Рішення № 61093046, 31.08.2016, Семенівський районний суд Чернігівської області

05.09.2016

Справа №744/392/16-ц

Провадження № 2/744/102/2016

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2016 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:головуючого судді Поповича В. В.,

при секретарі Казановській Ю.В.

представника позивача та одночасно третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Семенівка Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3про визнання договору недійсним, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_4; малолітня ОСОБА_5; малолітня ОСОБА_6, орган, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб орган опіки та піклування Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні позивача,- ОСОБА_1,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору № 2 оренди будинку до відповідача недійсним мотивуючи слідуючими підставами.

01 вересня 2015 року було складено договір № 2 про оренду житлового будинку сторонами договору повинні були стати ОСОБА_2 орендодавець та ОСОБА_3 орендар для проживання сімї останнього, строком з 01.09.2015 року по 31.08.2016 року. До договору доданий список майна, що також надається орендарю з будинком у оренду.

Після того, як договір було складено, його примірник надався орендарю (ОСОБА_3В.) для підпису, проте не надавши жодних пояснень відповідач фактично продовжив проживати в будинку, хоча договір так і не підписав, оплату за проживання в будинку за період з 01.09.2015 року по 01.05.2016 року не вніс.

На адресу відповідача ним була направлена вимога, про виселення та погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Що стосується пояснень з приводу незаконного проживання в будинку відповідач надав договір оренди від 01.09.2015 року, підписаний обома сторонами, в присутності свідків. Проте це не відповідає дійсності.

Таким чином, підставою звернення до суду із позовом до ОСОБА_3 є недійсність договору оренди житлового будинку від 01.09.2015 року, у звязку з тим, що позивач не підписував зазначений договір, нотаріального доручення для вчинення таких дій також нікому не надавав.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, та як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача підтримала повністю позовні вимоги з підстав, які наведені у позовній заяві та пояснила додатково слідуюче. Між сторонами був укладений Договір оренди житлового приміщення за № 141 у м. Семенівка Чернігівської області строком на один рік. Строк Договору закінчився до 31 серпня 2015 року. 01 вересня 2015 року був складений Договір № 2 про оренду житлового будинку №141 за тією ж адресою : вул. Б.Хмельницького, м. Семенівка, згідно якого повинні були стати ОСОБА_2, та ОСОБА_3, строком також на один рік. Орендар ОСОБА_3, відмовився від умов Договору та не бажав платити 500 гривень щомісячно.

Орендодавець ОСОБА_2, договір оренди № 2 не підписав, відповідно договір нотаріально не посвідчений і став вимагати орендаря шукати інше житло, але останній відмовився. У жовтні 2015 року ОСОБА_2, офіційно звернувся з письмовою вимогою до ОСОБА_3, залишити будинок.

ОСОБА_3, відмовився і проживає у будинку до даного часу при цьому не платить орендну плату 500 гривень орендодавцю, не проводить поточні ремонти, тобто не виконує вимоги, які висунуті ОСОБА_2, який не підписував договір № 2 , так як не згоден з умовами, які у ньому зазначені. Пакет документів у якому був договір № 2 був переданий сторонніми людьми без будь-яких пояснень. У подальшому ОСОБА_3, став проживати з членами родини до даного часу і не платить орендну плату. З приводу виселення з будинку позивач раніше звертався до суду, який виніс рішення.

Відповідач ОСОБА_3, звернувся до суду з письмовими запереченнями у яких просить відмовити у задоволенні позову та навів свої обґрунтування.

На думку відповідача, позивач на протязі декількох місяців не оспорював факту укладення договору оренди, так як отримав від ОСОБА_2, житловий будинок з майном, тобто момент укладення договору настав. Разом з тим, якщо ОСОБА_2, не визнає факту укладення договору № 2, то необхідно відмовити у позові на підставі того, що визнати недійсним договір, який не був укладений і тому не існує . ОСОБА_2, безпідставно стверджує, що між ним та позивачем було складено договір № 2 від 01 вересня 2015 року строком на один рік.

Як вказує ОСОБА_3, у запереченнях, такого договору він з ОСОБА_2, не укладав. ОСОБА_2, стверджує, що підпис у договорі не належить останньому , але ніяких доказів не надає.

ОСОБА_3, у запереченнях вказав, що за ОСОБА_2, чи за представника останнього ОСОБА_1, він підпис не ставив. Окрім того, ОСОБА_3, звернувся до суду з письмовими поясненнями з яких видно, що в липні 2014 року відповідач домовився з власником будинку ОСОБА_2, та його представником ОСОБА_1, про оренду будинку № 141 по вул.. Б.Хмельницького в м. Семенівка на чотири роки при цьому орендна плата за проживання повинна здійснюватись з коштів витрачених на поточні ремонти із розрахунку 200 гривень на місяць. Він проводив ремонтні роботи під керівництвом ОСОБА_1 Договір № 1 був складений у письмовій формі , але не на чотири роки, а на один рік до 1 вересня 2015 року, ОСОБА_1, запевнила, що коли закінчиться строк дії договору № 1 , то буде укладено, інший договір на тих же умовах. На початку вересня 2015 року ОСОБА_1, предоставила договір № 2 строком на 7 років, який він підписав. ОСОБА_1, зареєструвалась у будинку і почала вимагати 500 гривень щомісячно, на що він відмовився.

27 жовтня 2015 року він отримав претензію вимогу виплатити - 1000 гривень і виселитись до 01 листопада 2015 року. Договір № 2, який є предметом позову по даній справі раптово був наданий ОСОБА_2. І у договорі № 2 вже був підпис напроти прізвища ОСОБА_2, але йому було не відомо хто саме поставив цей підпис.

Суд, заслухавши представника позивача та одночасно третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_1, та вивчивши матеріали справи дійшов висновку задовільнити позов повністю, враховуючи слідуючі підстави.

По справі доведено доказами, що договір № 2 оренди будинку від 01 вересня 2015 року, який позивач просить визнати недійсним, не підписувався орендодавцем ОСОБА_2, який з самого початку у період вересня - жовтня 2015 року почав вимагати орендну плату та виселятись до 01 листопада 2015 року. Такі дії орендодавця ОСОБА_7, свідчать про те, що останньому не були відомі всі умови договору та обставини, при яких договір складався. Не встановлено, коли саме, де, хто складав договір, хто був при цьому присутній. Досліджуючи докази по справі, суд дійшов висновку, що складений договір у письмовій формі почав діяти між сторонами, але орендодавець з самого початку вересня 2015 року почав вимагати виселення з будинку орендаря, в усній формі, а у жовтні 2015 року письмово звернувся до останнього. При таких умовах слід вважати, що договір № 2 є недійсним.

Відповідно до висновку експерта за № 2064 -2065/16-24 від 12 липня 2016 року: «досліджуваний підпис від імені ОСОБА_2 в договорі оренди

жилого будинку від 01.09.2015 року виконаний рукописним способом пастою для кулькових ручок без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів.

Досліджуваний підпис від імені ОСОБА_2 в договорі оренди

жилого будинку від 01.09.2015 року виписаний не ОСОБА_2, в іншою особою. (а.с.79-84).

Відповідно до вимог ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В даному випадку правочин є недійсним, тобто дії орендодавця та орендаря, які хоч і були спрямовані на встановлення , зміну цивільних прав та обовязків, обговорювались в усній формі, але не створили правових наслідків, так як не закріплені у письмовій формі.

Таким чином недійсний правочин не в змозі викликати правові наслідки, наступу яких бажають сторони.

Зі змісту ст. 60 ЦПК України видно, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 203, 215,216 ЦК України ст. ст. 11, 60, 209, 212, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3про визнання договору оренди №2 житлового будинку недійсним,- задовільнити повністю

Визнати недійсним договір оренди від 01.09.2015 року за № 2, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 житлового будинку № 141 по вулиці Б.Хмельницького в місті Семенівка Чернігівської області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати за проведення почеркознавчої експертизи в сумі 1409 (тисяча чотириста девять) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 (відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків відсутні, паспорт серії НК 728900, виданий Деснянським ВМ УМВС України в Чернігівській області 17 листопада 1999 року) на користь держави судовий збір у розмірі 551 гривня 20 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області через Семенівський районний суд Чернігівської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.В. Попович