Ухвала суду № 61087052, 23.08.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/5068/16 Головуючий 1 інст. - Ніколаєнко І.В.

Справа № 640/2704/16-ц Доповідач - Кісь П.В.

Категорія:договірні

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2016 року Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого, судді - Кіся П.В.,

суддів: - Кружиліної О.А.,

- Хорошевського О.М.,

за участю секретаря - Сементовської О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 08 червня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чуєва Олена Дмитрівни, Київський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

19.02.2016 року ОСОБА_3 звернувся з позовом в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 29.12.2011 року, вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу (далі по тексту - ПН ХМНО) Чуєвою О.Д., зареєстрований в реєстрі за № 7440, на договорі іпотеки нерухомого майна від 10.04.2008 року, за яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3

В обґрунтування позовних вимог посилався не те, що 29.12.2011 року за заявою ПАТ «Укрсоцбанк» ПН ХМНО Чуєвою О.Д. на договір іпотеки було вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 7440, відповідно до якого передбачається звернення стягнення на предмет іпотеки та запропоновано за рахунок коштів, виручених від реалізації заставного майна, задовольнити вимоги відповідача в розмірі 420237,34 грн., що складаються з: поточної заборгованості за кредитом в розмірі 208491,81 грн.; прострочення за кредитом в розмірі 35982,49 грн.; заборгованості по нарахованим відсоткам за користування кредитом у розмірі 134183,01 грн.; пені за прострочення платежу у розмірі 37756,37 грн.; сплачених за вчинення виконавчого надпису коштів в сумі 2400 грн. Зазначає про те, що строк за який проводиться стягнення невідомий.

30.01.2012 року старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Хабловим В.М. на підставі вищевказаного виконавчого напису винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 30928949 від 06.02.2012 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на квартиру.

ОСОБА_3 посилався на те, що лише первинні документи та облікові регістри є доказами, які можуть підтвердити наявність заборгованості. З виконавчого напису нотаріуса не вбачається, який саме розрахунок суми заборгованості було надано ПАТ «Укрсиббанк» при звернення до нотаріуса для вчинення нотаріального напису, ким він був посвідчений та чи мала особа відповідні повноваження щодо засвідчення такого розрахунку. В виконавчому написі не зазначено період за який стягується заборгованість, зазначено лише щодо стягнення процентів за користування кредитом та заборгованості по відсоткам за період з 22.09.2009 по 19.12.2011 року. При цьому стягується пеня в розмірі 37756,37 грн. невідомо за який період. Як вбачається з виконавчого напису строк платежу за кредитним договором настав 22.04.2009 року, а виконавчий напис здійснено 29.12.2011 року, тобто вже після спливу терміну один рік щодо стягнення пені з дня, коли у стягувача виникло право на її стягнення.

Виконавчий напис частково не відповідає вимогам діючого законодавства, а саме не містить строк за який проводиться стягнення, в ньому не зазначені статті Закону України «Про нотаріат» та пункти Переліку документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис. З тексту основного договору вбачається, що грошові зобов'язання позивача були виражені в валюті доларах США, а виконавчим написом стягнуто заборгованість у гривні. Виконавчим написом стягнуто всю суму за договором кредиту достроково. Виконавчий напис вчинено на суму 420237,34 грн., у той же час договором іпотеки передбачено відповідальність позивача у розмірі вартості предмету іпотеки, яку оцінено 299087,00 грн. Відсутні відомості про те, що відповідачем на адресу позивача направлено письмову вимогу про усунення порушень.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 08 червня 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вважає рішення суду необґрунтованим та таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також невідповідності висновків суду обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції посилається на те, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені «Переліком документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку», затвердженого Постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999 року (в редакції чинній на момент вчинення виконавчого напису), нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

З виконавчого напису нотаріуса взагалі не вбачається, який саме розрахунок суми заборгованості було надано ПАТ «УКРСОЦБАНК» при зверненні до нотаріуса для вчинення нотаріального напису, ким він був посвідчений та чи мала особа відповідні повноваження щодо засвідчення такого розрахунку.

Також не зазначено період, за який стягується заборгованість, зазначено лише щодо стягнення процентів за користування кредитом та заборгованості по відсоткам за період з 22.09.2009 року по 19.12.2011 року. При цьому стягується пеня в розмірі 37 756,37 грн. невідомо за який період, що може свідчити про порушення відповідачем річного терміну щодо стягнення пені, адже п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України визначає, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Це означає, що вчинення виконавчого напису щодо стягнення неустойки можливе протягом одного року з дня, коли у стягувача виникло право на її стягнення.

Як вбачається з виконавчого напису, строк платежу за кредитним договором настав 22.04.2009 року, а виконавчий напис вчинено 29.12.2011 року, тобто після спливу терміну в один рік щодо стягнення пені з дня, коли у стягувача виникло право на її стягнення.

З тексту оспорюваного виконавчого напису вбачається, що, він частково не відповідає вищевказаним вимогам діючого законодавства, а саме не містить строк, за який провадиться стягнення та в ньому не зазначенні статті Закону України «Про нотаріат» та пункти Переліку документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис.

Крім того, з тексту основного договору вбачається, що грошові зобов'язання позивача були виражені у валюті - долари США, а виконавчим написом стягнуто заборгованість у гривнях невідомо за яким курсом та в сумі, що є відмінною від кредитного зобов'язання на квітень 2008 року. Крім того, нотаріусом вчинено виконавчий напис на суму 420 237,34 грн., у той же час договором іпотеки передбачено відповідальність позивача у розмірі вартості предмету іпотеки, яку оцінено в 299 087 грн. Доказів щодо іншої оцінки майна, ніж визначена в договорі, позивачем нотаріусу не надано. Відсутність вищезазначеної інформації свідчить про те, що на час вчинення виконавчого напису подані відповідачем документи не визначали безспірності заборгованості, внаслідок невиконання позивачем усіх дій, визначених кредитним договором та нормами діючого законодавства.

Також, судом першої інстанції при ухваленні рішення не було враховано, що різниця між сумами заборгованості, які вбачаються з повідомлення б/н від 18.11.2011 року про звернення стягнення на предмет іпотеки та з заяви про вчинення виконавчого напису свідчать про відсутність безспірності заборгованості боржника та не можуть встановлювати прострочення виконання зобов'язання.

В суді апеляційної представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 підтримав апеляційну скаргу і просив задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, обговоривши доводи сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Частиною 12 ст. 110 ЦПК України передбачено розгляд справ за позовами до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Спір про право, оснований на вчиненій нотаріальній дії, розглядається судом у порядку позовного провадження. Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса майна (грошей) розглядається судом за позовом боржника до стягувача.

Статтями 34, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчий напис за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса і що з дня виникнення права на вимогу минуло не більше трьох років.

Судом першої інстанції встановлено, а сторонами не заперечується, що 10.04.2008 року між ним та акціонерно-комерційним банком соціального розвитку банком «Укрсоцбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі по тексту -ПАТ «Укрсоцбанк») було укладено кредитний договір №837/18-27/36/8-182. (а.с. 9-18)

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_3 та АКБ СР банком «Укрсоцбанк» було укладено договір іпотеки, посвідчений 10.04.2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Железняк Л.В. за реєстровим № 1180, згідно якого для забезпечення повного і своєчасного виконання зобов'язань, визначених кредитним договором, ОСОБА_3 передав в іпотеку належне йому нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 51,5 кв.м. (а.с. 19-24)

29.12.2011 року за заявою ПАТ «Укрсоцбанк» ПН ХМНО Чуєвою О.Д. на договір іпотеки було вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 7440, відповідно до якого передбачається звернення стягнення на предмет іпотеки та запропоновано за рахунок коштів, виручених від реалізації заставного майна, задовольнити вимоги відповідача в розмірі 420237,34 грн., що складаються з: поточної заборгованості за кредитом в розмірі 208491,81 грн.; прострочення за кредитом в розмірі 35982,49 грн.; заборгованості по нарахованим відсоткам за користування кредитом у розмірі 134183,01 грн.; пені за прострочення платежу у розмірі 37756,37 грн.; сплачених за вчинення виконавчого надпису коштів в сумі 2400 грн. (а.с. 25)

30.01.2012 року старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Хабловим В.М. на підставі вищевказаного виконавчого напису винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 30928949 від 06.02.2012 року, винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на квартиру. (а.с. 26-29)

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Згідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою КМУ від 29.06.1999 року № 1172, передбачено вчинення виконавчого напису на нотаріально посвідченій угоді, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Доводи апеляційної скарги про те, що в порушення вимог ст. 89 Закону України «Про нотаріат» та п.4 гл. 16 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, виконавчий напис вчинено без зазначення строку за який проводиться стягнення заборгованості та не зазначено ст. Закону України «Про нотаріат» та пункти Переліку документів, на підставі яких здійснено виконавчий напис, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не спростовують правильність висновків суду, оскільки з виконавчого напису вбачається, що стягнення проводиться за період з 22 квітня 2009 року по 19 грудня 2011 року та в абзаці 1 виконавчого напису нотаріуса зазначено посилання на Закон України «Про нотаріат» та нормативні акти, якими керувався нотаріус (а.с. 25)

Відповідно п. 1.2. Порядку перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 3.2. Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих записів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для вчинення виконавчого напису мають бути подані оригінал нотаріально посвідченої угоди (оригінал договору іпотеки) та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Таким чином, при вчиненні виконавчого напису, нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що нотаріус не зобов'язаний встановлювати прав та обов'язків учасників правовідносин, а лише перевіряє безспірність вимог стягувача, що підтверджуються наявністю необхідних документів.

Крім того, жодних вимог щодо спірності суми заборгованості за кредитним договором, позивачем після отримання повідомлення від банку та від нотаріуса, не ставилося. Кредитний договір є дійсним. Факт належного виконання його умов, позивачем не доведено.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, рішення суду відповідає вимогам ст.ст. 213, 215 ЦПК України, а тому не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 08 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, в касаційному порядку може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - П.В. Кісь

Судді: О.А. Кружиліна

О.М. Хорошевський