Постанова № 61080690, 31.08.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2016 р. Справа№ 910/6564/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Алданової С.О.

Кропивної Л.В.

при секретарі судового засідання: Огірко А.О.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 договір про надання правової допомоги №13/05 від 13.05.2016;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: ОСОБА_3 за довіреністю від 28.04.2016, ОСОБА_4 за довіреністю від 10.02.2016, ОСОБА_5 договір від 01.08.2016;

від третьої особи: не з'явився;

Розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_6

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2016

у справі №910/6564/16 (головуючий суддя Мельник В.І., судді: Цюкало Ю.В., Домнічева І.О)

за позовом ОСОБА_7

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління Донбасспецстрой";

2. ОСОБА_6

третя особа Відділ державної реєстрації юридичних осіб та Фізичних осіб-підприємців Дарницького району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві

про визнання правочину недійсним

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 (далі - позивач) подав на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління Донбасспецстрой» (далі - відповідач 1); ОСОБА_6 (далі - відповідач 2); третя особа: Відділ державної реєстрації юридичних осіб та Фізичних осіб-підприємців Дарницького району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання правочину недійсним.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачі безпідставно та з порушенням норм чинного законодавства України уклали договір купівлі-продажу № б/н від 10.12.2015 частки учасника товариства.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі №910/6564/16 позов ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління Донбасспецстрой", ОСОБА_6, третя особа Відділу державної реєстрації юридичних осіб та Фізичних осіб-підприємців Дарницького району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання правочину недійсним задоволено частково.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу частки учасника у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління Донбаспецстрой" від 10.12.2015.

Визнано недійсним рішення загальних зборів учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління Донбаспецстрой" викладені у протоколі № 7 від 10.12.2015 та додаток до протоколу № 7 від 10.12.2015.

Визнано недійсним рішення загальних зборів учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління Донбаспецстрой" викладені у протоколі № 8 від 30.12.2015 та додаток до протоколу № 8 від 30.12.2015.

Визнано недійсним Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління Донбаспецстрой", викладений у редакції від 10.12.2015.

Скасовано державну реєстрацію змін до статутних документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління Донбаспецстрой" у відділі державної реєстрації юридичних осіб та Фізичних осіб-підприємців Дарницького району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.04.2016 про забезпечення позову - скасовано.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління Донбаспецстрой" на користь ОСОБА_7 судовий збір у розмірі 5512грн. 00коп. В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2016, ОСОБА_6, звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі №910/6564/16 скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі №910/6564/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Смірнова Л.Г., суддів Дідиченко М.А., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2016 апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі №910/6564/16 було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.08.2016.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 09.08.2016 у зв'язку з перебуванням судді Дідиченко М.А. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі головуючого судді СмірновоїЛ.Г., суддів Кропивної Л.В., Чорної Л.В.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача 2 надійшло клопотання про витребування оригіналів документів.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача 2 надійшли письмові пояснення, у яких останній підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

В судове засідання 10.08.2016 з'явився представник позивача та представники відповідача 1 та представники відповідача 2. Представник третьої особи не з'явився про причини неявки суд не повідомив. Розгляд справи було відкладено.

В судове засідання 31.08.2016 з'явились представники позивача та відповідача 2. Представники відповідача 1 та третьої особи у судове засідання не зявились, про причини неявки суд не повідомили.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте представники відповідача 1 та третьої особи не скористалися своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) України, та виходячи з того, що явка учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідача 1 та третьої особи.

Представники відповідача 2 в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі №910/6564/16 скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Представники позивача заперечили проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просили суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_7 зазначив, що відповідно до рішення загальних зборів товариства від 13.07.2010 позииач є учасником ТОВ «Управління Донбасспецстрой» з часткою 20% у статутному капіталі, інші частки у статному капіталі були розподілені між ОСОБА_4 - 71 % та ОСОБА_8 - 9%.

02.12.2014 були проведені загальні збори учасників ТОВ «Управління Донбасспецстрой» про вихід ОСОБА_8 та ОСОБА_4 зі складу учасників ТОВ «Управління Донбасспецстрой», у зв'язку із проведенням антитерористочної операцій в м.Донецьк, де проживає ОСОБА_8 та зайняття ОСОБА_4 посади на державній службі.

Рішенням загальних зборів товариства затверджений розмір нового статутного капіталу, а саме ОСОБА_7 - 81 %, ТОВ «Управління Донбасспецстрой» - 19%.

Позивач зазначає, що 10.12.2015 відповідачем 2 та головним бухгалтером ТОВ «Управління Донбасспецстрой» ОСОБА_9 були проведені загальні збори начебто за участю позивача, що підтверджується Протоколом № 7 та додатком до протоколу №7 від 10.12.2015, відповідно до якого відповідач 2 вніс додатковий внесок до статутного капіталу та у зв'язку з цим відбулася зміна розподілу часток, а саме ОСОБА_6 - 56,4 %, ОСОБА_7 - 43,6 %.

При цьому, як зазначає позивач, підставою проведення вищевказаних загальних зборів учасників ТОВ «Управління Донбасспецстрой» був підписаний позивачем договір купівлі-продажу частки в статному капіталі ТОВ «Управління Донбасспецстрой» від 10.12.2015 у розмірі 19%, який за твердженням позивача ним не підписувався.

Крім того, 30.12.2015 були проведені загальні збори учасників Товариства, що підтверджується Протоколом № 8 та додатком до Протоколу № 8 від 30.12.2015, відповідно до яких, ОСОБА_7 звільнено з посади директора та призначено виконуючим обов'язки директора ТОВ «Управління Донбасспецстрой» - ОСОБА_9

Позивач з вищевказаними рішеннями, Протоколами, та договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі не погоджується, та просив суд визнати недійсними договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Управління Донбасспецстрой» від 10.12.2015, рішення, що були викладені у Протоколі №7 від 10.12.2015, додатку до Протоколу №7 від 10.12.2105, Протоколі № 8 від 30.12.2015, додатку до Протоколу №8 від 30.12.2105, Статут в редакції від 10.12.2015, наказ №217 від 30.12.2015 на прийняття на роботу виконуючим обов'язки директора ОСОБА_9, довіреність №100 від 23.12.2015 на ОСОБА_9, оскільки вищезазначені документи підписані факсимільним відтворенням підпису без його відома та згоди на відтворення факсимільного підпису позивача.

Також, позивач у поданій позовній заяві просив скасувати державну реєстрацію змін до статутних документів ТОВ «Управління Донбасспецстрой» у Відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дарницького району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 30.12.2015.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що підпис на договорі купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Управління Донбасспецстрой» від 10.12.2015, протоколах загальних зборах №7, №8 та інших документах, що є предметом розгляду у даній справі не вчинявся позивачем.

Як на доказ своїх тверджень, позивач посилається на висновок №7/2.1-173 від 25.02.2016 технічної експертизи Дніпровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, проведеної на стадії досудового розслідування в рамках кримінального провадження відкритого по факту. Вказаним експертним висновком встановлено, що в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи (форма3), Статуті ТОВ в новій редакції, договорі від 10.12.2015 купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Управління Донбасспецстрой», наказі №217 від 30.12.2015 на прийняття на роботу виконуючим обов'язки директора ОСОБА_9, довіреності № 100 від 23.12.2015 на ОСОБА_9, Протоколі №7 від 10.12.2015, додатку до Протокола №7 від 10.12.2015, Протоколі №8 від 30.12.2015 та додатку до Протокола №8 від 30.12.2105 нанесено підпис рельєфним кліше високого друку, виготовленим із полімерного матеріалу.

Проте, вказаний висновок не може бути прийнятий господарським судом в якості належного та допустимого доказу з огляду на наступне.

В висновку в розділі обставини справи зазначено, що до єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за правовою кваліфікацією передбаченою ч.1 ст.358 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ст. 358 Кримінального кодексу України віднесена до розділу XV, як злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів. Відповідно до законодавства шкода може бути спричинена вищезазначеним суб'єктам до яких не відноситься позивач, а тому він не може бути визнаний потерпілим.

Відповідно до вимог Кримінально-процесуального закону копії матеріалів досудового розслідування можуть отримати лише потерпілий, його представник, підозрюваний, обвинувачений, засуджений, його захисник.

Як вбачається з вимог закону позивач - ОСОБА_7 не мав законного права на отримання копії висновку експертизи проведеної в кримінальному проваджені під час досудового слідства, а тому копія даного документу за відсутності оригіналу та законних підстав отримання копії викликає сумнів в її достовірності. Крім того, копія що надана позивачем до суду посадовою особою не завірена.

Відповідно до роз'яснень Вищого Господарського суду України, що викладені в п.2.2 постанови пленуму №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарсько-процесуального кодексу України судами першої інстанції», подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності). У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам (ст.36 ГПК України), вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

В позовній заяві позивач також зазначає, що під час відрядження до Польщі 07.09.2015 у нього стався інсульт, у зв'язку з чим він перебував на стаціонарному лікуванні у Польщі, а в подальшому на стаціонарному та реабілітаційному лікуванні Першотравенської ЦРЛ Дніпропетровської обл.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що вказане свідчить про те, що позивач не міг повідомити учасників товариства про намір часткового продажу своєї частки в статному капіталі підприємства.

Проте, як вбачається з листків непрацездатності з 21.09.1015 по 01.12.2015 позивач перебувавав на амбулаторному лікуванні, а отже вказані обставини не можуть слугувати доказом неповідомлення про проведення загальних зборів.

Будь-яких інших обставин та доказів позивачем до матеріалів справи надано не було, а отже ті обставини на які останній посилається як на підставу своїх вимог належним чином не доведені.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України зазначає, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Крім того, колегією суддів встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2016 у справі №910/4745/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2016 визнано недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління Донбасспецстрой", що були викладені у протоколі № 5 від 02.12.2014, а саме: про вихід зі складу товариства ОСОБА_8; про вихід зі складу товариства ОСОБА_4; про затвердження нового статутного фонду та розподілення часток між засновниками; про внесення та затвердження проекту змін до Статуту товариства, пов'язаних з зміною засновників та зміною розміру статутного фонду; про проведення роботи щодо державної реєстрації у встановленої чинним законодавством порядку змін до Статуту товариства внесенням змін до відомостей про товариство, що містяться у Єдиному державному реєстрі.

У п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 №13 вказано, що суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 №13 при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 559, 60 Закону про господарські товариства; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина 4 ст. 43 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (ст.ст. 40, 45 Закону про господарські товариства). При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

При цьому відповідно до п.п. 2.12, 2.13, 2.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25 лютого 2016 року N4 рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: - невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; - позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є: - прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію"); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства"); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства"); - відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства"); - відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства"). Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

На підставі наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсними договору та рішень загальних зборів у зв'язку з недоведеністю обставин, на які посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог.

Щодо вимог позивача про визнання недійсними наказу №217 від 30.12.2015 про прийняття на роботу виконуючим обов'язки директора товариства ОСОБА_9 та довіреності № 100 від 23.12.2015 на ОСОБА_9, вказані позовні вимоги не відносяться до компетенції господарського судочинства та не підлягають розгляду в господарських судах, тому в цій частині провадження підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 статті 80 ГПК України.

Щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації змін до статутних документів ТОВ «Управління Донбасспецстрой» у Відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дарницького району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 30.12.2015.

Суд зазначає, що за змістом п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться, в тому числі, на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно ч. 2, 3 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає:

1) заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника);

2) прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі;

3) виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі;

4) внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру;

5) перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів;

6) перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації;

7) прийняття рішення про проведення реєстраційної дії - для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об'єднання;

8) проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру;

9) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів юридичної особи.

Суб'єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті:

1) звертається до суду за роз'ясненням судового рішення - у разі якщо судове рішення є незрозумілим для суб'єкта державної реєстрації;

2) повідомляє суд або державну виконавчу службу про неможливість виконання рішення із зазначенням підстав - у разі неможливості виконання судового рішення;

3) проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини);

4) формує виписку для її оприлюднення на порталі електронних сервісів - у разі зміни відомостей, що містяться у виписці.

Тобто, за наслідками прийняття судом відповідного судового рішення, яким змінюються відомості про юридичну особу, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державний реєстратор зобов'язаний внести такі зміни до реєстру. Законом передбачена відповідна процедура внесення змін, якої необхідно дотримуватись.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_6 та скасування рішення Господарського суду міста Києва у даній справі.

Понесені по справі господарські витрати відповідно до вимог статті 49 ГПК України слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі №910/6564/16 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі №910/6564/16 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсними наказу №217 від 30.12.2015 на прийняття на роботу виконуючим обов'язки директора ОСОБА_9 та довіреності №100 від 23.12.2015 на ОСОБА_9

5. В задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Управління Донбасспецстрой» від 10.12.2015, рішення, що були викладені у Протоколі №7 від 10.12.2015, додатку до Протоколу №7 від 10.12.2105, Протоколі № 8 від 30.12.2015, додатку до Протоколу №8 від 30.12.2105, Статуту в редакції від 10.12.2015, скасування державної реєстрації змін до статутних документів ТОВ «Управління Донбасспецстрой» у Відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дарницького району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 30.12.2015 відмовити.

6. Стягнути з ОСОБА_7 (АДРЕСА_2, Ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_6 (АДРЕСА_1 Ідентифікаційний код НОМЕР_2) 9853 (дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят три) грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови.

8. Матеріали справи №910/6564/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді С.О. Алданова

Л.В. Кропивна