Рішення № 61077298, 29.08.2016, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/2035/16-ц

Номер провадження 2/404/1709/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2016 року Кіровський районний суд міста Кіровограда

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Муравйової С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1, до ОСОБА_2, про визнання права власності в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом про визнання за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла мати позивача, ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина на 1/2 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги за законом на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_4 - чоловік померлої, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - діти померлої. Фактично вищевказану спадщину прийняв ОСОБА_4, так як постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Проте, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року. Кожен з трьох спадкоємців за законом мав право на 1/6 частку спадкового майна. Рішенням суду від 17.10.2013 року за ОСОБА_2 та ОСОБА_4 визнано право власності по 1/6 частці спірної квартири за кожним в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3. Однак позивач до теперішнього часу свідоцтва про право на спадщину на частку після смерті матері не отримала з підстави відсутності правовстановлюючого документа. Постановою нотаріуса відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. В зв'язку з чим, ОСОБА_1 звернулась до суду за захистом своїх прав.

Позивач в судовому засіданні 27.07.2016 року позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. В судове засідання, призначене на 29.08.2016 року позивач не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить розписка про наступний розгляд справи (а.с. 64). Подала до суду заяву (вх. № 27568 від 29.08.2016 року) про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити (а.с. 104).

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні 27.07.2016 року позовні вимоги визнала в повному обсязі, не заперечувала проти їх задоволення. В судове засідання 29.08.2016 року відповідач не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується розпискою про наступний розгляд справи (а.с. 64). Причини неявки суду не повідомила, заяв та заперечень не подавала.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі (свідоцтво про одруження, серії НОМЕР_1 від 11.12.1952 року, а.с. 10). Шлюб уклали 11.12.1952 року. Від шлюбу у них народилося дві дочки, сторони у справі. Зокрема те, що батьками ОСОБА_5 є ОСОБА_4 та ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_2 від 11.12.1952 року (а.с. 6).

ОСОБА_5 змінила прізвище на «Кісельгова» після укладення шлюбу згідно свідоцтва про укладення шлюбу, серії НОМЕР_3 від 13.05.1975 року (а.с. 7).

За архівною довідкою № 17924 від 03.03.2016 року, виданою Обласним комунальним підприємством «Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» (а.с. 11), право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу від 23.07.1993 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1-1414 та посвідченого Другою Кіровоградською державною нотаріальною. Зазначений договір зареєстровано Кіровоградським бюро технічної інвентаризації 29.07.1992 року (а.с. 12-13).

Відповідно до частини 1 статті 22 Кодекс про шлюб та сім'ю України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Таким чином, квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 була спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, про що свідчить свідоцтво про смерть, серії НОМЕР_4 від 09.04.2013 року, видане повторно Міським відділом по державній реєстрації смертей реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції, актовий запис за № 1216 (а.с. 8).Після її смерті відкрилася спадщина на 1/2 частку спірної квартири.

Згідно довідки № 217 від 01.02.2016 року, виданої Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна організація № 1 Кіровоградської міської ради», ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 22.12.1971 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року. На день смерті разом з нею проживав її чоловік ОСОБА_4 (а.с. 21), який прийняв спадщину на підставі частини 3 статті 1268 Цивільного кодексу України, шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

На запит суду Кіровоградською міською державною нотаріально конторою № 2 повідомлено (вх. № 25339 від 05.08.2016 року, а.с. 67), що після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року, заведена садкова права № 719 (а.с. 70-103).

З матеріалів вищевказаної спадкової справи вбачається, що крім ОСОБА_1 (а.с. 71) з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до нотаріальної контори також зверталася ОСОБА_2 (а.с. 71).

Проте, постановою № 419/02-31 від 16.03.2016 року державного нотаріуса Кіровоградської міської державної нотаріальної контори № 2 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року (а.с. 22). Відмова мотивована тим, що документ, що посвідчує право власності ОСОБА_3 на частку квартири АДРЕСА_1, не надано.

Разом з тим, рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 17.10.2013 року, яке набрало законної сили 11.11.2013 року, визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року (а.с. 23-24).

Згідно свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_5 від 17.09.2015 року, виданого повторно Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Новокаховського міського управління юстиції у Херсонській області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, про що складено відповідний актовий запис за № 491 (а.с. 9).

Судом встановлено, що спадщина після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року відкрилася у період дії Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року, який втратив чинність з 1 січня 2004 року відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 58 Конституції України, статті 5 Цивільного кодексу України, пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, пункту 1 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, при розгляді даного позову підлягає застосуванню цивільне законодавство, що діяло на момент виникнення спірних відносин.

Відповідно до статті 524 Цивільного кодексу Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Статтею 527 Цивільного кодексу Української РСР визначено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Згідно частини 1 статті 529 Цивільного кодексу Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Частина 1 статті 549 Цивільного кодексу Української РСР визначає, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно пункту 117 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Як роз'яснено в пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством за наявності умов для одержання свідоцтва про право на спадщину в нотаріальній конторі.

Частиною 1 статті 178 Цивільного кодексу України передбачено, що об'єкти цивільних прав (тобто і майнові права) можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільною права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, крім цього стаття 16 цього ж Кодексу зазначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і одним із способів такого захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Вирішуючи справу, суд приймає до уваги, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3, а тому вважає, що вона має право звернутися до суду з вимогою про визнання права власності за нею на 1/6 частку нерухомого майна, оскільки це стосується її права як спадкоємця та майбутнього власника цієї частки нерухомого майна.

У зв'язку із вказаним суд вважає необхідним захистити право позивача та визнати в судовому порядку за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року на 1/6 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також те, що позивач є спадкоємцем першої черги підтверджено дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами і по суті ніким не оспорюються.

Крім того, за частиною 4 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Судом з'ясовано, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Судові витрати по справі вважати по фактично понесеними позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України; ст.ст. 524, 527, 529, 549 Цивільного кодексу Української РСР; ст.ст. 15, 16, ч. 1 ст. 178 Цивільного кодексу України; ст.ст. 3, 4, 10, 11, 15, 57-61, 174, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Судові витрати по справі вважати по фактично понесеним позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кіровського Л. Д. Кулінка

районного суду

м.Кіровограда