Рішення № 61080198, 31.08.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2016Справа №910/9021/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБУД КОМПАНІ"

до Управління будівництва, архітектури та землекористування Святошинської

районної в місті Києві державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -

Публічне акціонерне товариство "АВАНТ-БАНК"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -

Управління державної казначейської служби України у Святошинському районі м. Києва

про стягнення 75 044,52 грн.

Суддя Андреїшина І.О.

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Косань О.О. за довіреністю № 17/2 від 22.05.2016

Від відповідача: Жадан Т.А., за довіреністю № 282/33 від 21.06.2016

Від третьої особи на стороні позивача: Франчук Ю.А. за довіреністю № 27/2016 від 29.02.2016

Від третьої особи на стороні відповідача: не з 'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОБУД КОМПАНІ" до Управління будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення 75 044,52 грн., у тому числі 71 557,51 грн. основного боргу, 2 945,92 грн. інфляційних втрат та 541,09 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 22-ТК від 24.11.2015 про закупівлю робіт за державні кошти.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2016 за даною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/9021/16 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 22.06.2016, до участі у справі залучено третьою особою Публічного акціонерного товариства "АВАНТ-БАНК, зобов'язано сторін та третю осіб надати певні документи.

Через відділ діловодства суду 17.06.2016 від третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника, зважаючи на обмежену кількість працівників банку.

Розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, суд його відхиляє з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Також третьою особою не виконано вимог ухвал суду у даній справі, оскільки він міг подати витребуваний судом письмовий відзив на позовну заяву через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва, як він це зробив, подавши клопотання про відкладення розгляду цієї справи.

Через відділ діловодства суду 21.06.2016 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи, клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПАТ "Авант-Банк", для витребування у останнього відомостей щодо того, коли було закрито рахунок позивача у банківській установі, на який було перераховано відповідачем грошові кошти у сумі 71 557,51 грн., про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління державної казначейської служби України у Святошинському районі м. Києва, для витребування відомостей щодо того, коли було на рахунок позивача у банківській установі перераховано відповідачем грошові кошти у сумі 71 557,51 грн.

У судовому засіданні 22.06.2016 представник відповідача підтримав подані ним клопотання, просив їх задовольнити.

Представник позивача заперечив проти клопотання про витребування у ПАТ "Авант-Банк" відомостей, оскільки в матеріалах справи міститься копія виписки з рахунку позивача, в частині залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління державної казначейської служби України у Святошинському районі м. Києва заперечень не навів, разом з тим надав суду оригінали документів для огляду у судовому засіданні та документи для долучення до матеріалів справи.

Розглянувши клопотання відповідача, суд дійшов висновку про необхідність задоволення даного клопотання частково, в частині залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління державної казначейської служби України у Святошинському районі м. Києва.

У відповідності до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Таким чином, рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки Управління державної казначейської служби України у Святошинському районі м. Києва.

Третя особа уповноважених представників до судового засідання не направила, проте, про дату, час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином, вимог ухвали суду не виконала.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2016 відкладено розгляд справи до 14.07.2016, у зв'язку з неявкою представника третьої особи у призначене судове засідання, не виконанням ним вимог ухвали суду та у зв'язку із залученням до участі у справі третьої особи.

Через відділ діловодства суду 11.07.2016 від третьої особи на стороні позивача надійшли письмові пояснення, які залучено до матеріалів справи.

Представник відповідача подав клопотання про витребування у ПАТ "Кристалбанк" письмових пояснень та доказів щодо укладення з позивачем договору на відкриття та обслуговування розрахункового рахунку № 26005001040198, просив його задовольнити.

Представник позивача заперечив проти даного клопотання та надав суду докази направлення третій особі копії позовної заяви з додатками.

Представник третьої особи поставив вирішення даного клопотання на розсуд суду.

Відповідно до ст. 38 Господарського процессуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується, обставини, що перешкоджають його наданню, підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація та обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суду своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Враховуючи наведене, Господарський суд міста Києва з метою з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору у даній справі вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача щодо витребування додаткових доказів у справі.

Разом з тим, представники сторін подали клопотання про продовження строку розгляду спору.

Розглянувши клопотання представників сторін про продовження строку розгляду спору, суд його задовольнив для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.

Третя особа на стороні відповідача уповноважених представників до судового засідання не направила, проте, про дату, час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила, вимог ухвали суду не виконала.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2016 відкладено розгляд справи до 03.08.2016, у зв'язку з неявкою представника третьої особи на стороні відповідача у призначене судове засідання, не виконанням ним вимог ухвали суду та у зв'язку із необхідністю витребувати додаткові докази у справі.

Через відділ діловодства суду 18.07.2016 від третьої особи на стороні відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду та 03.08.2016 надійшли письмові пояснення по суті спору, 28.07.2016 від ПАТ "КРИСТАЛБАНК" надійшла інформація на судовий запит, які залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник ПАТ "АВАНТ-БАНК" пояснив, що Управлінню державної казначейської служби України у Святошинському районі м. Києва ПАТ "АВАНТ-БАН" було відкрито рахунок та перераховано суму грошових коштів, у розмірі 71 557,51 грн.

Представники сторін у судовому засіданні 03.08.2016 подали клопотання про продовження строку розгляду спору.

Розглянувши клопотання представників сторін про продовження строку розгляду спору, суд його задовольнив для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши учасників судового процесу, суд дійшов висновку про необхідність витребування додаткових доказів у справі.

Третя особа на стороні відповідача уповноважених представників до судового засідання не направила, проте, про дату, час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила.

Враховуючи наведене, Господарський суд міста Києва з метою з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору у даній справі, для забезпечення принципів рівності змагальності сторін у справі, недопущення порушення прав охоронюваних законом інтересів третьої особи, визнав за доцільне відкласти розгляд даної справи до 31.08.2016 р., у зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі.

Через службу діловодства господарського суду 05.08.2016 р. від третьої особи - ПАТ «АВАНТ-БАНК» надійшли додаткові письмові пояснення, які судом залучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 31.08.2016 р. представник позивача підтримав позов, просив його задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Представник третьої особи - ПАТ «АВАНТ-БАНК» повідомив обставини справи.

У судовому засіданні 31.08.2016 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2016 р. у справі № 910/2540/16, яке набрало законної сили, за позовом Управління будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації до Публічного акціонерного товариства «АВАНТ-БАНК», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Технобуд Компані», про зобов'язання вчинити дії, зокрема, повернути грошові кошти в сумі 3 862 596, 61 грн., у позові відмовлено повністю.

Відповідно до преамбули та ст. 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

У силу ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Частиною 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При цьому, згідно з п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Таким чином, обставини, встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 21.03.2016 р. у справі № 910/2540/16, не ставляться судом під сумнів.

Зокрема, у зазначеному рішенні встановлено наступні обставини.

24.11.2015р. між Управлінням будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Технобуд Компані" (підрядник) було укладено договір №22-ТК про закупівлю робіт за державні кошти, згідно п.1.1 якого підрядник за завданням замовника зобов'язується на свій ризик виконати роботи з капітального ремонту фасаду підліткового спортивного клубу "Авіатор" за адресою: вул.Підлісна, 3 в Святошинському районі міста Києва, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість, згідно з умовами даного правочину.

Відповідно до п.3.1 договору №22-ТК від 24.11.2015р. ціна правочину на момент його підписання визначаться кошторисною документацією та становить 71 557,51 грн., в тому числі, податок на додану вартість - 11 926,25 грн.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє з 24.11.2015р. до 31.12.2015р. (п.12.1 договору №22-ТК від 24.11.2015р.).

У розділі XV договору №22-ТК від 24.11.2015р. сторонами визначені юридичні адреси та банківські реквізити. Зокрема, вказано наступні банківські реквізити Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд Компані": р/р 26003020010842 в Публічному акціонерному товаристві "АВАНТ-БАНК", МФО 380708.

У додатках №2 та №3 до договору №22-ТК від 24.11.2015р. контрагентами погоджено календарний графік та календарний план фінансування робіт капітального ремонту фасаду підліткового спортивного клубу "Авіатор" за адресою: вул.Підлісна, 3 в Святошинському районі міста Києва.

04.12.2015р. сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №22-ТК від 24.11.2015р., якою внесено зміни до розділу XV правочину, а саме визначено наступні банківські реквізити підрядника: р/р 26005001040198 в Публічному акціонерному товаристві "Кристалбанк", код банку 339050.

На виконання умов договору №22-ТК від 24.11.2015р. Управлінням будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації було перераховано підряднику грошові кошти в сумі 71 557,51 грн. При цьому, з представленого суду платіжного доручення №8 від 29.12.2015р. вбачається, що вказані кошти було перераховано за наступними банківськими реквізитами отримувача: р/р26003020010842 в Публічному акціонерному товаристві "АВАНТ-БАНК", МФО 380708.

Тобто, з наведеного вбачається, що оплата за договором №22-ТК від 24.11.2015р. була перерахована на рахунок, відкритий в Публічному акціонерному товаристві "АВАНТ-БАНК", всупереч змін внесених до договорів підряду в частині банківських реквізитів підрядника.

У листі №888/33 від 31.12.2015р. Управління будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації повідомило Публічному акціонерному товариству "АВАНТ-БАНК" про помилкове перерахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Технобуд Компані" грошових коштів за платіжними дорученнями №4 від 29.12.2015р., №5 від 29.12.2015р., №6 від 29.12.2015р., №7 від 29.12.2015р., №8 від 29.12.2015р., №9 від 29.12.2015р. та №8 від 29.12.2015р.

У листі №9/33 від 13.01.2016р. Управління будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації виставило вимогу Публічному акціонерному товариству «АВАНТ-БАНК» щодо повернення Управлінню будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації грошових коштів, помилково перерахованих згідно наведених вище платіжних доручень.

На повернення помилково перерахованих грошових коштів Товариством з обмеженою відповідальністю «Технобуд Компані» було направлено банку платіжні доручення №163 від 05.01.2016р., №164 від 05.01.2016р., №165 від 05.01.2016р., №166 від 05.01.2016р., №167 від 05.01.2016р., №169 від 05.01.2016р. Вказані розрахункові документи було отримано банком, про що свідчить відтиск печатки Публічного акціонерного товариства "АВАНТ-БАНК" на кожному з платіжних доручень.

Одночасно, з матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Технобуд Компані" звернулось до Публічного акціонерного товариства "АВАНТ-БАНК" з вимогою №14/01-1 від 14.01.2016р щодо помилково перерахованих коштів, в якій просило банк перерахувати грошові кошти на рахунок Управління будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації.

Проте, за твердженнями сторін, банком було лише частково виконано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд Компані" та повернуто грошові кошові кошти в сумі 22 202,40 грн., що були помилково перераховані згідно платіжного доручення №8 від 29.12.2015р.

За твердженнями позивача, на теперішній час Публічним акціонерним товариством "АВАНТ-БАНК" безпідставно утримуються грошові кошти в сумі 3 862 596,61 грн., що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваними вимогами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технобуд Компані» стверджує, що Управління будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації порушило взяте на себе зобов'язання і не виконало його у належний спосіб, тобто, у спосіб, передбачений умовами договору № №22-ТК від 24.11.2015р з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 04.12.2015 р., у зв'язку з чим оплата за виконані роботи до позивача не надійшла.

Враховуючи наведене, позивач просить господарський суд стягнути з Управління будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації 71 557,51 грн. основного боргу, 2 945,92 грн. інфляційних втрат та 541,09 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 22-ТК від 24.11.2015 про закупівлю робіт за державні кошти.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Господарський суд встановив, що пунктом 5.1. договору № 22-ТК від 24.11.2015 р. сторони договору погодили, що будь-які виплати за цим договором здійснюються замовником шляхом безготівкового перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок підрядника.

У розділі XV договору №22-ТК від 24.11.2015р. сторонами визначені юридичні адреси та банківські реквізити. Зокрема, вказано наступні банківські реквізити Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд Компані": р/р 26003020010842 в Публічному акціонерному товаристві "АВАНТ-БАНК", МФО 380708.

04.12.2015р. сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №22-ТК від 24.11.2015р., якою внесено зміни до розділу XV правочину, а саме визначено наступні банківські реквізити підрядника: р/р 26005001040198 в Публічному акціонерному товаристві "Кристалбанк", код банку 339050.

На виконання умов договору №22-ТК від 24.11.2015р. Управлінням будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації було перераховано підряднику грошові кошти в сумі 71 557,51 грн. При цьому, з представленого суду платіжного доручення №8 від 29.12.2015р. вбачається, що вказані кошти було перераховано за наступними банківськими реквізитами отримувача: р/р26003020010842 в Публічному акціонерному товаристві "АВАНТ-БАНК", МФО 380708.

В ході розгляду справи відповідачем ставився під сумнів факт укладення між сторонами додаткової угоди №1 до договору №22-ТК від 24.11.2015р., з посиланням на те, що у відповідача примірник даної угоди відсутній.

Натомість позивачем надано суду для огляду оригінал зазначеної додаткової угоди № 1 від 04.12.2015 р., що підтверджує її факт укладення сторонами.

Також відповідач припускав думку про те, що дана додаткова угода була підписана пізніше, ніж у дату, зазначену у додатковій угоді. У зв'язку з цим стверджував, що банківський рахунок у 26005001040198 в Публічному акціонерному товаристві "Кристалбанк", код банку 339050, був відкритий позивачу пізніше, ніж укладено додаткову угоду.

З метою встановлення об'єктивної істини, господарським судом в межах даної справи було здійснено запит до ПАТ «Кристалбанк» щодо дати відкриття позивачу рахунку 26005001040198.

Згідно з листом ПАТ «Кристалбанк» від 26.07.2016 р. № 26.07.2016/2-вих, наданим на запит суду, між ПАТ «Кристалбанк» та ТОВ «Технобуд Компані» 06.10.2015 р. був укладений договір банківського рахунку № 54-РКО/06/10/2015-08, відповідно до якого позивачу було відкрито поточний рахунок 26005001040198.

За таких обставин відсутні підстави стверджувати, що додаткова угода № 1 від 04.12.2015 р. була укладена пізніше, ніж у ній зазначено.

Заперечуючи проти позову, відповідач також послався на те, що ним були належним чином виконано зобов'язання з оплати, оскільки договір №22-ТК від 24.11.2015р. не містить умови про обов'язковість перерахування грошових коштів саме на рахунок позивача у ПАТ «Кристалбанк», а не у ПАТ «АВАНТ-БАНК». При цьому звернув увагу суду на те, що рахунок позивача у ПАТ «АВАНТ-БАНК» на момент перерахування грошових коштів був ще відкритий.

Проте господарський суд не погодується з даним твердженням, оскільки додатковою угодою №1 від 04.12.2015 р. до договору №22-ТК від 24.11.2015р. внесено зміни лише до розділу 15 правочину, а саме визначено наступні банківські реквізити підрядника: р/р 26005001040198 в Публічному акціонерному товаристві "Кристалбанк", код банку 339050.

При цьому сторони у зазначеній додатковій угоді погодили саме викласти розділ у новій редакції, із зазначенням іншого банківського рахунку позивача (у ПАТ «Кристалбанк»), а не доповнити розділ інформацією про ще один банківський рахунок позивача.

Таким чином, належним виконанням зобов'язання з перерахування грошових коштів після 04.12.2015 р. могла бути лише сплата на зазначений рахунок ТОВ «Технобуд Компані» у Публічному акціонерному товаристві «Кристалбанк».

Також господарським судом встановлено наступні обставини.

На підставі Постанови №109 від 25.02.2016р. Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "АВАНТ-БАНК", Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №262 від 26.02.2016р. "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "АВАНТ-БАНК" та делегування повноважень ліквідатора".

Відповідно до означеного рішення з 26.02.2016р. розпочато процедуру ліквідації відповідача. Строк ліквідаційної процедури визначено до 25.02.2018р.

З пояснень ПАТ «АВАНТ-БАНК» та наданих ним доказів випливає, що 29.12.2016 р. Управління будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації здійснило перерахування на рахунок позивача сімома платіжними дорученнями грошових коштів на загальну суму 3 884 799, 01 грн., в тому числі платіж у розмірі 71 551, 51 грн.

На підставі зазначеного, ПАТ «АВАНТ-БАНК» зарахувало кошти, які надійшли, на рахунок 26003020010842, що належав ТОВ «Технобуд Компані», з відповідними призначеннями платежу.

18.01.2016 р. ПАТ «АВАНТ-БАНК» отримало від ТОВ «Технобуд Компані» лист № 1 від 13.01.2016 р., в якому позивач просив повернути помилково сплачені грошові кошти на рахунок Управління будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації.

У зв'язку з цим Публічним акціонерним товариством «АВАНТ-БАНК» було повернуто відповідачу грошові кошти в сумі 22 202, 40 грн. Решта грошових коштів повернута не була через фінансові труднощі банку і залишались на рахунку ТОВ «Технобуд Компані».

Протягом 30 днів після опублікування відомостей про ліквідацію ПАТ «АВАНТ-БАНК» в газеті «Голос України», ТОВ «Технобуд Компані» не заявило про свої кредиторські вимоги, натомість, це здійснило Управління будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, заявивши вимоги на суму 3 862 596, 61 грн. відповідно до заяви про включення до реєстру кредиторів від 25.03.2016 р. № 133/33.

Фондом гарантування вкладів фізичних осіб зазначена сума була акцептована 02.06.2016 р. та затверджений реєстр кредиторів банку, серед яких Управління будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, у тому числі, на спірну суму 71 557, 51 грн.

Наданими суду поясненнями та доказами банку підтверджується те, що банк списав грошові кошти в розмірі 3 862 596, 61 грн. з рахунку 26003020010842 ТОВ «Технобуд Компані» на рахунок 2909939408088 Управління будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, як кошти, що належать до виплати Управлінню будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації.

Зазначений транзитний рахунок (2909) був відкритий банком саме для Управління будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації на підставі постанови НБУ «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України» ха № 280 від 17.06.2004 р., у зв'язку з тим, що саме Управління є платником і ТОВ «Технобуд Компані» не заявляло про свої кредиторські вимоги.

За таких обставин представник третьої особи пояснив суду, що на сьогоднішній день грошові кошти зберігаються на рахунку 2909939408088 та належні до виплат Управлінню будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації відповідно до заяви про кредиторські вимоги та черговості, встановленої нормами чинного законодавства України.

Проте, відповідачем повідомлено господарському суду, що у липні 2016 року ним було подано до ПАТ «АВАНТ-БАНК» заяви про виключення його з реєстру кредиторів, у зв'язку з чим його виключено з переліку кредиторів. Представник відповідача пояснив суду, що такі дії були ним вчинені, оскільки він вважає, що грошові кошти ним були сплачені, зобов'язання перед позивачем виконано, а тому йому гроші не належать, а належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Технобуд Компані».

Проте господарський суд не погоджується з таким мотивуванням відповідача, оскільки, як зазначалося вище, відповідачем не було належним чином, у точній відповідності до умов договору, виконано зобов'язання перед позивачем з перерахування грошових коштів.

Враховуючи викладене, господарський суд визнає обґрунтованими позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобуд Компані» про стягнення з Управління будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації 71 557,51 грн. основного боргу, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 22-ТК від 24.11.2015 р. про закупівлю робіт за державні кошти.

Також позивач просить стягнути з відповідача 2 945,92 грн. інфляційних втрат та 541,09 грн. трьох відсотків річних за порушення відповідачем грошового зобов'язання за договором № 22-ТК від 24.11.2015 про закупівлю робіт за державні кошти.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 22-ТК від 24.11.2015 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 2 945,92 грн. інфляційних втрат та 541,09 грн. трьох відсотків річних за період з 15.02.2016 року до 16.05.2016 року включно.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З системного аналізу вищевикладеного, оскільки свого обов'язку щодо оплати виконаних робіт відповідачем належним чином не виконано, внаслідок чого в останнього утворилась зазначена заборгованість, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління будівництва, архітектури та землекористування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (проспект Перемоги, 97, м. Київ, 03115, ідентифікаційний код 39408088) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобуд Компані» (вул. Залізничне шосе, 21, м. Київ, 01103, ідентифікаційний код 39062698) 71 557 (сімдесят одна тисяча п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 51 коп. основного боргу, 2 945 (дві тисячі дев'ятсот сорок п'ять) грн. 92 коп. інфляційних втрат, 541 (п'ятсот сорок одну) грн. 09 коп. трьох відсотків річних та 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 05.09.2016 р.

Суддя І.О. Андреїшина