Рішення № 61077688, 31.08.2016, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/7236/15-ц

Провадження № 2/0182/1374/2016

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31.08.2016 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого - судді Шестакової З.С.

секретаря - Пометій Є.Т.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, суд

встановив:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» звернулось з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги мотивує тим, що 25 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 136/12/6.

Згідно умов п.п. 1.1, 3.1.10 кредитного договору, банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 18 000,00 доларів США на строк з 25 квітня 2008 року по 24 квітня 2028 року зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 13,3 % річних, а на залишок простроченої заборгованості виходячи із ставки за п. 1.1, збільшеної на один відсоток (14,3%).

Факт отримання Позичальником грошових коштів підтверджується заявою на видачу готівки № 224_10 від 25 квітня 2008 року.

Відповідно до п. 3.3.3 кредитного договору Позичальник зобовязався здійснювати повернення суми кредиту щомісячно, з 1 (першого) по 10 (десяте) число кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі не менше 1/240 від суми отриманого кредиту, що становить 75,00 доларів США.

В порушення взятих на себе зобовязань ОСОБА_2, починаючи з березня 2015 року, припинила сплачувати проценти за користування кредитом, а з серпня 2015 року взагалі припинила повертати кредит, внаслідок чого виникла заборгованість.

Станом на 10 вересня 2015 року розмір заборгованості становить:

-прострочена заборгованість за кредитом - 346,56 доларів США;

-прострочена заборгованість щодо сплати процентів за кредитом - 775,41 доларів США.

У звязку з тим, що Позичальник не повертає кредит, не сплачує належним чином проценти за користування кредитом, відповідно до умов п. 5.3 кредитного договору - за порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності.

Станом на 10 вересня 2015 року сума пені, нарахованої за неналежне виконання кредитного договору становить 2 451 грн. 07 коп., в тому числі:

-пеня на кредит - 655 грн. 77 коп. (шістсот пятдесят пять грн. 77 коп.);

-пеня на проценти - 1 795 грн. 30 коп. (одна тисяча сімсот девяносто пять грн. 30 коп.).

Таким чином, загальна сума заборгованості позичальника за кредитним договором станом на 10 вересня 2015 року становить 12 697,80 доларів США (дванадцять тисяч шістсот девяносто сім доларів США 80 центів) та 2 4514,07 грн. (дві тисячі чотириста пятдесят одна грн. 07 коп.), в тому числі:

-заборгованість по кредиту строкова - 11 400,00 доларів США (одинадцять тисяч чотириста доларів США 00 центів);

-заборгованість по кредиту прострочена - 346,54 доларів США (триста сорок шість доларів США 54 центи);

-заборгованість по процентам поточна - 175,85 доларів США (сто сімдесят п"ять доларів США 85 центів);

-заборгованість по процентам прострочена 775,41 доларів США (сімсот сімдесят пять доларів 41 цент);

-пеня на прострочений кредит - 655,77 грн. (шістсот пятдесят пять грн. 77 коп.);

-пеня за прострочені проценти - 1 795,30 (одна тисяча сімсот девяносто пять грн. 30 коп.).

В забезпечення виконання зобовязань Позичальника за кредитним договором між Банком та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №136/12/6/1П від 25 квітня 2008 року, відповідно до якого Поручитель взяв на себе зобовязання перед кредитором солідарно відповідати за зобовязаннями Позичальника, які виникають з умов кредитного договору.

Відповідно до договору поруки №136/12/6/1П від 25 квітня 2008 року ОСОБА_3 несе солідарну відповідальність з Позичальником ОСОБА_2 перед банком за порушення виконання зобовязань по кредитному договору.

Крім того, в забезпечення виконання зобовязань Позичальника за кредитним договором № 136/12/6 від 25 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки №136/12/6/1з без оформлення заставної, посвідчений нотаріусом Марганецького МНО ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 1507, за умовами якого банком прийнято в іпотеку майно - трикімнатна квартира АДРЕСА_1.

Пунктом 3.3.4 договору застави передбачено обовязок іпотекодавця на весь період дії договору іпотеки застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість на власний рахунок від усіх ризиків по даному виду страхування та виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування.

Але всупереч умов кредитного договору Позичальник не забезпечив безперервну чинність договору страхування предмета застави протягом усього строку дії кредитного договору.

До останнього часу умови договору іпотеки щодо страхування предмета іпотеки виконувалися, але з 12 травня 2015 року закінчився строк дії чергового договору страхування ГМ №091/005/000002 укладеного зі страховою компанією «Українська пожежно-страхова компанія». На новий строк із зазначеною страховою компанією Позичальник договір не уклав, дійсного договору страхування банку не надав.

Відповідно до п. 4.2 договору іпотеки в разу не виконання вимог п.п.3.3.1 - 3.3.13 цього договору, іпотекодавець сплачує іпотекодержателю штраф в розмірі 5% від вартості предмета іпотеки, зазначеної в п. 2.3. цього договору. Розмір штрафу становить 6 700, 00 грн. (134 000 х 5%).

Також для банку виникли додаткові підстави вимагати дострокового виконання зобовязань за кредитним договором, передбачених п.3.2.5 кредитного договору.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 протиправно, в супереч умов договору, не повертає позивачу кредит, звернення стягнення на предмет іпотеки для погашення заборгованості за кредитним договором не проводилось, позивач просив суд задовольнити позов та стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 136/12/6 від 25.04.2008, штраф в розмірі 5% від вартості предмета іпотеки та судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та на задоволенні позову наполягав.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 позовні вимоги банку не визнали та вважають їх безпідставними, оскільки позивач не надав суду належних доказів про

укладення 25 квітня 2008 року кредитного договору між ОСОБА_2 та банком на отримання нею кредиту в іноземній валюті. Також, банк не надав суду належних доказів на підтвердження правомочності представника банку на звернення до суду з даним позовом.

До того ж, ОСОБА_2 вважає, що позивач порушив її права передбачені Законом України «Про захист прав споживачів» та не надав їй достовірну інформацію щодо умов кредитування. До того ж, вона ніколи не підписувала договір про відкриття банківського рахунку, розміщення коштів на поточному рахунку.

Крім того, банк не надав ніякого меморіального документу, який би свідчив про надання кредиту Позичальнику.

Також, ОСОБА_2 вважає, що в порушення Постанови НБУ № 361 від 02.08.2004 банк не мав право в односторонньому порядку збільшувати відсоткову ставку.

Відповідач вважає, що починаючи з 18 березня 2011 року є недійсними пункти кредитного договору та додаткової угоди № 1 від 27.02.2009, у яких зазначено порядок повернення кредитного договору, порядок сплати відсотків за користування кредитом.

ОСОБА_2 вважає, що недійсність зазначених пунктів кредитного договору та додаткової угоди фактично припинили дію кредитного договору, з огляду на те, що Позичальник не міг належним чином виконувати свої зобовязання, починаючи з 18 березня 2011 року. Тому, відповідач просила суд застосувати термін позовної давності в три роки щодо позовних вимог банку та відмовити позивачу в позові.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні 04 липня 2016 року позовні вимоги банку не визнав, оскільки вважає поруку припиненою. Так, Позичальник порушив зобовязання за кредитним договором 11 березня 2009 року. Протягом 2009-2013 року Позичальник шість раз порушував термін виконання зобовязань за кредитним договором, а з 14 квітня 2015 року взагалі припинила виконувати зобовязання.

Протягом строку, встановленого частиною 4 статті 559 ЦК України, позивач не предявив вимоги до поручителя, звернувся до суду з позовом лише 29.09.2015, тобто після спливу строку, встановленого законом, а тому ОСОБА_3 вважає, що порука припинила свою дію. Просив суд в позові банку відмовити.

У судове засідання 31 серпня 2016 року ОСОБА_5, який є представником відповідача ОСОБА_2, та відповідач ОСОБА_3 не зявилися. Про день розгляду справи були належним чином під розписку повідомлені у судовому засіданні 04 липня 2016 року (а.с.144). Суд не знаходить поважними причину неявки представника відповідача ОСОБА_5 у судове засідання 31.08.2016. Так, про день розгляду справи він був належним чином повідомлений. Справа була призначена до розгляду на 31.08.2016 о 10-00, він мав можливість зявитися у судове засідання. Однак, без поважних причин в суд не зявився. Відповідно до частини 2 статті 169 ЦПК України неявка представника в судове засідання без поважних причин не є перешкодою для розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_3 не зявився в судове засідання 31.08.2016 без поважних причин.

Заслухавши сторони, які зявилися у судове засідання, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з п. 5.3. кредитного договору № 136/12/6 від 25.04.2008 за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Позичальник зобовязаний сплатити Банку пеню в розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобовязання за кожен день прострочення платежу.

Як встановлено судом 25 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 136/12/6 (а.с.5-7), згідно якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 18000 доларів США на строк з 25 квітня 2008 року по 24 квітня 2028 року зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 13,3 % річних, а на залишок простроченої заборгованості виходячи із ставки за п. 1.1, збільшеної на один відсоток (14,3%).

25 квітня 2008 року ОСОБА_2 отримала готівкою 18000 доларів США, що еквівалентно 90 900,00 грн., що підтверджується заявою на видачу готівки № 224_10 від 25.04.2008, яка власноручно підписана позичальником (а.с.13).

Відповідно до п. 3.3.3 кредитного договору № 136/12/6 від 25.04.2008 Позичальник зобовязалася здійснювати повернення суми кредиту щомісячно, з 1 (першого) по 10 (десяте) число кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі не менше 1/240 від суми отриманого кредиту, що становить 75,00 доларів США.

В порушення взятих на себе зобовязань ОСОБА_2, починаючи з березня 2015 року, припинила сплачувати проценти за користування кредитом, а з серпня 2015 року взагалі повертати кредит, внаслідок чого виникла заборгованість.

Станом на 10 вересня 2015 року розмір заборгованості становить:

-прострочена заборгованість за кредитом - 346,56 доларів США;

-прострочена заборгованість щодо сплати процентів за кредитом - 775,41 доларів США.

У звязку з тим, що Позичальник не повертає кредит, не сплачує належним чином проценти за користування кредитом, відповідно до умов п. 5.3 кредитного договору - за порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобовязання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності.

Станом на 10 вересня 2015 року сума пені, нарахованої за неналежне виконання кредитного договору становить 2 451 грн. 07 коп., в тому числі:

-пеня на кредит - 655 грн. 77 коп. (шістсот пятдесят пять грн. 77 коп.);

-пеня на проценти - 1 795 грн. 30 коп. (одна тисяча сімсот девяносто пять грн. 30 коп.).

Таким чином, загальна сума заборгованості позичальника за кредитним договором станом на 10 вересня 2015 року становить 12 697,80 доларів США (дванадцять тисяч шістсот девяносто сім доларів США 80 центів) та 2 4514,07 грн. (дві тисячі чотириста пятдесят одна грн. 07 коп.), в тому числі:

-заборгованість по кредиту строкова - 11 400,00 доларів США (одинадцять тисяч чотириста доларів США 00 центів);

-заборгованість по кредиту прострочена - 346,54 доларів США (триста сорок шість доларів США 54 центи);

-заборгованість по процентам поточна - 175,85 доларів США (сто сімдесят п"ять доларів США 85 центів);

-заборгованість по процентам прострочена 775,41 доларів США (сімсот сімдесят пять доларів 41 цент);

-пеня на прострочений кредит - 655,77 грн. (шістсот пятдесят пять грн. 77 коп.);

-пеня за прострочені проценти - 1 795,30 (одна тисяча сімсот девяносто пять грн. 30 коп.).

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 всупереч умов договору не повертає позивачу кредит, суд приходить до висновку, що дана заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню з неї на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» у примусовому порядку.

Суд також вважає, що банком під час укладення кредитного договору № 136/12/6 від 25.04.2008 додержані вимоги діючого на той час законодавства, зокрема ЦК (статті 215, 1048 - 1052, 1054 - 1055), статті 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Так, даний кредитний договір був укладений у письмовій формі відповідно до вимог статті 1055 ЦК України та сторони за договором в належній формі досягли згоди щодо істотних умов та змісту договору, та позичальником ОСОБА_2 отримані умови кредитування відповідно до пункту 2 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» до укладення договору, що підтверджується пунктом 6.5. договору та підписами сторін за договором.

Також, ОСОБА_2 надавала банку власноручно підписану заяву про відкриття поточного рахунку в доларах США від 25 квітня 2008 року (а.с.148).

Згідно частини 1 статті 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В той же час доказів, які б спростовували позовні вимоги позивача та доводили заперечення відповідача ОСОБА_2, останньою суду не надано.

Відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд приходить висновку, що відповідач ОСОБА_2 розпорядилася своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи те, що відповідно до вимог частини 4 статті 60 ЦПК України доказування не можуть ґрунтуватися на припущеннях, суд вважає доведеним факт укладання кредитного договору № 136/12/6 від 25.04.2008, відкриття поточного рахунку та отримання ОСОБА_2 кредитних коштів в сумі 18000 доларів США.

З вимогами, щодо визнання кредитного договору недійсним, відповідач ОСОБА_2 до суду не зверталася.

Згідно частини 1 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Відповідно до частин 1, 2 статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

25 квітня 2008 року в забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_2 за кредитним договором № 136/12/6 від 25.04.2008 між банком та ОСОБА_3 був укладений Договір поруки №136/12/6/1П, відповідно до якого Поручитель взяв на себе зобовязання перед кредитором солідарно відповідати за зобовязаннями Позичальника, які виникають з умов кредитного договору (а.с.19-20).

Відповідно до договору поруки №136/12/6/1П від 25 квітня 2008 року ОСОБА_3 несе солідарну відповідальність з Позичальником - ОСОБА_2 перед Банком за порушення виконання зобов'язань по кредитному договору.

Приймаючи до уваги те, що згідно зі статтею 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та те, що кредитним договором № 136/12/6 від 25.04.2008 строк виконання основного зобовязання визначено 24 квітня 2028 року, суд приходить висновку, що у разі неналежного виконання позичальником своїх зобовязань за цим договором строк предявлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих

у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобовязання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобовязання у повному обсязі або у звязку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Отже, таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Предявленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і предявлення до нього позову. При цьому в разі предявлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання.

Тому суд вважає, що позивач правомірно та в межах встановленого законом строку предявив вимоги до поручителя.

Крім того, в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № 136/12/6 від 25 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки №136/12/6/1з без оформлення заставної, посвідчений нотаріусом Марганецького МНО ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 1507, за умовами якого банком прийнято в іпотеку майно - три кімнатна квартира АДРЕСА_1 (а.с.21-23).

Пунктом 3.3.4 договору застави передбачений обовязок іпотекодавця на весь період дії договору іпотеки застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість на власний рахунок від усіх ризиків по даному виду страхування та виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування.

Відповідно до статей6,627 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сторони мають право укласти договір, який не передбачено актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно достатті 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У зазначених кредитному договору, договорі поруки та договорі іпотеки визначені всі суттєві умови щодо виду банківських послуг, строку дії договорів, валюти, процентної ставки, умов повернення кредиту, відповідальності за порушення зобовязань та інші. Зі змісту зазначених договорів вбачається, що ОСОБА_2 поставила свій підпис у кредитному договорі, а ОСОБА_3, будучи майновим поручителем, відмінним від особи основного боржникав договорі іпотеки, тим самим підтвердили, що ознайомилися і згодні з Умовами та правилами надання банківських послуг позивачем.

12 травня 2014 року між страховою компанією «Українська пожежно-страхова компанія» та ОСОБА_2 було укладено договір страхування ГМ №091/005/000002, строк дії якого закінчився 12 травня 2015 року та який ОСОБА_2 на новий строк із зазначеною страховою компанією не уклала (а.с.24-25).

Відповідно до п. 4.2 Договору іпотеки, в разу невиконання вимог п.п.3.3.1 - 3.3.13 цього договору, іпотекодавець сплачує іпотекодержателю штраф в розмірі 5% від вартості предмета іпотеки, зазначеної в п. 2.3. цього договору.

Отже, розмір штрафу за невиконання вимог договору іпотеки щодо страхування предмету іпотеки становить 6700, 00 грн. (134 000 х 5%).

На час розгляду справи судом, відповідачами не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від відповідальності за порушення зобовязання, відповідно достатті 617 ЦК України.

При цьому, суд стягує з відповідачів солідарно суму заборгованості за кредитним договором та процентів за його користування в іноземній валюті, виходячи з наступного.

Згідно правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року у справі за №6-145цс14, грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. У силу положень статей192,533 ЦК Українитастатті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93Про систему валютного регулювання і валютного контролювирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини,стягнути грошову суму в іноземній валюті. Якщо в зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Судом в ході судового розгляду встановлено, що ПАТ АБ «Укргазбанк» має необхідні ліцензії та дозволи на здійснення валютних операцій відповідно до вимогЗакону України «Про банки та банківську діяльність»таДекрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».

Виходячи з того, що виконання договірних зобовязань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, суд має право стягнути й проценти за користування кредитом в іноземній валюті, оскільки такий процент не є фінансовою санкцією, а є платою за користування кредитом.

Таким чином, загальна сума заборгованості за кредитним договором №136/12/6 від 25 квітня 2008 року станом на 10 вересня 2015 року складає 12 697,80 доларів США (дванадцять тисяч шістсот девяносто сім доларів США 80 центів) та 2 4514,07 грн. (дві тисячі чотириста пятдесят одна грн. 07 коп.), в тому числі:

-заборгованість по кредиту строкова 11 400,00 доларів США (одинадцять тисяч чотириста доларів США 00 центів);

-заборгованість по кредиту прострочена 346,54 доларів США (триста сорок шість доларів США 54 центи);

-заборгованість по процентам поточна - 175,85 доларів США (сто сімдесят пять доларів США 85 центів);

-заборгованість по процентам прострочена 775,41 доларів США (сімсот сімдесят пять доларів 41 цент);

-пеня на прострочений кредит - 655,77 грн. (шістсот пятдесят пять грн. 77 коп.);

-пеня за прострочені проценти - 1 795,30 (одна тисяча сімсот девяносто пять грн. 30 коп.), яка підлягає стягненню з відповідачів солідарно в примусовому порядку на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк».

Згідно з вимогамистатті 88 ЦПК Україниз відповідачів на користь позивача також підлягають стягненню сплачені останнім при подані позовної заяви судовий збір в розмірі 4 321 грн. 62 коп. (чотири тисячі триста двадцять одна грн. 62 коп.), з кожного по 2 160,81 грн. (дві тисячі сто шістдесят грн. 81 коп.).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10,11,14,15,57,60,88,212-215,218 ЦПК, 6, 526,546,549,551,553,554,610,625,629,631,1050,1054 ЦК України, суд

вирішив:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН - НОМЕР_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН - НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» (ЄДРПОУ 23697280) заборгованість за кредитним договором №136/12/6 від 25 квітня 2008 року станом на 10 вересня 2015 року в сумі 12 697,80 доларів США (дванадцять тисяч шістсот девяносто сім доларів США 80 центів) та 2 4514,07 грн. (дві тисячі чотириста пятдесят одна грн. 07 коп.), в тому числі:

-заборгованість по кредиту строкова 11 400,00 доларів США (одинадцять тисяч чотириста доларів США 00 центів);

-заборгованість по кредиту прострочена 346,54 доларів США (триста сорок шість доларів США 54 центи);

-заборгованість по процентам поточна - 175,85 доларів США (сто сімдесят пять доларів США 85 центів);

-заборгованість по процентам прострочена 775,41 доларів США (сімсот сімдесят пять доларів 41 цент);

-пеня на прострочений кредит - 655,77 грн. (шістсот пятдесят пять грн. 77 коп.);

-пеня за прострочені проценти - 1 795,30 (одна тисяча сімсот девяносто пять грн. 30 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» штраф за не страхування предмету іпотеки в сумі 6 700,00 грн. (шість тисяч сімсот грн. 00 коп.).

Стягнути ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» судові витрати в розмірі 4 321 грн. 62 коп. (чотири тисячі триста двадцять одна грн. 62 коп.), з кожного по 2 160,81 грн. (дві тисячі сто шістдесят грн. 81 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_6