Постанова № 61103071, 29.08.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2016 року , о 15:15 годині,

Справа № 808/1842/16

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого-судді Матяш О.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Запоріжжя справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» до Управління соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області про стягнення збитків за пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом у дальньому сполученні,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що 01.01.2015 державним підприємством «Придніпровська залізниця» укладено договір №23/ПР/ДН-3-15306/НЮдч про компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом у дальньому сполученні, саме з Управлінням соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області як розпорядником бюджетних коштів. За договором на відповідача покладено обов'язок відшкодовувати збитки позивачу за перевезення на пільгових тарифах відповідних категорій громадян.

Акт про звіряння розрахунків, станом на 01.01.2016, підписано відповідачем без заперечень, що, на думку позивача, підтверджує факт існування заборгованості.

В 2015 році оформлено безкоштовний проїзд пасажирам пільгових категорій громадян на загальну суму 6379,55 гривень, проте УСЗН Запорізької РДА компенсовано (проведено розрахунків з залізницею) 5646,95 гривень, що менше на 732,6 гривень. Оскільки УСЗН, яке є розпорядником бюджетних коштів, не провело розрахунки за пільгові перевезення окремих категорій громадян, то відповідач зобов'язаний у відповідності до пунктів 2, 3, 5-8 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002, та пунктів 1-3, 5, 6, 9-11 Постанови Кабінету Міністрів України №1359 від 16.12.2009 відшкодувати понесені залізницею збитки за перевезення пільговиків в грудні 2015 року.

Позивач просить позов задовольнити в повному обсязі й стягнути з відповідача 732,6 гривень збитків за пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом у дальньому сполученні.

В судове засідання представник позивача не з’явився, до його початку надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, до його початку також надав клопотання про розгляд справи без його участі. Проти позову заперечує з підстав, викладених в письмових запереченнях. Зокрема зазначає, що відповідач як головний розпорядник коштів нижчого рівня уклав договір з позивачем про компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом у дальньому та місцевому сполученні. Розрахунки за договором з перевізником здійснювались виключно в межах затвердженого обсягу асигнувань. Проте, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік», така субвенція з державного бюджету не передбачена. У квітні 2016 року відповідач надав потребу в асигнуваннях до управління фінансів Запорізької райдержадміністрації на компенсацію витрат перевізникам за перевезення пільгових категорій громадян в обсязі 732,6 гривень. Проте бюджетом на 2016 рік не передбачено коштів для компенсаційних виплат на пільгові перевезення залізничним та автомобільним транспортом окремих пільгових категорій громадян. Для вирішення цього питання відповідач звертався з відповідними листами до райдержадміністрації та керівників органів місцевого самоуправління, проте отримав відмову у виділенні коштів з посиланням на ст. 102 Бюджетного кодексу України. У зв’язку з чим пунктом 3 рішення сесії Запорізької районної ради від 22.06.2016 №7 «Про внесення змін та доповнень до районної Програми соціального захисту пільгових категорій громадян з надання інших передбачених законодавством пільг на 2015-2016 роки» були внесені зміни до бюджету району, а саме компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян передбачається за рахунок коштів районного бюджету. Враховуючи наведене, у зв’язку із відсутністю субвенцій районному бюджету з державного бюджету, відповідач не може задовольнити вимог позивача найближчим часом до його вирішення на державному рівні. Існуюча заборгованість за укладеним договором від 01.01.2015 зареєстрована в управлінні Державної казначейської служби України у Запорізькому районі Запорізької області в сумі, тобто відповідачем здійснено усе можливе з свого боку та в межах своєї компетенції щодо розв’язання даної проблеми. Оскільки дії відповідача відповідають чинному законодавству та його повноваженням як розпорядника коштів нижчого рівня, просить у позові відмовити.

Згідно із ч.4 ст.122 КАС України, «особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами». У зв’язку з цим суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов належить задовольнити з огляду на таке: судом встановлено, що 01.01.2015 між ДП «Придніпровська залізниця» (перевізник) та Управлінням соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області (платник) укладено договір №23/ПР/ДН-3-15306/НЮдч про компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом у дальньому (прямому та місцевому) сполученні (далі – договір) ( а.с. 8-9).

Відповідно до п.1.1. договору, перевізник зобов’язується надавати послуги з перевезення окремих категорій громадян, які відповідно до чинного законодавства мають право на пільговий проїзд, а платник здійснює компенсаційні виплати в повному обсязі за перевезення пільгових категорій громадян, які оформили пільгові проїзні документи.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що при здійсненні компенсаційних виплат за перевезення пільгових категорій громадян сторони керуються Законом України про Державний бюджет на відповідній рік з урахуванням статей 46, 102 Бюджетного кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 №1359 «Про затвердження Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян» та постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету».

Порядок і спосіб такої компенсації викладений у п.2 договору, в якому, зокрема, зазначено: 2.1.4. Перевізник зобов’язується подавати щомісячно, не пізніше 15 числа місяця наступного звітного періоду платнику рахунок на суму, що підлягає компенсації за пільговий проїзд та облікові форми, відповідно до Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 №1359.

2.1.5. Перевізник зобов’язується до 25 числа місяця наступного за звітним періодом, подавати відповідним головним розпорядникам коштів акти звіряння розрахунків із платником щодо надання за минулий місяць пільгового проїзду окремим категоріям громадян.

2.3.1. Платник зобов’язується щомісячно в повному обсязі здійснювати компенсаційні виплати за пільгове перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян згідно із поданими перевізником рахунками на суму, яка підлягає компенсації, та обліковими формами.

2.3.2 платник зобов’язується передбачити у своєму бюджеті кошти, які будуть спрямовані на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом в повному обсязі з урахуванням заборгованості за попередній період.

Судом встановлено, що в 2015 році оформлено безкоштовний проїзд пасажирам пільгових категорій громадян на загальну суму 6379,55 гривень, проте УСЗН компенсовано 5646,95 гривень, що менше на 732,6 гривень.

Актом №12/23 звіряння розрахунків за надані населенню послуги проїзду у дальньому сполученні, на які надаються пільги, між СП «Запорізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» та УСЗН Запорізької райдержадміністрації встановлено, станом на 01.01.2016, заборгованість з у розмірі 732,6 гривень (а.с. 19).

З метою стягнення заборгованості позивач направив відповідачу претензію №13-01/13 від 14.04.2016 про сплату 732,6 гривень (а.с. 20). У відповідь на претензію відповідач листом №01-13/1994 від 16.05.2016 повідомив про винесення питання про виділення коштів щодо погашення кредиторської заборгованості перед ПАТ «Українська залізниця» на сесію Запорізької районної ради у липні 2016 року.

Вирішуючи адміністративно-правовий спір по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів.

Договір про надання пільгового проїзду Придніпровською залізницею окремим категоріям громадян та компенсаційних виплат за наданий пільговий проїзд від 01.01.2015 року є адміністративним договором, а спір, що виник між сторонами, пов’язаний з виконанням цього договору відповідачем як органом, наділеним державою на виконання функцій держави, тому зазначений спір підсудний окружному адміністративному суду.

Відповідно до ч.6 ст.9 Закону України «Про залізничний транспорт», для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом передбачено законодавчими актами України.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету визначений Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» № 256 від 04.03.2002 (надалі – Порядок №256). А механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, а також субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі, встановлено Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян» № 1359 від 16.12.2009 (надалі – Порядок №1359).

До пільгових перевезень залізничним транспортом (далі - пільгові перевезення) належать безоплатні перевезення або перевезення окремих категорій громадян із знижкою, встановленою законодавством (п.2 Порядку №1359). Відповідно до п.3 останнього, облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки).

Інформація про оформлені та видані пасажирам безоплатні та пільгові проїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності (п.5 Порядку №1359).

Як передбачено п.9 Порядку №1359, на підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом. Залізниці не пізніше ніж 15 числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми (п.10 Порядку №1359).

Головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки у п'ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці (п.11 Порядку №1359).

За рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку, інших передбачених законодавством пільг на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з відміною податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та відповідним збільшенням ставок акцизного податку з пального і на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян надаються пільги ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали інвалідами під час проходження військової служби; інвалідам, дітям-інвалідам та особам, які супроводжують інвалідів І групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого); пенсіонерам з числа слідчих прокуратури; реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, багатодітним сім'ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім'ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування, а також здійснюються компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян (ч.5 ст.102 Бюджетного кодексу України).

Кабінет Міністрів України може здійснювати перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту між їх видами та між місцевими бюджетами, виходячи з фактично нарахованих обсягів відповідних пільг, субсидій і допомоги населенню в межах загального обсягу таких субвенцій (ч.6 ст.102 Бюджетного кодексу України).

Як зазначено у п.2 Порядку №256, фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Відповідно до п.3 Порядку №256, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Згідно з п.4 Порядку №256, перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Щомісячні суми субвенцій перераховуються на рахунки місцевих бюджетів, відкриті Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій у відповідних органах Державної казначейської служби, пропорційно обсягам субвенцій, передбаченим у державному бюджеті для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів мм.Києва та Севастополя.

Як зазначено у п.6 Порядку №256, фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі: до 25 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування). Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 №20 […] У разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі. Державна казначейська служба перераховує щомісяця до 25 числа субвенцію на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, тимчасової державної допомоги дітям та допомоги по догляду за інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу згідно з уточненою інформацією про фактично нараховані у поточному місяці суми допомоги.

У п.7 Порядку №256 зазначено, що Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, фінансові органи обласних держадміністрацій протягом двох операційних днів після отримання коштів субвенцій надають органам Державної казначейської служби платіжні доручення щодо перерахування цих коштів на рахунки районних бюджетів, бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення пропорційно фактичним зобов'язанням з пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян відповідних бюджетів на дату проведення платежів з їх оплати. Щомісячні суми субвенцій перераховуються органами Державної казначейської служби на рахунки місцевих бюджетів з урахуванням їх обсягів, передбачених у бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних бюджетах для відповідних місцевих бюджетів. Органи Державної казначейської служби протягом операційного дня з часу отримання відповідних платіжних доручень направляють кошти субвенцій на рахунки місцевих бюджетів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби.

Відповідно до абз.5 пп. «б» п.4 ч.1 ст.89 Бюджетного кодексу України, до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать видатки на: соціальний захист та соціальне забезпечення: державні програми соціального захисту: компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Згідно з абз.1 ч.1 ст.48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, довгострокових зобов'язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 Цивільного кодексу України).

УСЗН Запорізької РДА повинно було за договором №23ПР/ДН-3-15306/НЮдч від 01.01.2015 провести компенсацію ПАТ «Українська залізниця» заборгованості за перевезення пільгових категорій населення з додержанням вимог ст.9 Закону України «Про залізничний транспорт», ст.102 Бюджетного кодексу України, Порядку №256 та Порядку №1359.

З урахуванням наведеного, матеріалів справи, суд приходить до висновку про наявність 732,6 гривень непогашених компенсаційних виплат за пільгове перевезення пасажирів.

Відповідач не заперечує про існування заборгованості в вказаному розмірі та підтверджує, що саме цю заборгованість ним зареєстровано в управлінні Державної казначейської служби України, що свідчить про визнання відповідачем заборгованості, яка складає суму позовних вимог.

З аналізу наведених правових положень вбачається, що відсутність бюджетного асигнування не є підставою для звільнення від виконання грошового зобов’язання, взятого на себе державою в особі органу виконавчої влади.

Чинним законодавством України не врегульовано порядку проведення погашення заборгованості бюджетних установ у випадках, коли поточні бюджетні асигнування не покривають всі зобов’язання за укладеними договорами.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 13.10.2009 року у справі № 21-384во09, постанові Вищого адміністративного суду України від 21.01.2016 року у справі № К/800/53210/14.

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, позовні вимоги підлягають задоволенню, а 732,60 гривень компенсаційних виплат за пільгове перевезення пасажирів підлягають стягненню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище викладеного.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суб’єктом владних повноважень у справі було УСЗН, то саме з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені документально підтверджені судові витрати позивачу у сумі 1378 гривень (платіжне доручення №107/1260 від 26.05.2016).

Керуючись ст.ст. 17, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області (ЄДРПОУ 03193241, адреса: 69089, м. Запоріжжя, вул. Розенталь, буд. 3-а) на користь публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» (ЄДРПОУ 40081237) 732 (сімсот тридцять дві) гривні 60 копійок збитків за пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом у дальньому сполученні.

Присудити на користь ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області судові витрати у розмірі 1378 (однієї тисячі трьохсот сімдесяти восьми) гривень.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш