Рішення № 61080481, 29.08.2016, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" серпня 2016 р.Справа № 921/372/16-г/16Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

Розглянувши справу:

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", вул. Кловський узвіз, 9/1, м.Київ,01021

до відповідача: Дочірнього підприємства "Газпостач" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", вул. Митрополита Шептицького, 20, м.Тернопіль,46008

За участю представників сторін:

позивача: юрисконсульт ОСОБА_1, довіреність № 1084 від 28.12.15 р.

відповідача: юрисконсульт ОСОБА_2, довіреність № 2 від 05.05.16 р.

Суть справи.

Хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань, які знаходяться в матеріалах справи.

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", вул. Кловський узвіз, 9/1, м.Київ звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Дочірнього підприємства "Газпостач" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", вул. Митрополита Шептицького, 20, м.Тернопіль про cтягнення:

-7650830 грн. 54 коп. заборгованості щодо оплати наданих у липні-грудні 2015 року та січні-квітні 2016 року послуг згідно договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 01.07.2015 р. № 1506000268/Н038,

-1138788 грн. 45 коп. пені,

-1222633 грн. 01 коп. штрафу,

-79271 грн. 92 коп. - 3% річних,

-160858 грн. 17 коп. інфляційних втрат.

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є неналежне виконання відповідачем умов договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1506000268/Н038 від 01.07.2015 року щодо дотримання строків оплати за надані послуги з транспортування природного газу.

Представник позивача в судове засідання зявився.

26.08.2016 року від позивача надійшов супровідний лист № 11813/6 від 22.08.2016 року про долучення документів до матеріалів справи, в тому числі Заперечення № 11814/6 від 22.08.2016 року на відзив Дочірнього підприємства "Газпостач" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" від 20.07.2016 року.

В судовому засіданні 29.08.2016 року представник позивача в усному порядку повідомив суд, що сума основного боргу - 7650830 грн. 54 коп. сплачена відповідачем під час розгляду справи в суді, а, відтак, основний борг відповідача перед позивачем відсутній.

Представник відповідача в судове засідання з'явився.

23.08.2016 року від відповідача надійшов супровідний лист № без номера від 22.08.2016 року про долучення документів до матеріалів справи.

26.08.2016 року від відповідача надійшла Заява № без номера від 25.08.2016 року про зменшення нарахованих штрафних санкцій.

В ході розгляду справи представнику позивача та представнику відповідача розяснено їх права та обовязки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представників сторін.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

01 липня 2015 року між Публічним акціонерним товариством Укртрансгаз, надалі "Газотранспортне підприємство", з однієї сторони, та Дочірнім підприємством "Газпостач" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", надалі "Замовник", з другої сторони, було укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1506000268/Н038 , у відповідності до пункту 1.1. розділу 1 якого Газотранспортне підприємство зобов'язується надати Замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу "Замовника" від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення газорозподільних станцій (далі ГРС), а "Замовник" зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору.

Згідно п. 1.2 р. 1 договору річний плановий обсяг транспортування природного газу (далі- газ) "Замовника" складає 51197,000 тис., у тому числі по місяцях (тис. куб. м):

-липень 3205,000;

-серпень 3203,000;

-вересень 4004,000;

-жовтень 7810,000;

-листопад 13450,000;

-грудень 19525,000.

Газ "Замовника", транспортування якого за цим договором здійснює "Газотранспортне підприємство" призначений для задоволення потреб населення та юридичних осіб, яким природний газ відпускається за роздрібними цінами, диференційованими залежно від річних обсягів споживання.

У відповідності до п. 3.1 р. 3 договору послуги з транспортування газу оформлюються "Газотранспортним підприємством" і "Замовником" актам наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами (далі акти наданих послуг).

Як визначається в п. 5.1 р. 5 договору розрахунки за послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами здійснюються за тарифами, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Згідно п. 5.3 р. 5 договору розрахунковий період за договором становить один місяць 9-00 години першого дня місяця до 9-00 години першого дня наступного місяця включно. Вартість послуг з транспортування газу за місяць визначається як добуток тарифу на загальну кількість про транспортованого газу, визначеного згідно з розділом 4 договору та податку на додану вартість.

У відповідності до п. 5.4 р. 5 договору вартість фактично наданих "Газотранспортним підприємством" "Замовнику" послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг.

В п. 5.5 р. 5 договору визначається, що оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється "Замовником" (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок "Газотранспортного підприємства" на умовах 100% попередньої оплати за 10 днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу.

"Замовник" самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться "Замовником" до 20-го числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

У відповідності до п. 5.6 р. 5 договору, у випадку, якщо "Замовник" є гарантованим постачальником, то "Замовник" здійснює оплату послуг з транспортування газу в місяці, у якому здійснюється транспортування газу, шляхом щоденного перерахування коштів на рахунок "Газотранспортного підприємства" у порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, який затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться "Замовником" до 20-го числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Згідно п. п. 6.3.2 п. 6.3 р. 6 договору "Замовник" зобов'язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість послуг згідно з умовами договору.

Як визначається в п. 11.1 р. 1 договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1506000268/Н038 від 01.07.2015 року, цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє в частині транспортування газу з 1 липня 2015 року до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за надані "Газотранспортним підприємством" послуги до повного виконання "Замовником" своїх зобов'язань за договором.

Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

В листі № 11813/6 від 22.08.2016 року позивач надав суду пояснення щодо продовження строку дії договору, зазначивши, що сторони фактично погодили продовження строку його дії на 2016 рік, ані позивач, ані відповідач не менше ніж за місяць до закінчення дії договору чи в інший строк не заявляли одне одному про припинення його дії або перегляд його умов, у зв'язку з чим даний договір на даний час продовжує свою дію в частині надання послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами до 31.12.2016 року.

Як слідує з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" надало відповідачу послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами згідно наступних актів наданих послуг:

-№ 07-15-1506000268/Н038 від 31.07.2015 року на суму 1 111 811 грн. 42 коп.;

-№ 08-15-1506000268/Н038 від 31.08. 2015 року на суму 1 056 418 грн. 06 коп.;

-№ 09-15-1506000268/Н038 від 30.09.2015 року на суму 1 262 996 грн. 23 коп.;

-№ 10-15-1506000268/Н038 від 31.10.2015 року на суму 3 228 170 грн. 44 коп.;

-№ 11-15-1506000268/Н038 від 30.11.2015 року на суму 4 382 723 грн. 98 коп.;

-№ 12-15-1506000268/Н038 від 31.12.2015 року на суму 5 424 440 грн. 71 коп.;

-№ 01-16-1506000268/Н038 від 31.01.2016 року на суму 7 616 484 грн. 19 коп.;

-№ 02-16-1506000268/Н038 від 29.02.2016 року на суму 5 059 745 грн. 52 коп.;

-№ 03-16-1506000268/Н038 від 31.03.2016 року на суму 4 944 826 грн. 76 коп.;

-№ 04-16-1506000268/Н038 від 30.04.2016 року на суму 2 144 637 грн. 54 коп. (належним чином засвідчені копії актів знаходяться в матеріалах справи).

Вказані акти підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками позивача та відповідача.

Всього позивачем було надано відповідачу послуг на загальну суму 36 232 254 грн. 85 коп.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідачем було допущене неналежне виконання договірних зобов'язань, визначених у договорі на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1506000268/Н038 від 01.07.2015 року, в частині своєчасної оплати за надані послуги.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року з наступними змінами, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач порушив свої зобов'язання за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1506000268/Н038 від 01.07.2015 року та заборгував позивачу станом на 03.06.2016 року 7 650 830 грн. 54 коп. за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами.

Сума заборгованості відповідача за надані йому позивачем послуги з транспортування природного газу в сумі 7 650 830 грн. 54 коп. сплачена відповідачем під час розгляду справи в суді.

На підтвердження оплати суми основного боргу відповідачем подано, зокрема копії:

-платіжне доручення № 35 від 22.06.2016 року на суму 1 800 000 грн;

-платіжне доручення № 38 від 19.07.2016 року на суму 3 003 000 грн.

-банківські виписки Філії Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк" за червень, липень, серпень 2016 року, згідно яких відповідач перераховував кошти позивачу за надані послуги за на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1506000268/Н038 від 01.07.2015 року.

В судовому засіданні 29.08.2016 року представник позивача в усному порядку підтвердив факт оплати відповідачем суми основного боргу.

Відтак, в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 7 650 830 грн. 54 коп. основного боргу провадження у справі слід припинити у відповідності до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмета спору, в зв'язку із оплатою.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В п.7.3 р. 7 договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1506000268/Н038 від 01.07.2015 року сторони передбачили, що у разі порушення "Замовником" строків оплати, передбачених розділом 5 Договору, із "Замовника" стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

В зв'язку з неналежним виконанням умов договору щодо своєчасної оплати за надані послуги, позивачем нарахована відповідачу пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (по кожному акту наданих послуг з транспортування природного газу окремо) в сумі 1 138 788 грн. 45 коп. за період з 21.09.2015 р. по 03.06.2016 року.

Як вбачається з розрахунку, позивачем дні, в яких проведена оплата, не включено в періоди нарахування пені; також нарахування пені проводилось на суми боргу за мінусом сплат відповідача.

Судом здійснено перерахунок суми пені згідно подвійної облікової ставки Національного банку України (по кожному акту наданих послуг з транспортування природного газу окремо ).

За результатами здійсненого перерахунку (розрахунок пені, здійснений судом, додано до матеріалів справи) сума пені становить 1 138 788 грн. 45 коп. за період з 21.09.2015 р. по 03.06.2016 року.

21.07.2016 року від відповідача надійшов Відзив № без номера від 20.07.2016 року на позовну заяву, в якому зазначено, зокрема, наступне:

- несвоєчасні та неповні розрахунки з боку ДП "Газпостач" ПАТ "Тернопільміськгаз", як сторони за договором виникли з незалежних від відповідача обставин;

- нерівноправне становище учасників ринку, що вплинуло на виконання умов договору;

- відповідно до п. 5.6 р. 5 договору, у разі, якщо замовник є гарантованим постачальником, яким, відповідно до законодавства виступає в даному випадку підприємство, то останній здійснює оплату послуг з транспортування газу в місяці, у якому здійснюється транспортування газу, шляхом щоденного перерахування коштів на рахунок газотранспортного підприємства в порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, який затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП);

- зазначений порядок передбачений Законом України Про ринок природного газу від 01.10.2015 (далі-Закон), статтею 11 якого визначено спеціальні обовязки для забезпечення і загальносуспільних інтересів та захист найвразливіших споживачів - населення у процесі функціонування ринку природного газу шляхом покладення на субєктів ринку природного газу спеціальних обовязків в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом міністрів України;

- ч. 6 ст.11 Закону передбачено, що для проведення розрахунків за спожитий природний газ постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обовязки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу таким постачальникам на виконання спеціальних обовязків, покладених на таких продавців, відкривають в установах уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ від споживачів;

- кошти перераховуються з поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкритих в установах уповноваженого банку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обовязки, та їх структурними підрозділами відповідно до постанови, затвердженої НКРЕКП Про затвердження алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обовязки (далі-Алгоритм) виключно на:

1) поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового продавця - ПАТ ПАК Нафтогаз України, що здійснює продаж природного газу такому постачальнику на виконання спеціальних обовязків, покладених на такого продавця;

2) поточний рахунок оператора газотранспортної системи - ПАТ Укртрансгаз;

3) поточний рахунок оператора газорозподільної системи -ПАТ Тернопільміськгаз;

4) поточний рахунок постачальника природного газу, на якого покладено спеціальні обовязки - ДП Газпостач ПАТ Тернопільміськгаз;

- Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2015 року № 758 Про затвердження Положення про покладення спеціальних обовязків на субєктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період) було затверджено Перелік постачальників природного газу, на яких покладено спеціальні обовязки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям, до якого, зокрема, входить і Дочірнє підприємство Газпостач публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Тернопільміськгаз;

- норматив перерахування між учасниками розрахунків згідно алгоритму встановлено так, що левова частина коштів перераховується на рахунки інших учасників ринку, в першу чергу оптового продавця - ПАТ НАК Нафтогаз України з метою зменшення дефіциту компанії відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику (Лист про наміри Уряду України і Національного банку України до Міжнародного валютного фонду від 27 лютого 2015 року № 3080/0/2-15);

- з огляду на те, що позивачем не подано будь-яких доказів понесення збитків в результаті несвоєчасного виконання договірних зобовязань з боку відповідача, зважаючи на:

- майновий стан відповідача (згідно балансу (звіту про фінансовий стан) на 31.12.2015р. нерозподілений прибуток (непокритий збиток) становив 725 тис.грн.),

- на співрозмірність заявлених до стягнення штрафних санкцій,

- на те, що відповідач хоча й несвоєчасно, проте погасив значну частину наявної перед позивачем заборгованості, ДП Газпостач ПАТ Тернопільміськгаз просить Господарський суд зменшити розмір пені до 10 % від заявленої, а щодо стягнення 7% штрафу відмовити в повному обсязі.

26.08.2016 року від позивача надійшли Заперечення № 11814/6 від 22.08.2016 року на відзив Дочірнього підприємства "Газпостач" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" від 20.07.2016 року, в яких зазначається, зокрема, наступне:

- ознайомившись із відзивом Відповідача від 20.07.2016 Позивач надає свої заперечення на даний відзив, враховуючи його безпідставність та необґрунтованість, що підтверджується наступним:

- відповідач у своєму відзиві посилається на нерівноправне становище учасників ринку природного газу, що впливає на виконання ним умов договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1506000268/Н038 від 01.07.2015р. (далі Договір), покладення на нього обовязку виконання державного замовлення та здійснення соціальної функції, що протирічить ЗУ "Про ринок природного газу", яким декларується запровадження умов вільного ринку, непомірно високий рівень створення страхового запасу, який передбачено законом для постачальників природного газу, що породжує виникнення неконкурентного середовища серед учасників ринку;

- позивач критично ставиться до даних посилань відповідача як на підставу для ухилення від відповідальності, оскільки вони фактично зводяться до критики діючого законодавства та ніяким чином не можуть бути підставою для спростування доказів наявної заборгованості за надання послуг з транспортування природного газу за Договором. Крім того, відповідач не вчинив жодних дій для того щоб виправити своє "нерівноправне та скрутне становище", зокрема такими діями могли б бути оскарження рішень органів владних повноважень в адміністративному суді;

- порушення відповідачем визначеного діючим законодавством та Договором порядку здійснення розрахунків за послуги з транспортування природного газу, спричинить зайві витрати Позивача на закупівлю достатньої кількості газу для виробничо-технологічних витрат на забезпечення транспортування природного газу інших замовників;

- позивач не вбачає у відповідача виняткової сукупності обставин, які б свідчили про настільки тяжкий фінансово-економічний стан Відповідача, який би вимагав зменшення розміру стягуваної неустойки аж на 90%, оскільки таке зменшення штрафних санкцій є надмірним та жодним чином не стимулює боржника до подальших своєчасних розрахунків за переданий газ;

- вважає, що судом повинні бути також враховані матеріальні інтереси позивача, фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави, здійсненням позивачем стратегічної функції із своєчасного та безперебійного забезпечення суб'єктів господарювання природним газом, надійного функціонування Єдиної газотранспортної системи України, забезпечення транзиту газу за міждержавними угодами та понесення ним збитків внаслідок інфляційних процесів з огляду на несвоєчасні розрахунки, в тому числі, відповідача за протранспортований природний газ згідно з умовами укладеного між сторонами договору;

- позивач вважає недопустимим зменшення розміру пені на 90%, без наведення умов та виняткових обставин, які передбачені ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України та п. 3 ст. 83 ГПК України, оскільки це суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності, встановленим п. 6 ст. 3 та ч. 3 ст. 509 ЦК України і таке зменшення є неспіврозмірним в контексті інтересів обох сторін, а не лише відповідача.

26.08.2016 року від відповідача надійшла Заява № без номера від 25.08.2016 року про зменшення нарахованих штрафних санкцій, в якій зазначено, зокрема, наступне:

- норми матеріального права, а саме ст. 233 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується із ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлює, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги:

- ступінь виконання зобовязання боржником;

- майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні;

- не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу;

- позивачем не подано будь-яких доказів (обєктивних даних) на підтвердження понесення збитків в результаті несвоєчасного виконання договірних зобовязань з боку відповідача;

-також, зважаючи на:

- майновий стан відповідача (згідно балансу (звіту про фінансовий стан) на 31.12.2015р. нерозподілений прибуток (непокритий збиток) становив 725 тис. грн.), згідно звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за І півріччя 2016 р. збиток становив 629 тис. грн.), що вказує на важкий фінансовий стан відповідача;

- ступінь виконання основного зобовязання за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 01.07.2015 № 1506000268/Н038 (станом на час розгляду справи, а саме - 16.08.2016 р. відповідач в повному обсязі розрахувався з позивачем за спірним договором.);

- специфікою мети створення, предметом господарської діяльності відповідача є надання послуг з постачання природного газу для різних категорій споживачів, в тому числі і побутових споживачів (населення), при цьому, відповідно до закону відповідач є гарантованим постачальником. Відтак, відповідач займається пріоритетною, соціально- орієнтованою сферою господарської діяльності, спрямованою на забезпечення постачання природного газу мешканцям міста Тернопіль та Тернопільського району;

- наявність у відповідача значної дебіторської заборгованості (станом на 01.08.2016 р. заборгованість за спожитий природний газ споживачами-юридичними особами (бюджет, промисловість, компобут, та ін.) склала 3485226,08 грн., побутовим споживачами (населенням) - 109728420,15 грн. При цьому, відповідач фактично позбавлений можливості припинити надання послуг з газопостачання побутовими споживачами (населенню), яке має заборгованість за спожиті послуги (п. 1 протоколу засідання Міжвідомчої робочої групи з питань реалізації заходів з енергоефективності та спрощення порядку надання житлових субсидій від 21.10.2015 р. на чолі з Премєр-міністром України - голови Міжвідомчої робочої групи.) Окрім того, відповідач позбавлений можливості стягувати пеню із побутових споживачів (населення), які мають перед ним заборгованість з оплати за спожиті послуги газопостачання і таким чином бодай у якійсь мірі відшкодувати нараховані штрафні санкції;

- відповідно до Постанови КМУ від 01.10.2015 № 758, граничні роздрібні ціни на природний газ для побутових споживачів встановлюються окремими рішеннями Кабінету Міністрів України, тобто, у розумінні ст. 191 Господарського кодексу України, ціна на газ для побутових споживачів (населення) є державною регульованою ціною. Встановлення роздрібних цін, що регулюються державою, а не ринкових, як декларується у Законі України Про ринок природного газу, не забезпечує мінімальної рентабельності послуги, на яку вони поширюються. У разі, відповідно до згаданої норми права, якщо цей рівень не забезпечується державними цінами, то держава повинна забезпечити його дотацію за умови, що ця послуга субєкта господарювання є суспільно необхідною. Проте, держава не надає підтримки газопостачальним підприємствам у вигляді дотації, лише встановлює середньозважений тариф на постачання газу. При цьому, джерела оплати штрафних санкцій не закладено в ціну газу, для постачальника;

- після зростання ціни на природний газ, близько 70% населення сплачують за послуги відповідача не живими грошима, а наданими державою субсидіями та пільгами, оскільки встановлені державою соціальні норми споживання газу, у межах яких надається субсидія чи пільга, значно перевищують фактичне споживання газу. Так, сума отриманих ДП Газпостач ПАТ Тернопільміськгаз субвенцій (постанова КМУ від 11.01.2005р. № 20) за 2015 р. склала 93541106,88 грн., у поточному році - 250772428,60 грн;

- здійснення діяльності відповідача у перехідний період. Постановою КМУ від 10.10.2015 р. № 792 визначено механізм проведення розрахунків за спожитий природний газ з постачальниками природного газу, на яких покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу для виконання цих спеціальних обовязків. Норматив перерахування коштів, відповідно до Постанови, встановлюється щомісячно відповідними постановами НКРЕКП. При цьому, норматив перерахування між учасниками розрахунків згідно алгоритму встановлено так, що левова частина коштів перераховується на рахунки інших учасників ринку, в першу чергу оптового продавця - ПАТ НАК Нафтогаз України з метою зменшення дефіциту компанії відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику (Лист про наміри Уряду України і Національного банку України до Міжнародного валютного фонду від 27.02.2015 р. № 3080/0/2-15);

- норматив встановлений для відповідача, як гарантованого постачальника, є значно занижений, що підриває фінансову стабільність та спричиняє збитки підприємству;

- при цьому несанкціоноване втручання в механізм проведення розрахунків може бути підставами для застосування НКРЕКП штрафних санкцій, передбаченими ст. 59 Закону України Про ринок природного газу. Отже, оскільки порядок розрахунків між учасниками ринку є законодавчо врегульованим, у відповідача відсутня реальна можливість впливати па своєчасність розрахунків з контрагентами;

- покладення на відповідача (постачальника) обовязку надання фінансових гарантій та формування страхового запасу;

-відповідно до вимог кодексу газотранспортної системи (постанова НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2493) для отримання послуги з з транспортування природного газу, замовник (постачальник) надає оператору газотранспортної системи (ПАТ Укртрансгаз) фінансове забезпечення. Розмір фінансового забезпечення замовника послуг транспортування щодо послуг балансування системи має бути не меншим 20 % вартості природного газу, який планується до транспортування у певному місяці на підставі заявлених планових обсягів транспортування природного газу, та розрахункової вартості базової ціни газу, що визначається відповідно до умов цього кодексу;

- Постановою КМУ від 30.09.2015 р. № 795 визначено, що страховий запас створюється постачальником у розмірі 50 відсотків запланованих місячних обсягів поставки постачальником природного газу споживачам на наступний місяць за рахунок власних або залучених коштів;

- така вимога закону про одночасне надання оператору ГТС (ПАТ Укртрансгаз) фінансових гарантій і формування страхового запасу призводить до надмірно високих фінансових витрат ДП Газпостач ПАТ Тернопільміськгаз, як гарантованого постачальника.

-на співрозмірність заявлених до стягнення штрафних санкцій;

- оскільки джерелом сплати сум штрафних санкцій має бути дохід підприємства, а відповідно до звіту про фінансові результати ДП Газпостач ПАТ Тернопільміськгаз, підприємство перебуває у вкрай важкому становищі, і є збитковим, примусове стягнення вказаної суми призведе до арешту рахунків відповідача і погіршення його стану;

- враховуючи ту обставину, що позивач застосував до відповідача таку міру відповідальності, як стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, що не передбачено умовами договору, однак передбачено нормами чинного законодавства, ці санкції в певній мірі компенсують знецінення несплачених коштів відповідачем, а при зменшенні судом розміру пені позивач не понесе значних негативних наслідків в своєму фінансовому стані, зважаючи на викладені вище обставини, які вважає винятковими та такими, що дають право суду зменшити нараховані позивачем штрафні санкції, ДП Газпостач ПАТ Тернопільміськгаз просить господарський суд у відповідності до п. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3. ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені до 10 % від заявленої, а щодо стягнення 7% штрафу відмовити в повному обсязі.

У відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Як визначається в ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У відповідності до п.3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, з наступними змінами, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо; крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України.

В даному випадку з огляду на те, що:

1) в матеріалах справи знаходиться копія Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) по МСФЗ за січень-грудень 2015 року Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", в якому зазначено збиток за звітний період - у розмірі 3293132 грн.,

- в матеріалах справи знаходиться копія Балансу (Звіту про фінансовий стан) на 31 грудня 2015 року Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", в якому зазначено непокритий збиток на кінець звітного періоду у розмірі 2286994 грн.,

- у Звіті про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) по МСФЗ за січень-березень 2016 року Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", в зазначено прибуток за звітний період - у розмірі 329938 грн.,

- в матеріалах справи знаходиться копія Балансу (Звіту про фінансовий стан) на 31 березня 2016 року Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", в якому зазначено непокритий збиток на кінець звітного періоду у розмірі 1953486 грн.,

- в матеріалах справи знаходиться копія Балансу (Звіту про фінансовий стан) на 30 червня 2016 року Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", в якому зазначено непокритий збиток за звітний період - у розмірі 4210958 грн.,

- в матеріалах справи знаходиться копія Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) по МСФЗ за січень-червень 2016 року Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", в якому зазначено збиток за звітний період - у розмірі 1903638 грн , що свідчить про важке фінансове становище позивача;

- письмових доказів на підтвердження понесених збитків в результаті несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань за договором позивач до матеріалів справи на подав.

2) в матеріалах справи знаходиться копія Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 31 грудня 2015 року ДП "Газпостач" ПАТ "Тернопільміськгаз", в якому зазначено збиток за звітний період - у розмірі 725 тис. грн.;

- в матеріалах справи знаходиться копія Балансу (Звіту про фінансовий стан) на 31 грудня 2015 року відповідача, в якому вказано непокритий збиток за звітний період у розмірі 725 тис. грн.;

- в матеріалах справи знаходиться копія Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 1 півріччя 2016 року, в якому зазначено збиток у сумі 629 тис. грн.;

- також в матеріалах справи знаходиться копія Балансу (Звіту про фінансовий стан) на 30 червня 2016 року відповідача, в якому вказано непокритий збиток за звітний період у розмірі 1354 тис. грн., що загалом свідчить про важке матеріальне становище відповідача;

- враховуючи ступінь виконання відповідачем основного зобов'язання за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1506000268/Н038 від 01.07.2015 року (станом на час розгляду справи заборгованість за надані послуги по транспортуванню природного газу сплачена повністю);

-примусове стягнення штрафних санкцій (пені) спричинить вилучення з господарського обороту ДП "Газпостач" ПАТ "Тернопільміськгаз", грошових коштів, що позбавить можливості проводити розрахунки за поставлений природний газ у поточному році, здійснення робіт по забезпеченню безаварійного та безперебійного газопостачання, підтримці газорозподільної мережі у працездатному стані;

-позивач застосував до відповідача таку міру відповідальності, як стягнення 3% річних та інфляційних збитків, що не передбачено умовами договору, однак передбачено нормами чинного законодавства;

- наявність значної дебіторської заборгованості (зокрема, 3485226 грн. 08 коп. заборгованості за спожитий газ юридичними особами (оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за 1 серпня 2016 р.).

- з наведеного в сукупності, розглянувши клопотання відповідача щодо зменшення заявленої до стягнення пені, суд вважає за можливе на підставі п. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3. ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені, стягнувши її в сумі 569394 грн. 22 коп. пені (50 % від суми 1138788 грн. 45 коп);

В стягненні решти пені слід відмовити.

Разом з тим, суд вважає за необхідне наголосити, що відповідач не звільнений від відповідальності за несвоєчасне виконання свого грошового зобов'язання, яке виникло по договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1506000268/Н038 від 01.07.2015 року. Суд скористався своїм правом наданим йому нормами ГПК України (п.3 ст.83 ГПК України) щодо зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, який порушив зобов'язання.

Також позивач просив стягнути з відповідача 1 222 633 грн. 01 коп. 7% шрафу за порушення зобов'язань за договором в частині оплати за послуги по транспортуванню природного газу, посилаючись на ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України .

Суд вважає, що в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 1 222 633 грн. 01 коп. 7% шрафу слід відмовити, з огляду на наступне.

Згідно Розпорядження Кабінету міністрів України № 64-р від 12.03.2005 року "Про проведення перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки" в Додатку 1 до даного Розпорядження міститься Перелік підприємств державного сектору економіки, в якому вказано Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 21985457 станом на 02.06.2016 року в Єдиному Державному реєстрі знаходиться Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", яке є правонаступником Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

А, відтак, позивач є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки.

Згідно абзацу 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

-за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Провівши аналіз наведеної правової норми, суд дійшов висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, можливо за сукупності таких умов:

- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;

- якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;

- якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного суду України від 04.02.2014 року у справі № 903/610/13, від 06.12.2010 року у справі № 3-4гс10, від 20.12.2010 року у справі № 2-41гс10 .

Таким чином, положення абзацу 3 ч. 2 ст. 231 ГК України застосовується до негрошових зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виник спір щодо порушення зобов'язань відповідачем стосовно оплати за надані послуги за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1506000268/Н038 від 01.07.2015 року.

За своєю правовою природою даний договір є договором про надання послуг.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відтак, договір про надання послуг складається із двох взаємопов'язаних між собою зобов'язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Аналізуючи положення глави 47 ЦК України, можна зробити висновок, що грошовим зобов'язанням є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Відтак, грошове зобов'язання - це таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Виходячи з викладеного, грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається, у тому числі, із правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу грошима, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов'язанням.

Враховуючи те, що спір між сторонами у справі, що розглядається виник з приводу неналежного виконання відповідачем саме грошового зобов'язання з оплати за надані позивачем послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, а, відтак, положення ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України щодо стягнення 7% штрафу до даних правовідносин не застосовуються.

В силу п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 79271 грн. 92 коп 3% річних за період з 21.09.2015 року по 03.06.2016 року по кожному акту наданих послуг окремо (розрахунок 3% знаходиться в матеріалах справи). Дні сплати та суми оплати в розрахунку позивачем не включено.

Перерахувавши суму 3% річних, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 79271 грн. 92 коп. - 3% річних, підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 160858 грн. 17 коп. інфляційних втрат за період: березень 2016 року - квітень 2016 року (розрахунок інфляційних втрат знаходиться в матеріалах справи).

Перерахувавши суму інфляційних втрат, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 160858 грн. 17 коп. інфляційних втрат підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 43,49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст.82,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Газпостач" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" вул. Митрополита Шептицького, 20, м.Тернопіль, 46008, ідентифікаційний код 39456152 на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" вул. Кловський узвіз, 9/1, м.Київ,01021, ідентифікаційний код 30019801 :

- 569394 грн. 22 коп. пені (50 % від 1138778 грн. 45 коп.);

- 160858 грн. 17 коп. інфляційних втрат;

- 79271 грн. 92 коп. - 3% річних;

- 135446 грн. 23 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3. В частині позовних вимог про стягнення 7650830 грн. 54 коп. основного боргу провадження в справі припинити

4. В решті позову відмовити.

5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 05 вересня 2016 року

СуддяС.О. Хома