Постанова № 61082840, 31.08.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2016 року Справа №924/109/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Тимошенко О.М. ,

судді Мамченко Ю.А.

при секретарі Сороці Д.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність №14-89 від 18.05.2014р.)

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність № 1623/18 від 30.08.2016р.)

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" на рішення господарського суду області від 23 червня 2016 року у справі №924/109/16 (судді Субботіна Л.О., головуюча, ОСОБА_3, ОСОБА_4В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз"

про стягнення 3907070,43 грн., з яких 2280584,70 грн. - основний борг, 890337,74 грн. - пені, 678858,73 грн. - інфляційних втрат, 57289,25 грн. - 3% річних

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2016 року, рішенням господарського суду Хмельницької області, було частково задоволено позов ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ПАТ "Хмельницькгаз" про стягнення 3907070,43 грн., де 2280584,70 грн. - основний борг, 890337,74 грн. - пені, 678858,73 грн. - інфляційних втрат, 57289,25 грн. - 3% річних та стягнуто з відповідача на користь позивача 56588,39 грн. - 3% річних, 513045,47 грн. - інфляційних втрат, 441965,46 грн. - пені і 21803,47 грн. - судового збору. В стягненні 2 280 584,70 грн. - основного боргу, 700,86 грн. - 3% річних, 165813,26 грн. - інфляційних та 448 372,28 грн. - пені було відмовлено.

ПАТ "Хмельницькгаз", не погоджуючись з прийнятим рішенням, в своїй апеляційній скарзі, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, просить скасувати рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій чатині нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки позивач не повернув відповідачу підписані ним акти приймання-передачі природного газу, які за п.6.1. Договору купівлі-продажу природного газу №13-162-В є підставою для остаточних розрахунків, тому, що природній газ товариство отримує не тільки від ПАТ "НАК "Нафтогаз України", а і від інших постачальників (ТОВ "Центронафтогазпостач", ЗАТ "Укргаз-Енерго", ТОВ "Лідергаз" РГК "Трейдінг").

ПАТ "НАК "Нафтогаз України", також, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати в частині відмови у стягненні 448 372,28 грн. - пені та прийняти в цій частині нове, яким стягнути з відповідача на його користь вказану суму пені, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки розмір неустойки не перевищує розміру боргу і місцевий господарський суд не врахував інтереси та доводи позивача, а відповідач не надав належних доказів в обгрунтуваннясвоїх заперечень.

У своєму відзиві на апеляційну скаргу відповідача, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" вважає, що вона є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а прийняте в цій частині рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

11 липня 2016 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду, у складі колегії суддів Дужич С.П., головуючий, ОСОБА_5, ОСОБА_6, було прийнято до провадження апеляційну скаргу ВАТ по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" і призначено її до розгляду на 03 серпня 2016 року.

21 липня 2016 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду, у складі колегії суддів Дужич С.П., головуючий, ОСОБА_5, ОСОБА_6, апеляційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" було прийнято до провадження і призначено її до розгляду на 03 серпня 2016 року.

02 серпня 2016 року, розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Мамченко Ю.А., було проведено її автозаміну на суддю Тимошенка О.В.

03 серпня 2016 року, ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду апеляційні скарги було прийнято до провадження колегією суддів в новому складі, залишено розгляд спору на 03 серпня 2016 року, і, за результатами судового засідання, у зв'язку зі зміною колегії, відкладено їх розгляд на 17 серпня 2016 року.

16 серпня 2016 року, розпорядженням в.о. керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Саврія В.А., було проведено його автозаміну на суддю Мамченко Ю.А.

17 серпня 2016 року, ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду апеляційні скарги було прийнято до провадження колегією суддів у новому складі і відкладено розгляд на 31 серпня 2016 року.

У судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про проведення судово-економічної експертизи, вважаючи, що в матеріалах справи невірно відображено суму основного боргу, а тому існують протиріччя щодо визначення строку і розміру суми штрафних санкцій, заявлених до стягнення з відповідача, які були частково задоволені судом першої інстанції.

Судова колегія відхилила дане клопотання, оскільки виходячи з приписів ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" та розяснень у п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23 березня 2012 року, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи викладені в апеляційних скаргах та відзиві на неї і заперечили в задоволенні апеляційної скарги свого контрагента по договору.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційних скарг та відзиву, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

04 січня 2013 року, між ПАТ "НАК "Нафтогаз України", як продавцем, та ПАТ "Хмельницькгаз", як покупцем, був укладений Договір купівлі-продажу природного газу №13-162-В, за умовами якого продавець передає у власність покупця у 2013 році природний газ обсягом до 900,000 тис. м3, а покупець - приймає цей газ та оплачує його вартість на умовах цього Договору. (т.1 а.с.20-24)

Відповідно до п.3.1. Договору, продавець передає покупцю газ у загальному потоці, а відповідно до пункту 3.3. Договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформляється актом приймання-передачі газу.

За п.3.4. Договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця примірники акту приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно п.5.2 Договору, ціна газу за 1000 м3 газу, з ПДВ, на момент укладення цього Договору, становить 4313,86 грн.

Відповідно до п.6.1 Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п.6.2 Договору. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем поставки газу на підставі акту приймання-передачі. Оплата за газ здійснюється з поточного рахунка покупця на поточний рахунок продавця та зараховується як оплата за газ та транспортування природного газу магістральними трубопроводами. (п.6.2 Договору)

У разі невиконання покупцем умов п.6.1 Договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.7.2 Договору).

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 січня 2013 року і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення (п.11 Договору).

Також, між сторонами до Договору купівлі-продажу природного газу №№13-162-В укладались: - Додаткова угода №1 від 04 квітня 2013 року, - Додаткова угода №2 від 10 липня 2013 року, - Додаткова угода №3 від 08 серпня2013 року, - Додаткова угода №4 від 31 грудня 2013 року, - Додаткова угода №5 від 28 квітня 2014 року, - Додаткова угода №6 від 15 травня 2014 року, - Додаткова угода №7 від 10 червня 2014 року, - Додаткова угода №8 від 05 вересня 2014 року, - Додаткова угода №9 від 10 листопада 2014 року, - Додаткова угода №10 від 08 грудня 2014 року, - Додаткова угода №11 від 22 грудня 2014 року, - Додаткова угода №12 від 05 лютого 2015 року, - Додаткова угода №13 від 10 березня 2015 року, - Додаткова угода №14 від 03 квітня 2015 року, - Додаткова угода №15 від 07 травня 2015 року, - Додаткова угода №16 від 03 червня 2015 року, - Додаткова угода №17 від 10 липня 201 року, якими вносились зміни щодо обєму, строку поставок природного газу у 2013-2015 роках та його вартості. (т.1 а.с.25-34, 36-44)

Крім того, Додатковою угодою №4 сторони виклали п.6.1. Договору у наступній редакції: "Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі газу".

На виконання умов Договору №13-162-В на купівлю-продаж природного газу від 04 січня 2013 року позивач поставив, а відповідач прийняв газ в загальному обсязі 2013,576 м3 на загальну суму 10 818 469,64 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31 січня 2013 року по 30 вересня 2015 року. (т.1 а.с.45-76)

За отриманий газ відповідач розрахувався в повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів в сумі 8 527 051,77 грн., що підтверджується довідками ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про операції та сальдо, а також шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог згідно заяви ПАТ "НАК "Нафтогаз України" №26-8110/1.2-15 від 24 листопада 2015 року, адресованої ПАТ "Хмельницькгаз", відповідно до якої припинені зобов'язання перед ПАТ "Хмельнцькгаз" за Договором на розподіл природного газу від 30 січня 2013 року №14-108-ТН у сумі 2 291 417,87 грн. шляхом зарахування зустрічних зобов`язань відповідача перед позивачем за Договором купівлі-продажу природного газу від 04 січня 2013 року №13-162-В у сумі 2 291 417,87 грн. (т.1 а.с.77-79, 101)

ПАТ "Хмельницькгаз" супровідними листами направляло позивачу акти приймання-передачі природного газу, а саме:

- 07 лютого 2013 року за січень 2013 року;

- 07 березня 2013 року за лютий 2013 року;

- 08 квітня 2013 року за березень 2013 року;

- 13 травня 2013 за квітень 2013 року;

- 10 червня 2013 року за травень 2013 року;

- 05 липня 2013 року за червень 2013 року;

- 09 серпня 2013 року за липень 2013 року;

- 09 вересня 2013 року за серпень 2013 року;

- 10 жовтня 2013 року за вересень 2013 року;

- 08 листопада 2013 року за жовтень 2013 року;

- 10 грудня 2013 року за листопад 2013 року;

- 13 січня 2014 року за грудень 201З року;

- 10 лютого 2014 року за січень 2014 року;

- 11 березня 2014 року за лютий 2014 року;

- 09 квітня 2014 року за березень 2014 року;

- 12 травня 2014 року за квітень 2014 року;

- 06 червня 2014 року за травень 2014 року;

- 11 липня 2014 року за червень 2014 року;

- 08 серпня 2014 року за липень 2014 року;

- 09 вересня 2014 року за серпень 2014 року;

- 09 жовтня 2014 року за вересень 2014 року;

- 10 листопада 2014 року за жовтень 2014 року;

- 10 грудня 2014 року за листопад 2014 року;

- 09 січня 2015 року за грудень 2014 року;

- 10 лютого 2015 року за січень 2015 року;

- 11 березня 2015 року за лютий 2015 року;

- 09 квітня 2015 року за березень 2015 року;

- 13 травня 2015 року за квітень 2015 року.

- 10 червня 2015 року за травень 2015 року;

- 10 липня 2015 року за червень 2015 року. (т.1 а.с.116-167, 183-249)

Докази того, що НАК "Нафтогаз України" повернув підписані зі своєї сторони акти прийому-передачі природного газу за січень-червень 2015 року у матеріалах справи відсутні.

08 лютого 2016 року, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до ПАТ "Хмельницькгаз" про стягнення 3907070,43 грн., де 2280584,70 грн. - основний борг, 890337,74 грн. - пені, 678858,73 грн. - інфляційних втрат, 57289,25 грн. - 3% річних. (т.1 а.с.2-19)

23 червня 2016 року, рішенням господарського суду Хмельницької області, було частково задоволено позов ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ПАТ "Хмельницькгаз" про стягнення 3907070,43 грн., де 2280584,70 грн. - основний борг, 890337,74 грн. - пені, 678858,73 грн. - інфляційних втрат, 57289,25 грн. - 3% річних та стягнуто з відповідача на користь позивача 56588,39 грн. - 3% річних, 513045,47 грн. - інфляційних втрат, 441965,46 грн. пені і 21803,47 грн. - судового збору. В стягненні 2 280 584,70 грн. - основного боргу, 700,86 грн. - 3% річних, 165813,26 грн. - інфляційних та 448 372,28 грн. - пені було відмовлено. (т.1 а.с.74-77)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" слід залишити без задоволення, а апеляційну скаргу ПАТ "Хмельницькгаз" задоволити з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У висновках Верховного суду України, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст. 11116 ГПК України, за II півріччя 2014 року зазначено, що до правовідносин купівлі-продажу не можуть бути застосовані загальні положення ст. 530 ЦК України, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з таких правовідносин, чітко визначений спеціальною нормою права, а саме: ст. 692 ЦК України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього (постанова Верховного Суду України по справі №3-121гс14 від 30 вересня 2014 року).

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами був укладений Договір купівлі-продажу природного газу №13-162-В з додатками, який за своєю природою є договором поставки, за умовами якого продавець зобовязався поставити і передати покупцю у 2013-2015 роках природний газ, а покупець - прийняти та оплатити цей газ на умовах цього договору. (т.1 а.с.20-24)

Згідно з п.3.3 Договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Також, судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного Договору позивачем протягом січня 2013 року - серпня 2015 року було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 10 818 469,64 грн., що не заперечується відповідачем по справі.

Судом встановлено, що відповідач за отриманий газ розрахувався в повному обсязі ще до порушення провадження у справі №924/109/16 (11 лютого 2016 року), шляхом перерахування, станом на 31 серпня 2015 року, на рахунок позивача 8 527 051,77 грн. (т.1 а.с.77-79), а також шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у сумі 2 291 417,87 грн., згідно заяви ПАТ "НАК "Нафтогаз України" №26-8110/1.2-15 від 24 листопада 2015 року, адресованої ПАТ "Хмельницькгаз", у відповідності до приписів ст. 601 ЦК України (т.1 а.с.101), що не заперечується сторонами по справі.

Проте, позивач, звернувся з позовними вимогами про стягнення з відповідача 2280584,70 грн. - основного боргу, 57289,25 грн. - 3% річних, 678858,73 грн. - інфляційних витрат та 890337,74 грн. - пені у звязку з порушення строків оплати поставленого природного газу, відповідно до п.6.1 Договору купівлі продажу, з долученням до позовної заяви підписаних актів приймання-передачі природного газу, не надавши підтвердження їх повернення ПАТ "Хмельницькгаз".

Згідно п.4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року, господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (п.11 ч.1 ст. 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову щодо стягнення з відповідача основної заборгованості у 2 280 584,70 грн..

Щодо стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних втрат та пені у звязку з порушення строків оплати поставленого природного газу, то судова колегія зазначає, що за приписами ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ст. 613 ЦК України передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач, на виконання пунктів 3.3., 3.4. Договору надіслав на адресу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" підписані та скріплені печаткою ПАТ "Хмельницькгаз" акти приймання-передачі природного газу за 2013-2014 роки та січень-серпень 2015 року, які позивач зобов'язаний був підписати та повернути на адресу товариства і саме підписані акти приймання-передачі мали стати підставою для проведення остаточних розрахунків по даному Договору.

Однак, в порушення п.3.4. Договору, позивач не повернув підписані, зі сторони ПАТ "НАК "Нафтогаз України", відповідачу направлені йому акти прийому-передачі природного газу, а тому, відповідно п.6.1. Договору №13-162-В, в редакції Додаткової угоди №4 від 31 грудня 2013 року, у ПАТ "Хмельницькгаз" не виникало обов'язку проводити кінцеву оплату до 20 числа наступного поставки.

Згідно зі ст. 1, ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Пункт 6.1. Договору №13-162-В, в редакції Додаткової угоди №4 від 31 грудня 2013 року,визначає строк здійснення оплати за поставлений газ до 20-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, а також містить вказівку на те, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ проводиться на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі. Обовязок продавця повернути покупцеві один примірник оригіналу підписаного та скріпленого печаткою акту, який є підставою для остаточних розрахунків між сторонами, закріплений в п. 3.4. Договору.

При цьому, колегія суддів зазначає, що факт невиконання позивачем свого обовязку з повернення підписаних уповноваженою особою та скріплених печаткою актів приймання-передачі, унеможливлював здійснення відповідачем повної оплати за поставлений газ, оскільки саме в актах-приймання передачі сторони зазначають точний обсяг поставленого газу та суму, що підлягає до сплати, а тому підписані обома сторонами акти, у відповідності до пунктів 3.4. та 6.1. Договору №13-162-В, є підставою для остаточних розрахунків.

Проаналізувавши вищенаведені норми чинного законодавства, а також положення Договору купівлі-продажу природного газу №13-162-В, апеляційний суд приходить до висновку, що у звязку з невиконанням позивачем свого обовязку щодо повернення підписаних актів приймання-передачі, у нього не виникло право вимоги виконання зустрічного зобовязання - здійснення відповідачем остаточного розрахунку за фактично переданий газ до 20-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, оскільки такий здійснюється на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі газу, якого позивач не повернув відповідачеві, а тому позовні вимоги в частині стягнення 57289,25 грн. - 3% річних, 678858,73 грн. - інфляційних витрат та 890337,74 грн. - пені у звязку з порушення строків оплати поставленого природного газу є безпідставні і не підлягають задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції в цій частині слід скасувати.

Інші доводи позивача, викладені у апеляційній скарзі, які були предметом досліджень під час розгляду спору в місцевому господарському суді, також не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі наведеного, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" слід залишити без задоволення, а апеляційну скаргу ПАТ "Хмельницькгаз" задоволити, рішення господарського суду першої інстанції в частині стягнення 57289,25 грн. - 3% річних, 678858,73 грн. - інфляційних витрат та 890337,74 грн. - пені у звязку з порушення строків оплати поставленого природного газу скасувати і в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні даних позовних вимог, а тому викласти резолютивну частину рішення, якою відмовити ПАТ "НАК "Нафтогаз України" в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" - задоволити

Рішення господарського суду Хмельницької області від 23 червня 16 р. у справі №924/109/16 в частині стягнення 57289,25 грн. - 3% річних, 678858,73 грн. - інфляційних витрат та 890337,74 грн. - пені - скасувати.

В цій частині прийняти нове рішення, яким в позові в частині стягнення 3% річних, інфляційних витрат та пені - відмовити.

Викласти резолютивну частину рішення в такій редакції - в позові Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" про стягнення 3907070,43 грн., де 2280584,70 грн. - основний борг, 890337,74 грн. - пені, 678858,73 грн. - інфляційних втрат, 57289,25 грн. - 3% річних - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №924/109/16 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Мамченко Ю.А.