Рішення № 61101686, 05.09.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/10808/15 Головуючий у 1 інстанції: Лялюк Є.Д.

Провадження № 22-ц/783/4777/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 В. Я.

Провадження № 22-ц/783/1364/16

Категорія:27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого - судді Бакуса В.Я.,

суддів: Гірник Т.А., Левика Я.А.,

секретар: Симець В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 10 грудня 2015 року та апеляційною скаргою ОСОБА_2 на додаткове рішення Галицького районного суду м. Львова від 19 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «ОТП Банк» про стягнення грошових коштів, визнання порушення права,

встановила:

рішенням Галицького районного суду м. Львова від 10 грудня 2015 року в задоволенні вказаного вище позову відмовлено.

Додатковим рішенням цього суду від 19 квітня 2016 року у задоволенні вимог щодо визнання порушення права ОСОБА_2 на отримання компенсаційних витрат відділенням ПАТ «ОТБ Банк» в м. Львові по вул. І. Франко, 20, відмовлено.

Рішення суду оскаржив представник позивача, просить його скасувати й ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача, посилаючись на те, що таке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що суд вірно встановивши обставини справи дав їм неналежну оцінку та те, що суд не розглянув вимогу щодо визнання порушення відповідачем прав позивача на отримання компенсаційних виплат.

Додаткове рішення оскаржила ОСОБА_2 та просить його скасувати й ухвалити нове, яким задовольнити її вимоги, посилаючись на обставини справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Сторони по справі у судове засідання не зявилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення щодо часу та місця розгляду справи.

За таких обставин, у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розглядові справи, а відповідно до ст. 197 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивача та апеляційна скарга позивача підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.

Так, встановлено, що стверджується відповідним договором, що міститься в матеріалах справи, 13 травня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «ТЕРРА БАНК» (в особі Директора Львівської дирекції (відділення № 16) та ОСОБА_4, при здійсненні вкладу на імя ОСОБА_2, укладено договір банківського вкладу (депозиту) № ВДБ-88143:978 з виплатою процентів щомісячно «Депозит батьківський».

Відповідно до цього договору Банк прийняв від вкладника грошові кошти в сумі 350 Евро строком на 18 місяців з 13.05.2013 р. до 13.11.2014 року з процентною ставкою за вкладом 10%.

Відповідно до п. 2.6 вказаного договору Банк зобовязався повернути вклад 13.11.2014 року.

Відповідно до ст.607 ЦК зобовязання припиняється неможливістю його виконання у звязку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. Згідно ст.614 ЦК особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 15.05.2015 року, яке залишено без змін ухвалою колегією суддів Апеляційного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року, задоволено позов ОСОБА_2 та визнано протиправною відмову ПАТ «ОТБ Банк» у видачі компенсаційних коштів за договором зазначеного вище депозиту повіреному ОСОБА_2 ОСОБА_4 на підставі довіреності, посвідченої 02.03.2012 р. державним нотаріусом Кузнецовської міської державної нотаріальної контори Рівненської області ОСОБА_5, яка зареєстрована в реєстрі за № 289.

Під час розгляду цієї справи судом було встановлено, що виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 21.08.2014 № 72 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Терра Банк», згідно з яким з 22.08.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Терра Банк».

ПАТ «Перехідний банк «Кристалбанк» набуло зобов'язань щодо повернення в межах гарантованої суми відшкодування вкладникам грошових коштів, залучених ПАТ «Терра Банк».

За договором від 13.01.2015 № 1 з додатковими договорами № 1-1 від 05.02.2015, № 1-2 від 12.02.2015 року, № 1-3 від 03.03.2015 та № 1-4 від 10.03.2015 про здійснення виплат вкладникам ПАТ «Перехідний Банк «Кристалбанк» АТ «ОТП Банк» взяв на себе зобов'язання від імені та за рахунок ПАТ «Перехідний банк «Кристалбанк» здійснити виплати коштів вкладникам ПАТ «Перехідний банк «Кристалбанк» траншами на підставі реєстру вкладників, які мають право на отримання коштів за вкладами.

Як встановив суд 20 січня 2015 року представник позивача на підставі довіреності, посвідченої 02.03.2012 державним нотаріусом Кузнецовської міської державної нотаріальної контори Рівненської області ОСОБА_5, зареєстрованою в реєстрі за № 289, звернувся в інтересах позивача до керівника Львівського регіонального відділення ПАТ «ОТП Банк» із заявою про виплату грошових коштів згідно умов договору банківського вкладу № ВДБ-88143:978 від 13.05.2013 (а.с.3).

06.02.2015 листом № 600-01-5/69 керуючого регіональним відділенням АТ «ОТП Банк» в м. Львів представнику позивача відмовлено в отриманні коштів від Фонду гарантування вкладів, посилаючись на те, що пред'явлена ним довіреність не містить достатнього обсягу повноважень.

Відтак, з урахуванням викладеного, встановлено, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у виплаті коштів.

Відповідно до Додаткового договору № 1-4 до Договору № 1 від 13.01.2015 року про здійснення виплат вкладникам ПАТ «Перехідний Банк «Кристалбанк» від 10 березня 2015 року, термін здійснення виплат відповідачем вкладникам коштів здійснювався по 12 березня 2015 року включно (а.с.28).

Таким чином при розгляді вказаної вище справи судом установлено преюдиційний факт - визнано протиправною відмову ПАТ «ОТБ Банк» у видачі компенсаційних коштів за договором депозиту, який зазначено вище.

У звязку з цим та з урахуванням положень ст. 61 ЦПК України позивач звільнений від доказування факту неправомірності дій відповідача та наявності вини відповідача у невиплаті коштів.

Згідно із ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Встановлено, що стверджується матеріалами справи, на наступний день після закінчення терміну протягом якого ПАТ «ОТБ Банк» мав право на здійснення виплат коштів вкладникам ПАТ «Перехідний Банк «Кристалбанк», тобто 13 березня 2015 року, відповідач ПАТ «ОТБ Банк» повернув (у відповідності до п. 2.2.5 Договору), вказаному банку 6828175 грн. 24 коп. невиплачених відшкодувань, що підтверджується випискою з особового рахунку ПАТ «ОТБ Банк» (а.с. 30-33).

Пунктом 4.1 вищевказаного Договору від 13.01.2015 року, передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання умов Договору сторони (ПАТ «Перехідний Банк «Кристалбанк» та ПАТ «ОТБ Банк») несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (а.с.12-17).

Відповідно до статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ч.1 ст.509ЦК зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

За змістом ст.ст. 524 та 533 ЦК грошовим є зобовязання, яке виражається в грошовій одиниці України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті). Така правова позиція підтверджується й практикою Верховного Суду України (постанова від 6 червня 2012р. у справі №6-49цс12).

Зобовязальні правовідносини, які належать до грошових і виникли між сторонами, мають самостійний характер і повязані з відносинами банківського вкладу та порядку його виплати.

Стаття625 ЦК України розміщена в розділі «Загальні положення про зобовязання» книги 5 цього Кодексу і визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання та поширює свою дію на всі види зобовязань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні правовідносини з виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобовязань.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, при розгляді справи встановлено, що на час звернення позивача до відповідача про виплату компенсаційних виплат існувало зобовязання відповідача виплатити позивачу грошові кошти і це зобовязання є грошовим; доведено наявність прострочення виконання зобовязання неправомірною поведінкою відповідача з 20 січня 2015 року (з часу звернення позивача до відповідача про виплату коштів) до 12 березня 2015 року (до часу знаходження коштів, які підлягали виплаті відповідно до вищевказаних договорів між ПАТ «Перехідний Банк «Кристалбанк» та ПАТ «ОТБ Банк». Спеціальні норми, що регулюють ці правовідносини та виключають застосування статті 625 ЦК України, немає.

За змістом статті 1 Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає.

Відтак, норми ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобовязання, визначеного у гривнях. Така правова позиція підтверджується й практикою Верховного Суду України (постанова ВСУ 27.01.16, справа № 6-771 цс15).

З урахуванням зазначеного колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги заявника та часткового задоволення позовних вимог щодо сплатити трьох процентів річних від простроченої суми за період з 20 січня 2015 року до 12 березня 2015 року, що становить 52 дня.

Відтак до сплати підлягає 1,50 Євро (350 Євро х 3% : 100 : 365 днів х 52 дня), що в еквіваленті на час винесення рішення становить 44,72 грн.

Що стосується вимоги позивача щодо стягнення з відповідача процентів на банківський вклад на підставі ст. 1061 ЦК України, то такі не підлягають до задоволення, оскільки відповідач не укладав з позивачем договору банківського вкладу, а отримав кошти від ПАТ «Перехідний Банк «Кристалбанк» для виплат вкладникам ПАТ «ТЕРРА БАНК» лише компенсаційних виплат. Відтак, рішення районного суду в цій частині є вірним.

Задовольняючи частково вимоги позивача та стягуючи три відсотки річних від простроченої суми колегія тим самим визнала порушення прав позивача та захистила її права у вищевказаний спосіб, а відтак, з урахуванням ст. 16 ЦІК України, яка передбачає способи захисту цивільних прав та інтересу, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача у спосіб визнання порушення права.

За таких обставин, з урахуванням мотивів відмови районним судом у задоволенні вимог позивачу, рішення районного суду від 10 грудня 2015 року та додаткове рішення цього ж суду від 19 квітня 2016 року підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Відповідно до ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 305, п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п.1, 4 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст.ст. 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 та апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 10 грудня 2015 року та додаткове рішення цього ж суду від 19 квітня 2016 року скасувати й ухвалити нове рішення, яким вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ОТБ Банк» (ЄДРПОУ 21685166, МФО 300528, м. Київ, вул. Жилянська, 43, індекс 01601) на користь ОСОБА_2, (ідент. номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) 1,50 Евро, що на час винесення рішення в еквіваленті становить 44 (сорок чотири) грн. 72 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ОТБ Банк» в дохід держави 1378 грн. судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий Бакус В.Я.

Судді: Гірник Т.А.

ОСОБА_6