Ухвала суду № 61079188, 06.09.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бабіч С.І.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 року справа №805/2294/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Ляшенка Д.В., Ястребової Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року у справі №805/2294/16-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги зі сплати єдиного внеску, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив визнати незаконною та скасувати вимогу зі сплати єдиного внеску № Ф-550-25 від 16.02.2015 року на суму 2 113,25 грн.

В обґрунтування зазначила, що вона звільнена від сплати єдиного внеску відповідно до п.9.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464) .

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року позов задоволено.

Скасовано вимогу ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області № Ф-550-25 від 16.02.2015 року. на суму 2113,25 грн.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування зазначив, що Закон №1669 «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не скасовує обов'язків, визначених ч.2 ст.6 Закону №2464, а надає можливість платникам ЕСВ на період АТО не виконувати обов'язки у встановлені строки та в повному обсязі.

Крім цього, станом на дату формування вимоги перелік населених пунктів, на території яких здійснюється АТО був невизначеним.

Також позивач на підтвердження обставин непереборної сили та звільнення від виконання обов'язку платника єдиного внеску не надавала Сертифікату Торгово-промислової палати, не зверталася з письмовою заявою про звільнення від сплати єдиного внеску.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч. 1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_3 перебуває на обліку в ДПІ м. Краматорська ГУ ДФС у Донецькій області як платник податків, в тому числі єдиного внеску, з січня 2015 року (а.с.33)

До 19.01.15 року позивач була зареєстрована за місцем проживання: АДРЕСА_1.

16.02.2015 року ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області винесено вимогу № Ф-550-25 щодо сплати недоїмки на суму 2113,25 грн, яка виникла станом на 01.01.2015 року (а.с.6)

09.04.2015 року позивач звернулася до податкового органу з заявою про звільнення від сплати єдиного внеску (а.с.78-79)

Колегією суддів встановлено, що станом на 01.01.2015 року сума боргу (недоїмки) позивача склала 845,30 грн.

20.01.2015 року нараховано єдиного внеску в сумі 1267,95 грн з терміном сплати 20.01.2015 року.

Таким чином на 31.01.2015 року сума недоїмки склала 2113,25 грн.(а.с.35-36, 72-73)

Спірним у справі є правомірність прийняття відповідачем спірної податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.02.2015 року №Ф-550-25.

Суть спірних правовідносин в частині формування та направлення спірної вимоги полягає у правомірності винесення податковим органом вимоги щодо сплати суми боргу зі сплати єдиного внеску ( в т.ч. недоїмки, штрафів, пені) з урахуванням положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464 від 08.07.2010 року(далі Закон №2464) та Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669 від 02.09.2014 року (далі Закон №1669).

Обов'язок та строки сплати єдиного внеску передбачені пунктами 4 і 5 частини першої статті 4, частиною восьмою статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає серед іншого тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України 1669 внесено зміни до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме підпункт б) розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» було доповнено пунктом 9-3 такого змісту:

«9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Зазначена норма діяла з 15 жовтня 2014 року до 1 січня 2016 року, а з 01.01.2016 року була виключена Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8.

З огляду на дію зазначеної норми позивач звільнявся від виконання зобов'язань платника єдиного внеску встановлених частиною другою статті 6 Закону №2464, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 15 жовтня 2014 року до 31 грудня 2015 року включно.

Як встановлено вище, спірна вимога №Ф-550-25 сформована 16 лютого 2015 року відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яка визначає заходи впливу та стягнення.

Згідно абзацу другого частини першої цієї статті її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. За положеннями частини четвертої цієї статті орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відсутність (відстрочення в силу закону) обов'язку сплати внесків у період з 15 жовтня 2014 року до 1 січня 2016 року унеможливлювала складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги на момент її складання, а саме станом на 16 лютого 2015 року.

Отже, спірна вимога про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та застосування наслідків такої несплати була протиправною на дату її формування, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позову та скасування вимоги.

Водночас колегія суддів вважає необхідним зауважити, що на вирішення спірних відносин не впливає факт відсутності або наявності у позивача сертифікату Торгово-промислової палати України про підтвердження форс-мажорних обставин та подання такого сертифікату відповідачу - податковому органу для зупинення сплати зобов'язань з єдиного внеску, оскільки згідно наведених вище норм Закону фіскальний орган не мав правових підстав для формування спірної податкової вимоги в період з 15 жовтня 2014 року до 31 грудня 2015 року.

Враховуючи викладене, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року у справі №805/2294/16-а- залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року у справі №805/2294/16-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді Д.В. Ляшенко

Л.В. Ястребова