України до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається сума боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощення) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було анульовано (прощено), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що зазначені законодавчі норми передбачають обов'язок платника податку щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо виникає лише за наявності таких умов: а) отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням; б) надіслання платнику податку повідомлення про анулювання боргу; в) включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду; г) відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.

Пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами цього Кодексу).

Відповідно до п.п.14.1.56 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

З урахуванням вказаних положень Податкового кодексу України, суд першої інстанції вірно зазначив, що основною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, у тому числі, у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі, а тому прощена (анульована) сума заборгованості може вважатися доходом боржника лише у випадку фактичного отримання боржником такої суми.

В ході розгляду справи встановлено, що за умовами Договорів про надання споживчого кредиту №11260827000 від 29.11.2007р., №11366276000 від 27.06.2008р. позивач - ОСОБА_2 отримав від Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» кредитні кошти (кредит) у загальному розмірі 981846грн.

Однак, згідно розрахунку заборгованості за Договором кредиту №11260827000 від 29.11.2007р., станом на 20.01.2014р. за ОСОБА_2 по кредитному договору рахується заборгованість у загальному розмірі 684496,11грн., з яких 54000 доларів США - тіло кредиту, що згідно курсу НБУ (100USD-799.3000UAH), складає 431622грн.; 25524,62 доларів США - відсотки, що згідно курсу НБУ (100USD-799.3000UAH), складає 204018,29грн.; 48855,82грн. - пеня.

В свою чергу, згідно розрахунку заборгованості за Договором кредиту №11366276000 від 12.02.2009р., станом на 27.03.2014р. за ОСОБА_2 по кредитному договору рахується заборгованість у загальному розмірі 1672332,39грн., з яких 131673,87 доларів США - тіло кредиту, що згідно курсу НБУ (100USD-1067.2100UAH), складає 1405236,71грн.; 19995,21 доларів США - відсотки, що згідно курсу НБУ (100USD-1067.2100UAH), складає 213390,88грн.; 53704,80грн. - пеня.

З огляду на викладене, у розмір сум боргу, прощених ОСОБА_2 банком, входять також відсотки по кредитних договорах, штрафні санкції за неналежне виконання умов договорів у вигляді пені, які нараховані банком відповідно до умов правочинів, та анульовані за його рішенням.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що прощена банком ОСОБА_2 сума заборгованості за кредитними договорами більша ніж отримана ним в якості кредиту, тобто внаслідок вказаних правовідносин у позивача фактично не відбулось збільшення загального майнового стану чи приросту його активів у тій чи іншій формі, а тому у нього відсутній об'єкт оподаткування в розумінні положень ст.14, п.163.1 ст.163, п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України.

Зважаючи на все вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що прийняті податкові повідомлення №0022181701 від 15.09.2015р. та №0028121701 від 30.10.2015р. є протиправними та необґрунтованими, а тому підлягають скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Бойко

Судді: Т.М. Танасогло

О.В. Яковлєв