Ухвала суду № 60937616, 30.08.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2016 р.Справа № 820/1351/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Т.Е.С. Алчевськ" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2016р. по справі № 820/1351/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Т.Е.С. Алчевськ"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "С.Т.Е.С. Алчевськ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 15.02.2016 року за № 0000101503.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2016р. по справі № 820/1351/16 позов залишено без задоволенння.

Позивач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

У доводах апеляційної скарги позивач зазначив, що судом першої інстанції не враховано обмеження щодо проведення перевірок суб'єктів господарювання контролюючими органами, встановлені Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" та Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", також зазначив, що контролюючим органом перевірка проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки зазначений в акті період раніше вже перевірявся.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у скарзі, просив її задовольнити.

Відповідач у письмових запереченнях, поданих до суду, проти задоволення апеляційної скарги заперечував, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, представника в судове засідання не направив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи.

До 15.01.2015 року позивач був зареєстрований за адресою: 94200, Луганська обл.., м. Алчевськ, вул. Красних Партизан, 2А, з 16.01.2015 перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

ДПІ у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, ст. 76 ПК України проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток товариством з обмеженою відповідальністю "С.Т.Е.С. Алчевськ".

Результати перевірки оформлені №141/20-34-15-03-11/33875198 від 20.01.2016 (а.с. 12-13).

У вказаному акті перевірки контролюючим органом відображено висновок про порушення позивачем приписів: п. 57.1 ст. 57 ПК України, які полягають у порушенні позивачем терміну сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства за 2014-2015 роки.

На підставі акту перевірки №141/20-34-15-03-11/33875198 від 20.01.2016 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №000010503 від 15.02.2016 р. (а.с. 23).

Позивачем 04.02.2016 року подано до ДПІ у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області заперечення на акт перевірки №141/20-34-15-03-11/33875198 від 20.01.2016 року, за результатами розгляду яких, складено відповідь від 11.02.2016 року про відхилення заперечень та залишення висновків акту без змін (а.с. 14-17).

Також позивач 25.02.2016 року подав до Головного управління ДФС у Харківській області заперечення на акт перевірки.

На вказані заперечення Головним управлінням ДФС у Харківській області надано відповідь, в якій роз'яснено порядок подання заперечень на акту перевірки та порядок оскарження податкового повідомлення - рішення у адміністративному порядку, а також право оскарження такого рішення до суду (а.с. 18-22).

Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням №000010503 від 15.02.2016 року, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення, слугувало відображене в акті судження контролюючого органу про порушення термінів сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства за 2014 - 2015 роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Так, позивач у доводах, викладених у апеляційній скарзі, не заперечуючи проти порушення терміну сплати спірного податкового зобов'язання, обґрунтовує протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення порушенням контролюючим органом процедури призначення та проведення камеральної перевірки, а також повторністю перевірки вказаного періоду.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, з урахуванням положень ч. 1 ст. 195 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з п. 46.1. статті 46 ПК України нарахування та сплата податкового зобов'язання здійснюється на підставі документа, що подається контролюючому органу у випадках, передбачених Кодексом. Таким документом є декларація, розрахунок.

Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 Кодексу грошове зобов'язання платника податків - сума грошових коштів, які платник податків зобов'язаний сплатити до відповідного бюджету в якості податкового зобов'язання.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач порушив терміни сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за 2014-2015 року, що не заперечується підприємством.

Щодо доводів позивача про застосування ст. 101 ПК України, щодо звільнення позивача від виконання своїх обов'язків, як суб'єкта господарювання, який здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції, та наявності підстав для списання безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що до січня 2015 року позивач був зареєстрований за адресою:94200, Луганська область, м.Алчевськ, вул. Красних Партизан, буд. 2А та здійснював господарську діяльність на території, де розпочато проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 № 1669-VІІІ, зазначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Відповідно до статті 101 Податкового кодексу України та Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 577, документом - підставою для прийняття керівником (заступником керівника) контролюючого органу рішення про списання безнадійного боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), є відповідний сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України, що засвідчує настання форс-мажорних обставин у податкових правовідносинах та використовується при списанні безнадійного податкового боргу.

Проте, доказів наявності сертифікату Торгово-промислової палати України позивачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не надано, у зв'язку з чим вказані доводи позивача є безпідставними.

З приводу посилань позивача на Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII та Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" №71-VIII, норми яких встановлюють обмеження на проведення перевірок суб'єктів господарювання контролюючими органами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до Закону №76 (п.8 розділу ІІІ "Прикінцеві положення") установлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня-червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Окрім того, Законом №71 (п.3 розділу ІІ "Прикінцеві положення") визначено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібно-роздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідно до ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Порядок проведення камеральної перевірки та його процедуру врегульовано статтею 76 Податкового кодексу України.

Зокрема, така перевірка проводиться посадовими особами податкового органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення перевірки не обов'язкова.

Таким чином, під час камеральної перевірки перевіряються дані повноти нарахування та сплати зобов'язань самостійно поданих платником податків, а тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої, що дія мораторію не розповсюджується на вказані перевірки.

З приводу доводів позивача про те, що контролюючим органом повторно проведена перевірка за період 2014-2015 років, колегія суддів зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що контролюючим органом складено акт камеральної перевірки своєчасності сплати з податку на прибуток підприємства за період 2014 - 2015 роки Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Т.Е.С. Алчевськ" від 08.10.2015 року за № 759/20-34-15-03-11/33875198 (а.с. 9-10).

Листом від 20.01.2016 року ДПІ у Московському районі м. Харкова повідомив позивача про визнання вказаного акту недійсним та одночасно направив акт камеральної перевірки своєчасності сплати з податку на прибуток підприємства за період 2014 - 2015 роки Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Т.Е.С. Алчевськ" від 20.01.2016 року за № 141/20-34-15-03-11/33875198 (а.с. 11).

При цьому судом встановлено, що підставою для визнання акту від 08.10.2015 року недійсним слугувала технічна помилка, допущена контролюючим органом у даті та номері акту.

Виходячи з- наведеного, колегія суддів зазначає, що, в даному випадку, відповідачем не допущено повторності проведення перевірки, а виправлено технічну описку у акті.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Т.Е.С. Алчевськ" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2016р. по справі № 820/1351/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Григоров А.М. Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 05.09.2016 р.