Рішення № 61080199, 29.08.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2016№910/3885/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/3885/16

за позовом приватного акціонерного товариства «По виробництву інсулінів «Індар», м. Київ,

до підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ», м. Київ,

громадської організації «Стоп Корупції», м. Київ, та

товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Стоп корупції ТВ», м. Київ,

про визнання інформації недостовірною і такою, що порушує ділову репутацію, та зобов'язання її спростувати,

за участю представників:

позивача - Довбні К.О. (договір про надання правової допомоги від 22.09.2015 №б/н);

Панчука Ю.В. (довіреність від 19.04.2016 №б/н);

відповідача-1 - Грабєжова О.Є. (довіреність від 10.01.2014 №б/н);

відповідача-2 - не з`явився;

відповідача-3 - не з`явився.

Приватне акціонерне товариство «По виробництву інсулінів «Індар» (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 05.04.2016) з позовом про:

- визнання недостовірною інформації, поширеної ІНФОРМАЦІЯ_1 в ефірі програми «STOP корупції» (тема: «ІНФОРМАЦІЯ_2») на телеканалі « 5 канал» та ІНФОРМАЦІЯ_3 в ефірі програми «STOP корупції» (тема: «ІНФОРМАЦІЯ_4») на телеканалі « 5 канал», а також, в мережі Інтернет за адресами - ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_8;

- зобов`язання Телерадіокомпанії і Організації спростувати таку інформацію;

- зобов'язання Телерадіокомпанії здійснити спростування у найближчому, після набрання законної сили рішення суду у даній справі, ефірі телевізійної програми «STOP корупції» на телеканалі « 5 канал», або, в разі припинення трансляції вказаної програми, в найближчому суботньому ефірі телеканалу «5 канал» о 20 год. 00 хв.;

- зобов'язання Телерадіокомпанії розповсюдити спростування в мережі Інтернет шляхом розміщення його тексту за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8 протягом семи календарних днів з моменту набрання чинності рішенням суду;

- зобов'язання Організації розповсюдити спростування в мережі Інтернет шляхом розміщення його тексту за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9 протягом семи календарних днів з моменту набрання чинності рішенням суду;

- зобов'язання Організації розповсюдити спростування в мережі Інтернет шляхом розміщення його тексту за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10 протягом семи календарних днів з моменту набрання чинності рішенням суду;

- затвердження тексут спростування.

Позов мотивовано тим, що вказана інформація є недостовірною та дискредитує позивача як суб'єкта господарювання, завдаючи шкоди діловій репутації.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.03.2016 порушено провадження у справі.

Телерадіокомпанія 28.03.2016 подала суду відзив на позовну заяву, у якому зазначила таке: відповідачем-1 на « 5 каналі» не транслювалася, не транслюється і не планується транслювання телевізійної програми «STOP корупції»; таким чином, Телерадіокомпанія не є належним відповідачем в цій справі.

Організація 18.04.2016 подала суду відзив на позовну заяву, в якому вказала, що Організація не є автором інформації, поширеної ІНФОРМАЦІЯ_1 в ефірі програми «STOP корупції» (тема: «ІНФОРМАЦІЯ_2») на телеканалі « 5 канал» та ІНФОРМАЦІЯ_3 в ефірі програми «STOP корупції» (тема: «ІНФОРМАЦІЯ_4») на телеканалі « 5 канал»; між Організацією і Телерадіокомпанією відсутній будь-який договір про співпрацю або меморандум на підтвердження трудових відносин між відповідачами; Організація не володіє інформацією з яких підстав та ким було прописано в кінці передачі «STOP корупції».

Позивач 13.05.2016 подав суду додаткові письмові пояснення, в яких зазначив таке:

- матеріали (випуски) телевізійної передачі «STOP корупції» розміщено в соціальній мережі «facebook», за адресою ІНФОРМАЦІЯ_11, яка, очевидно, належить Організації; про це прямо свідчить фонове зображення групи, яке містить скорочену назву «СТОПКОР», виконану в кольорах, подібних до тих, які використовуються в заставках телевізійної передачі «STOP корупції», контактний телефон - (044)5780004, а також адресу сайту Організації в Інтернеті; аналогічним чином оформлено сторінку в соціальній мережі «ВКонтакте» за адресою - ІНФОРМАЦІЯ_12, а також на сайті відеохостингу «YouTube» за адресою - ІНФОРМАЦІЯ_13;

- інформаційний портал «СТОПКОР», що знаходиться в мережі Інтернет за адресою http://stopcor.org/, в свою чергу містить перехресне посилання на сторінки Організації в соціальних мережах «facebook» та «ВКонтакте», випуски телевізійної передачі «STOP корупції» (ІНФОРМАЦІЯ_14, а в розділі «контакти» телефон - (044)5780004;

- всі випуски телевізійної передачі «STOP корупції» марковані плашкою стилізованою під знак дорожнього руху «STOP» - назва передачі - червоний восьмикутник, з написом «STOP корупції»;

- фінальні ж секунди телевізійної передачі марковані аналогічного вигляду плашкою, яка зазвичай містить вихідні дані виробника аудіовізуальної продукції, в даному випадку - Організації;

- адвокат позивача 07.04.2016 звернувся до Організації з адвокатським запитом щодо надання інформації стосовного того, хто (назва, організаційно-правова форма тощо) є виробником аудіовізуального твору (телевізійної передачі) «STOP корупції»; листом від 19.04.2016 №154 Організація повідомила про відсутність у неї будь-якої інформації, з приводу запитуваного; бланк, на якому виконаний вказаний лист містить, серед іншого, контактний телефон Організації - (044)5780004, а також емблему - стилізовану під знак дорожнього руху «STOP».

Телерадіокомпанія 05.05.2016 подала суду:

- довідку від 28.04.2016 №106, в якій зазначено, що особа із прізвищем «ОСОБА_5» чи «ОСОБА_5» на Телерадіокомпанії протягом останніх 5 (п'яти) років не працює; на день складення даної довідки особа із прізвищем «ОСОБА_5» чи «ОСОБА_5» на Телерадіокомпанії не працює; штатний розклад Телерадіокомпанії не містить посади «журналіст»;

- довідку від 29.04.2016 №107, в якій вказано, що Телерадіокомпанія протягом 2015 - 2016 років не укладала з Організацією господарських договорів, в тому числі і ліцензійних договорів.

Товариство 13.06.2016 подало суду додаткові письмові пояснення, у яких зазначило таке:

- на виконання пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2000 №897 до статутного капіталу публічного акціонерного товариства «Укрмедпром» (далі - ПАТ «Укрмедпром») державою в особі фонду державного майна України було внесено 70,7016% акцій Товариства, що підтверджується належним чином посвідченою копією статуту ПАТ «Укрмедпром»; таким чином, державі, в особі Міністерства охорони здоров`я належить 70,7016% акцій Товариства;

- Товариство є підприємством-виробником лікарських засобів, яке тісно співпрацює з транснаціональними компаніями та здійснює локалізацію виробництва препаратів світових лідерів; «перефасуванням закордонних товарів» не займається;

- на сьогодні у виробництві готових стерильних засобів інсуліну застосовується лише високоочищена субстанція «Інсулін людини рекомбінантний»;

- Товариство нарівні з іншими учасниками ринку закупівель медичних препаратів за рахунок державних коштів бере участь у прозорих процедурах закупівель; Товариством було прийнято рішення про участь у торгах на закупівлю ліків (антиретровірусних лікарських засобів), оголошених замовником - Державною установою «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашкевського Національної академії медичних наук України»; Товариством було подано пропозицію конкурсних торгів щодо окремої частини предмету закупівлі - лота №6, з ціною пропозиції 11 694 566,40 грн.; за результатами проведення оцінки пропозицій конкурсних торгів найбільш економічно вигідною, з найнижчою ціною, було визнано пропозицію Товариства, яка і була акцептована;

- жодного разу ніде не оприлюднювалася інформація про наслідки виникнення хвороб у інсулінозалежних через вживання продукції, виготовленої Товариством, також жодного разу до Міністерства охорони здоров`я України не надходило пропозицій щодо прийняття рішень стосовно повної або тимчасової заборони медичного застосування лікарського засобу (інсуліну виробництва Товариства).

Телерадіокомпанія 13.06.2016 подала суду належним чином завірену копію ліцензійного договору від 25.11.2015 №7-15-НП (далі - Ліцензійний договір), укладеного Телерадіокомпанією і товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Стоп корупції ТВ» (далі - Агентство), а також довідку, у якій зазначила, що відповідач-1 не в змозі надати суду документи та докази, витребувані ухвалою суду від 26.05.2016, оскільки Телерадіокомпанія не є редакцією аудіовізуального твору, в якому було розповсюджено спірну інформацію, а є транслятором програми « 5 канал», витребувані документи є саме в редакції вказаного аудіовізуального твору; докази, які підтверджують наслідки виникнення хвороб у інсулінозалежних через вживання продукції, виготовленої Товариством, є у фізичної особи ОСОБА_4 (фармацевта).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.07.2016 залучено до участі у справі Агентство як іншого відповідача.

Товариство 15.07.2016 подало суду докази надіслання Агентству позовної заяви з доданими до неї документами, а також докази надіслання відповідачам обґрунтованих позовних вимог до кожного з відповідачів, в яких просило суд:

- визнати недостовірною інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 в ефірі програми «STOP корупції» (тема: «ІНФОРМАЦІЯ_2») на телеканалі « 5 канал» та ІНФОРМАЦІЯ_3 в ефірі програми «STOP корупції» (тема: «ІНФОРМАЦІЯ_4») на телеканалі « 5 канал», а також, в мережі Інтернет за адресами - ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, а саме:

в програмі «STOP корупції» (тема: «ІНФОРМАЦІЯ_2»):

«(15:52 час програми / 00:10 час сюжету) - ОСОБА_5 (журналіст): Тут мали би виробляти інсуліни для хворих на діабет з усієї країни. Натомість придумали декілька схем як просто доїти з держави тендерні мільйони - мільйони, які й досі йдуть в кишені людей ОСОБА_6.»;

«(16:23 час програми / 00:40 час сюжету) - ОСОБА_7 (інсулінозалежна): Мои знакомые потеряли зрение именно из-за того, что пользовались некачественным инсулином. Это были Индаровские инсулины.»;

«(16:33 час програми / 00:50 час сюжету) - голос за кадром (чоловічий): А це і є те саме вітчизняне підприємство-гігант Індар. Здавалося б, усі умови для розвитку. І попит є, адже діабетиків в Україні аж надто багато. Однак, тут зробили ставку не на діабетиків, а на швидке і багатомільйонне збагачення.»;

«(17:31 час програми / 01:48 час сюжету) - голос за кадром (чоловічий): Тобто, там почали випускати значно менше інсулінів Натомість, завод зайнявся звичайнісіньким бізнесом. Тут почали перефасовувати закордонні товари.»;

«(18:31 час програми / 02:48 час сюжету) - голос за кадром (чоловічий): <...> Що ж стосується виробництва самого інсуліну, то тут інша хитра схема. Для його виробництва Індар почав закуповувати у Китаї очищену субстанцію, а, згідно з документами, вона проходила як неочищена. Це давало можливість списувати величезні кошти на, ніби то, очищення субстанції на потужностях Індару. Це мільйонні прибутки.»;

«(19:09 час програми / 03:26 час сюжету) - ОСОБА_9 (старший юрист ГО «Центр протидії корупції»): Регіональні, навіть до цих пір, департаменти охорони здоров'я, оголошують торги на закупівлю Інсуліну, вони а-а безпосередньо в своїй документації прописують торгову марку, яку продає Індар, да, і одразу зрозуміло, що крім Індару фактично жодне підприємство не може виграти в цих торгах»;

«(19:26 час програми / 03:44 час сюжету) - голос за кадром (чоловічий): До прикладу, у грудні минулого року Індар виграє тендер на понад одинадцять з половиною мільйонів гривень на продаж, знову ж таки, іноземної продукції, перефасованої на підприємстві.»;

«(20:48 час програми / 05:05 час сюжету) - Голова приватного акціонерного товариства Індар ОСОБА_10, яку 2012-го року на посаду призначив тодішній заступник міністра охорони здоров'я ОСОБА_11 за вказівкою сина ОСОБА_12»;

«(21:30 час програми / 05:48 час сюжету) - голос за кадром (чоловічий): Це ж якась нісенітниця, чи не так? Може саме це вплинуло на якість товару? Фармацевти не приховують: такий товар діабетикам вони не рекомендують.»;

«(21:39 час програми / 05:57 час сюжету) - ОСОБА_4 (фармацевт): Про ці інсуліни дуже-дуже негативні відзиви, будемо так говорити. Перше, від чого страждає хворий, це в нього втрачається зір, це ангіопатія, кінцівок, головного мозку спочатку, кінцівок, навіть до діабетичної стопи доходить.»;

«(21:58 час програми / 06:16 час сюжету) - голос за кадром (чоловічий): До речі, а чому ж при таких фактах, ОСОБА_10 досі не звільнена? Невже владу все влаштовує? Інсайдери нам розповіли: головна причина в тому, що загальні збори, які можуть змінити керівництво Індару, ніяк не можуть зібратися уже другий рік. І, найголовніше - процес гальмується на етапі погодження з Кабміном.»;

- в програмі «STOP корупції», випуск НОМЕР_3 (сюжет: «ІНФОРМАЦІЯ_4»):

«(01:27 час програми / 01:15 час сюжету) - голос за кадром (чоловічий): І на чолі підприємства, як і три роки тому, нині стоїть ОСОБА_10 - людина, яка, за інформацією з численних ЗМІ, - ставлениця ОСОБА_6 - ОСОБА_13. Та цього разу ми копнули глибше і були просто вражені. Лише за кілька хвилин ви побачите ексклюзивні документи, які доводять: виводили з Індару не тільки кошти, але й технології, тобто, інтелектуальну власність. А це також десятки мільйонів гривень.»;

«(07:29 час програми / 07:16 час сюжету) - голос за кадром (чоловічий): І наостанок, ми більш ніж упевнені, що про всі згадані факти не могли не знати у Міністерстві охорони здоров'я. Бо саме йому через посередництво держпідприємства «Укрмедпром», належить сімдесят цілих сім десятих акцій Індару. Тож ми направили туди запит із чіткими запитаннями, однак там не поспішають із відповіддю. У МОЗІ дуже не хочуть говорити на цю тему. А поки на гігантському стратегічному підприємстві постійно вдосконалюють уміння дерибанити державні гроші, прості діабетики не впевнені у завтрашньому дні.»;

- зобов`язати Телерадіокомпанію, Організацію і Агентство спростувати інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 в ефірі програми «STOP корупції» (тема: «ІНФОРМАЦІЯ_2») на телеканалі « 5 канал» та ІНФОРМАЦІЯ_3 в ефірі програми «STOP корупції» (тема: «ІНФОРМАЦІЯ_4») на телеканалі « 5 канал», а також в мережі Інтернет за адресами: ІНФОРМАЦІЯ_6 ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_8;

- зобов'язати Телерадіокомпанію, Організацію і Агентство здійснити спростування у найближчому, після набрання законної сили рішення суду у даній справі, ефірі телевізійної програми «STOP корупції» на телеканалі « 5 канал», або, в разі припинення трансляції вказаної програми, в найближчому суботньому ефірі телеканалу « 5 канал» о 20 год. 00 хв.;

- зобов'язати Телерадіокомпанію розповсюдити спростування в мережі Інтернет шляхом розміщення його тексту за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8 протягом семи календарних днів з моменту набрання чинності рішенням суду;

- зобов'язати Організацію і Агентство розповсюдити спростування в мережі Інтернет шляхом розміщення його тексту за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9 протягом семи календарних днів з моменту набрання чинності рішенням суду;

- зобов'язати Організацію і Агентство розповсюдити спростування в мережі Інтернет шляхом розміщення його тексту за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10 протягом семи календарних днів з моменту набрання чинності рішенням суду;

- затвердити такий текст спростування:

«Доводимо до відома глядачів, що розповсюджена ІНФОРМАЦІЯ_15 року в ефірі програми «STOP корупції» на телеканалі « 5 канал» відносно Приватного акціонерного товариства «По виробництву інсулінів «ІНДАР», інформація, щодо незадовільної якості інсулінів ПрАТ «ІНДАР», технологічних порушень під час виробництва інсулінів та зменшення обсягів вироблених інсулінів, закупівель в Китаї очищеної речовини для виробництва інсулінів ПрАТ «ІНДАР» і її подальшої удаваної очистки підприємством, порушення законодавства під час участі ПрАТ «ІНДАР» в процедурах тендерних закупівель, призначення Голови правління ПрАТ «ІНДАР» ОСОБА_10 за рішенням заступника колишнього Міністра охорони ОСОБА_14 за вказівкою сина колишнього президента - ОСОБА_6, дій Голови правління ПрАТ «ІНДАР» ОСОБА_10, направлених на незаконне виведення з ПрАТ «ІНДАР» коштів та іншого майна - є недостовірною.

Приватне акціонерне товариство «По виробництву інсулінів «ІНДАР» - це сучасне спеціалізоване підприємство з виробництва інсулінів, з державною часткою майна 70,7%. Підприємство здійснює свою діяльність з 1999 р. на виконання Указу Президента України від 21 травня 1999 року №545 «Про Комплексну програму «Цукровий діабет».

Чинний Голова правління - ОСОБА_10 обрана Головою правління рішенням загальних зборів акціонерів, на підставі статуту підприємства, у спосіб прямо визначений законом.

Якість продукції виробництва ПрАТ «ІНДАР» було підтверджено низкою національних та міжнародних сертифікатів якості.

ПрАТ «ІНДАР» бере участь в процедурах тендерних закупівель у відповідності до вимог чинного законодавства.

ПрАТ «ІНДАР» володіє та розпоряджається належною підприємству власністю виключно у відповідності до норм чинного законодавства.

Жодних належних доказів, щодо порушення чинного законодавства України ПрАТ «ІНДАР» під час здійснення ним своєї діяльності, у авторів програми «STOP корупції» немає.».

Товариство 25.07.2016 подало суду клопотання про долучення до матеріалів справи листа товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест» (далі - ТОВ «Інтернет Інвест») від 12.07.2016 №202, у якому повідомлялося про те, що вказане товариство не надає послуги з реєстрації доменного імені stopcor.org, та не розміщує одноіменний веб-сайт на своїх технічних майданчиках.

02.08.2016 Телерадіокомпанія подала суду заяву, в якій просила:

- прийняти письмовий доказ, а саме роздруківку виступу кандидата медичних наук ОСОБА_15 «ІНФОРМАЦІЯ_16» з сайта ІНФОРМАЦІЯ_17);

- залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, кандидата медичних наук ОСОБА_15 (АДРЕСА_1).

26.08.2016 Агентство подало суду:

- клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача-3, в якому Агентство просило таке: провести судове засідання, яке призначено на 29.08.2016 без участі представника відповідача-3; подальший розгляд справи проводити за участі представника відповідача-3; про час і місце наступного судового засідання Агентство просило повідомити представника за адресою: АДРЕСА_2

- відзив на позовну заяву, в якому відповідач-3 вказав таке:

Ліцензійний договір є лише наміром про співпрацю та на даний час не реалізований сторонами, адже у Агентства сформований штат працівників станом на 04.03.2016, тобто повноцінне функціонування розпочалося в березні 2016 року; відсутні будь-які акти виконаних робіт за Ліцензійним договором; жодного разу не була проведена ліцензійна винагорода (роялті), що є обов'язковою умовою Ліцензійного договору;

відповідач-3 не володіє жодною інформацією, викладеною в позовній заяві та наданих позивачем з невідомого джерела походження відеоматеріалів на інформаційному носії (лазерний диск), який міститься в матеріалах справи;

Агентство не є власником або користувачем сайтів http://stopcor.org та http://www.5.ua;

відповідачем-3 не поширювалися жодні неправдиві свідчення або факти про позивача на телеканалі « 5 канал», а також в мережі Інтернет чи будь-яким іншим шляхом;

Агентство не розповсюджувало відомості, що завдали б шкоди діловій репутації Товариства.

Суд, розглянувши заяву відповідача-1 про залучення до участі у справі третьої особи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви, виходячи з такого.

Частинами першою та другою статті 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Заява мотивована тим, що: у ОСОБА_15 можуть бути дані та докази, що підтверджують наслідки виникнення хвороб у інсулінозалежних через вживання продукції, виготовленої Товариством; ОСОБА_15 26.07.2016 у м. Києві на відкритій дискусії вказував, зокрема, на те, що український інсулін не працює та в цілому негативно висловлювався щодо інсуліну українського виробництва.

Разом з тим, заявник не вказує, на стороні кого має вступити ОСОБА_15 як третя особа без самостійних вимог на предмет спору; не обґрунтовано, яким чином рішення господарського суду з даного господарського спору може вплинути на права і обов'язки вказаної фізичної особи.

Представники позивача у судовому засіданні 29.08.2016 надали пояснення по суті спору; підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити повністю.

Представник відповідача-1 надав пояснення по суті спору; проти задоволення позовних вимог заперечив.

Представники відповідачів-2,3 у судове засідання 29.08.2016 не з`явилися; були належним чином повідомлені про дату та час проведення судового засідання.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 29.08.2016 без участі представника відповідачів-2,3 за наявними в ній матеріалами (стаття 75 ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 1 Закону України «Про інформацію» інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною четвертою статті 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе.

Відповідно до частини першої статті 91 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

За приписом частини першої статті 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя, честь, гідність і ділова репутація, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

За визначенням, наведеним у статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ділова репутація - це відомості, зібрані Національним банком України, про відповідність діяльності юридичної або фізичної особи, у тому числі керівників юридичної особи та власників істотної участі у такій юридичній особі, вимогам закону, діловій практиці та професійній етиці, а також відомості про порядність, професійні та управлінські здібності фізичної особи.

Пунктом 26 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що ділова репутація - це сукупність документально підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її господарської та/або професійної діяльності вимогам законодавства, а для фізичної особи - також про належний рівень професійних здібностей та управлінського досвіду, а також відсутність в особи судимості за корисливі злочини і за злочини у сфері господарської діяльності, не знятої або не погашеної в установленому законом порядку.

Згідно з частиною другою статті 34 Господарського кодексу України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в ефірі програми «STOP корупції» (тема: «ІНФОРМАЦІЯ_2») та ІНФОРМАЦІЯ_3 в ефірі програми «STOP корупції» (тема: «ІНФОРМАЦІЯ_4») на телеканалі « 5 канал», а також, в мережі Інтернет за адресами - ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, відповідачами була поширена недостовірна інформація, а саме:

в програмі «STOP корупції» (тема: «ІНФОРМАЦІЯ_2»):

«(15:52 час програми / 00:10 час сюжету) - ОСОБА_5 (журналіст): Тут мали би виробляти інсуліни для хворих на діабет з усієї країни. Натомість придумали декілька схем як просто доїти з держави тендерні мільйони - мільйони, які й досі йдуть в кишені людей ОСОБА_6.»;

«(16:23 час програми / 00:40 час сюжету) - ОСОБА_7 (інсулінозалежна): Мои знакомые потеряли зрение именно из-за того, что пользовались некачественным инсулином. Это были Индаровские инсулины»;

«(16:33 час програми / 00:50 час сюжету) - голос за кадром (чоловічий): А це і є те саме вітчизняне підприємство-гігант Індар. Здавалося б, усі умови для розвитку. І попит є, адже діабетиків в Україні аж надто багато. Однак, тут зробили ставку не на діабетиків, а на швидке і багатомільйонне збагачення.»;

«(17:31 час програми / 01:48 час сюжету) - голос за кадром (чоловічий): Тобто, там почали випускати значно менше інсулінів Натомість, завод зайнявся звичайнісіньким бізнесом. Тут почали перефасовувати закордонні товари.»;

«(18:31 час програми / 02:48 час сюжету) - голос за кадром (чоловічий): <...> Що ж стосується виробництва самого інсуліну, то тут інша хитра схема. Для його виробництва Індар почав закуповувати у Китаї очищену субстанцію, а, згідно з документами, вона проходила як неочищена. Це давало можливість списувати величезні кошти на, ніби то, очищення субстанції на потужностях Індару. Це мільйонні прибутки.»;

«(19:09 час програми / 03:26 час сюжету) - ОСОБА_9 (старший юрист ГО «Центр протидії корупції»): Регіональні, навіть до цих пір, департаменти охорони здоров'я, оголошують торги на закупівлю Інсуліну, вони а-а безпосередньо в своїй документації прописують торгову марку, яку продає Індар, да, і одразу зрозуміло, що крім Індару фактично жодне підприємство не може виграти в цих торгах»;

«(19:26 час програми / 03:44 час сюжету) - голос за кадром (чоловічий): До прикладу, у грудні минулого року Індар виграє тендер на понад одинадцять з половиною мільйонів гривень на продаж, знову ж таки, іноземної продукції, перефасованої на підприємстві.»;

«(20:48 час програми / 05:05 час сюжету) - Голова приватного акціонерного товариства Індар ОСОБА_10, яку 2012-го року на посаду призначив тодішній заступник міністра охорони здоров'я ОСОБА_11 за вказівкою сина ОСОБА_12.»;

«(21:30 час програми / 05:48 час сюжету) - голос за кадром (чоловічий): Це ж якась нісенітниця, чи не так? Може саме це вплинуло на якість товару? Фармацевти не приховують: такий товар діабетикам вони не рекомендують.»;

«(21:39 час програми / 05:57 час сюжету) - ОСОБА_4 (фармацевт): Про ці інсуліни дуже-дуже негативні відзиви, будемо так говорити. Перше, від чого страждає хворий, це в нього втрачається зір, це ангіопатія, кінцівок, головного мозку спочатку, кінцівок, навіть до діабетичної стопи доходить.»;

«(21:58 час програми / 06:16 час сюжету) - голос за кадром (чоловічий): До речі, а чому ж при таких фактах, ОСОБА_10 досі не звільнена? Невже владу все влаштовує? Інсайдери нам розповіли: головна причина в тому, що загальні збори, які можуть змінити керівництво Індару, ніяк не можуть зібратися уже другий рік. І, найголовніше - процес гальмується на етапі погодження з Кабміном.»;

- в програмі «STOP корупції», випуск НОМЕР_3 (сюжет: «ІНФОРМАЦІЯ_4»):

«(01:27 час програми / 01:15 час сюжету) - голос за кадром (чоловічий): І на чолі підприємства, як і три роки тому, нині стоїть ОСОБА_10 - людина, яка, за інформацією з численних ЗМІ, - ставлениця ОСОБА_6 - ОСОБА_13. Та цього разу ми копнули глибше і були просто вражені. Лише за кілька хвилин ви побачите ексклюзивні документи, які доводять: виводили з Індару не тільки кошти, але й технології, тобто, інтелектуальну власність. А це також десятки мільйонів гривень.»;

«(07:29 час програми / 07:16 час сюжету) - голос за кадром (чоловічий): І наостанок, ми більш ніж упевнені, що про всі згадані факти не могли не знати у Міністерстві охорони здоров'я. Бо саме йому через посередництво держпідприємства «Укрмедпром», належить сімдесят цілих сім десятих акцій Індару. Тож ми направили туди запит із чіткими запитаннями, однак там не поспішають із відповіддю. У МОЗІ дуже не хочуть говорити на цю тему. А поки на гігантському стратегічному підприємстві постійно вдосконалюють уміння дерибанити державні гроші, прості діабетики не впевнені у завтрашньому дні.».

На думку позивача, у програмах було поширено інформацію, яка не відповідає дійсності та є такою, що дискредитує Товариство як суб'єкта господарювання, завдаючи шкоди діловій репутації.

Позивач вжив заходи досудового врегулювання даного спору та надіслав відповідачу-1 вимогу (лист від 19.02.2016 № 436/15.05-04-14), в якому Товариство просило спростувати неправдиву інформацію, розповсюджену про продукцію позивача та про Товариство у програмі «STOP корупції» (випуск НОМЕР_1 тема: «ІНФОРМАЦІЯ_2»).

У свою чергу, Телерадіокомпанія надіслала Товариству листа від 23.02.2016 № 37/1, в якому вказала таке:

- телевізійна передача «STOP корупції» транслюється в ефірі телевізійного каналу « 5 канал» відповідно до Ліцензійного договору, укладеного відповідачем-1 (ліцензіат) та відповідачем-3 (ліцензіар);

- відповідно до Ліцензійного договору аудіовізуальний твір під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_18» не містить матеріалів, які суперечать чинному законодавству України;

- у випадку пред'явлення третіми особами будь-яких вимог і/чи претензій у відношенні до аудіовізуального твору під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_18» відповідальність і витрати, витрати пов'язані з такими вимогами і/чи претензіями, несе ліцензіар за власний рахунок та самостійно, без залучення ліцензіата. Ліцензіат звільняється від відповідальності за такими вимогами і/чи претензіями;

- відповідач-1 просив врегулювати з Агентством питання (претензії) щодо інформації, розміщеної в аудіовізуальному творі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_18».

Крім того, Телерадіокомпанія переслала вказаним листом відповідачу-3 лист позивача від 19.02.2016 № 436/1505-04-14 щодо спростування.

Разом з тим, Агентство залишило вказану вимогу без відповіді та належного реагування; суду не подано доказів того, що відповідач-3 надсилав відповіді позивачу чи відповідачу-1 на лист від 19.02.2016 № 436/1505-04-14.

Відповідачі заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог і недоведеність Товариством обставин, викладених у позові.

Так, Телерадіокомпанія вказує, зокрема, таке: відповідачем-1 на телеканалі « 5 канал» не транслювалася, не транслюється і не планується транслювання телевізійної програми «STOP корупції»; таким чином, Телерадіокомпанія не є належним відповідачем в цій справі.

У свою чергу, Організація зазначає, що: відповідач-2 не є автором інформації, поширеної ІНФОРМАЦІЯ_1 в ефірі програми «STOP корупції» (тема: «ІНФОРМАЦІЯ_2») та ІНФОРМАЦІЯ_3 в ефірі програми «STOP корупції» (тема: «ІНФОРМАЦІЯ_4») на телеканалі « 5 канал»; між Організацією і Телерадіокомпанією відсутній будь-який договір про співпрацю або меморандум на підтвердження трудових відносин між відповідачами; Організація не володіє інформацією про те, з яких підстав та ким було прописано в кінці передачі «STOP корупції».

Разом з тим, Агентство вказало таке:

- Ліцензійний договір є лише наміром про співпрацю та на даний час не реалізований сторонами, адже у Агентства сформований штат працівників станом на 04.03.2016, тобто повноцінне функціонування розпочалося в березні 2016 року; відсутні будь-які акти виконаних робіт за Ліцензійним договором; жодного разу не була проведена ліцензійна винагорода (роялті), що є обов'язковою умовою Ліцензійного договору;

- відповідач-3 не володіє жодною інформацією, викладеною в позовній заяві та наданих позивачем з невідомого джерела походження відеоматеріалів на інформаційному носії (лазерний диск), який міститься в матеріалах справи;

- Агентство не є власником або користувачем сайтів http://stopcor.org та http://www.5.ua;

- відповідач-3 не поширював жодних неправдивих свідчень або фактів про позивача на телеканалі « 5 канал», а також в мережі Інтернет чи будь-яким іншим шляхом;

- Агентство не розповсюджувало відомості, що завдали б шкоди діловій репутації Товариству.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з такого.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі (пункт 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», далі - постанова Пленуму № 1) .

У пункті 9 постанови Пленуму № 1 зазначено, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Відповідно до частини першої статті 64 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» громадянин або юридична особа мають право вимагати від телерадіоорганізації спростування поширених у її програмі чи передачі відомостей, які не відповідають дійсності та/або принижують честь і гідність особи.

Судом було оглянуто CD-диски, які додані позивачем до позовної заяви, та встановлено, що на них міститься запис програм «STOP корупції», в яких було викладено матеріал з темами, які стосуються позивача та його продукції («ІНФОРМАЦІЯ_2» та «ІНФОРМАЦІЯ_4»).

З вказаних відеозаписів неможливо встановити, що трансляція вказаних передач відбулася саме на телеканалі « 5 канал» ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3.

Позивач не подав суду належних доказів того, що трансляція програми «STOP корупції», а саме випусків НОМЕР_2 таНОМЕР_3 відбулася на телеканалі « 5 канал».

Так, суду не подано відповідного акта фіксації; відеозапису, з якого б чітко вбачалося, що трансляція випусків відбулася саме Телерадіокомпанією і саме ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3, тощо.

Товариство подало суду відповідь Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення (далі - Рада) на адвокатський запит (лист від 18.04.2016 № 16/1123), з якого вбачається, що:

- згідно з технічними можливостями моніторингового центру Ради термін зберігання (архівації) телевізійних програм складає до 40 діб в залежності від категорії трансляції (ефірне наземне аналогове мовлення, супутникове тощо);

- станом на 12.04.2016 термін архівації програм, які транслювалися ІНФОРМАЦІЯ_15 року, вже сплинув, а тому підтвердити факт трансляції за допомогою технічних засобів Ради не має можливості.

Разом з тим, слід зазначити, що непрямим доказом того, що трансляція щонайменше НОМЕР_2 випуску програми «STOP корупції» відбулася на телеканалі « 5 канал», є лист відповідача-1 від 23.02.2016 № 37/1 (а.с. 35 том І), в якому Телерадіокомпанія не заперечувала факт трансляції та запропонувала звернутися до відповідача-3 як особи, що надавала програму за Ліцензійним договором.

Судом встановлено, що 25.11.2015 відповідачем-1 (ліцензіат) і відповідачем-3 (ліцензіар) було укладено Ліцензійний договір, за умовами якого:

- ліцензіар з моменту підписання Ліцензійного договору надає ліцензіату невиключну ліцензію (дозвіл на використання твору, зокрема, такими способами: публічного сповіщення твору шляхом передачі в ефір, по кабелю та шляхом супутникового телебачення; розміщення твору у відкритому доступі на ресурсах платформи «YOTUBE» у розділі (каналі) « 5 канал», тощо) на використання твору (аудіовізуального (циклова телевізійна передача) під назвою «Стоп корупції») протягом ліцензійного періоду (період часу протягом якого діє ліцензія, а саме з 25.11.2015 по 31.12.2016 включно. Щодо випусків творів, які створені після укладення Ліцензійного договору, невиключна ліцензія діє з моменту створення (виготовлення) відповідних випусків твору) та в межах території (територія всіх країн світу), а ліцензіат зобов'язується сплатити ліцензійну винагороду (сума, яка підлягає сплаті ліцензіатом ліцензіару за надання ліцензії на весь ліцензійний період) (підпункти 1.1.2, 1.1.3, 1.1.4, 1.1.6 та 1.1.7 пункту 1.1; пункт 2.1 Ліцензійного договору);

- Ліцензійний договір набирає чинності з дати його підписання і скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2016 включно (пункт 10.1 Ліцензійного договору).

Слід зазначити, що відповідач-1 у своєму листі від 23.02.2016 № 37/1 чітко підтвердив, що саме відповідач-3 надає йому для трансляції програму «Стоп корупції».

У свою чергу, Агентство подало суду відзив, в якому заперечувало щодо фактичного виконання умов Ліцензійного договору, посилаючись на відсутність сплати ліцензійної винагороди та не підписання сторонами відповідних актів.

Також відповідач-3 заперечив, що має будь-яке відношення до створення програми «STOP корупції», у тому числі НОМЕР_2 та НОМЕР_3 випусків.

Таким чином, твердження Телерадіокомпанії та Агентства суперечать один одному та документально не підтверджені.

Слід зазначити, що неподання сторонами відповідних актів не є доказом невиконання умов Ліцензійного договору та ненадання ліцензіату ліцензіаром твору, а саме аудіовізуального твору під назвою «Стоп корупції».

Що ж до посилань на несплату відповідачем-1 на користь відповідача-3 ліцензійної винагороди, то слід вказати таке.

Суду не подано документального підтвердження відсутності між Телерадіокомпанією та Агентством розрахунків (податкової звітності; банківських виписок, тощо).

Крім того, умовами Ліцензійного договору саме після виставлення ліцензіаром рахунку-фактури ліцензіату відбувається сплата винагороди у сумі 50 грн. (підпункти 4.1 та 4.2 Ліцензійного договору).

Отже, саме після вчинення відповідної дії відповідачем-3 відбувається перерахування грошових коштів відповідачем-1.

Посилання на те, що Ліцензійний договір не виконувався через не сформованість штату працівників Агентства також документально не підтверджено.

Так, суду не подано штатного розпису ні на дату укладення Ліцензійного договору, ані станом на 04.03.2016; копії наказів про прийняття на роботу працівників, тощо.

Що ж до тверджень відповідача-3 про те, що Ліцензійний договір є лише наміром, то слід вказати таке.

Зі змісту провочину не вбачається, що Ліцензійний договір регулює відносини відповідача-1 та відповідача-3 про наміри про співпрацю, а навпаки, сторони чітко узгодили відносини з надання ліцензії на твір, який вже створено, та на твір, який буде створюватися під час дії Ліцензійного договору.

Отже, Телерадіокомпанія та Агентство не спростувало тверджень про трансляцію НОМЕР_2 випуску програми «STOP корупції» та причетність відповідача-3 до вказаного аудіовізуального твору, а тому відсутні підстави вважати вказані юридичні особи неналежними відповідачами у даній справі.

Позивачем були заявлені вимоги також до Організації, які мотивовані, зокрема, тим що: у кінці програм вказано «ГО «Стоп корупції» 2016», що є назвою відповідача-2 («Стоп корупції») та абревіатурою організаційно-правової форми (громадська організація); стилізований знак «STOP» та кольори використані у програмі є ідентичними тим, які використовуються відповідачем-2 на сайті http://stopcor.org та на сторінках в соціальних мережах «facebook» та «ВКонтакте».

Разом з тим, суду не подано доказів того, що саме відповідач-2 вказав у кінці випусків програми своє найменування; є виробником аудіовізуального твору; сторінки в соціальних мережах створені саме Організацією та є її офіційними сторінками.

Що ж до вимог Товариства про спростування інформації в мережі Інтернет, а саме на сайтах http://stopcor.org та http://www.5.ua, то слід вказати таке.

Відповідно до пункту 12 Постанови № 1 належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини другої статті 119 Цивільного процесуального кодексу України; далі - ЦПК України).

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК України в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.

Позивач не подав суду належних доказів того, що саме відповідач-1 є власником сайта http://www.5.ua, а відповідач-2 - http://stopcor.org.

Так товариством було подано лише відповідь ТОВ «Інтернет Інвест» на адвокатський запит, а саме лист від 12.07.2016 № 202, в якому вказано, що ТОВ «Інтернет Інвест» не надає послуги з реєстрації доменного імені stopcor.org і не розміщує однойменний веб-сайт на своїх технічних майданчиках, з цієї причини запитувана інформація не відома.

Слід зазначити, що пунктом 13 Постанови № 1 передбачено, що відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 277 ЦК України судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. Така заява розглядається за правилами, визначеними розділом IV ЦПК України.

У разі доведеності обставин, на які посилається заявник, суд лише констатує факт, що поширена інформація є неправдивою, та спростовує її. При цьому тягар доказування недостовірності поширеної інформації покладається на заявника, який несе витрати, пов'язані з її спростуванням. Встановлення такого факту можливо лише у тому разі, коли особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома.

Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження особа, яка поширила інформацію, щодо якої виник спір, стане відома, то відповідно до положень частини шостої статті 235 ЦПК України суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

З огляду на викладене Товариство не було позбавлено права звернутися з відповідними вимогами в порядку окремого провадження, визначеного ЦПК України.

Разом з тим, суд дійшов висновку про те, що позивачем не було доведено того, що інформація, яка була зазначена у випусках програми «STOP корупції» є недостовірною.

У пункті 15 постанови Пленуму № 1 зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Позивач мотивує недостовірність інформації тим, що

- інформація щодо незадовільної якості інсулінів Товариства, технологічних порушень під час виробництва інсулінів та зменшення обсягів вироблених інсулінів, закупівель в Китаї очищеної речовини для виробництва інсулінів позивачем і її подальшої удаваної очистки підприємством, порушення законодавства під час участі Товариства в процедурах тендерних закупівель, призначення Голови правління позивача ОСОБА_10 за рішенням заступника колишнього міністра ОСОБА_14 за вказівкою сина колишнього президента - ОСОБА_6, дій Голови правління Товариства ОСОБА_10, направлених на незаконне виведення з підприємства коштів та іншого майна - не підтверджена документально;

- Товариство - це сучасне спеціалізоване підприємство з виробництва інсулінів з державною часткою майна 70,7%. Підприємство здійснює свою діяльність з 1999 року на виконання Указу Президента України від 21.05.1999 №545 «Про Комплексну програму «Цукровий діабет»;

- чинний Голова правління - ОСОБА_10 обрана Головою правління рішенням загальних зборів акціонерів на підставі статуту підприємства, у спосіб, прямо визначений законом;

- якість продукції виробництва Товариства було підтверджено низкою національних та міжнародних сертифікатів якості;

- позивач бере участь в процедурах тендерних закупівель у відповідності до вимог чинного законодавства;

- Товариство володіє та розпоряджається належною підприємству власністю виключно у відповідності до норм чинного законодавства;

- жодних належних доказів щодо порушення чинного законодавства України позивачем під час здійснення ним своєї діяльності у авторів програми «STOP корупції» немає.

Разом з тим, частина інформації, яку позивач вважає недостовірною, взагалі не можна визначити як інформацію, яка стосується саме Товариства та носить негативний характер і є недостовірною. До такої інформації слід віднести таке:

«(21:58 час програми / 06:16 час сюжету) - голос за кадром (чоловічий): До речі, а чому ж при таких фактах, ОСОБА_10 досі не звільнена? Невже владу все влаштовує? Інсайдери нам розповіли: головна причина в тому, що загальні збори, які можуть змінити керівництво Індару, ніяк не можуть зібратися уже другий рік. І, найголовніше - процес гальмується на етапі погодження з Кабміном».;

«(01:27 час програми / 01:15 час сюжету) - І на чолі підприємства, як і три роки тому, нині стоїть ОСОБА_10 - людина, яка, за інформацією з численних ЗМІ, - ставлениця ОСОБА_6 - ОСОБА_13. Та цього разу ми копнули глибше і були просто вражені. Лише за кілька хвилин ви побачите ексклюзивні документи, які доводять: виводили з Індару не тільки кошти, але й технології, тобто, інтелектуальну власність. А це також десятки мільйонів гривень.»;

«(07:29 час програми / 07:16 час сюжету) - І наостанок, ми більш ніж упевнені, що про всі згадані факти не могли не знати у Міністерстві охорони здоров'я. Бо саме йому через посередництво держпідприємства «Укрмедпром», належить сімдесят цілих сім десятих акцій Індару. Тож ми направили туди запит із чіткими запитаннями, однак там не поспішають із відповіддю. У МОЗІ дуже не хочуть говорити на цю тему. А поки на гігантському стратегічному підприємстві постійно вдосконалюють уміння дерибанити державні гроші, прості діабетики не впевнені у завтрашньому дні.»;

«(16:33 час програми / 00:50 час сюжету) - голос за кадром (чоловічий): А це і є те саме вітчизняне підприємство-гігант Індар. Здавалося б, усі умови для розвитку. І попит є, адже діабетиків в Україні аж надто багато. Однак, тут зробили ставку не на діабетиків, а на швидке і багатомільйонне збагачення.»;

«(17:31 час програми / 01:48 час сюжету) - голос за кадром (чоловічий): Тобто, там почали випускати значно менше інсулінів Натомість, завод зайнявся звичайнісіньким бізнесом. Тут почали перефасовувати закордонні товари.»;

«(18:31 час програми / 02:48 час сюжету) - голос за кадром (чоловічий): <...> Що ж стосується виробництва самого інсуліну, то тут інша хитра схема. Для його виробництва Індар почав закуповувати у Китаї очищену субстанцію, а, згідно з документами, вона проходила як неочищена. Це давало можливість списувати величезні кошти на, ніби то, очищення субстанції на потужностях Індару. Це мільйонні прибутки.»;

«(19:09 час програми / 03:26 час сюжету) - ОСОБА_9 (старший юрист ГО «Центр протидії корупції»): Регіональні, навіть до цих пір, департаменти охорони здоров'я, оголошують торги на закупівлю Інсуліну, вони а-а безпосередньо в своїй документації прописують торгову марку, яку продає Індар, да, і одразу зрозуміло, що крім Індару фактично жодне підприємство не може виграти в цих торгах»;

«(19:26 час програми / 03:44 час сюжету) - голос за кадром (чоловічий): До прикладу, у грудні минулого року Індар виграє тендер на понад одинадцять з половиною мільйонів гривень на продаж, знову ж таки, іноземної продукції, перефасованої на підприємстві.»;

«(20:48 час програми / 05:05 час сюжету) - Голова приватного акціонерного товариства Індар ОСОБА_10, яку 2012-го року на посаду призначив тодішній заступник міністра охорони здоров'я ОСОБА_11 за вказівкою сина ОСОБА_12».

Зі змісту вказаної інформації вбачається, що інформація, яку просить спростувати позивач, здебільшого викладена у питальній формі та не носить стверджувальний характер.

Інформація, яка стосується голови правління ОСОБА_10 та обставин її обрання на вказану посаду позивачем не спростована.

Так суду подано копію протоколу від 20.12.2012 № 1/12 річних та загальних зборів Товариства, з якого вбачається, що голова загальних зборів ОСОБА_16 запропонував обрати головою правління ОСОБА_17, проте жодного пояснення, яким чином було визначено саме вказану фізичну особу як кандидатуру на посаду голови правління, суду не подано.

Крім того, вся інформація, яка стосується безпосередньо ОСОБА_17, не відноситься до Товариства та має бути предметом розгляду справи за позовом фізичної особи, а не підприємства, в якому вона працює.

Слід зазначити, що така інформація як «Тобто, там почали випускати значно менше інсулінів Натомість, завод зайнявся звичайнісіньким бізнесом.» є висновком ведучого та по суті не носить негативний характер.

Твердження про закупівлю Товариством у Китаї очищеної продукції та її проходження за документам як неочищеної позивачем не спростовані.

Так поданий суду контракт від 26.02.2014 № 13, укладений Товариством (покупець) та компанією Tonhua Dongbao Import & Export Co., Ltd. (продавець), та додатки до нього не підтверджують того, що позивач мав договірні відносини лише з однією юридичною особою з Китаю; не доводять, що отримана продукція дійсно була неочищеною; не підтверджують, що позивачем дійсно здійснювався процес очищення.

Слід зазначити, що позивач не подав суду документального підтвердження, що саме фактично ним придбавалося; які процеси реально здійснювалися на підприємстві; яка саме продукція продавалася (суду не подано накладних, за якими придбавалася та продавалася продукція; не подано податкової звітності із зазначенням всіх китайських контрагентів; не подано бухгалтерських документів, які б підтверджували факт очищення продукції, тощо).

Щодо твердження про виведення із Товариства інтелектуальної власності, то зі змісту програми вбачається, що ведучий робить такий висновок, опираючись на те, що патенти зареєстровані за іншою юридичною особою, а не за позивачем.

У свою чергу, Товариство не подало суду жодного документального підтвердження того, якими саме патентами користується позивач при виробництві власної продукції; не підтвердив, що винаходи, які були винайдені працівниками Товариства, зареєстровані саме за позивачем.

Інформація про тендери позивачем не спростована, а навпаки підтверджена самим Товариством. Так позивач подав суду протоколи від 28.10.2015 № 58 розкриття пропозицій конкурсних торгів, кваліфікаційних пропозицій, цінових пропозицій, та від 03.11.2015 № 61 оцінки пропозицій конкурсних торгів, цінових пропозицій, які підтверджують те, що Товариство брало участь у торгах та виграло їх на суму понад одинадцять з половиною мільйонів гривень.

Що ж до тверджень про те, що органи Міністерства охорони здоров'я України прописують тендерні умови під Товариство, то така інформація не носить негативний характер для позивача та по суті стосується саме державного органу.

Інформація вказана журналістом ОСОБА_5 («(15:52 час програми / 00:10 час сюжету) - ОСОБА_5 (журналіст): Тут мали би виробляти інсуліни для хворих на діабет з усієї країни. Натомість придумали декілька схем як просто доїти з держави тендерні мільйони - мільйони, які й досі йдуть в кишені людей ОСОБА_6.») не спростована позивачем, оскільки Товариство не подало суду доказів того, що прибуток отриманий підприємством не розподіляється між особами, які вважаються у суспільстві «людьми ОСОБА_6».

Що ж до інформації, яка стосується неякісності інсуліну, який виробляється позивачем («(16:23 час програми / 00:40 час сюжету) - ОСОБА_7 (інсулінозалежна): Мои знакомые потеряли зрение именно из-за того, что пользовались некачественным инсулином. Это были Индаровские инсулины»; «(21:30 час програми / 05:48 час сюжету) - голос за кадром (чоловічий): Це ж якась нісенітниця, чи не так? Може саме це вплинуло на якість товару? Фармацевти не приховують: такий товар діабетикам вони не рекомендують.»; «(21:39 час програми / 05:57 час сюжету) - ОСОБА_4 (фармацевт): Про ці інсуліни дуже-дуже негативні відзиви, будемо так говорити. Перше, від чого страждає хворий, це в нього втрачається зір, це ангіопатія, кінцівок, головного мозку спочатку, кінцівок, навіть до діабетичної стопи доходить.»), то слід вказати таке.

Вказана інформація, викладена фізичними особами (ОСОБА_7 (інсулінозалежна) та ОСОБА_4 (фармацевт)) з посиланням на отримання такої інформації від інших невстановлених осіб, тобто вона не носить стверджувальний характер і по суті є оціночними судженнями.

Разом з тим, відповідно до частин першої та другої статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Що ж до поданих суду позивачем доказів того, що продукція позивача є належної якості, то слід зазначити про те, що подані документи здебільшого стосуються реєстрації лікарських засобів та не є безумовним доказом того, що вся продукція, вироблена позивачем, є належної якості.

Крім того, Товариство подало лише один висновок робочої групи, створеної згідно з наказом від 15.06.2006 № 175-адм. Міністерства охорони здоров'я України, як підтвердження якості продукції позивача.

Разом з тим, перевірка, проведена у 2006 році, не може вважатися належним доказом якості продукції, яка виробляється у 2016 році.

Суду не подано документального підтвердження того, що продукція позивача не викликала у споживачів негативних наслідків (зокрема, не подано відповідної довідки Міністерства здоров'я України, тощо).

Саме на позивачеві лежить тягар доказування тих обставин, на які він посилається, заявляючи позовні вимоги.

Відповідно до частини першої статті 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (частина друга статті 32 ГПК України).

Позивач не надав суду доказів (у розумінні статті 32 ГПК України), які б підтверджували поширення відповідачами недостовірної інформації та завдання їх діями шкоди діловій репутації Товариства.

З огляду на наведене відсутні передбачені чинним законодавством України підстави для задоволення позову.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.09.2016.

Суддя О. Марченко