Ухвала суду № 61086483, 31.08.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/5091/16 Головуючий 1 інстанції Горпинич О.В.

Справа № 645/10028/14-ц Доповідач Кружиліна О.А.

Категорія: інші

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2016 року м.Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого Кружиліної О.А.

суддів Кіся П.В., Хорошевського О.М.

за участю секретаря Сементовської О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 04 лютого 2016 року

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

20 листопада 2014 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі ПАТ «Дельта Банк») звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 105 110,03 грн., судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що 16.07.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (далі ВАТ «Кредитпромбанк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0709/25/07-А, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 17 340 доларів США.

20.05.2013 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу права вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ВАТ «Кредитпромбанк» як кредитор у зазначених зобовязаннях, передає ПАТ «Дельта Банк» право вимоги від боржників повного, належного та реального виконання обовязків за кредитним та забезпечувальним договорами.

Отже, відповідно до вищевказаного договору про передачу активів та кредитних зобовязань ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги за даним кредитним договором.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконував, у звязку з чим, станом на 15.10.2014 року за відповідачем наявна заборгованість у сумі 105 110,03 грн., з яких тіло кредиту 90 038,54 грн., відсотки 15 071, 48 грн.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 04 лютого 2016 року позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено у повному обсязі.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором від 16 липня 2007 року в загальній сумі 105 110, 03 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 1 051,10 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на незаконність рішення суду першої інстанції, порушення норм матеріального та процесуального права, неповне зясування судом обставин, які мають значення для справи.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, відповідно до статті 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Перевіряючи доводи сторін, суд першої інстанції забезпечив сторонам рівні можливості щодо надання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості, сприяв всебічному і повному зясуванню обставин справи і вирішив справу на засадах змагальності.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні дані та відповідні їм правовідносини, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» суд першої інстанції обґрунтовано виходив з положень статей 16, 264, 509, 526, 530, 536, 1049 ЦК України та тих обставин, що за кредитним договором від 16.07.20007 року ВАТ «Кредитпромбанк» надоло ОСОБА_1 кредит у розмірі 17 340 доларів США, внаслідок неналежного виконання позичальником прийнятих зобовязань за кредитним договором № 0709/25/07-А від 16.07.2007 року утворилась заборгованість у сумі 105110,03 грн.

З таким висновком суду першої інстанції, апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим, та таким, що ґрунтується на достатньо повно встановлених обставинах справи, доказах, які містяться в матеріалах справи та відповідає вимогам статті 213 ЦПК України.

Судовим розглядом встановлено, що 16.07.2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0709/25/07-А, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 17 340 доларів США.

20.05.2013 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу права вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ВАТ «Кредитпромбанк» як кредитор у зазначених зобовязаннях, передає ПАТ «Дельта Банк» право вимоги від боржників повного, належного та реального виконання обовязків за кредитним та забезпечувальним договорами.

Предявляючи позов про стягнення заборгованості за кредитним договором, ПАТ «Дельта Банк» посилалось на те, що у результаті порушення умов кредитного договору за ОСОБА_1 утворилася заборгованість, яку він у добровільному порядку, незважаючи на вимоги, не погасив.

Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, а боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Зі змісту положень статей 1077, 1078, 1081,1082 ЦК України боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обовязку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобовязання є належним.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що розрахунки, які надані банком, на підтвердження заборгованості ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором, є чіткими, зрозумілими, завірені печаткою.

Відповідачем не надано своїх розрахунків, які б спростовували розрахунки, надані фінансовою установою.

Відповідно до положень частини 3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей 57-60 ЦПК України.

Відповідно до вимог статті 58 ЦПК України, згідно з якою належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не спростовують предмета доказування.

Згідно з пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14 при ухваленні рішення суд відповідно до статті 212 ЦПК України оцінює докази з урахуванням вимог статей 58 та 59 ЦПК про їх належність та допустимість. Обставини справи, які законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, 315, 317, 319, ЦПК України,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 04 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий О.А. Кружиліна

Судді П.В. Кісь

ОСОБА_2