Ухвала суду № 61076608, 31.08.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/13139/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" серпня 2016 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва, Гаврилова О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору дарування квартири удаваним та про визнання права особистої приватної власності на квартиру, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду м. Києва звернулась представник позивача ОСОБА_2 з позовом, в якому просить суд: визнати договір дарування квартири від 12.11.2006 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ракитнянським В.А. 12.10.2006 р. та зареєстрований в реєстрі за №2717 удаваним правочином, а відносини сторін такими, що регулюються правилами щодо правочину - договору купівлі-продажу квартири, який сторони насправді вчинили; визнати за позивачем право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно роз'яснень, викладених у п.42 Постанови Пленуму №3 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як убачається зі змісту позовної заяви та її матеріалів, нерухоме майно, яке є предметом оспорюваного Договору дарування квартири від 12.10.2006 року, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 що відноситься до адміністративної території Дарницького району м. Києва.

Відповідно до ст. 115 ЦПК України, якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду.

Враховуючи, що позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору дарування квартири удаваним та про визнання права особистої приватної власності на квартиру територіально не підсудний Дніпровському районного суду м. Києва, він підлягає поверненню позивачу для подання до належного суду - за місцезнаходженням нерухомого майна - квартири.

Відповідно до положень п.2 ч.1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотання особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Керуючись ст. 114, 121 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору дарування квартири удаваним та про визнання права особистої приватної власності на квартиру - повернути позивачу для подачі до належного суду.

Роз'яснити позивачу її право на звернення до суду за місцезнаходженням нерухомого майна.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання її копії.

Суддя: