Рішення № 61080737, 02.09.2016, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2016 р.Справа № 925/935/16

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "М"ЯСОКОМБІНАТ "ЯТРАНЬ" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 132 499,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 132 499,98 грн. вартості непоставленого товару по договору поставки № 134-16 від 30.03.2016, укладеному між сторонами. В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просить суд їх задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, не направив свого представника у жодне судове засідання, заперечень проти позову суду не надіслав. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, з огляду на таке.

Суд вжив усіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату і час розгляду справи, ухвала суду від 25.08.2016 надіслана відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до пункту 20.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

В пункті 3.9.1. постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Неявка відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обовязком.

Одночасно, застосовуючи положення ГПК України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain).

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з такого:

З матеріалів справи вбачається наступне:

30.03.2016 між товариством з додатковою відповідальністю "М'ясокомбінат "Ятрань" (Покупець та позивач), в особі директора фірмової торгівлі ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності № 4 від 01.01.2016, з одного боку та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Постачальник та відповідач) було укладено договір поставки № 134-16 (а.с. 20-21), у відповідності до якого Постачальник зобов'язався передати товар - крупу гречану - у власність Покупця, а останній прийняти та оплатити його на умовах визначених в цьому договорі (п. 1.1. договору).

Зобов'язання Сторін за даним Договором виникають на підставі заявки Покупця. Заявка може бути подана за допомогою телефонного (факсимільного) зв'язку, електронною поштою або через представника Постачальника (п. 1.2. договору).

Представник позивача вказав, що договір між сторонами укладався шляхом обміну його сканованими копіями. Ніяких інших відносин, ніж ті, що виникли на підставі договору від 30.03.2016 року, між сторонами немає.

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України). До відносин поставки застосовуються норми ЦК України про купівлю-продаж.

Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, якими встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Поставка товару здійснюється протягом 3-х календарних днів з дня узгодження заявки ( п. 2.2. договору). При цьому за умовами договору сторони не визначали заявку у певній формі, якої зобов'язалися притримуватися.

Поставка товару здійснюється за рахунок Покупця шляхом самовивозу на умовах базису поставки ЕХW ( правила Інкотермс в редакції 2010 р.) з урахуванням положень чинного законодавства України та цього Договору за місцезнаходження складу Постачальника: пгт. Новоукраїнка, Кіровоградська область, вул. Чайковського, 28. Сторони за домовленістю можуть визначити інший порядок постачання ( п. 2.3 договору).

Покупець проводить оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом одного дня з моменту отримання рахунку Покупцем від Постачальника ( п. 3.1. договору).

Загальна сума договору визначається сумою всіх накладних, за яким поставляється товар протягом дії Договору ( п. 3.3. договору).

Якість товару, що поставляється за даним договором, має відповідати вимогам, встановленим державними стандартами та технічними умовами, діючими в Україні (п. 4.1. договору).

За твердженням позивача, фактичне узгодження заявки Покупця на отримання товару за договором між сторонами, підтверджено рахунком-фактурою від відповідача № СФ-0000355 від 30.03.2016 ( а.с. 22), яку було оплачено позивачем згідно платіжного доручення № 6950 від 31.03.2016 на суму 132 499,98 грн. (а.с. 23).

Заперечень проти неотримання коштів по передоплаті відповідач суду не надав.

Згідно п. 2.2. договору поставка товару повинна бути здійснена протягом 3х календарних днів з дня узгодження заявки.

Суд вважає, що направлення позивачу з боку відповідача рахунку-фактури на оплату товару і фактична оплата позивачем цього рахунку, є доказом повного узгодження заявки на отримання товару та підставою для здійснення його поставки.

За доводами позивача, прибувшому у пгт. Новоукраїнка, Кіровоградська область, вул. Чайковського, 28 для отримання товару представнику позивача було відмовлено, оскільки за цією адресою знаходиться філія Новоукраїнського комбінату хлібопродуктів, яка не має жодних відносин із відповідачем по справі (а.с. 24).

Станом на час вирішення спору відповідач не передав позивачу крупу гречану в кількості 5000 кг., не пояснив причин непоставки товару та не повернув позивачу кошти, отримані по передоплаті.

Згідно положень ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У відповідності до висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні в справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) від 09 липня 2002 року N 15-рп/2002 Справа N 1-2/2002, викладено правову позицію про те, що положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Незважаючи на це, позивач намагався вирішити спір у позасудовому порядку та направляв відповідачу претензію № 384 від 02.06.2016 року (а.с. 25), яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення, з чого і виник спір.

Заперечень проти доводів та розрахунків позивача відповідач суду не надав, докази проведення повного розрахунку за позовними вимогами у справі відсутні.

Правомірність позовних вимог доведена зібраними у справі доказами, а тому суд вважає, що позивач довів наявність порушеного права та обґрунтованість підстав для задоволення позовних вимог, в тому позов підлягає до повного задоволення.

На підставі ст. 49 ГПК України, при задоволенні позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 987,50 грн. судового збору.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "М'ясокомбінат "Ятрань" (ідентифікаційний код 05507073, м. Кропивницький (Кіровоград) вул. Братиславська, 82) -- 132 499,98 грн. вартості непоставленого товару по договору поставки № 134-16 від 30.03.2016 року та 1987,50 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 06 вересня 2016 року

Суддя Н.М. Спаських