Ухвала суду № 6100458, 12.05.2008, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

РІШЕННЯ № 2 – 101/2008

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої – судді Завадської О.П.

при секретарі Васічевій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Старокостянтинівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Старокостянтинівської міської ради № 18 п. 1 від 8 червня 2004 року,

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212, 214-215 ЦПК України, на підставі ст. 118 ЗК України,

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Старокостянтинівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Старокостянтинівської міської ради № 18 п. 1 від 8 червня 2004 року.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.

Суддя ______

РІШЕННЯ № 2- 401/2008

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої – судді Завадської О.П.

при секретарі Матвіюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_3 до управління земельних ресурсів у Старокостянтинівському районі про зобов’язання до видачі дублікату сертифіката про право на земельну частку /пай/,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся з позовом до управління земельних ресурсів у Старокостянтинівському районі про зобов’язання до видачі йому як спадкоємцю дублікату сертифікату про право на земельну частку /пай/, який належав його дружині ОСОБА_4, померлій 10 жовтня 2000 року, замість втраченого оригіналу.

Представник відповідача позов визнав.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, свідка та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4, померлій 10 жовтня 2000 року, було видано сертифікат про право на земельну частку /пай/ серії ХМ № 0088152 від 6 лютого 1997 року по колективному сільськогосподарському підприємству „ОСОБА_5 життя” Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району розміром 3,82 умовних кадастрових гектарів, вартістю 41196 грн. 80 коп., оригінал якого втрачено.

Даний факт підтверджується показами свідка ОСОБА_6 та визнається представником відповідача.

Згідно даних витягів зі Спадкових реєстрів /заповіти, спадкові договори, спадкові справи/, довідки виконавчого комітету Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району № 1878 від 15 листопада 2007 року позивач є спадкоємцем померлої.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про порядок виділення в натурі /на місцевості/ земельних ділянок власникам земельних часток /паїв/” основним документом, що посвідчує право на земельну частку /пай/, є сертифікат на право на земельну частку /пай/, виданий районною /міською/ державною адміністрацією.

Оскільки позивач як спадкоємець має право на майно померлої, а оригінал сертифікату про право на земельну частку /пай/, належний останній втрачено, тому позов слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212, 214-215 ЦПК України, на підставі ст. 2 Закону України „Про порядок виділення в натурі /на місцевості/ земельних ділянок власникам земельних часток /паїв/”,

вирішив:

Позов задовольнити.

Зобов’язати управління земельних ресурсів у Старокостянтинівському районі видати ОСОБА_3 дублікат сертифікату про право на земельну частку /пай/ серії ХМ № 0088152 від 6 лютого 1997 року по колективному сільськогосподарському підприємству „ОСОБА_5 життя” Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району розміром 3,82 умовних кадастрових гектарів, вартістю 41196 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.

Суддя ______

РІШЕННЯ № 2 – 670/2008

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої – судді Завадської О.П.

при секретарі Матвіюк О.В.

з участю прокурора Стецюка П.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом Старокостянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,

встановив:

Старокостянтинівський міжрайонний прокурор звернувся з позовом в інтересах ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про позбавлення батьківських прав відносно його дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та стягнення на його утримання аліментів, посилаючись на те, що відповідач від народження дитини на його утримання матеріальної допомоги не надає і не приймає участі у його вихованні та розвитку, мати дитини – психічно хвора, з 2000 року дитина навчається та виховується в Голенищівській загальноосвітній школі – інтернат І – ІІІ ступені Чемеровецького району Хмельницької області.

Відповідач позов визнав в частині позбавлення батьківських прав та заперечив проти стягнення з нього аліментів на утримання дитини, мотивуючи наявністю інших неповнолітніх дітей від іншого шлюбу та відсутністю у нього доходів.

Представники органу опіки і піклування та служби у справах неповнолітніх пояснили, що відповідач від народження дитини участі в утриманні та вихованні дитини не приймає, дитина з 2000 року навчається та виховується в Голенищівській загальноосвітній школі – інтернат І – ІІІ ступені Чемеровецького району Хмельницької області.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представників органу опіки і піклування, служби у справах неповнолітніх та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_8 має неповнолітнього сина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, відносно якого він не виконує своїх обов’язків по утриманню та вихованню.

Даний факт визнається відповідачем, підтверджується також показами представників органу опіки і піклування та служби у справах неповнолітніх, даними висновків органу опіки і піклування при Великочернятинській сільській раді Старокостянтинівського району та служби у справах неповнолітніх Старокостянтинівської районної державної адміністрації від 11 грудня 2007 року за № 141, акту Голенищівської загальноосвітньої школи – інтернат І – ІІІ ступені Чемеровецького району Хмельницької області, листів служби у справах неповнолітніх Красилівської районної державної адміністрації від 28 березня 2007 року за № 121 та від 23 жовтня 2007 року за № 423.

Відповідно ст. 164 СК України мати й батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.

Згідно ст. 166 ч. 2 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх обов’язків по вихованню дітей, тому позов слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, на підставі ст. 150, 155, 164, 166, 167 СК України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_8 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, і передати його на опікування директору Голенищівської загальноосвітньої школи – інтернат І – ІІІ ступені Чемеровецького району Хмельницької області.

Стягнути аліменти з ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь директора Голенищівської загальноосвітньої школи – інтернат І – ІІІ ступені Чемеровецького району Хмельницької області на утримання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 3 березня 2008 року і до його повноліття.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави 51 грн. судового збору та на користь територіального управління державної судової адміністрації в Хмельницькій області /код ЄДРПОУ 26293548, р/р 37316010000015, банк: УДК в Хмельницькій області, МФО 815013, Старокостянтинівський райсуд, Хмельницької області/ 30 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному обов’язковому виконанню.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.

Суддя ______

РІШЕННЯ № 2 – 674/2008

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої – судді Завадської О.П.

при секретарі Матвіюк О.В.

з участю прокурора Бондарчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом Старокостянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах неповнолітніх ОСОБА_9, ОСОБА_10 до ОСОБА_11 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей,

встановив:

Старокостянтинівський міжрайонний прокурор звернувся з позовом в інтересах ОСОБА_9, ОСОБА_10 до ОСОБА_11 про позбавлення батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, та стягнення на їхнє утримання аліментів, посилаючись на те, що відповідач з 2005 року на їхнє утримання матеріальної допомоги не надає і не приймає участі у їхньому вихованні та розвитку, мати дітей ОСОБА_12 померла 5 липня 2004 року. Діти повністю перебувають на утриманні їхньої тітки ОСОБА_13

Відповідач позов визнав.

ОСОБА_14 особа ОСОБА_13 та представник служби у справах неповнолітніх пояснили, що відповідач проживає окремо від дітей, участі в утриманні та вихованні дітей не приймає, особисто не спілкується з ними, хоча йому ніхто не перешкоджає, веде аморальний спосіб життя. Діти знаходиться на повному утриманні третьої особи ОСОБА_13, виховуються і проживають в нормальних матеріально-побутових, соціальних умовах.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, третьої особи, представника служби у справах неповнолітніх та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_11 має неповнолітніх дітей - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, відносно яких він не виконує своїх обов’язків по утриманню та вихованню.

Даний факт визнається відповідачем, підтверджується також показами третьої особи, представника служби у справах неповнолітніх, даними висновків служби у справах неповнолітніх Старокостянтинівської районної державної адміністрації від 7 грудня 2007 року за № 139 та висновків служби у справах неповнолітніх Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області від 4 жовтня 2007 року за № 1145 - 02, акту обстеження матеріально – побутових умов проживання дітей від 19 вересня 2007 року, рішенням опікунської ради Первомайської селищної ради Жовтневого району Миколаївської області від 19 вересня 2007 року, довідки Первомайської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Жовтневої районної ради Миколаївської області від 8 серпня 2007 року за № 176.

Відповідно ст. 164 СК України мати й батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.

Згідно ст. 166 ч. 2 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх обов’язків по вихованню дітей, тому позов слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, на підставі ст. 150, 155, 164, 166, 167 СК України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_11 батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, і передати їх на опікування ОСОБА_13.

Стягнути аліменти з ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, на користь ОСОБА_13 на утримання ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі 1/3 частини зі всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 12 березня 2008 року і до їх повноліття.

Стягнути з ОСОБА_11 на користь держави 51 грн. судового збору та на користь територіального управління державної судової адміністрації в Хмельницькій області /код ЄДРПОУ 26293548, р/р 37316010000015, банк: УДК в Хмельницькій області, МФО 815013, Старокостянтинівський райсуд, Хмельницької області/ 30 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному обов’язковому виконанню.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.

Суддя ______

РІШЕННЯ № 2 – 784/2008

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 грудня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої – судді Завадської О.П.

при секретарі Матвіюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_15 до Григорівської сільської ради Старокостянтинівського району, Старокостянтинівської районної державної адміністрації про захист порушеного права на земельну частку /пай/,

встановив:

ОСОБА_15 звернувся з позовом до Григорівської сільської ради Старокостянтинівського району, Старокостянтинівської районної державної адміністрації про захист порушеного права на земельну частку /пай/, посилаючись на те, що з 5 серпня 1995 року по 25 серпня 2002 року працював в колгоспі імені Леніна с. Воронківці Старокостянтинівського району, який в подальшому був реорганізований в СТОВ „Случ” с. Воронківці Старокостянтинівського району, але під час паювання земель в 2005 році йому безпідставно відмовили у видачі сертифікату і не включили до списку осіб, які мають право на земельну частку /пай/, тому просить визнати за ним право на земельну частку /пай/.

Представники співвідповідачів позов визнали, не заперечили проти виділення земельної частки /пай/ з земель резерву, оскільки позивача не було включено в списки осіб, які мають право на земельну частку /пай/ помилково.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представників співвідповідачів та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач 5 серпня 1995 року по 25 серпня 2002 року працював в колгоспі імені Леніна с. Воронківці Старокостянтинівського району, який в подальшому був реорганізований в СТОВ „Случ” с. Воронківці Старокостянтинівського району Хмельницької області водієм.

У відповідності до п. 2 Указу Президента України „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям”, право на земельну частку /пай/ мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Оскільки позивачу безпідставно не видали земельний сертифікат на право на земельну частку /пай/, тому позов слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 77, 130, 209, 212, 214-215 ЦПК України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_15 право на земельну частку /пай/ із земель резерву Григорівської сільської ради Старокостянтинівського району.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.

Суддя ______

РІШЕННЯ № 2 – о – 30/2008

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 листопада 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої – судді Завадської О.П.

при секретарі Поважнюк О.Б.

з участю прокурора Стефанського С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за заявою Старокостянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі територіальної громади Ілляшівської сільської ради Старокостянтинівського району про визнання спадщини відумерлою,

встановив:

Старокостянтинівський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі територіальної громади Ілляшівської сільської ради Старокостянтинівського району звернувся з заявою про визнання відумерлою спадщину після смерті ОСОБА_16, померлої 26 грудня 2000 року в с. Ілляшівка Старокостянтинівського району, посилаючись на відсутність спадкоємців по заповіту та по закону на виявлене спадкове майно, хоча сплинуло більше року з дня відкриття спадщини. Встановлення даного факту потрібно для оформлення права власності на спадщину за територіальною громадою.

Представник заінтересованої особи територіальної громади Ілляшівської сільської ради Старокостянтинівського району підтвердила вищевказані обставини та заявлені вимоги.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, знаходить достатньо підстав для встановлення факту, який для заінтересованих осіб має юридичне значення.

Судом встановлено відсутність спадкоємців за заповітом і за законом до спадкового майна ОСОБА_16, померлої 26 грудня 2000 року в с. Ілляшівка Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Даний факт підтверджується показами представників сторін, даними витягу зі Спадкового реєстру /спадкові справи/ № 16237452 від 8 вересня 2008 року, витягу зі Спадкового реєстру /заповіти/спадкові договори/ № 16237445 від 8 вересня 2008 року, довідки виконавчого комітету Ілляшівської сільської ради Старокостянтинівського району № 622 від 10 грудня 2007 року.

Відповідно до ст. 1277 ч. ч. 1- 3 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Оскільки відсутні спадкоємці після смерті ОСОБА_16, тому заявлені вимоги слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 11, 60, 209, 212, 214-215, 256 - 259 ЦПК України, на підставі ст. 1277 ЦК України,

вирішив:

Заяву задовольнити.

Визнати відумерлою спадщину після смерті ОСОБА_16, померлої 26 грудня 2000 року в с. Ілляшівка Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.

Суддя ______

РІШЕННЯ № 2 – 363/2008

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої – судді Завадської О.П.

при секретарі Борикіній Л.В.

з участю прокурора Бондарчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом Старокостянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Великомацевицької сільської ради Старокостянтинівського району до ОСОБА_17 про відшкодування збитків та судових витрат,

встановив:

Старокостянтинівський міжрайонний прокурор пред’явив позов в інтересах держави в особі Великомацевицької сільської ради Старокостянтинівського району до ОСОБА_17 про стягнення завданого збитку та судових витрат, посилаючись на те, що відповідач, будучи на посаді сільського голови Великомацевицької сільської ради Старокостянтинівського району, в період з 1 квітня 2004 року по 1 квітня 2006 року безпідставно списав по сільській раді бензин в кількості 1879,61 л. на суму 4432,85 грн.

Представник співпозивача Великомацевицької сільської ради Старокостянтинівського району в судове засідання не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, однак подав заяву, в якій підтримує позов і просить розглядати справу у його відсутності.

Відповідач позов не визнав, мотивуючи тим, що в зв’язку з неналежним оформленням документів та технічною несправністю автомобіля, який рахувався на балансі сільської ради, змушений був використовувати в службових цілях власний автомобіль, на використання якого списував по сільській раді бензин.

Суд, заслухавши пояснення представника співпозивача Старокостянтинівської міжрайонної прокуратури, відповідача та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно даних акту ревізії формування та виконання бюджету Великомацевицької сільської ради, використання коштів на утримання об’єктів соціальної структури, стану використання земель запасу, резервного фонду, невитребуваних паїв, складеного контрольно – ревізійним відділом в Старокостянтинівському районі та місті Старокостянтинові за № 24 – 15/2 від 23 січня 2007 року, відповідач, перебуваючи на посаді сільського голови Великомацевицької сільської ради Старокостянтинівського району, за період з 1 квітня 2004 року по 1 квітня 2006 року незаконно проводив списання бензину на автомобіль марки „ОСОБА_6 969М” державний номерний знак 92 – 36 ХМА, який обліковується на балансі ТОВ „Мацевицьке” і надавався сільській раді в експлуатацію без укладеного договору, згідно пройдених кілометрів, вказаних в подорожніх листах, хоча використовував власний автомобіль.

Рішенням Великомацевицької сільської ради Старокостянтинівського району від 3 квітня 2007 року вирішено відшкодувати за рахунок відповідача вартість незаконно використаного бензину на суму 4432,85 грн.

Відповідно до ст. 1166 ч. 1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала.

Оскільки відповідач своїми неправомірними діями завдав шкоду інтересам територіальної громади Великомацевицької сільської ради Старокостянтинівського району, чинним рішенням якої вирішено відшкодувати завданий збиток безпосередньо з відповідача, тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, на підставі ст. 1166 ЦК України, ст. 42 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. 134 Кодексу законів про працю України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_17 на користь Великомацевицької сільської ради Старокостянтинівського району – 4432,85 грн. завданих збитків.

Стягнути з ОСОБА_17 на користь держави 51 грн. судового збору та на користь територіального управління державної судової адміністрації в Хмельницькій області /код ЄДРПОУ 26293548, р/р 37316010000015, банк: УДК в Хмельницькій області, МФО 815013, Старокостянтинівський райсуд, Хмельницької області/ 30 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.

Суддя ______

РІШЕННЯ № 2 – 626/2008

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 серпня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої – судді Завадської О.П.

при секретарі Борикіній Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_18, ОСОБА_19 до ОСОБА_20 про припинення права на частку у спільному майні,

встановив:

ОСОБА_18, ОСОБА_19 звернулись з позовом до ОСОБА_20 про припинення його права на частку у спільному майні, посилаючись на те, що сторони, як співвласники в рівних частках квартири АДРЕСА_1, не можуть домовитись щодо її спільного користування, утримання і володіння. Відповідач з 2005 року проживає окремо, не оплачує комунальних послуг, відмовляється відчужити свою частку, яку технічно неможливо виділити в натурі, тому вони погоджуються сплатити йому 2863 грн. вартості його частки, тим самим припинивши його право на квартиру.

Відповідач позов визнав.

Суд, заслухавши пояснення співпозивачів, відповідача та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони є співвласниками в рівних частках трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації Старокостянтинівської міської ради 26 вересня 1994 року.

Згідно даних довідки Старокостянтинівського бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації за № 73 від 5 лютого 2008 року дійсна вартість вищевказаної квартири становить 8590 грн., заборон відчужень по даним інвентарної справи немає.

Відповідно до ст. 365 ч. 1 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласникам та членам його сім’ї.

Оскільки частка відповідача в спільній власності на квартиру є незначною і не може бути виділена в натурі, спільне володіння і користування квартирою неможливе, відповідач в квартирі не проживає і погодився на отримання матеріальної компенсації вартості його частки, тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 183, 364, 365 ЦК України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_20 на належну йому на праві власності 1/3 частку квартири АДРЕСА_1, на яку визнати право власності в рівних частках за ОСОБА_18 та ОСОБА_19.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.

Суддя ______

РІШЕННЯ № 2 – 99/2008

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої – судді Завадської О.П.

при секретарі Васічевій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_21 до ОСОБА_22 про зміну розміру аліментів на утримання дитини,

встановив:

ОСОБА_21 звернувся з позовом до ОСОБА_22 про зміну розміру аліментів на утримання дитини, посилаючись на те, що за рішеннями суду він сплачує на користь відповідачки на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_8, 400 грн. в місяць. Він має іншу сім’ю, де утримує дружину та малолітню дочку ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_9, з 2006 року його матеріальний стан зменшився і становить близько 600 грн. в місяць. Тому просить зменшити розмір аліментів з 400 грн. до 200 грн. в місяць.

Відповідачка пояснила, що позивач неналежно виконує свої батьківські обов’язки по вихованню та утриманню дитини, має заборгованість по несплаті аліментів, але при вирішенні справи покладається на думку суду.

Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідачки та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що за рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 6 листопада 2006 року з ОСОБА_21 на користь ОСОБА_22 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_25, ІНФОРМАЦІЯ_8, в твердій грошовій сумі в розмірі 400 грн. в місяць. Позивач перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_25 /до шлюбу Ясинчук / ОСОБА_26 з 24 березня 2006 року, від сумісного проживання з якою має малолітню дочку ОСОБА_27, ІНФОРМАЦІЯ_9.

Згідно даних звітів суб’єкта малого підприємництва – фізичної особи – платника єдиного податку позивача обсяг виручки від реалізації товарів за три квартали 2006 року становив 8800 грн., а за чотири квартали 2007 року – 3350 грн.

Відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із сторін.

Оскільки позивач має іншу сім’ю, змінився його матеріальний стан, тому суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 209, 212, 214-215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 3, 21, 180-183, 192 СК України,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, утримуваних з ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_10, за рішенням Старокостянтинівського районного суду від 6 листопада 2006 року на користь ОСОБА_22 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_25, ІНФОРМАЦІЯ_8, стягувати аліменти в розмірі 300 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до його повноліття.

Стягнути з ОСОБА_21 на користь держави 51 грн. судового збору та на користь територіального управління державної судової адміністрації в Хмельницькій області /код ЄДРПОУ 26293548, р/р 37316010000015, банк: УДК в Хмельницькій області, МФО 815013, Старокостянтинівський райсуд, Хмельницької області/ 30 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному обов’язковому виконанню.

Виконавчий лист № 2 – 1801 від 6 листопада 2006 року згідно рішення Старокостянтинівського районного суду вважати таким, що втратив чинність.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.

Суддя _____

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2 – 107/2008

24 липня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої – судді Завадської О.П.

при секретарі Матвіюк О.В.

з участю представників - адвокатів ОСОБА_28, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_29, ОСОБА_30 до ОСОБА_31, ОСОБА_32 про відшкодування майнової, моральної шкоди та судових витрат,

встановив:

ОСОБА_29, ОСОБА_30 звернулись з позовом до ОСОБА_31, ОСОБА_32 про відшкодування майнової, моральної шкоди та судових витрат, посилаючись на те, що 25 червня 2007 року виявили на своїй присадибній ділянці по вул. Перемоги, 2 м. Старокостянтинова по всьому периметру ділянки на відстані 2,5 – 3 м. від краю пошкоджені та знищені городні рослини, а саме: картоплю на площі 572,5 кв. м., помідори на площі 20 кв. м. /42 кущі/, капусту на площі 18 кв. м., кабачки на площі 10,5 кв. м., буряки на площі 7 кв. м., квасолю на площі 2 кв. м., часник на площі 3 кв. м., знищено відповідно 729,91 кг. картоплі, 30,38 кг. помідор, 38,05 кг. капусти, 21,41 кг. кабачків, 14 кг. столових буряків, 2,94 кг. часнику, 0,402 кг. квасолі, а всього було заподіяно матеріального збитку на суму 2383 грн. Зі слів сусіда ОСОБА_33 вони дізнались, що співвідповідачі, з якими у них тривалі неприязні відносини, 23 червня 2007 року, застосувавши хімічний препарат, оприскали їх город. Такими діями співвідповідачі завдали їм душевних страждань, заподіяну моральну шкоду вони оцінюють в 1690 грн., крім того внаслідок цього вони звертались за медичною допомогою, на що витратили 162,75 грн.

Співвідповідачі позов не визнали, мотивуючи тим, що в зазначений співпозивачами період не знаходились на їхній присадибній ділянці, ОСОБА_31 – на роботі на польовому стані в СТОВ „Заслуч” с. Сахнівці Старокостянтинівського району а ОСОБА_32 – на базарі в м. Старокостянтинові. По даному факту правоохоронними органами відмовлено в порушенні кримінальної справи, дії співпозивачів вони оцінюють, як намір помститися, звести на них наклеп на грунті багаторічних родинних неприязних відносин.

Суд, заслухавши пояснення співпозивачів, співвідповідачів, свідків та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою ДІМ Старокостянтинівського РВ УМВС України в Хмельницькій області від 5 липня 2007 року відмовлено в порушенні кримінальної справи по ст. 194 КК України /умисне знищення або пошкодження майна/ по заяві співпозивача ОСОБА_29 про знищення та пошкодження його майна за відсутністю в діяннях співвідповідача ОСОБА_31 складу злочину та за малозначністю шкоди.

Згідно даних довідки СТОВ „Заслуч” с. Сахнівці Старокостянтинівського району за № 93 від 30 жовтня 2007 року співвідповідач ОСОБА_31, який працює токарем, в зв’язку з підготовкою техніки до жнив, на підставі наказу № 37 від 20 червня 2007 року, був викликаний на роботу і з 9 години по 18 годину 23 червня 2007 року з головним інженером ОСОБА_34 працював на складанні катків на полі.

Даний факт підтверджується показами свідків ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, останній пояснив, що не бачив ОСОБА_31 на роботі, але пізніше дізнався, що він ремонтував техніку в полі.

Свідок ОСОБА_38 суду пояснив, що проводив перевірку по заяві ОСОБА_29 щодо пошкодження невідомою особою насаджень городніх культур на його присадибній ділянці. Він відбирав у заявника, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_37 пояснення, які записувались з їх слів, ними прочитувались, зауважень не поступало. За результатами перевірки було відмовлено в порушенні кримінальної справи, що заявником не оскаржувалось.

Покази свідка ОСОБА_33, ІНФОРМАЦІЯ_11, про те, що він бачив співвідповідачів з вікна своєї веранди на відстані 80 метрів на городі співпозивачів, коли вони оприскували хімікатами городину, суд оцінює критично, оскільки вони непослідовні, суперечливі, спростовуються доказами по справі, крім того він перебуває в неприязних відносинах з дружиною співвідповідача ОСОБА_32

Відповідно до ст. 1166 ч. 1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1167 ч. 1 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ст. 10 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки співпозивачі не надали суду докази на підтвердження заподіяння їм співвідповідачами майнової шкоди, шляхом пошкодження та знищення городини на їхній присадибній ділянці, що в свою чергу виключає завдання їм моральної шкоди, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 53, 59, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 1166, 1167 ЦК України,

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_29, ОСОБА_30 до ОСОБА_31, ОСОБА_32 про відшкодування майнової, моральної шкоди та судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.

Суддя ______

РІШЕННЯ № 2 – 452/2008

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 листопада 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої – судді Завадської О.П.

при секретарі Поважнюк О.Б.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом житлово – експлуатаційної контори Старокостянтинівської міської ради до ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42 про стягнення заборгованості за комунальні послуги та судових витрат та за зустрічним позовом ОСОБА_39 до житлово – експлуатаційної контори Старокостянтинівської міської ради про зобов’язання провести ремонт та стягнення моральної шкоди, треті особи - ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42,

встановив:

Представник житлово – експлуатаційної контори Старокостянтинівської міської ради звернувся з позовом до ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42 про стягнення заборгованості за комунальні послуги та судових витрат, який підтримав і заперечив проти зустрічного позову, посилаючись на те що співвідповідачі, як співвласники квартири № 31, що знаходиться у будинку № 28/3 по вул. Попова м. Старокостянтинова, заборгували станом на 1 жовтня 2007 року по квартирній платі 542,44 грн., які добровільно відмовились платити. При обстеженні стіни в квартирі співвідповідачів комісія рекомендувала утеплити стіну зсередини квартири.

Співвідповідачі ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42 в судове засідання не з’явились, хоч про час і місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Співвідповідач ОСОБА_39 звернувся з зустрічним позовом до житлово – експлуатаційної контори Старокостянтинівської міської ради про зобов’язання провести ремонт стіни в вищевказаній квартирі, оскільки через неналежне обладнання козирка над вхідними дверима в будинок, тому під час дощів вода стікає по зовнішніх стінах будинку, в зв”язку з чим внутрішня сторона кімнати його квартири почала обвалюватись, що спричинило для нього значні незручності в побуті, житті, переживання за майно, тому просить стягнути моральну шкоду в розмірі 2000 грн. та при вирішенні позову про стягнення вартості послуг поклався на розсуд суду, пояснивши, що не задоволений їхньою якістю.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, співвідповідача ОСОБА_39 та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, а зустрічний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності про право власності на житло, виданого відділом приватизації Старокостянтинівської міської ради від 28 січня 2000 року ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42 є співвласниками в рівних частках квартири АДРЕСА_2 і станом на 1 жовтня 2007 року заборгували по квартирній платі 542,44 грн.

Відповідно до ст. 68 ч.1 Житлового кодексу України наймач зобов”язаний своєчасно вносити квартирну плату за плату за комунальні послуги.

Оскільки співвідповідачі не оплатили послуги по обслуговуванню будинку, тому позов підлягає задоволенню.

Згідно даних акту обстеження від 27 серпня 2008 року встановлено, що зовнішня стіна, вхід в під’їзд та козирок над під’їздом № 3 знаходиться в задовільному стані /тріщин або пошкоджень облицювальної плитки стіни немає, козирок входу накритий шифером і не протікає, в під’їзді виконаний ремонт і слідів протікання козирка не виявлено/. В одній з кімнат, що межує з сходинковою клітиною і розташована з північної сторони будинку, наявне потемніння шпалер та часткове відставання їх від шпалер. Співвласникам квартири рекомендовано провести утеплення внутрішньої стіни зсередини кімнати.

У відповідності до ст. 10 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки співвідповідачами не надано належних доказів на підтвердження причинного зв’язку між станом перекриття козирка над вхідними дверима в під’їзді будинку та внутрішньою стіною суміжної кімнати їхньої квартири, і відповідно не спростовано заперечення представника позивача, що в свою чергу не підтверджує заподіяння моральної шкоди, яка є похідною, тому в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, на підставі ст. 68 ч.1 ЖК України, ст. ст. 23, 1166 ЦК України,

вирішив:

Задовольнити позов житлово – експлуатаційної контори Старокостянтинівської міської ради до ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42 про стягнення заборгованості за комунальні послуги та судових витрат.

Стягнути солідарно з ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42 на користь житлово – експлуатаційної контори Старокостянтинівської міської ради 542,44 грн. боргу, 30 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи, а всього 572,44 грн. та на користь держави 51 грн. судового збору.

Відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_39 до житлово – експлуатаційної контори Старокостянтинівської міської ради про зобов’язання провести ремонт та стягнення моральної шкоди, треті особи - ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.

Суддя ____

РІШЕННЯ № 2 – 224/2008

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 вересня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої – судді Завадської О.П.

при секретарі Поважнюк О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_43 до ОСОБА_44, Старокостянтинівської міської ради, гаражного кооперативу „Ікопоть” м. Старокостянтинова про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

ОСОБА_43 звернулась з позовом до ОСОБА_44, Старокостянтинівської міської ради, гаражного кооперативу „Ікопоть” м. Старокостянтинова про визнання права власності на гараж по вул. Миру, 3/21, блок 4, бокс 49 м. Старокостянтинова, посилаючись на те, що нею та її чоловіком ОСОБА_45, який помер 4 липня 2006 року, був побудований, проте юридично не оформлений, вищевказаний гараж в гаражному кооперативі „Ікопоть” м. Старокостянтинова, оскільки останній був членом даного кооперативу. З співвідповідачем ОСОБА_44, який також є спадкоємцем майна померлого, вони дійшли згоди про оформлення спадкових прав на дане нерухоме майно на неї, як члена гаражного кооперативу, але через відсутність правовстановлюючого документу вона не може оформити право власності.

Співвідповідач ОСОБА_44, представник співвідповідача Старокостянтинівської міської ради, представник співвідповідача гаражного кооперативу „Ікопоть” м. Старокостянтинова підтвердили обставини позовної заяви та визнали позов.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка та співвідповідач ОСОБА_44 є спадкоємцями в рівних частках після смерті ОСОБА_45, померлого 4 липня 2006 року, який був членом гаражного кооперативу „Ікопоть” м. Старокостянтинова, повністю сплатив членські внески та побудував в період шлюбу гараж по вул. Миру, 3/21, блок 4, бокс 49 м. Старокостянтинова в гаражному кооперативі „Ікопоть” м. Старокостянтинова. Після смерті останнього позивачка прийнята в члени вищезазначеного гаражного кооперативу, вчасно вносить членські внески.

Даний факт підтверджується даними рішень виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради за № 131 п. 14 від 20 червня 1990 року, за № 364 п.1 від 9 серпня 2007 року, технічної документації, даними довідок гаражного кооперативу „Ікопоть” м. Старокостянтинова від 25 липня 2007 року та від 10 червня 2008 року, статуту гаражного автомобільного кооперативу „Ікопоть” м. Старокостянтинова, затвердженого рішенням загальних зборів кооперативу від 2 вересня 2002 року, даними спадкової справи № 637/2007 до майна померлого.

Згідно даних довідки відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради за № 483 від 13 грудня 2007 року вищевказане нерухоме майно побудоване без порушення вимог ДБН 360-92** „Містобудування. Планування та забудови міських та сільських поселень”.

Відповідно до абз. 2 п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року за № 7 у разі смерті члена житлово – будівельного, дачно – будівельного, гаражно – будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частина пайового внеску, що належала померлому входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Згідно до ст. 1267 ч. 3 ЦК України спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Оскільки сторони дійшли згоди щодо права власності на спадкове нерухоме майно, тому позов слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, на підставі статуту гаражного автомобільного кооперативу „Ікопоть” м. Старокостянтинова, затвердженого рішенням загальних зборів кооперативу від 2 вересня 2002 року, абз. 2 п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року за № 7, ст. ст. 328, 1267 ЦК України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_43 право власності на гараж по вул. Миру, 3/21, блок 4, бокс 49 м. Старокостянтинова Хмельницької області.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.

Суддя ______

РІШЕННЯ № 2 – 1409/2008

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої – судді Завадської О.П.

при секретарі Поважнюк О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_46 до Великочернятинської сільської ради Старокостянтинівського району про визнання права власності на земельну ділянку,

встановив:

ОСОБА_46 звернувся з позовом до Великочернятинської сільської ради Старокостянтинівського району про визнання права власності на земельну ділянку, посилаючись на те, що він являється спадкоємцем по заповіту на майно після смерті батька ОСОБА_47, померлого 28 жовтня 2007 року, однак не може оформити спадкові права на земельну ділянку площею 1,45 га розташовану на території с. Малий Чернятин поле № 2 Великочернятинської сільської ради Старокостянтинівського району, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, так як спадкодавець, отримавши свідоцтво про право на спадщину на дану земельну ділянку, не встиг одержати державний акт про право власності на землю.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоч про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, однак подав заяву, якою позов визнав і просив розглянути справу у його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є спадкоємцем по заповіту після смерті батька ОСОБА_47, померлого 28 жовтня 2007 року, на земельну ділянку площею 1,45 га в межах згідно з планом розташовану на території с. Малий Чернятин поле № 2 Великочернятинської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Даний факт підтверджується даними свідоцтва про право на спадщину за законом за р. № 1 -1137 20 серпня 2007 року, державного акту про право приватної власності на землю серії ЯГ № 118847, виданого Старокостянтинівською районною державною адміністрацією Хмельницької області 16 березня 2006 року, довідки виконавчого комітету Великочернятинської сільської ради Старокостянтинівського району за № 772 від 4 серпня 2008 року, заповіту, посвідченого Великочернятинською сільською радою Старокостянтинівського району за р. № 19 від 22 січня 2002 року, довідки Старокостянтинівської державної нотаріальної контори за № 3265 від 9 грудня 2008 року.

Відповідно до ст. 328 ч. 2 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Оскільки право власності набуто правомірно, тому позов слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 328, 1223 ЦК України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_46 право власності на земельну ділянку площею 1,45 га в межах згідно з планом розташовану на території с. Малий Чернятин поле № 2 Великочернятинської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з подальшим виготовленням державного акту.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.

Суддя ______

РІШЕННЯ № 2 – о – 77/2008

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої – судді Завадської О.П.

при секретарі Прокоф’євій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові Хмельницької області справу за заявою ОСОБА_48 про встановлення факту поранення, заінтересована особа – управління праці та соціального захисту населення Старокостянтинівської міської ради,

встановив:

ОСОБА_48 звернулась з заявою про встановлення факту отримання поранення ноги під час бомбардування в березні 1945 року на ливарному заводі „Мартинверк” в м. Гамбург Німеччини, куди вона була примусово була вивезена на роботу і працювала робітницею. Внаслідок чого знаходилась на лікуванні з 25 березня 1945 року по 24 травня 1945 року в шпиталі Св. Йоханніса Дюйсбург – Гамборн. Даний факт необхідний їй для отримання статусу інваліда війни. Іншим шляхом встановити цей факт неможливо.

Представник заінтересованої особи не заперечив проти задоволення заяви.

Суд, заслухавши пояснення заявниці, представника заінтересованої особи, свідка, та, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_48 в березні 1945 року, в період перебування на примусових роботах в Німеччині, під час бомбардування ливарного заводу „Мартинверк” в м. Гамбург Німеччини, де вона працювала робітницею, отримала поранення правої ноги внаслідок розірвання бойового снаряду і в зв’язку з чим перебувала на лікуванні у шпиталі Св. Йоханніса Дюйсбург – Гамборн з 25 березня 1945 року по 24 травня 1945 року.

Згідно даних висновку судово – медичного експертизи № 358 від 10 вересня 2008 року у ОСОБА_48 маються рубці по зовнішній поверхні правого стегна в нижній третині, який являється слідом загоєння рани, яка в свою чергу могла виникнути від дії тупого твердого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею, яким міг бути металевий уламок, або йому подібний предмет і по строку свого виникнення може відповідати 1945 року.

Даний факт підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_49, даними медичних документів, документами Міністерства закордонних справ та консульського відділу посольства України у Федеративній республіці Німеччини.

За таких обставин суд знаходить достатньо підстав для встановлення факту, який для заявниці має юридичне значення.

Керуючись ст. ст. 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України,

вирішив:

Заяву задовольнити.

Встановити факт одержання ОСОБА_48 в березні 1945 року на ливарному заводі „Мартинверк” в м. Гамбург Німеччини, де вона перебувала на примусових роботах, поранення правої ноги.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.

Суддя ______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2 – 368/2008

21 серпня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої – судді Завадської О.П.

при секретарі Борикіній Л.В.

з участю представника - адвоката ОСОБА_50

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54 до житлово – експлуатаційної контори Старокостянтинівської міської ради про відшкодування майнової, моральної шкоди та судових витрат,

встановив:

ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54 звернулись з позовом до житлово – експлуатаційної контори Старокостянтинівської міської ради про відшкодування майнової, моральної шкоди, судових витрат, посилаючись на те, що вони є співвласниками квартири АДРЕСА_3, яка знаходиться на п’ятому поверсі п’ятиповерхового будинку. Покрівля будинку має незадовільний стан і потребує ремонту, в зв’язку з чим вони неодноразово звертались до відповідача, який обслуговують даний будинок, однак безрезультатно. 12 вересня 2007 року під час дощу через покрівлю та перекриття коридор квартири було затоплено. Такою бездіяльністю відповідач завдав їм майнову шкоду в розмірі 1489,30 грн., крім того просять стягнути 2000 грн. моральної шкоди за їх переживання, незручності з приводу пошкодження майна та 391 грн. судових витрат.

Співпозивачка ОСОБА_54 в судове засідання не з’явилась, хоч про час і місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, однак подала заяву, якою позов підтримала і просила розглянути справу у її відсутність.

Представники відповідача спочатку позов визнали, а потім заперечили, пояснивши, що після звернення співпозивачки ОСОБА_52 покрівля будинку була відремонтована. Поданий співпозивачами висновок експерта вважають неналежним доказом, яким не доведено їхньої прямої вини.

Суд, заслухавши пояснення співпозивачів, представників відповідача та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 вересня 2007 року, внаслідок проникнення через покрівлю та перекриття п’ятого поверху п’ятиповерхового будинку по вул. Попова, 28/1 м. Старокостянтинова Хмельницької області атмосферних опадів, пошкоджено оздоблення коридору квартири № 13, належної співпозивачам на праві спільної часткової власності на підставі договору міни, посвідченому ОСОБА_55, приватним нотаріусом Дунаєвецького нотаріального округу 3 липня 1997 року за р. № 2818.

Згідно даних звіту про визначення розміру матеріального збитку, здійсненого приватним підприємством „Оцінка - Плюс” 26 вересня 2007 року, матеріальний збиток внаслідок пошкодження майна становить 1489,30 грн.

Відповідно до ст. 1166 ч. 1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1172 ч. 1 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових /службових/ обов’язків.

У відповідності до ст. 10 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки співпозивачі надали суду доказ про розмір заподіяної відповідачем майнової шкоди, який не спростований представниками відповідачами в встановленому законом порядку, тому позов в частині позовних вимог про відшкодування майнової шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно поданих позивачкою доказів розмір судових витрат становить 411 грн.

У відповідності до ст. 23 ч. ч. 1, 2 п. 3 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, що полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд врахував душевні страждання співпозивачі, завдані їм внаслідок пошкодження їхнього майна і визначив їх у розмірі по 50 грн. кожному.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 53, 59, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 22, 23, 1166 ЦК України,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з житлово – експлуатаційної контори Старокостянтинівської міської ради на користь ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54 кожному по 372,33 грн. майнової шкоди, по 50 грн. моральної шкоди та по 102,75 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.

Суддя ______

РІШЕННЯ № 2 – 225/2008

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої – судді Завадської О.П.

при секретарі Поважнюк О.Б.

з участю представника – адвоката ОСОБА_56

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_57 до виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради про зобов’язання надати йому та членам його сім’ї жиле приміщення у межах норми жилої площі, встановленої законом та визнати незаконним рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 9 лютого 2006 року про скасування рішення № 37 п. 42 від 26 січня 2006 року про надання йому квартири АДРЕСА_4,

встановив:

ОСОБА_57 звернувся з позовом до виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради про зобов’язання надати йому та членам його сім’ї жиле приміщення у межах норми жилої площі, встановленої законом та визнати незаконним рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 9 лютого 2006 року про скасування рішення № 37 п. 42 від 26 січня 2006 року про надання йому квартири АДРЕСА_4, на яку він хоч і не претендує, але для наявності гарантій до забезпечення житлом, достатнім для його сім’ї, оскільки він з 10 грудня 1987 року перебуває на квартирному обліку на першочергове отримання житла як учасник ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, а відповідач для цього не вживає ніяких дій, дає тільки обіцянки. Під час судового розгляду йому стало відомо, що відповідач своїми рішеннями від 26 січня 2006 року № 37 п. 42 йому надав вищевказану квартиру, а рішенням від 9 лютого 2006 року – скасував вищезазначене рішення, мотивуючи нібито його відмовою від квартири, якої в дійсності не було, так як про жодне з рішень він не знав.

Представник відповідача позов визнала в частині зобов’язання забезпечити житлом позивача та членів його сім’ї в порядку черговості при наявності житла для забезпечення певних категорій громадян, та заперечила проти задоволення інших позовних вимог, посилаючись на те, що позивач знав про надання йому квартири, але на неодноразові звернення для позитивного вирішення питання, він відмовився отримати житло, мотивуючи суб’єктивними причинами, такими як, необхідністю проведення ремонту, „вузьким” коридором в новій квартирі. Подати письмову відмову він відмовився, тому таке волевиявлення сторони було зафіксоване актом від 6 лютого 2006 року. Внаслідок таких дій позивача було прийнято рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 9 лютого 2006 року про внесення змін в вищезазначені рішення щодо перерозподілу даної квартири з залишенням позивача на квартирному обліку.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, свідків та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач та члени його сім’ї: дружина ОСОБА_58, ІНФОРМАЦІЯ_12, син ОСОБА_59, ІНФОРМАЦІЯ_13, перебуває на квартирному обліку при виконавчому комітеті Старокостянтинівської міської ради з 10 грудня 1987 року для отримання житла в загальному порядку за номером 271, з 10 грудня 1987 року для отримання житла в позачерговому порядку як громадянин, віднесений до 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи за номером 11, включений в списки осіб, віднесених до 2 категорії постраждалих від Чорнобильської катастрофи за номером 1 та включений в списки працівників МВС України і осіб звільнених в запас МВС України /пенсіонери/ за номером 1.

Рішенням виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 26 січня 2006 року № 37 п. 42 затверджено рішення громадської житлової комісії при виконавчому комітеті Старокостянтинівської міської ради від 20 січня 2006 року про надання пенсіонеру МВС, Чорнобильцю 2 категорії ОСОБА_57 та членам його сім’ї: дружині ОСОБА_58, ІНФОРМАЦІЯ_12, сину ОСОБА_59, ІНФОРМАЦІЯ_13, двокімнатної квартири АДРЕСА_4 з обов’язковою передачею до житлового фонду Старокостянтинівської міської ради однокімнатної квартири АДРЕСА_5. ОСОБА_57 та членам його сім’ї здійснити передачу однокімнатної квартири АДРЕСА_5 до житлового фонду Старокостянтинівської міської ради не пізніше ніж до 1 березня 2006 року. Видати ОСОБА_57 та членам його сім’ї: дружині ОСОБА_58, ІНФОРМАЦІЯ_12, сину ОСОБА_59, ІНФОРМАЦІЯ_13, ордер на двокімнатну квартиру № 28 житловою площею 29,9 кв. м. по вул. Ессенській, 15 м. Старокостянтинова.

Рішенням виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 26 січня 2006 року № 38 п. 8 знято з квартирного обліку пенсіонера МВС, чорнобильця 2 категорії ОСОБА_57 та членів його сім’ї у зв’язку з поліпшенням житлових умов, отримання двокімнатної квартири № 28 житловою площею 29,9 кв. м. по вул. Ессенській, 15 м. Старокостянтинова.

Згідно даних акту від 6 лютого 2006 року, складеного першим заступником Старокостянтинівського міського голови ОСОБА_60, юрисконсультом ОСОБА_61, керуючим справами ОСОБА_62 зафіксовані відмова позивача та його дружини ОСОБА_58 від наданої згідно рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 26 січня 2006 року № 37 двокімнатної квартири АДРЕСА_4, з мотивів необхідності витратити значні кошти для її ремонту, та відмова від написання письмової відмови від квартири.

Даний факт підтвердили свідки ОСОБА_60, ОСОБА_61

Рішенням виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 9 лютого 2006 року № 64 п. 1 внесено зміни до рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 26 січня 2006 року № 37 „Про затвердження рішення по житлових питаннях та видачу ордерів на квартири”, виключивши з рішення п. 42 та внесено зміни до рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 26 січня 2006 року № 38 „Про зняття з квартирного обліку”, виключивши з рішення п. 8.

Відповідно до ст. 43 ч. 1 Житлового кодексу ОСОБА_63 РСР громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.

Покази позивача та свідка ОСОБА_58, яка являється його дружиною, про незнання про розподіл вищевказаної квартири, про заперечення огляду квартири та відмови від неї, суд оцінює критично, оскільки вони непослідовні, суперечливі та спростовуються доказами по справі, зокрема, встановленими судом обставини, які не спростовані позивачем, про його незадоволення станом наданої квартири, яка потребувала значних витрат на ремонт, „вузьким” коридором, акцентуванням в основному позові на зобов’язання відповідача надати жиле приміщення у межах норми жилої площі, незвернення позивача за отриманням ордера на квартиру, неоспорення свого права на розподілену квартиру, а бажання закріпити судовим рішенням гарантій в забезпеченні житлом в майбутньому.

Оскільки позивач має право на забезпечення житлом, що визнається і представником відповідача, тому позов в частині зобов’язання надати жиле приміщення підлягає задоволенню, а так як позивач своїми діями заперечив проти отримання визначеної для нього квартири, тому в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 31, 42, 43, 46, 51, 52, 58 Житлового кодексу ОСОБА_63 РСР,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради надати ОСОБА_57 та членам його сім’ї жиле приміщення згідно черговості у відповідності до вимог діючого житлового законодавства.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.

Суддя ______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2 – 747/2008

28 листопада 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої – судді Завадської О.П.

при секретарі Поважнюк О.Б.

за участю прокурора Стецюка П.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом Хмельницького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області та Григорівської сільської ради Старокостянтинівського району до ОСОБА_64 про стягнення майнової шкоди,

встановив:

Хмельницький міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області та Григорівської сільської ради Старокостянтинівського району звернувся з позовом до ОСОБА_64 про стягнення майнової шкоди, посилаючись на те, що відповідач 31 жовтня 2007 року на річці Случ в с. Григорівка Старокостянтинівського району Хмельницької області займався незаконним рибним добувним промислом забороненим знаряддям лову – хваткою, виловивши 7 штук щук, чим завдали шкоди рибному господарству України на суму 357 грн.

Представники співпозивачів Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області та Григорівської сільської ради Старокостянтинівського району в судове засідання не з’явились, хоч про час місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, однак подали до суду заяви, якими позов підтримали та просили розглянути справу у їхню відсутність.

Відповідач позов визнав.

Суд, заслухавши пояснення представника співпозивача Хмельницького міжрайонного природоохоронного прокурора, відповідача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_64 31 жовтня 2007 року на річці Случ в с. Григорівка Старокостянтинівського району Хмельницької області в порушення правил рибальства хваткою виловив 7 штук щук, чим завдав збитків господарству України в розмірі 357 грн.

Даний факт підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення № 349 від 31 жовтня 2007 року, довідки Хмельницького територіального відділу рибоохорони, постанови судді Старокостянтинівського районного суду від 3 грудня 2007 року.

Відповідно до ст. 1166 ч. 1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Оскільки відповідач неправомірними діями завдав шкоду тваринному світу, тому позов слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 22, 1166 ЦК України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_64 на користь Григорівської сільської ради Старокостянтинівського району майнову шкоду в розмірі 357 грн., на користь держави 51 грн. судового збору та на користь територіального управління державної судової адміністрації в Хмельницькій області /код ЄДРПОУ 26293548, р/р 37316010000015, банк: УДК в Хмельницькій області, МФО 815013, Старокостянтинівський райсуд, Хмельницької області/ 30 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.

Суддя ______

У Х В А Л А

16 грудня 2008 року Суддя Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області Завадська О.П., розглянувши позов ОСОБА_65 до Старокостянтинівської державної нотаріальної контори про продовження строку на прийняття спадщини,

встановив:

ОСОБА_65 звернулась з позовом до Старокостянтинівської державної нотаріальної контори про продовження строку на прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_66, померлого 2 квітня 2007 року, оскільки пропустила строк для прийняття спадщини через важке матеріальне становище.

18 листопада 2008 року ухвалою судді позовна заява була залишена без руху, так як подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, оскільки не надано доказів про відсутність письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також відсутність інших, крім відповідача, спадкоємців, які б могли дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, відсутність доказів на підтвердження родинних відносин, відсутність оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, крім того відповідачем по даній справі повинна Сербинівська сільська рада Старокостянтинівського району.

15 грудня 2008 року позивачка на виконання вищевказаної ухвали подала позовну заяву, де відповідачем зазначила Сербинівську сільську раду Старокостянтинівського району , з довідкою про склад сім’ї спадкодавця.

Відповідно до ст. 1268 ч. 3 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

У відповідності до ст. 1272 ч. 2 ЦК України за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Згідно даних довідок виконавчого комітету Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району за № 297 від 13 лютого 2008 року та за № 1091 від 12 грудня 2008 року на позивачка, мати та діти спадкодавця проживали та були зареєстровані на день смерті разом з померлим.

У відповідності до ст. 1272 ч. 3 ЦПК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Оскільки згідно матеріалів справи вбачається, що позивачка, мати та діти спадкодавця постійно проживали разом із померлим на час відкриття спадщини, тому вважаються такими, що вони прийняли спадщину і дані правовідносини можуть бути вирішенні в позасудовому порядку, шляхом вчинення нотаріальної дії, і право позивачки ніким не оспорюється, тому у відкритті провадження у справі слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 3, 122, 256 ЦПК України, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року за № 7 „Про судову практику у справах про спадкування”,

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_65 до Старокостянтинівської державної нотаріальної контори про продовження строку на прийняття спадщини.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.

Суддя ______

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И № 2 – 1419/2007

10 листопада 2008 року Суддя Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області Завадська О.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_67, яка на підставі довіреності діє від імені ОСОБА_68 до Пеньківської сільської ради Старокостянтинівського району про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

ОСОБА_67, яка на підставі довіреності діє від імені ОСОБА_68 звернулась з позовом до Пеньківської сільської ради Старокостянтинівського району про визнання права власності на спадкове майно, а саме: на майновий пай члена КСП, вартістю 5826 грн. /свідоцтво № 014710 від 1 червня 2001 року/, земельна ділянка /пай/ площею 2,749 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в полі № 11 с. Драчі Старокостянтинівського району, вартістю 31301,20 грн. /державний акт ЯГ № 117870 від 17 квітня 2006 року/, яке належало рідній тітці довірительки ОСОБА_69, померлій 16 серпня 2007 року в с. Драчі Старокостянтинівського району, після смерті якої спадщину прийняла інша її рідна тітка ОСОБА_70, своєчасно подавши відповідну заяву в державну нотаріальну контору, а потім відмовилась від спадщини на її користь, однак пропустила строк подачі даної заяви, що зараз перешкоджає їй оформити спадщину на вищевказане спадкове майно.

Відповідно до Закону України „Про нотаріат” та інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій у державних нотаріальних конторах видаються свідоцтва про право на спадщину.

У відповідності до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про спадкування” від 30 травня 2008 року за № 7 відмова від прийняття спадщини на користь інших спадкоємців допускається лише протягом строку для прийняття спадщини. Після закінчення цього строку частка у спадщині не може бути збільшена з тих підстав, що хто – небудь із спадкоємців відмовляється від спадщини на користь інших спадкоємців. У таких випадках особа, яка прийняла спадщину, має право розпорядитися усім або частиною майна, отриманого в порядку спадкування, шляхом відчуження її іншому спадкоємцеві за договором купівлі –продажу, дарування, міни тощо.

Оскільки дані правовідносини можуть бути вирішенні в позасудовому порядку, шляхом вчинення нотаріальної дії, крім того позивачка не набула статусу спадкоємця, а спадкоємець до майна померлого вже визначений і законодавством встановлений порядок оформлення спадкових прав, в зв’язку з чим право власності позивачки на вищевказане майно можливе лише з волі спадкоємця на підставі посвідченого правочину, тому у відкритті провадження у справі слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 3, 122, 256 ЦПК України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_67, яка на підставі довіреності діє від імені ОСОБА_68 до Пеньківської сільської ради Старокостянтинівського району про визнання права власності на спадкове майно.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.

Суддя ______

Справа № 2 – а - 35/2008

У Х В А Л А

7 серпня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої судді Завадської О.П.

при секретарі Борикіній Л.В.

з участю прокурора Бондарчук О.В.

представника - адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом Старокостянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_71 до Старокостянтинівського ліцею про зарахування до числа учнів, про відновлення прав на отримання повної загальної середньої освіти, стягнення майнової та моральної шкоди,

встановив:

Старокостянтинівський прокурор звернувся з позовом в інтересах ОСОБА_71 до Старокостянтинівського ліцею про зарахування до числа учнів, про відновлення прав на отримання повної загальної середньої освіти, стягнення майнової та моральної шкоди.

В судовому засіданні прокурор повторно відкликала позовну заяву, заявивши клопотання про залишення провадження по справі без розгляду, мотивуючи тим, що постановою апеляційного суду Хмельницької області від 27 лютого 2007 року Старокостянтинівський ліцей зобов’язано забезпечити право ОСОБА_71 на отримання загальної середньої освіти, на виконання якої наказом директора Старокостянтинівського ліцею № 16 від 28 лютого 2007 року ОСОБА_71 було зараховано на 1 – ий курс Старокостянтинівського ліцею у групу економічного профілю з українською мовою навчання; а також тим, що законний представник неповнолітнього повторно не з’явилась в судове засідання, не направила до суду заяви про розгляд справи за її відсутності, особисто не повідомила про причини неявки і не надала суду докази про поважні причини неприбуття.

Представник законного представника неповнолітнього пояснив, що остання з ним не зв’язувалась, особисто не повідомляла про причини неявки, не уповноважувала його самостійно діяти без неї в судовому процесі, але від членів її сім’ї він дізнався, що неповнолітній син, в інтересах якого заявлений позов, 19 липня 2007 року поступив до Харківського університету повітряних сил Збройних Сил України, з чим і пов’язує можливе її неприбуття в судове засідання, тому просить відкласти розгляд справи.

Представники відповідача пояснили, що розцінюють поведінку законного представника як зволікання розгляду справи та прояв неповаги до суду, в зв”язку з чим просять розглянути справу без її участі.

Відповідно до ст. 155 ч. 1 п. п. 4, 5 Кодексу Адміністративного судочинства України суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув в судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності; якщо надійшло клопотання позивача про відкликання позовної заяви.

Оскільки, прокурор відкликав свою позовну заяву, а законний представник ОСОБА_71 повторно в судове засідання не з’явилась, не направила заяви про розгляд справи у її відсутності, не повідомила суд і не надала суду докази про неможливість прибуття в судове засідання, тому суд вважає, що позов слід залишити без розгляду.

Керуючись ст. 155 ч. 1 п. п. 4, 5 Кодексу Адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Залишити без розгляду позов Старокостянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_71 до Старокостянтинівського ліцею про зарахування до числа учнів, про відновлення прав на отримання повної загальної середньої освіти, стягнення майнової та моральної шкоди.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 186 ч. 5 КАС України.

Суддя ______

У Х В А Л А № 2 – а – 234/2008

16 жовтня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої – судді Завадської О.П.

при секретарі Матвіюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом Старокостянтинівської районної громадської організації „Верховенство права” м. Старокостянтинова до Старокостянтинівської міської ради про визнання дій та рішення міської ради про виділення земельної ділянки під будівництво багатоповерхового будинку протиправним,

встановив:

Старокостянтинівська районна громадська організація „Верховенство права” м. Старокостянтинова звернулась з позовом до Старокостянтинівської міської ради про визнання дій та рішення міської ради про виділення земельної ділянки під будівництво багатоповерхового будинку протиправним. Представник позивача пояснив, що члени громадської організації, які є жителями будинків № № 36, 30/2, 30/3, 32, 28/3, 34 по вул. Попова м. Старокостянтинова і являються співвласниками прибудинкових територій внаслідок приватизації своїх квартир, вважають незаконними дії відповідача по наданню дозволу на будівництво дев’ятиповерхового будинку на території їхнього мікрорайону без наявності затвердженого генерального плану міста Старокостянтинова, без належно розробленого та затвердженого плану розбудови території та мікрорайонів міста, без проведення громадського обговорення питання будівництва, без вилучення із спільного користування земельних ділянок, які забезпечують санітарне благополуччя та обслуговування сусідніх багатоповерхових будинків, що порушує їхнє право володіння, користування, розпорядження належними їм квартирами та прибудинковими земельними ділянками.

Представник відповідача заперечила проти задоволення позову, мотивуючи тим, що дозвіл на будівництво вищевказаного багатоповерхового будинку був наданий на законних підставах, а тому право власності жителів сусідніх будинків не порушено.

Відповідно до ст. 3 ч. 1 п. 1 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно – правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі делегованих повноважень.

Згідно ст. 2 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь – які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлений інший порядок судового провадження.

У відповідності до ст. 157 ч. 1 Кодексу Адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Хоч представник позивача і звернувся до суб’єкта владних повноважень, однак позов про право користування прибудинковою земельною ділянкою та права власності квартирами не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки він виник не в сфері публічно – правових відносин, а має місце спір про право цивільне, тому провадження по справі слід закрити.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 17, 157 Кодексу Адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Закрити провадження по справі за позовом Старокостянтинівської районної громадської організації „Верховенство права” м. Старокостянтинова до Старокостянтинівської міської ради про визнання дій та рішення міської ради про виділення земельної ділянки під будівництво багатоповерхового будинку протиправним.

Роз’яснити представнику позивача його право на оскарження, оспорювання дій Старокостянтинівської міської ради в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 186 ч. 5 КАС України.

Суддя ______

У Х В А Л А

17 вересня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої – судді Завадської О.П.

при секретарі Крупській В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові Хмельницької області справу за заявою виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про поворот виконання рішення,

встановив:

Рішенням Старокостянтинівського районного суду від 26 грудня 2003 року частково задоволено позов ОСОБА_72 до Старокостянтинівської міжрайонної виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання відмови в реєстрації незаконною та стягнення страхових сум.

Визнано дії Старокостянтинівської міжрайонної виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в частині відмови в реєстрації ОСОБА_72 в якості страхувальника та у відмові виплати допомоги по пологах і одноразової допомоги при народженні дитини незаконними.

Зобов’язано Старокостянтинівську міжрайонну виконавчу дирекцію Хмельницького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності зареєструвати ОСОБА_72 в якості страхувальника фонду з 30 квітня 2002 року.

Стягнуто з Старокостянтинівської міжрайонної виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на користь ОСОБА_72 321 грн. та на користь держави мито 42 грн. 50 коп.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 3 червня 2004 року апеляційну скаргу Старокостянтинівської міжрайонної виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задоволено. Рішення Старокостянтинівського районного суду від 26 грудня 2003 року скасовано, справу направлено на новий розгляд в той же суд.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду від 1 грудня 2004 року частково задоволено позов ОСОБА_72 до виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання відмови в реєстрації незаконною та стягнення страхових сум.

Визнано дії виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в частині відмови в реєстрації ОСОБА_72 в якості страхувальника та у відмові виплати допомоги по пологах і одноразової допомоги при народженні дитини незаконними.

Зобов’язано виконавчу дирекцію Хмельницького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності зареєструвати ОСОБА_72 в якості страхувальника фонду з 30 квітня 2002 року.

Стягнуто з виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на користь ОСОБА_72 321 грн. та на користь держави мито 42 грн. 50 коп.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 15 березня 2005 року апеляційну скаргу виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відхилено. Рішення Старокостянтинівського районного суду від 1 грудня 2004 року залишено без змін.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 25 січня 2008 року касаційну скаргу виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задоволено. Скасовано рішення Старокостянтинівського районного суду від 1 грудня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 15 березня 2005 року та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_72.

Згідно даних платіжної вимоги № 262 від 19 квітня 2004 року та розпорядження про розподіл та виплату стягнутих коштів з ФСС з тимчасової втрати працездатності, затвердженого начальником відділу державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції від 21 квітня 2004 року виконавчою дирекцією Хмельницького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності сплачено по виконавчому листу № 2 – 1217 від 26 грудня 2003 року - 321 грн. соціальної допомоги, 42,50 грн. державного мита, 36,35 грн. виконавчого збору.

У судовому засіданні представник заявника доводи заяви підтримав в частині повернення безпідставно стягнутих 321 грн. соціальної допомоги та 42,50 грн. судового збору.

ОСОБА_72 до суду не з’явилась, повідомлялась про час і місце розгляду питання про поворот виконання рішення суду належним чином, її неявка не перешкоджає вирішенню справи.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника та дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних питань.

Відповідно до ст. 380 ч. 2 ЦПК України якщо рішення, після його виконання скасовано і справу повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, суд, ухвалюючи рішення, повинен зобов’язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.

Оскільки при новому розгляді справи відмовлено в задоволенні позову, тому заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 380 - 382 ЦПК України,

ухвалив:

Заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_72 на користь виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 321 грн. допомоги по пологах та при народженні дитини, 42,50 грн. судового збору, а всього 363,50 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.

Суддя ______

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2 – 820/2008

30 вересня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої – судді Завадської О.П.

при секретарі Матвіюк О.В.

з участю представника – адвоката ОСОБА_73

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_74 до Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції с. Самчики Старокостянтинівського району, державного підприємства „Дослідне господарство „Самчики” Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції ОСОБА_63 Аграрних ОСОБА_24 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку з врахування інфляції та індексації за час вимушеного прогулу, поновлення трудової книжки та відшкодування майнової та моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_74 звернувся з позовом до Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції с. Самчики Старокостянтинівського району, державного підприємства „Дослідне господарство „Самчики” Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції ОСОБА_63 Аграрних ОСОБА_24 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку з врахування інфляції та індексації за час вимушеного прогулу, поновлення трудової книжки та відшкодування майнової та моральної шкоди, посилаючись на те, що він з 1983 року працював головним агрономом спочатку в Хмельницькій державній сільськогосподарській дослідній станції, а після реформування перейшов працювати до державного дослідного господарства „Самчики” Старокостянтинівського району. 15 травня 2000 року його посаду скоротили, понизили вдвічі йому заробітну плату, а 21 січня 2002 року – звільнили. Тому він просить поновити його на посаді головного агронома чи заступника директора, стягнути заподіяну йому майнову шкоду в розмірі 120000 грн. за час вимушеного прогулу з 21 січня 2002 по день поновлення на роботі з врахуванням інфляції, індексації, заподіяну йому моральну шкоду в сумі 100000 грн. та поновити трудову книжку.

В судовому засіданні співвідповідачем було визнано Державне дослідне господарство „Самчики” Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції, яке було перейменовано на державне підприємство „Дослідне господарство „Самчики” Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції ОСОБА_63 Аграрних ОСОБА_24.

Представники співвідповідачів заявили клопотання про закриття провадження у справі в зв’язку з тим, що з приводу заявлених позивачем позовних вимог між сторонами є рішення суду.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду від 28 липня 2003 року позов ОСОБА_74 до державного дослідного господарства „Самчики” Старокостянтинівського району про стягнення зарплати, скасування наказу № 4 - в від 15 травня 2000 року, поновлення на роботі та стягнення зарплати за час вимушеного прогулу задоволено в частині стягнення з державного дослідного господарства „Самчики” Старокостянтинівського району на користь ОСОБА_74 467,71 грн. та на користь держави 51 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Закрито провадження в частині скасування наказу № 4 - в від 15 травня 2000 року. Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 28 жовтня 2003 року дане рішення залишено без змін.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду від 23 червня 2006 року позов ОСОБА_74 до державного дослідного господарства „Самчики” Старокостянтинівського району про поновлення на роботі на посаді головного агронома, внесення змін та доповнень записів до трудової книжки, стягнення 21935 грн. середньомісячного заробітку за період затримки у видачі трудової книжки, стягнення 50000 грн. моральної шкоди задоволено в частині зобов’язання державного дослідного господарства „Самчики” Старокостянтинівського району внести у дублікат трудової книжки ОСОБА_74 записи про його навчання та попередню роботу. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Закрито провадження в частині скасування наказів № 4 – В від 15 травня 2000 року та № 2 – В від 21 січня 2002 року, яке ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 11 жовтня 2006 року залишено без змін.

Відповідно до ст. 205 ч. 1 п. 2 ЦПК України суд закриває провадження в справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв’язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Оскільки є рішення суду по спору між тими ж самими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, тому провадження в справі слід закрити.

Керуючись ст. 205 ч. 1 п. 2, 206 ЦПК України,

ухвалив:

Закрити провадження по справі за позовом ОСОБА_74 до Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції с. Самчики Старокостянтинівського району, державного підприємства „Дослідне господарство „ Самчики” Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції ОСОБА_63 Аграрних ОСОБА_24 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку з врахування інфляції та індексації за час вимушеного прогулу, поновлення трудової книжки та відшкодування майнової та моральної шкоди.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.

Суддя ______

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ № 2 – 1248/2008

13 листопада 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої – судді Завадської О.П.

при секретарі Матвіюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_75 до ОСОБА_76 про стягнення боргу,

встановив:

ОСОБА_75 звернувся з позовом до ОСОБА_76 про стягнення боргу, посилаючись на те, що 8 вересня 2006 року сторони уклали договір позики строком дії до 31 грудня 2006 року, відповідно до якого відповідач зобов’язувався повернути позику в розмірі 68914,37 грн., передачу коштів сторони підтвердили розпискою, але останній зобов’язань не виконує, дає тільки обіцянки.

У судовому засіданні сторони надали суду укладену та підписану мирову угоду з метою врегулювання справи на основі взаємних поступок. За умовами мирової угоди сторони дійшли згоди про наступне:

1. ОСОБА_76 протягом 18 місяців з дня підписання мирової угоди, сплачує ОСОБА_75 борг за договором позики від 8 вересня 2006 року в розмірі 68914,37 грн. до 20 числа щомісяця, рівними частинами, що становить 3828,60 грн.

2. Сума боргу в повному обсязі повинна бути виплачена до 20 квітня 2010 року.

3. Сума сплачується або готівкою, що підтверджується розпискою, або в безготівковому порядку: Банк отримувач ВАТ „СЕББанк”, МФО 300175, ЄДРПОУ 14351016 р/р 26251855091. Призначення платежу: Для поповнення картрахунку № 26257039004001 для ОСОБА_75 Без ПДВ.

4. Після виплати в повному обсязі суми боргу, без порушень умов даної угоди ОСОБА_75 у майбутньому не вчинятиме будь – яких дій щодо стягнення штрафних санкцій, збитків та інших нарахувань по вищезазначеному договору.

Зазначена мирова угода приєднана до справи. Сторонам роз’яснено наслідки такого рішення та закриття провадження по справі, що передбачені ст. 206 ЦПК України.

Враховуючи, що мирова угод, укладена сторонами, не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, вчинена в інтересах сторін, суд у відповідності до ст. ст. 175, 205 ч. 1 п. 4 ЦПК України ухвалою закриває провадження по справі.

Керуючись ст. 205 ч. 1 п. 4 ЦПК України,

ухвалив:

Визнати мирову угоду, укладену сторонами, за якою:

1. ОСОБА_76 протягом 18 місяців з дня підписання мирової угоди, сплачує ОСОБА_75 борг за договором позики від 8 вересня 2006 року в розмірі 68914,37 грн. до 20 числа щомісяця, рівними частинами, що становить 3828,60 грн.

2. Сума боргу в повному обсязі повинна бути виплачена до 20 квітня 2010 року.

3. Сума сплачується або готівкою, що підтверджується розпискою, або в безготівковому порядку: Банк отримувач ВАТ „СЕББанк”, МФО 300175, ЄДРПОУ 14351016 р/р 26251855091. Призначення платежу: Для поповнення картрахунку № 26257039004001 для ОСОБА_75. Без ПДВ.

4. Після виплати в повному обсязі суми боргу, без порушень умов даної угоди ОСОБА_75 у майбутньому не вчинятиме будь – яких дій щодо стягнення штрафних санкцій, збитків та інших нарахувань по вищезазначеному договору.

Закрити провадження по справі за позовом ОСОБА_75 до ОСОБА_76 про стягнення боргу.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.

Суддя ______

У Х В А Л А № 2 – а – 1142/2008

9 грудня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої – судді Завадської О.П.

при секретарі Поважнюк О.Б.

з участю представника – адвоката ОСОБА_77

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_78 до Старокостянтинівської міської ради про визнання рішення Старокостянтинівської міської ради недійсним,

встановив:

ОСОБА_78 звернулась з позовом до Старокостянтинівської міської ради про визнання рішення Старокостянтинівської міської ради недійсним, посилаючись на те, що вона являється спадкоємцем по заповіту після смерті батька ОСОБА_79, померлого 21 грудня 2006 року, на квартиру АДРЕСА_6, яка належала спадкодавцю на підставі чинного свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою 20 грудня 2006 року за р. № 2 – 2317. Однак не може оформити свої спадкові права, через те, що рішенням виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради незаконно скасовано розпорядження відділу приватизації про передачу у приватну власність вищевказаної квартири для ОСОБА_80, який помер 18 березня 2006 року, спадкоємцем якого і відповідно власником спадкової квартири був її батько ОСОБА_79

Представник відповідача позов не визнала і пояснила, що рішенням виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради за № 454 від 26 вересня 2007 року задоволено протест Старокостянтинівського міжрайонного прокурора від 20 вересня 2007 року за № 1638 на розпорядження відділу приватизації Старокостянтинівської міської ради народних депутатів від 23 грудня 1996 року за № 2244 про передачу квартири АДРЕСА_6 у приватну власність з підстав його фіктивності, тому що воно було підписано посадовою особою, яка на момент видачі розпорядження, не працювала в виконавчому комітеті Старокостянтинівської міської ради, а також через те, що колишнім квартиронаймачем ОСОБА_80 не були використані житлові чеки.

Відповідно до ст. 3 ч. 1 п. 1 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно – правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі делегованих повноважень.

Згідно ст. 2 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь – які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлений інший порядок судового провадження.

У відповідності до ст. 157 ч. 1 Кодексу Адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Хоч позивачка і звернулась до суб’єкта владних повноважень, однак предметом спору у даній справі є право власності на квартиру АДРЕСА_6, позовні вимоги стосуються захисту відповідного права, а отже даний спір носить не публічно – правовий, а приватно – правовий характер, тобто є цивільно – правовим спором, що виключає можливість його вирішення у порядку адміністративного судочинства, тому провадження по справі слід закрити.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 17, 157 Кодексу Адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Закрити провадження по справі за позовом ОСОБА_78 до Старокостянтинівської міської ради про визнання рішення Старокостянтинівської міської ради недійсним.

Роз’яснити позивачці її право на оскарження, оспорювання дій Старокостянтинівської міської ради в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 186 ч. 5 КАС України.

Суддя ______

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ № 2 – 627/2008

14 жовтня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої – судді Завадської О.П.

при секретарі Матвіюк О.В.

з участю представників – адвокатів ОСОБА_81, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_82 до ОСОБА_83 про розподіл спадкового майна та за зустрічним позовом ОСОБА_83 до ОСОБА_82 про відшкодування витрат на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця,

встановив:

ОСОБА_82 звернулась з позовом до ОСОБА_83 про розподіл спадкового майна, який підтримала та заперечила проти зустрічного позову, посилаючись на те, що як спадкоємці після смерті ОСОБА_84, померлого 13 липня 2005 року, не можуть дійти згоди щодо розподілу спадкової Ѕ частки квартири АДРЕСА_7, право власності на яку вона просить визнати за нею з подальшою сплатою при її продажі вартості частки відповідачці ОСОБА_83 та витрат на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця.

ОСОБА_83 звернулась з зустрічним позовом до ОСОБА_82, який підтримала та не визнала позов, мотивуючи тим, що спадкодавець ОСОБА_84 з 2003 року важко хворів, йому неодноразово робили операції, в зв’язку з чим він потребував догляду, на що вона потратила власні кошти в сумі 4000 грн., а також на його поховання – 5220 грн., тобто всього 9920 грн., з яких вона просить стягнути з позивачки ОСОБА_82 5000 грн. Крім того визнати право власності за нею на належну їй по закону частку спадкової квартири.

У судовому засіданні сторони надали суду укладену та підписану мирову угоду з метою врегулювання справи на основі взаємних поступок. За умовами мирової угоди сторони дійшли згоди про рівність часток у спадковому майні, а саме в спадковій Ѕ частці квартири АДРЕСА_8, належній спадкодавцю ОСОБА_84, та про те, що при продажі вищевказаної квартири ОСОБА_82 зобов’язується сплатити для ОСОБА_83 5000 грн. витрат на поховання ОСОБА_84

Зазначена мирова угода приєднана до справи. Сторонам роз’яснено наслідки такого рішення та закриття провадження по справі, що передбачені ст. 206 ЦПК України.

Враховуючи, що мирова угод, укладена сторонами, не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, вчинена в інтересах сторін, суд у відповідності до ст. ст. 175, 205 ч. 1 п. 4 ЦПК України ухвалою закриває провадження по справі.

Керуючись ст. 205 ч. 1 п. 4 ЦПК України,

ухвалив:

Визнати мирову угоду, укладену сторонами, за якою:

Визнати за ОСОБА_82 право власності на ј частку квартиру АДРЕСА_9, з Ѕ частки належної ОСОБА_84, померлому 13 липня 2005 року.

Визнати за ОСОБА_83 право власності на ј частку квартиру АДРЕСА_9, з Ѕ частки належної ОСОБА_84, померлому 13 липня 2005 року.

В день вирішення питання по реалізації вищевказаної квартири зобов’язати ОСОБА_82 сплатити для ОСОБА_83 5000 грн. витрат на поховання ОСОБА_84, померлого 13 липня 2005 року.

Закрити провадження по справі за позовом ОСОБА_82 до ОСОБА_83 про розподіл спадкового майна та за зустрічним позовом ОСОБА_83 до ОСОБА_82 про відшкодування витрат на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.

Суддя ______

У Х В А Л А

22 січня 2009 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої – судді Завадської О.П.

при секретарі Матвіюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові Хмельницької області справу за заявою ОСОБА_85 до ОСОБА_86 про поворот виконання рішення,

встановив:

Рішенням Старокостянтинівського районного суду від 30 січня 2007 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_86 до ОСОБА_85 про відшкодування майнової, моральної шкоди.

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 13 червня 2007 року апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_86 – ОСОБА_28 задоволено. Рішення Старокостянтинівського районного суду від 30 січня 2007 року скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_86 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_85 на користь ОСОБА_86 відшкодування матеріальних збитків 424,64 грн., моральної шкоди – 100 грн., а на користь держави – 59,50 грн. судового збору.

Ухвалою Верховного Суду України від 28 травня 2008 року касаційну скаргу ОСОБА_85 задоволено. Рішення апеляційного суду Хмельницької області від 13 червня 2007 року скасовано, а рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 30 січня 2007 року залишено в силі.

Згідно даних постанов про закінчення виконавчого провадження відділу державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції від 28 травня 2008 року та від 27 грудня 2007 року виконано виконавчі листи № 2 – 39 від 31 липня 2007 року та від 23 липня 2007 року відповідно про стягнення з ОСОБА_85 на користь ОСОБА_86 524,64 грн. шкоди згідно повідомлення управління ПФУ № 3079/05 від 17 квітня 2008 року та про стягнення з ОСОБА_85 на користь держави 59,50 грн. судового збору згідно платіжного доручення № 13568 від 11 грудня 2007 року.

У судовому засіданні заявник заяву підтримав.

ОСОБА_86 до суду не з’явився, повідомлявся про час і місце розгляду питання про поворот виконання рішення суду належним чином, його неявка не перешкоджає вирішенню справи.

Суд, заслухавши пояснення заявника та дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних питань.

Відповідно до ст. 380 ч. 2 ЦПК України якщо рішення, після його виконання скасовано і справу повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, суд, ухвалюючи рішення, повинен зобов’язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.

Оскільки при новому розгляді справи відмовлено в задоволенні позову, тому заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 380 - 382 ЦПК України,

ухвалив:

Заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_86 на користь ОСОБА_85 524,64 грн. майнової та моральної шкоди.

Зобов’язати Головне управління Державного казначейства у Хмельницькій області повернути ОСОБА_86 судовий збір /державне мито/, сплачений ним за платіжним дорученням № 13568 від 11 грудня 2007 року в сумі 59,50 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.

Суддя ______

У Х В А Л А № 2 – 813/2008

4 листопада 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої – судді Завадської О.П.

при секретарі Поважнюк О.Б.

з участю представників – адвокатів ОСОБА_56, ОСОБА_87

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_88 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_89 до ОСОБА_90 про позбавлення батьківських прав,

встановив:

ОСОБА_88 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_89 звернувся з позовом до ОСОБА_90 про позбавлення батьківських прав

В судовому засіданні відповідачка заявила клопотання про передачу справи до розгляду в Красилівський районний суд по місцю її останнього постійного проживання ІНФОРМАЦІЯ_14.

Позивач, представник органу опіки та піклування заперечили проти задоволення клопотання, мотивуючи місцем проживання неповнолітньої дитини, в інтересах якої поданий позов та наявними в них доказами в Старокостянтинівському районі.

Відповідно до ст. 109 ч. 1 ЦПК України позови до фізичної особи пред’являються в суд за місцем її проживання.

Згідно ст. 116 ч. п. п. 1, 2 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: 1/ задоволено клопотання відповідача, місце проживання якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання або місцезнаходження; 2/ після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.

З врахуванням наведеного вище, суд вважає необхідним задовольнити клопотання відповідача.

Керуючись ст. ст. 109 – 116 ЦПК України,

ухвалив:

Передати цивільну справу за позовом ОСОБА_88 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_89 до ОСОБА_90 про позбавлення батьківських прав до Красилівського районного суду Хмельницької області.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.

Суддя ______

У Х В А Л А № 2 – а – 33/2008

24 листопада 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої – судді Завадської О.П.

при секретарі Поважнюк О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_91 до Старокостянтинівської міської ради, Старокостянтинівського міського голови про визнання протиправним дискримінаційне невиконання рішення суду та стягнення моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_91 звернувся з позовом до Старокостянтинівської міської ради, Старокостянтинівського міського голови про визнання протиправним дискримінаційне зволікання в виконані рішення суду в галузі праці в частині: „Днем його звільнення з посади редактора інформаційно – аналітичної газети Старокостянтинівської міської ради „ОСОБА_24 місто” вважати 15 жовтня 2005 року” та „Стягнення з Старокостянтинівської міської ради на його користь 500 грн. моральної шкоди”. Такими діями йому завдано значних незручностей в зв’язку з порушенням його трудових прав, переживань та принижень як політичному діячу, патріоту демократичної держави Україна.

Представник співвідповідачів позов не визнала і пояснила, що в наданий, згідно постанови про відкриття виконавчого провадження, строк для добровільного виконання, рішення суду виконано повністю.

Відповідно до ст. 3 ч. 1 п. 1 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно – правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі делегованих повноважень.

Згідно ст. 2 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь – які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлений інший порядок судового провадження.

У відповідності до ст. 157 ч. 1 Кодексу Адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Хоч позивач і звернувся до суб’єкта владних повноважень, однак позов про трудове право не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки він виник не в сфері публічно – правових відносин, а має місце спір про право цивільне, тому провадження по справі слід закрити.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 17, 157 Кодексу Адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Закрити провадження по справі за позовом ОСОБА_91 до Старокостянтинівської міської ради, Старокостянтинівського міського голови про визнання протиправним дискримінаційне невиконання рішення суду та стягнення моральної шкоди.

Роз’яснити позивачу його право на оскарження, оспорювання дій співвідповідачів в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 186 ч. 5 КАС України.

Суддя ______

У Х В А Л А

18 липня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої – судді Завадської О.П.

при секретарі Матвіюк О.В.

з участю представника – адвоката ОСОБА_73

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові Хмельницької області справу за заявою Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції про поворот виконання рішення,

встановив:

Рішенням Старокостянтинівського районного суду від 9 листопада 2006 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_92 до Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції с. Самчики Старокостянтинівського району про спонукання до належного виконання умов договору оренди, стягнення спричиненого збитку та задоволено зустрічний позов Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції с. Самчики Старокостянтинівського району до ОСОБА_92 про визнання недійсною мниму угоду /договір оренди сільськогосподарської техніки, возів та механізмів від 15 вересня 1996 року/.

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 14 березня 2007 року апеляційну скаргу ОСОБА_92 задоволено частково. Рішення Старокостянтинівського районного суду від 9 листопада 2006 року скасоване і ухвалено нове рішення, яким стягнуто з Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції с. Самчики Старокостянтинівського району на користь ОСОБА_92 8061,30 грн. орендної плати за користування сільськогосподарською технікою та відмовлено в задоволенні зустрічного позову.

Ухвалою Верховного суду України від 26 грудня 2007 року касаційні скарги Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції с. Самчики Старокостянтинівського району та ОСОБА_92 задоволено частково. Рішення апеляційного суду Хмельницької області від 14 березня 2007 року в частині стягнення заборгованості по орендній платі скасовано, а справу в цій частині передано на новий апеляційний розгляд.

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 12 лютого 2008 року апеляційну скаргу ОСОБА_92 задоволено частково. Рішення Старокостянтинівського районного суду від 9 листопада 2006 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_92 до Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції с. Самчики Старокостянтинівського району про спонукання до належного виконання умов договору оренди, стягнення спричиненого збитку скасовано і в цій частині ухвалено нове рішення, яким частково задоволено позовні вимоги і стягнуто з Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції с. Самчики Старокостянтинівського району на його користь 3582,80 грн. орендної плати та на користь держави 51 грн. судового збору.

Згідно даних постанови про закінчення виконавчого провадження, виданого відділом державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції від 3 травня 2007 року та платіжного доручення № 119 від 27 квітня 2007 року Хмельницька державна сільськогосподарська дослідна станція с. Самчики Старокостянтинівського району сплатила на користь ОСОБА_92 8061,30 грн. орендної плати.

8061,30 грн. - 3582,80 грн. = 4478,50 грн. переплати.

У судовому засіданні представник заявника доводи заяви підтримав, ОСОБА_92 до суду не з’явився, повідомлявся про час і місце розгляду питання про поворот виконання рішення суду належним чином, його неявка не перешкоджає вирішенню справи.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника та дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних питань.

Відповідно до ст. 380 ч. 2 ЦПК України якщо рішення, після його виконання скасовано і справу повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, суд, ухвалюючи рішення, повинен зобов’язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.

Оскільки при новому розгляді справи позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, тому заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 380 - 382 ЦПК України,

ухвалив:

Заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_92 на користь Хмельницької державної дослідної станції с. Самчики Старокостянтинівського району 4478,50 грн. орендної плати.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.

Суддя ______

У Х В А Л А № 2 – а – 55/2008

2 жовтня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої – судді Завадської О.П.

при секретарі Матвіюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_93 до Старокостянтинівської міської ради про визнання протиправною бездіяльність щодо ненадання відповіді на звернення, зобов’язання оформити державний акт на право постійного користування землею, визнання законним користування та розпорядження земельною ділянкою,

встановив:

ОСОБА_93 звернулась з позовом до Старокостянтинівської міської ради про визнання протиправною бездіяльність щодо ненадання відповіді на звернення, зобов’язання оформити державний акт на право постійного користування землею, визнання законним користування та розпорядження земельною ділянкою. Представник позивачки пояснила, що позивачка на підставі договору купівлі – продажу № 3728 від 24 грудня 2003 року купила у Старокостянтинівського районного споживчого товариства нежиле приміщення загальною площею 309,2 кв. м. по вул. К. Острозького, 8 бокс 2 м. Старокостянтинова Хмельницької області. Дана нерухомість розташована на земельній ділянці Старокостянтинівської міської ради, яка згідно державного акту на право постійного користування землею серії І – ХМ № 000943, виданого Старокостянтинівською міською радою 23 червня 1997 року, була надана попередньому вищевказаному землекористувачу. 23 серпня 2007 року позивачка звернулась до відповідача з заявою для оформлення на неї державного акту на право постійного користування землею, в чому їй відмовлено при цьому письмову відповідь відповідача вона отримала з порушенням, передбаченого законом, для цього строків.

Представники відповідача та третьої особи позов не визнали, мотивуючи відсутністю законних підстав для оформлення позивачці державного акту на право постійного користування зазначеною нею земельною ділянкою, яка належить до комунальної власності, оскільки згідно ст. 92 ч. 2 Земельного Кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, про що їй було письмово повідомлено у відповіді за № 03-02/652 від 21 вересня 2007 року.

Відповідно до ст. 3 ч. 1 п. 1 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно – правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі делегованих повноважень.

Згідно ст. 2 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь – які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлений інший порядок судового провадження.

У відповідності до ст. 157 ч. 1 Кодексу Адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Хоч позивачка і звернулась до суб’єкта владних повноважень, однак позов про право постійного користування земельною ділянкою не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки він виник не в сфері публічно – правових відносин, а має місце спір про право цивільне, тому провадження по справі слід закрити.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 17, 157 Кодексу Адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Закрити провадження по справі за позовом ОСОБА_93 до Старокостянтинівської міської ради про визнання протиправною бездіяльність щодо ненадання відповіді на звернення, зобов’язання оформити державний акт на право постійного користування землею, визнання законним користування та розпорядження земельною ділянкою.

Роз’яснити позивачці її право на оскарження, оспорювання дій Старокостянтинівської міської ради в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 186 ч. 5 КАС України.

Суддя ______

У Х В А Л А № 2 – а – 182/2008

6 листопада 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої – судді Завадської О.П.

при секретарі Поважнюк О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_94 до управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі, ліквідатора сільськогосподарського кооперативу ім. Чапаєва с. Самчинці Старокостянтинівського району ОСОБА_95 про визнання права на пільгову пенсію,

встановив:

ОСОБА_94 звернувся з позовом до управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі, ліквідатора сільськогосподарського кооперативу ім. Чапаєва с. Самчинці Старокостянтинівського району ОСОБА_95 про визнання права на пільгову пенсію, посилаючись на те, що він працював трактористом – машиністом в сільськогосподарських підприємствах, організаціях, які існували на території сіл Старокостянтинівського району, а саме: в колгоспах „Радянська Україна”, „Поділля”, сільськогосподарських кооперативах „1 Травня”, ім. Чапаєва, ПАФ „Весна”, які на даний час ліквідовані, що перешкоджає йому отримати довідку про уточнюючий характер роботи, хоча має загального трудового стажу 29 років, а стажу тракториста – 27 років.

Представник співвідповідача управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі позов не визнала, мотивуючи відсутністю пільгової довідки уточнюючого характеру роботи на посаді тракториста – машиніста з колгоспу „Радянська Україна” в період з 21 квітня 1975 року по 24 червня 1986 року.

Співвідповідач ліквідатор сільськогосподарського кооперативу ім. Чапаєва ОСОБА_95 в судове засідання не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку і не повідомив про причини неявки.

Відповідно до ст. 3 ч. 1 п. 1 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно – правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі делегованих повноважень.

Згідно ст. 2 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь – які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлений інший порядок судового провадження.

У відповідності до ст. 157 ч. 1 Кодексу Адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Хоч позивач і звернувся до суб’єкта владних повноважень, однак позов про право на пільгову пенсію не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки він виник не в сфері публічно – правових відносин, а має місце спір про право цивільне, крім того одним із співвідповідачів являється фізична особа, тому провадження по справі слід закрити.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 17, 157 Кодексу Адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Закрити провадження по справі за позовом ОСОБА_94 до управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі, ліквідатора сільськогосподарського кооперативу ім. Чапаєва с. Самчинці Старокостянтинівського району ОСОБА_95 про визнання права на пільгову пенсію.

Роз’яснити позивачу його право на оскарження, оспорювання дій співвідповідачів в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 186 ч. 5 КАС України.

Суддя ______

Справа № 2 – а - 51/2008

У Х В А Л А

6 червня 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

судді Завадської О.П.

при секретарі Васічевій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_96 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради про визнання відмови у виплаті допомоги по втраті годувальника неправомірною та зобов’язання виплатити таку допомогу,

встановив:

ОСОБА_96 звернулась з позовом до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради про визнання відмови у виплаті допомоги по втраті годувальника неправомірною та зобов’язання виплатити таку допомогу.

Позивачка до закінчення судового розгляду залишила судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ст. 155 ч. 1 п. 8 Кодексу Адміністративного судочинства України суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач до закінчення судового розгляду залишила судове засідання без поважних причин і не звернувся до суду із заявою про судовий розгляд за його відсутності.

Оскільки, позивачка до закінчення судового розгляду залишила судове засідання без поважних причин і не звернулась до суду із заявою про судовий розгляд за її відсутності, то суд вважає, що позов слід залишити без розгляду.

Керуючись ст. 155 ч. 1 п. 8 Кодексу Адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Залишити без розгляду позов ОСОБА_96 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради про визнання відмови у виплаті допомоги по втраті годувальника неправомірною та зобов’язання виплатити таку допомогу.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 186 ч. 5 КАС України.

Суддя ______

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И № 2 – 1623/2008

31 жовтня 2008 року Суддя Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області Завадська О.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_14 до Старокостянтинівської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

встановив:

ОСОБА_14 звернулась з позовом до Старокостянтинівської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 119 ч. 2 п. п. 2, 6 ЦПК України позов повинен містити ім’я /найменування/ позивача і відповідача, а також ім’я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв”язку, якщо такий відомий, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про спадкування” від 30 травня 2008 року за № 7 в справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини провадження відкриваються у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також у разі відсутності інших спадкоємців, які б могли дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ перевіряються наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Зі матеріалів справи вбачається, що позивачка є інвалідом ІІ групи, що дає підстави звільнити її від сплати судового збору, але не від сплати витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258 в справах з розгляду позовної заяви немайнового характеру /або такої, що не підлягає оцінці/, в тому числі про зміну або розірвання договору найму житлового приміщення, про продовження строку прийняття спадщини, про скасування арешту на майно тощо витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи визначені в розмірі 7 грн. 50 коп.

Позов не містить зазначення доказів, що підтверджують обставини справи, а саме: відсутність письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також відсутність інших, крім відповідача, спадкоємців, які б могли дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, відсутність доказів на підтвердження родинних відносин, відсутність оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, крім того відповідачем по даній справі повинна Сербинівська сільська рада Старокостянтинівського району.

Оскільки, позов подано без додержання вимог ст. 119 ЦПК України, його слід залишити без руху і надати позивачці строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 119-121 ЦПК України,

ухвалив:

Залишити без руху позов ОСОБА_14 до Старокостянтинівської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

ОСОБА_24 позивачу строк до 8 грудня 2008 року для усунення недоліків. У разі неусунення недоліків позов вважається неподаним та повертається позивачу.

Суддя __

У Х В А Л А

17 листопада 2008 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої – судді Завадської О.П.

при секретарі Прокоф’євій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом Старокостянтинівського міського підприємства по експлуатації теплового господарства „Тепловик” до ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання, третя особа – Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації,

встановив:

Старокостянтинівське міське підприємство по експлуатації теплового господарства „Тепловик” звернулось з позовом до ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання, третя особа – Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації.

Представник позивача в суд подала письмову заяву, в якій просить провадження по справі в частині позовних вимог до ОСОБА_97, ОСОБА_98 закрити.

Відповідно до ст. 205 ч. 1 п. 3 ЦПК України суд закриває провадження в справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

У відповідності до вимог ст. 174 ч. 2, ст. 206 ч. 3 ЦПК України позивач попереджений про наслідки відмови від позову, оскільки провадження у справі закривається і він не зможе повторно звернутися до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет, і з тих самих підстав.

Оскільки представник позивача відмовився від позовних вимог до ОСОБА_97, ОСОБА_98 і дана відмова не суперечить закону, тому суд вважає за необхідне прийняти її, а провадження в справі в частині позовних вимог до ОСОБА_97, ОСОБА_98 закрити.

Керуючись ст. 205 ч. 1 п. 3 ЦПК України,

ухвалив:

Закрити провадження по справі за позовом Старокостянтинівського міського підприємства по експлуатації теплового господарства „Тепловик” до ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання, третя особа – Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації в частині позовних вимог до ОСОБА_97, ОСОБА_98.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.

Суддя ______