Ухвала суду № 61104990, 30.08.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/260/16

Категорія: 3.1.3 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

за участю секретаря: Авраменко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги ОСОБА_2 та Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26.05.2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Херсонської міської ради, Комсомольського районного відділу у м. Херсоні управління державної міграційної служби України в Херсонській області, Управління державної міграційної служби України в Херсонській області третя особа: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

02.03.2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Херсонської міської ради, Комсомольського районного відділу у м. Херсоні управління ДМС України в Херсонській області, Управління ДМС України в Херсонській області, третя особа :ОСОБА_2, в якому просила визнати протиправними дії Комсомольського районного відділу у м. Херсоні управління ДМС України в Херсонській області з реєстрації ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати Херсонську міську раду скасувати реєстрацію ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26.05.2016 року адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 07.06.2016 року ОСОБА_2 та 15.06.2016 Управління державної міграційної служби України в Херсонській області подали апеляційні скарги на вказану постанову суду.

Апелянти у своїх апеляційних скаргах зазначають, що реєстрація ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1. проведена у відповідності до вимог чинного законодавства, а відтак скасуванню не підлягає.

У зв'язку з викладеним ставиться питання про скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 26.05.2016 року та прийняття нової про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 21.01.2016 року Комсомольським районним відділом у м. Херсоні управління ДМС здійснено реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.

Реєстрація здійснена згідно із заявою ОСОБА_2, в якій підставою для реєстрації він зазначив договір дарування частини житлового будинку, укладений 18 грудня 2014 року, а себе - власником.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, виходив з того, що реєстрація ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 проведена протиправно та підлягає скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до договору дарування частини житлового будинку, ОСОБА_3 18.12.2014 року подарувала ОСОБА_4 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. Договір дарування зі сторони малолітньої ОСОБА_4 було підписано ОСОБА_2.

Тобто, ОСОБА_2, діючи в інтересах ОСОБА_4, своєї малолітньої дочки, як її законний представник, лише підписав зазначений договір.

Відповідно до частини 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (ч. 1 ст. 717 ЦК України).

Тобто, договір дарування - це правочин, що надає права та встановлює обов'язки лише для сторін цього договору, а не їх представників. А тому суд критично оцінює посилання управління ДМС та ОСОБА_2 на те, що останній має право проживати у будинку своєї малолітньої доньки лише на тій підставі, що він є її законним представником. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сам факт представництва малолітньої доньки не породжує права у ОСОБА_2 бути зареєстрованим та проживати без згоди інших співвласників у житловому будинку. Щодо управління та догляду за майном малолітньої, то такі представницькі функції можуть бути реалізовані ОСОБА_2 без його реєстрації за зазначеною адресою.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №56568674 від 30.03.2016 року власниками об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 є: з часткою 1/2 ОСОБА_4 та з часткою 1/2 ОСОБА_3 (а.с. 60-63).

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що за адресою: АДРЕСА_1 відсутній реальний розділ домобудівлі.

Забезпечення права громадян на житло, ефективне його використання та охорону житлового фонду регламентує Цивільний кодекс України, Житловий кодекс України та інші нормативно-правові акти.

Право власника житла на використання його для проживання інших осіб шляхом їх вселення та подальшої реєстрації встановлено ст. 383 Цивільного кодексу України та ст. 65 Житлового кодексу України.

Частина 1 ст. 383 Цивільного кодексу України встановлює, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Процедуру реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні визначає Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справі України від 22.11.2012 № 1077 (далі - Порядок).

За приписами абзаців 2, 7 пункту 2.2 зазначеного Порядку для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС, а після утворення центрів надання адміністративних послуг - до відповідного центру письмову заяву про реєстрацію місця проживання та документи, що підтверджують: право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання.

Тобто, реєстрація місця проживання може мати місце лише за наявності документу, що підтверджує право на проживання в житлі, або згоди власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї, в іншому разі - реєстрація є протиправною.

Під час заповнення зави про реєстрацію місця проживання, ОСОБА_2 зазначив себе єдиним власником. ( а.с. 68)

З огляду на зазначення ОСОБА_2 недостовірних відомостей та відсутності згоди співвласників житла, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що реєстрація ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 проведена протиправно та підлягає скасуванню.

Разом з тим, відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 888-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг" повноваження щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування в Україні передано органам місцевого самоврядування, а тому суд першої інстанції вірно зобов'язав Херсонську міську раду скасувати реєстрацію ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.

Стосовно наданої ОСОБА_2 копії розписки ОСОБА_3 про надання згоди на реєстрацію та проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 79 КАС України письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Частиною 4 ст. 187 КАС України встановлено, що у разі якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані суду першої інстанції, то у ній зазначається причина, з якої ці докази не були надані.

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі зазначив, що не надав розписку ОСОБА_3 оскільки вважав це обов'язком відповідача, як суб'єкта владних повноважень.

Колегія суддів критично ставиться до зазначених обставин, оскільки ч. 2 ст. 69 КАС України встановлює докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

ОСОБА_2 та Комсомольський районний відділ у м. Херсоні управління державної міграційної служби України в Херсонській області під час розгляду справи судом першої інстанції не зазначали про наявність розписки ОСОБА_3, а відтак колегія суддів апеляційної інстанції вважає недоведеною наявність обставин, що, на думку ОСОБА_2, перешкоджали наданню зазначеної розписку ОСОБА_3Е до суду першої інстанції.

Оскільки судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст.200 КАС України за наслідками розгляду апеляційних скарг на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Бойко

Судді: Т.М. Танасогло

О.В. Яковлєв