Рішення № 61094754, 06.09.2016, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 360/1951/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2016 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючої - судді Міланіч А.М.

при секретарі - Хоменко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Пісківської селищної ради про зміну черговості права на спадкування та визнання права власності на частину спадкового майна, та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, треті особи - Реєстраційна служба Бородянського районного управління юстиції, приватний нотаріус Бородянського районного нотаріального округу Київської області Пікуща Галина Дмитрівна, про визнання права власності на спадкове майно, витребування майна із чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в :

В серпні 2015 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, який в процесі розгляду справи уточнила, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний брат ОСОБА_6 і після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок в АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,125 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за тією ж адресою.

15 квітня 2015 року вона (позивачка) звернулася до приватного нотаріуса Пікущої Г.Д. із заявою про прийняття спадщини після смерті брата, однак, нотаріус роз'яснила їй, що вона є спадкоємцем другої черги, а діти спадкодавця спадкують у першу чергу та 11 серпня 2015 року надала листа про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Позивачка не згодна з таким визначенням черговості спадкування, оскільки покійний ОСОБА_6 більше 18 років не спілкувався зі своїми дітьми та не отримував від них ніякої допомоги. Протягом останніх років життя брат перебував у безпорадному стані в зв'язку з хворобою, не бачив на ліве око, на його лікування вона (позивачка) витрачала кошти, діти не брали участі у витратах на лікування батька та на його поховання. Крім того, за домовленістю з братом вона вкладала кошти на перебудову спадкового будинку, частина якого мала бути оформлена на неї.

Тому просила визнати за нею (позивачкою) право на спадкування за першою чергою разом з відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_6, визнати за нею право власності на 1/3 частину спадкового будинку та 1/3 частину земельної ділянки.

ОСОБА_3 і ОСОБА_2 подали до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 і ОСОБА_4 та, з урахуванням уточнюючої позовної заяви, поданої 15 червня 2016 року, і ухвали суду від 26 серпня 2016 року про прийняття відмови від частини позовних вимог, просили визнати за ними право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті їх батька ОСОБА_6, в рівних частинах по ? частині за кожним, а саме: на житловий будинок по АДРЕСА_1, земельну ділянку площею 0,1250 га за цією ж адресою, причіп, державний номерний знак НОМЕР_1, а також, на автомобіль Hundai Tucson, витребувавши його з незаконного володіння ОСОБА_4, так як нотаріусом відмовлено їм у видачі свідоцтв про право на спадщину через відсутність правоустановлюючих документів на спадкове майно.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7 позов підтримали та викладене підтвердили, зустрічний позов не визнали, посилаючись на право спадкування позивачкою разом зі спадкоємцями першої черги.

Представники відповідачів ОСОБА_2 - ОСОБА_8 та ОСОБА_3 - ОСОБА_9 позов ОСОБА_1 не визнали, вважали його безпідставним, оскільки спадкодавець ОСОБА_6 ніколи не перебував у безпорадному стані та не потребував сторонньої допомоги, проживав сам, до самої смерті займався підприємницькою діяльністю, керував автомобілем, перебудовував будинок, вів активний спосіб життя, фінансово був забезпечений, так як отримував пенсію в розмірі більш ніж 3000 грн. та дохід від підприємницької діяльності, в 2012 році продав належну йому квартиру в м.Києві за 85500 доларів США. Позивачка ж проживала в м.Києві, ОСОБА_2 відвідувала рідко, необхідності в наданні нею йому будь-якої допомоги не було. Зустрічний позов підтримали та просили його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов ОСОБА_2 і ОСОБА_3 щодо витребування з його володіння автомобіля не визнав, посилаючись на те, що спірний автомобіль ще за життя ОСОБА_6, десь в жовтні 2014 року, був ним (спадкодавцем) проданий сторонній особі, для чого ним була видана відповідна довіреність, однак, автомобіль залишався у володінні ОСОБА_2, а після його смерті, в квітні 2015 року, на прохання тієї ж сторонньої особи на ім'я ОСОБА_10, він (відповідач) віддав цей автомобіль покупцю та погодився тимчасово оформити його на своє ім'я.

Пісківська селищна рада свого представника в судове засідання не направила, просила справу розглядати без його участі.

Реєстраційна служба Бородянського районного управління юстиції свого представника в судове засідання також не направила, просила справу розглядати без його участі.

Приватний нотаріус Пікуща Г.Д. в судове засідання не з'явилась, просила справу розглядати без її участі.

Вислухавши пояснення позивачки та її представника ОСОБА_7, представників відповідачів ОСОБА_8 і ОСОБА_9, відповідача ОСОБА_4, покази свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а зустрічний позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1, у віці 63 років, помер рідний брат позивачки ОСОБА_1 та батько відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - ОСОБА_6 і після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок в АДРЕСА_1, земельну ділянку площею 0,125 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за тією ж адресою, та причіп, державний номерний знак НОМЕР_1, що підтверджується матеріалами справи (а.с.67,68,200-223 т.1, а.с.9,10,15-23,26,29,43 т.2) та визнається сторонами.

Також за ОСОБА_6 був зареєстрований автомобіль марки Hundai Tucson, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3, який вже після його смерті, 22 квітня 2015 року, на підставі довідки-рахунка ТОВ «БМ-Груп» від 22 квітня 2015 року був перереєстрований на нового власника - чоловіка позивачки ОСОБА_4, при цьому за транспортним засобом був закріплений новий номерний знак НОМЕР_2, що підтверджується повідомленнями Управління державної автомобільної інспекції від 22 липня 2015 року, Регіонального сервісного центру МВС в Київській області від 16 травня 2016 року (а.с.71-72 т.1,43-44,87,95,138 т.2) та визнається сторонами.

28 березня 2015 року син померлого ОСОБА_6 - ОСОБА_3 подав приватному нотаріусу Бородянського районного нотаріального округу Пікущій Г.Д. заяву про прийняття спадщини після батька. З такими ж заявами про прийняття спадщини до нотаріуса звернулись: 15 квітня 2015 року - сестра померлого ОСОБА_1 та 29 квітня 2015 року - його дочка ОСОБА_2 (а.с.2,13,24 т.2).

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст.1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Таким чином, відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є спадкоємцями першої черги, а позивачка ОСОБА_1 - спадкоємцем другої черги.

Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

В обгрунтування своїх вимог позивачка ОСОБА_1 посилається на те, що померлий ОСОБА_6 протягом останніх років життя перебував у безпорадному стані в зв'язку з хворобою, потребував сторонньої допомоги, а його діти ухилилися від надання такої допомоги, вона ж (позивачка) допомагала брату та доглядала за ним, надавала йому матеріальну допомогу та вкладала кошти в добудову його будинку.

Однак, дані обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та суперечать зібраним по справі доказам, зокрема, показам свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, які посвідчили, що з 2012 року і до самої смерті ОСОБА_6 проживав сам у власному будинку в с.Пісківка Бородянського району Київської області, до 2013 року ще працював на ДП «Антонов» в м.Києві, куди їздив з с.Пісківки громадським транспортом, після виходу в 2013 році на пенсію почав займатись підприємницькою діяльністю, біля свого будинку збудував магазин-кафе, керував автомобілем та разом з продавцем здійснював закупівлю товарів для торгівлі, по кілька разів на день навідувався до магазину та контролював його діяльність, здавав звітність до податкової інспекції, вів активний спосіб життя, на здоров'я ніколи не скаржився, раніше, ще до переїзду в с.Пісківка, дійсно переніс операцію на оці, але бачив добре, окуляри надягав лише коли читав чи дивися телевізор. ОСОБА_6 мав цивільну дружину, яка постійно приїздила до нього на вихідні та серед тижня, готувала йому їжу, прала та виконувала інші необхідні роботи по дому, позивачка ОСОБА_1 навідувала його рідко, так як жила в м.Києві. Матеріально ОСОБА_6 був повністю забезпечений, отримував пенсію близько трьох тисяч гривен, мав дохід від підприємницької діяльності, навіть сам допомагав односельцям як грошима, так і фізично.

Вказані обставини також підтверджуються і матеріалами справи, зокрема, згідно копій довідок ДП «Антонов» від 29 червня 2010 року, 4 грудня 2015 року та 8 грудня 2015 року ОСОБА_6 працював на підприємстві з 22 серпня 1972 року на посаді техніка з технічного обслуговування повітряних суден, звільнений з роботи з 7 серпня 2013 року за п.1 ст.40 КЗпП України (скорочення штату), останні роки отримував заробітну плату в середньому від 5 до 10 тисяч гривень щомісячно, в період роботи проходив медичний огляд та за станом здоров'я протипоказань для виконання службових обов'язків у нього не виявлено (а.с.73-75,112-115).

Як вбачається з повідомлень УПФУ в Оболонському районі м.Києва від 28 березня 2016 року та 13 квітня 2016 року, ОСОБА_6 з 25 вересня 2006 року отримував пенсію за віком із застосуванням норм ст.55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зі зниженням пенсійного віку), розмір якої на час його смерті становив 3068,44 грн. (а.с.239,242 т.1).

Згідно копії договору купівлі-продажу від 20 квітня 2012 року ОСОБА_6 продав належну йому квартиру в м.Києві за 684 855 грн., що було еквівалентно на той час 85 500 доларів США (а.с.191).

Як вбачається з копії рішення виконкому Пісківської селищної ради від 27 лютого 2014 року, копії трудового договору від 1 квітня 2014 року, копії довідки Бородянського відділення Ірпінської ОДПІ від 20 листопада 2015 року ОСОБА_6 був фізичною особою-підприємцем, мав власний магазин-кафе і його дохід від підприємницької діяльності за 2013 рік склав 120124 грн., а за 2014 рік - 157630 грн. (а.с.77-79).

Згідно листа Пісківської гуманітарної гімназії ОСОБА_6 в 2014 році надав гімназії матеріальну допомогу у вигляді телевізора (а.с.174).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що ОСОБА_6 за своїм станом здоров'я не перебував у безпорадному стані та не потребував в зв'язку з цим сторонньої допомоги, матеріально також був забезпечений, а тому підстав для задоволення позову ОСОБА_1 не вбачається і в позові їй необхідно відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як вбачається з копій листів приватного нотаріуса Пікущої Г.Д. від 23 листопада 2015 року та від 12 березня 2016 року, відповідачам ОСОБА_2 і ОСОБА_3 нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину в зв'язку з відсутністю у них правоустановлюючих документів на спадкове майно, які знаходяться у позивачки ОСОБА_1 і яка відмовляється їх надавати нотаріусу (а.с.58,85 т.2).

За таких обставин, так як відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 належним чином прийняли спадщину після смерті батька, але не можуть оформити своїх спадкових прав у нотаріуса, то суд вважає за необхідне, задовольняючи в цій частині зустрічний позов, визнати за ними право власності на належні спадкодавцю жилий будинок, земельну ділянку та причіп, в рівних долях, по ? частині за кожним.

Відповідно до ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.3 ст.1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Таким чином, оскільки на час відкриття спадщини автомобіль Hundai Tucson належав на праві власності спадкодавцю ОСОБА_6, то всі права на цей автомобіль перейшли до його спадкоємців ОСОБА_2 і ОСОБА_3

Відповідно до ч.1 ст.390 ЦК України власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним.

Так як спадковий автомобіль Hundai Tucson 22 квітня 2015 року, тобто, більше, ніж через два місяці після смерті ОСОБА_6, був перереєстрований на відповідача ОСОБА_4, який, як сам визнав в судовому засіданні, знав про смерть ОСОБА_6 та розумів неправомірність дій щодо відчуження автомобіля, жодних доказів на підтвердження своїх заперечень та існування третьої особи, яка нібито заволоділа цим автомобілем, суду не надав, згідно витягу з Єдиного реєстру довіреностей ніяких довіреностей на даний автомобіль ОСОБА_6 не видавав (а.с.192 т.2), то суд вважає, що ОСОБА_4 є недобросовісним набувачем даного майна і автомобіль підлягає витребуванню з його незаконного володіння на користь спадкоємців померлого.

Враховуючи викладене, суд визнає за необхідне, задовольняючи і в цій частині позовні вимоги за зустрічним позовом, визнати за ОСОБА_2 і ОСОБА_3 право власності, по ? частині за кожним, на автомобіль Hundai Tucson, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 (раніше - НОМЕР_3) в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_6 та витребувати даний автомобіль з незаконного володіння ОСОБА_4 на їх користь.

В частині вимог щодо визнання за відповідачами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 права на введення в експлуатацію спадкового будинку в зв'язку з його добудовою суд визнає за необхідне в зустрічному позові відмовити, оскільки таке право належить їм як спадкоємцям ОСОБА_6, ніким не оспорене та їм не відмовлено у здійсненні таких дій в позасудовому порядку.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з позивачки ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 і ОСОБА_3 необхідно стягнути на відшкодування витрат по сплаті судового збору по 3039 грн. кожному.

Керуючись ст.390,1216-1225,1258,1259,1261,1297 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", ст. 10,11,209,212-215,218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Пісківської селищної ради про зміну черговості права на спадкування та визнання права власності на частину спадкового майна відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, треті особи - Реєстраційна служба Бородянського районного управління юстиції, приватний нотаріус Бородянського районного нотаріального округу Київської області Пікуща Галина Дмитрівна, про визнання права власності на спадкове майно, витребування майна із чужого незаконного володіння задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 і ОСОБА_3 право власності, по ? частині за кожним, на житловий будинок з відповідними надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1; земельну ділянку площею 0,1250 га, кадастровий номер НОМЕР_4, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що розташована в АДРЕСА_1; причіп, державний номерний знак НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_6.

Визнати за ОСОБА_2 і ОСОБА_3 право власності, по ? частині за кожним, на автомобіль Hundai Tucson, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 (НОМЕР_3) в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_6.

Витребувати автомобіль Hundai Tucson, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 (НОМЕР_3) з незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування витрат по сплаті судового збору 3039 (три тисячі тридцять дев'ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на відшкодування витрат по сплаті судового збору 3039 (три тисячі тридцять дев'ять) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий-суддяА.Міланіч