Рішення № 61080728, 02.09.2016, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2016 р.Справа № 925/966/16

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз Збут" про стягнення 58 013,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 58 013,71 грн. з них 7 396,73 грн. інфляційних, 47 387,20 грн. пені та 3 229,78 грн. як 3 % річних на підставі договору № 15-830-б на купівлю-продаж природного газу від 23.06.2015 року, укладеного між сторонами.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, направленим суду відзивом № 682 від 29.08.2016 (а.с. 45) проти позову заперечує повністю з мотивів, що стягувати інфляційні та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України позивач має право лише разом із основним боргом, але станом на час подачі позову основний борг за спожитий газ відповідачем вже сплачено повністю.

Неявка представника відповідача не перешкоджає суду вирішити спір по суті.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази й оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позовні вимоги повністю з наступних підстав:

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що 23.06.2015 між публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Продавець), в особі директора Департаменту реалізації газу ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 05.01.2015 № 14-2, з однієї сторони та товариством з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз Збут" (Покупець) в особі директора ОСОБА_3, який діє на підставі статуту було укладено договір № 15-830-Б на купівлю-продаж природного газу (далі - Договір, а.с. 9-13), у відповідності до якого позивач як Продавець зобов'язався передати у власність відповідачу-Покупцю у 2015 році природний газ (далі - газ), а Покупець зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах цього договору (п. 1.1. Договору).

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між Сторонами з 31 грудня 2015 року і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного виконання (розділ 11 Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору газ, що продається за цим Договором, використовується Покупцем виключно для подальшої реалізації установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, які є кінцевими споживачами газу (споживачами Покупця).

Відповідно п. 2.1. Договору Продавець передає Покупцеві у період з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року газ в обсязі до 1811,866 тис. куб. м. (один мільйон вісімсот одинадцять тисяч вісімсот шістдесят шість куб. м), у тому числі по місяцях кварталів згідно наведеного графіку.

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України). За змістом ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, згідно з якими суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. ст. 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На виконання умов договору Позивач поставив відповідачу у 2015 році, а Відповідач прийняв природний газ на загальну суму 13 473 016,17 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу ( а.с. 18-23).

Заперечень проти неотримання газу у вказаній кількості та по вказаній вартості відповідач суду не надав. Доказів існування між сторонами спору з приводу якості наданої послуги у справу не подано.

Ціна за 1 000 куб. м. газу на момент укладання договору становить 6 600,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того податок на додану вартість за ставкою 20 %.

До сплати ціна за 1000 куб. м. газу - 6 600,00 гривень, крім того ПДВ - 20 % - 1 320,00 грн., усього з ПДВ - 7920,00 грн. (п. 5.2 договору).

Відповідно до п. 5.3 Договору у разі зміни НКРЕ ціни на природний газ, вона є обов'язковою для Сторін за Договором з моменту введення її в дію, про що Сторонами підписується додаткова угода до Договору.

Відповідно до п. 5.4. Договору загальна сума вартості природного газу за Договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

За доводами позивача, заборгованість відповідача за спожитий газ на дату подачі позову відсутня, але протягом періоду поставки газу відповідачем несвоєчасно проводились розрахунки за поставлений природний газ.

За умовами договору між сторонами оплата за газ здійснюється Покупцем виключного грошовими коштами у національній валюті шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки.

У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється Покупцем до 20-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного Сторонами акта приймання - передачі газу за розрахунковий місяць (п. 6.1 договору).

Відповідно до п. 6.2. Договору оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання Покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Продавця відповідно до вимог Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕ, та зараховується, як оплата за газ.

За наявності заборгованості Покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Продавця.

За змістом п. 1 ст. 199 Господарського кодексу України та п. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Зазначені статті узгоджуються з приписами п. 7.2. Договору між сторонами, згідно з яким у разі якщо до 20 числа місяця наступного за місяцем закінчення строку дії договору в частині реалізації газу, Покупець не здійснить повну оплату фактично отриманого за Договором природного газу, Покупець зобов'язався (крім суми заборгованості) сплатити Продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу ( п. 6.1 договору).

Встановлення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ відповідає приписам ст. 1,3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, якими визначено, що при сплаті пеня не повинна перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла протягом періоду нарахування пені.

Позивач просить стягнути з відповідача за прострочення розрахунків з оплати поставленого газу пеню в загальній сумі 47 387,20 грн. за період з 03.08.2015 по 29.12.2015. Розрахунок пені проведено вірно (а.с. 24-26) та у відповідності до обставин справи. Доказів сплати пені в сумі 47 387,20 грн. відповідач суду не надав тому суд задовольняє позов повністю в цій частині.

В порядку ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобовязанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Позивач користуючись своїм правом, на підставі прострочення відповідачем проведення розрахунку, просить суд стягнути з відповідача 3 229,78 грн. як 3 % річних за період з 20.08.2015 по 20.12.2015 та 7 396,73 грн. інфляційних за період з 20.11.2015 по 31.12.2015.

Розрахунок інфляційних та 3 % річних позивачем зроблено вірно (а.с. 24-26).

Оскільки доказів сплати інфляційних та 3 % річних відповідач суду не надав, то до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 3 229,78 грн. як 3 % річних за період з 20.08.2015 по 20.12.2015 та 7 396,73 грн. інфляційних за період з 20.11.2015 по 31.12.2015.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що за змістом ст. 625 ЦК України інфляційні втрати та 3% річних позивач має право стягнути лише разом із основним боргом за газ, який на дату подачі позову за відповідачем вже не рахується.

Згідно роз'яснення п.5.1. постанови Пленуму ВГСУ від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" -- кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

Відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність повного задоволення позову і примусового стягнення з відповідача 47 387,20 грн. пені, 3 229,78 грн. як 3% річних, 7 396,73 грн. інфляційних на підставі договору № 15-830-Б на купівлю-продаж природного газу від 23 червня 2015 року, укладеного між сторонами.

На підставі ст. 49 ГПК України, при задоволенні позову з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 1378,00 грн.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьгаз Збут" (ідентифікаційний код 39711735, Черкаська область, м. Умань, вул. Дерев"янка, 19) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код 20077720, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6) -- 47 387,20 грн. пені, 3 229,78 грн. як 3% річних, 7 396,73 грн. інфляційних на підставі договору № 15-830-Б на купівлю-продаж природного газу від 23 червня 2015 року та 1378,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 06 вересня 2016 року

Суддя Н.М. Спаських