Постанова № 61103080, 22.07.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2016 року (16 год. 00 хв.)Справа № 808/1932/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі - Фесик А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

17.06.2016 Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 4628 грн. 40 коп.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач двічі не з'явився у судове засідання, був повідомлений судом належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст.33 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються, юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За приписами ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З аналізу наведених норм КАС України, суд вважає, що судова повістка вручена відповідачу належним чином.

Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку із неявкою у судове засідання сторін фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов позивача таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована 05.06.2012 Запорізьким міським управлінням юстиції як фізична особа - підприємець за юридичною адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію № НОМЕР_2 та перебуває на обліку за основним місцем: ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області.

03.10.2013 відповідачем подано до позивача заяву про застосування спрощеної системи оподаткування № 1308285101430, в якій відповідач просила перевести її на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (з терміном сплати 20.03.2014 р., 20.04.2014 р., 20.05.2014 р., 20.06.2014 р., 20.07.2014 р., 20.08.2014 р., 20.09.2014 р., 20.10.2014 р., 20.11.2014 р., 20.12.2014 р., 20.01.2015 р., 20.02.2015 р., 20.03.2015 р., 20.04.2015 р., 20.06.2015 р., 20.07.2015 р., 20.08.2015 р., 20.09.2015 р.) на загальну суму 4628,40 грн., при цьому в заяві вказано види діяльності, якою відповідач має займатися, а саме: Освіта у сфері спорту та відпочинку (КВЕД: 85.51).

Відповідачем у заяві зазначено, що йому відомі положення Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - фізичною особою, граничний щомісячний термін сплати єдиного податку та сума єдиного податку, належна до щомісячної сплати.

Нарахування по заяві про застосування спрощеної системи оподаткування № 1308285101430 від 03.10.2013 на загальну суму 4628,40 грн.

Судом також встановлено, що позивачем була сформована податкова вимога форми «Ф» №1781-23 від 16.07.2015 р. на суму 3897 грн. 60 коп., яка була направлена відповідачу 07.08.2015 та яка була повернута на адресу позивача.

Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги або сплати заборгованості відповідач не надав.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Відповідно до п.295.2 ст.295 Податкового кодексу України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є платником єдиного податку першої та другої групи та повинен сплачувати платежі з єдиного податку в порядку, передбаченому вищезазначеними нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пп.95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органом, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 59.3 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, судом встановлено наявність підстав для задоволення позову позивача про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 4786 грн. 76 коп. з відповідача.

За правилами ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов позивача - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) кошти у рахунок погашення податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 4 628 (чотири тисячі шістсот двадцять вісім) грн. 40 коп. на користь УК у Ленінському районі м. Запоріжжя (код одержувача 38025423 в ГУДКС України у Запорізькій області МФО 813015, код платежу 18050401 на р/р 33217866700006).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Нестеренко