Рішення № 6108653, 01.09.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "01" вересня 2009 р. Справа № 2/839

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Пінчук В.І.

за участю представників сторін

від позивача Нонєв К. Т.( директор)

від відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" (м. Київ)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (с. Верхівня Ружинського району)

про стягнення 194443,77 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 194443,77грн., з яких: 174599,80грн. боргу за поставлене обладнання, 19843,97грн. пені, посилаючись на те, що всупереч умовам договору відповідач розрахувався за поставлене обладнання частково.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином. Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

06 листопада 2007 року між Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" (постачальник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (покупець) був укладений договір поставки, відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язався передати у власність покупця (відповідач) екскаватор колісний JS 160W у кількості двох штук виробництва фірми JСВ - Англія загальною вартістю 1776039,08грн., що в грошовому еквіваленті в іноземній валюті на день підписання договору становить 169000,00 британських фунтів, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити поставлене обладнання.

Згідно п.п.2.2,2.3 договору, позивач здійснює постачання обладнання протягом 4 календарних тижнів при умові зарахування на його рахунок оплати згідно п.п.3.1.1,3.1.2 даного договору, та при умові надання доручення і підписання видаткової накладної. Датою постачання вважається дата, вказана на видатковій накладній.

За п.3.1 договору, відповідач зобов'язаний здійснити розрахунки в такий спосіб:

- не пізніше п'яти банківських днів від дати підписання даного договору, перерахувати на поточний рахунок постачальника 5% вартості обладнання, що становить 8450 британських фунтів;

- не пізніше двох банківських днів від дати письмового повідомлення продавцем про готовність до відвантаження обладнання зі складу в м.Києві, покупець перераховує на поточний рахунок постачальника оплату обладнання у розмірі 95% вартості обладнання, що становить в еквіваленті 160550 британських фунтів.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу обладнання передбачене у договору у кількості двох штук, що підтверджується видатковими накладними №РН-0001749 від 14.12.07 на суму 888019,54грн., №РН-0001839 від 27.12.07 на суму 888019,54грн. (а.с.14-15).

14.12.09р. сторони підписали акти приймання-передачі обладнання (а.с.18-19).

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Але відповідач всупереч умовам договору оплату з позивачем за отриманий товар провів частково на суму 1714632,18 грн. що становить 154566,05 британських фунтів, та підтверджується банківськими виписками ( а.с. 20 - 24).

Відповідно до ст.533 ч.2 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Станом на день розгляду справи неоплачена частина за поставлене обладнання становить 14433,95 GВР (британських фунтів) (169000,00-154566,05). Курс GВР по відношенню до гривні станом на день подачі позову до суду становив 1GВР=12,096467грн. Враховуючи викладене, сума боргу відповідача становить 174599,8грн. (14433,95 GВРх12,096467грн.).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст.712ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 174599,80грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п. 4.2 договору просить стягнути з відповідача 19843,97 грн. пені.

Згідно п.4.2 договору, у випадку порушення покупцем термінів оплати, передбачених п.3.1.2 договору, покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення.

Суд, перевіривши розрахунок пені (а.с.5), вважає його правильним та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати , пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82 85 ГПК України, Господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (13613, АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" (04086, м.Київ, вул.Петропавлівська,54-А; код 32828388) - 174599,80грн. боргу,19843,97грн. пені, 1944,44грн. витрат на оплату державного мита, 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Тимошенко О.М.

Віддрукувати: 3 прим.