Постанова № 61078029, 30.08.2016, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/2434/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2016 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Каліуш О. В., за участі секретаря Мазепа Н.А., представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_2 до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з адміністративним позовом, ОСОБА_2 просить:

-визнати бездіяльність Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області щодо відмови у виплаті їй з 01 червня 2015 року пенсії по інвалідності незаконними;

-зобов'язати Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного Фонду України виплачувати їй з 01 червня 2015 року пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,-

посилаючись на те, що вона перебуває на обліку в Костянтинівському об'єднаному управлінні Пенсій ного Фонду України як отримувач пенсії по інвалідності Ш групи загального захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З 01 квітня 2015 року відповідачем виплата пенсії була їй припинена з посиланням на абз.2 частини 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка чинна з 01 квітня 2015 року у зв'язку з тим, що вона працює на посаді головного державного ревізора - інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб Костянтинівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецької області.

Проте, відповідно до п.5 розділу П «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-УП (далі - Закон № 213), у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсії, у томі числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовують норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій та статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника - консультанта народного депутата України.

Зазначений в пункті 5 розділу Ш «Прикінцеві положення» Закону № 213 закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 01.06.2015 року не прийнятий, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

На теперішній час особам, які підпадають під дію Закону України «Про державну службу», пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, з 01 червня 2015 року посада, на якій вона працює, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим передбачені частиною 1 статті 47 та статтею 54 Закону № 105 підстави для невиплати їй пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, відпали, і з 01.06.2015 року перешкоди для виплати їй вказаної пенсії відсутні.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 серпня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 за період з 01 червня 2015 року по 22 листопада 2015 року на підставі п.9 ч.1 ст. 155 КАС України залишені без розгляду.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі та при прийнятті рішення просив враховувати рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 року № 4-рп/16 у справі за конституційним поданням ВСУ щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч.3, абз.1,2,4,6 ч.5 ст. 141 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та положень п.5 розділу Ш «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення».

Представник відповідача Новікова О.М. у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 не визнала в повному обсязі, пояснивши, що позивач працює на посаді державного податкового інспектора на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», а тому в період дії Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-УШ від 02.03.2015 року та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-УШ від 24.12.2015 року позивачу, яка працює на посаді та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу» у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2016 року, пенсія призначена відповідно до ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не виплачується.

Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є інвалідом Ш групи з загального захворювання (а.с.14) та з 04 березня 2014 року перебуває на обліку у Костянтинівському об'єднаному управлінні Пенсійного Фонду України як отримувач пенсії по інвалідності Ш групи від загального захворювання відповідно до ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-1У.

Позивач є працюючим пенсіонером, яка працює на посаді головного державного ревізора - інспектора сектору адміністрування єдиного внеску управління податків і зборів з фізичних осіб у Костянтинівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, що підтверджується копією трудової книжки на ім'я ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 (а.с. 39-53).

З 01 квітня 2015 року позивачу, як особі, яка працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії за Законом України «Про державну службу», припинена виплата раніше призначеної за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії, у зв'язку із внесенням змін до ст. 47 цього Закону згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-УШ від 02.03.2015 року, що підтверджується копією розпорядження відповідача № 189916 від 17.04.2015 року (а.с.13).

29 березня 2016 року позивач звернулась до відповідача із заявою про відновлення виплати пенсії по інвалідності, на що Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Донецької області листом від 31.03.2016 року відмовило ОСОБА_2 в поновленні виплати пенсії (а.с.8).

Даючи оцінку правовірності дій відповідача щодо невиплати позивачу пенсії по інвалідності з 23 листопада 2015 року суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діями лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 6 ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-1У), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договір страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до ст.1 Закону № 1058-1У, пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 47 Закону № 1058-1У, в редакції на час виникнення спірних правовідносин із змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-УШ від 02.03.2015 року, тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів 1 та П груп, інвалідів війни Ш групи та учасників бойових дій, осіб на яких поширюється дія п.1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій та статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-УШ від 02.03.2015 року, порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, що з 01 квітня 2015 року не виплачується пенсія особі, якій призначено пенсію відповідно до Закону № 1058-1У, якщо вона станом на 01 квітня 2015 року працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених спеціальним законом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-УШ (далі - Закон № 911-УШ), абз.2 та 3 ч.1 ст.47 Закону № 1058-1У викладено в такій редакції:

«Тимчасово у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року особам (крім інвалідів 1 та П групи, інвалідів війни Ш групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п.1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій та статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються».

Як зазначалось вище, позивач станом на 01 квітня 2015 року та по теперішній час працює на посаді, що дає право на призначення пенсії за Законом України «Про державну службу», а отже, позивач відноситься до переліку осіб, які визначені ст. 47 Закону № 1058-1У в редакції закону від 02.03.2015 року та від 24.12.2015 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, припинивши позивачу з 01 квітня 2015 року виплату пенсії та не поновивши її виплату з 23 листопада 2015 року, діяв відповідно до вимог законодавства, а тому підстав для задоволення позову суд не вбачає.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача на положення п.5 Розділу Ш «Прикінцеві положення» Закону № 213-УШ, про те, що починаючи з 01 червня 2015 року вона втратила право на призначення їй пенсії за правилами Закону України «Про державну службу» з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону № 1058-1У, Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Тобто, вирішуючи питання щодо наявності або відсутності у позивача права на одержання спірної пенсії, необхідно виходити з положень спеціального законодавства, яким у даному випадку є ст. 47 Закону № 1058-1У, а не п. 5 Розділу Ш «Прикінцеві положення» Закону № 213-УШ.

Крім того, п.5 Розділу Ш «Прикінцеві положення» Закону № 213-УШ не містить будь-яких вимог щодо поновлення виплати пенсій, призначених відповідно до Закону № 1058-1У, а єдиною підставою для поновлення виплати пенсій, згідно із ст. 47 Закону № 1058-1У, є звільнення особи з роботи на посадах на умовах, передбачених, зокрема, Законом України «Про державну службу».

За таких обставин, висновки позивача, щодо наявності у неї права на виплату спірної пенсії, з огляду на втрату чинності з 01 червня 2015 року статей щодо пенсійного забезпечення у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу» є помилковим.

Суд також не приймає до уваги посилання сторони позивача на рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/16 у справі за конституційним поданням ВСУ щодо відповідності Конституції України (конституційності) положено ч.3, абз.1,2,4,6 ч.5 ст. 141 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та положень п.5 розділу Ш Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з огляду на те, що ані зазначеним рішенням або будь-яким іншим рішенням Конституційного Суду України положення ст. 47 Закону № 1058-1У в редакції закону від 02.03.2015 року та від 24.12.2015 року неконституційними не визнавались, а отже є чинними.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії відмовити у повному обсязі.

Встановити строк для ознайомлення сторін з повним обсягом постанови - 05 вересня 2016 року, відклавши до цього строку складання повної постанови.

На постанову до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області може бути подана апеляція протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: О.В. Каліуш