Постанова № 60919080, 05.09.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3451/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2016 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Селсервіс" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів Одеської митниці ДФС №500040001/2016/40002/2 від 05.02.2016 року, №500040001/2016/410007/2 від 15.02.2016 року, визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС №500040001/2016/00007 від 05.02.2016 року, №500040001/2016/00016 від 15.02.2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Селсервіс" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів Одеської митниці ДФС №500040001/2016/40002/2 від 05.02.2016 року, №500040001/2016/410007/2 від 15.02.2016 року, визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС №500040001/2016/00007 від 05.02.2016 року, №500040001/2016/00016 від 15.02.2016 року.

В судовому засіданні 30.08.2016 року представником позивача були підтримані заявлені позовні вимоги з огляду на те, що відповідач Одеська митниця ДФС безпідставно прийнято рішення про корегування вартісних показників митної декларації та видачу картки відмови, оскільки надані документи до митного органу декларантом повністю підтверджують заявлені у ВМД показники. Представник Одеської митниці ДФС заперечив проти задоволення позовних вимог, пославшись на встановлення не відповідності супровідних документів на товар фактичним даним, що надавало право митному органу витребувати додаткові документи та визначити митну вартість товарів за резервним методом.

Дослідивши наявні письмові докази суд встановив аступні факти та обставини:

Відповідач - Одеська митниця ДФС України на підставі ст.12-15 Митного кодексу України та п.3,4 Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 08.02.1997 року №126/97 є місцевим и підрозділами центрального органу державної виконавчої влади в галузі здійснення митного контролю за переміщеннями вантажів через митний кордон та згідно ст.ст.30,31,70,71 цього ж Кодексу здійснюють митне оформлення вантажів, надають роз`яснення суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності з питань митного оформлення вантажів, наявності або відсутності пільг щодо сплати податків та зборів за переміщення вантажів через митний кордон, а тому його рішення, дії або бездіяльність з цього приводу на підставі ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.17, ст.104 КАС України можуть бути оскаржені до суду в порядку адміністративного судочинства.

18.12.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селсервіс»

(Покупцем) та компанією нерезидентом «TopstingImp. &Exp. Co., Ltd.», Китай (Продавцем), був укладений Договір купівлі-продажу товарів № 1812/15, за умовами якого компанія нерезидент (Продавець) зобов'язалась передати товари у власність ТОВ «Селсервіс» (Покупця), а ТОВ «Селсервіс» зобов'язалось прийняти у власність від Продавця та оплатити товари відповідно до специфікацій, або інвойсів, які є додатками до Договору.

На виконання умов вказаного Договору компанія нерезидент зобов'язалась продати, а ТОВ «Селсервіс» прийняти та оплатити товар відповідно до інвойсу № TS-020 від 20.12.2015 року, а саме: жіноче та чоловіче взуття вартістю 2 $ за 1 кг на загальну суму 19 610 доларів США.

16.12.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селсервіс» (Покупцем) та компанією нерезидентом «TopstingImp. &Exp. Co., Ltd.», Китай (Продавцем), був укладений Договір купівлі-продажу товарів № 1612/15, за умовами якого компанія нерезидент (Продавець) зобов'язалась передати товари у власність ТОВ «Селсервіс» (Покупця), а ТОВ «Селсервіс» зобов'язалось прийняти у власність від Продавця та оплатити товари відповідно до специфікацій, або інвойсів, які є додатками до Договору.

На виконання умов вказаного Договору компанія нерезидент зобов'язалась продати, а ТОВ «Селсервіс» прийняти та оплатити товар відповідно до інвойсу № TS-021/1від 03.02.2016 року, а саме: жіноче взуття вартістю 2 $ за 1 кг на загальну суму 21928,64 доларів США.

Компанією «TopstingImp. &Exp. Co., Ltd.» на виконання умов вказаних Договорів були поставлені на адресу ТОВ «Селсервіс» товари, ціна яких визначена в інвойсах.

Відповідно до положень ст.ст.49,52 Митного кодексу Українивід 13.03.2012 року

№ 4495-VIіз змінами та доповненнями у редакції від 07.06.2012 року (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Статтею 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні:а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості;г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);ґ) резервний.Ст. 57 МК України також визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

З метою митного оформлення товарів, які були поставлені згідно умов вказаних Договорів, до відділу митного оформлення митного поста «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС подані електронні митні декларації, в яких митна вартість визначена за основним методом - за ціною договору, та документи, які підтверджують вартість товару за ціною договору, зокрема: зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу, рахунок-фактуру (інвойс), пакувальний лист, декларацію про походження товару, навантажувальний документ, лист продавця, та інші документи, перелік яких зазначений у відповідних Картках відмови у прийнятті митної декларації.

Одеською митницею ДФС було відмовлено у прийнятті митних декларацій, в яких зазначено основний метод визначення митної вартості - за ціною договору, та прийнято Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення№ 500040001/2016/00007 від 05.02.2016 року, № 500040001/2016/00016 від 15.02.2016?року та відповідно Рішення про коригування митної вартості товарів № 500040001/2016/410002/2 від 05.02.2016 року,

№ 500040001/2016/410007/2 від 15.02.2016 року, за якими Одеською митницею ДФС визначено резервний метод визначення митної вартості товарів.

Декларантом були заповнені та подані до митного органу нові митні декларації, в яких митна вартість товару була задекларована за резервним методом визначення митної вартості на підставі вказаних Рішень.

У Рішенні про коригування митної вартості товарів № 500040001/2016/410007/2 від 15.02.2016 року зазначено, що у поданих документах містяться розбіжності: 1. в інвойсі відсутня будь-яка інформація стосовно умов оплати товару, а саме: про відстрочення платежу або умови платежу за даною поставкою; 2. у прайс-листі виробника відсутні відомості щодо опису, торговельних марок та артикулів товару, що унеможливлює його ідентифікацію з товарами, зазначеними у пакувальному листі; 3. у прайс-листі виробника зазначено, що вказана у ньому ціна не залежить від торговельної марки або бренду, що протирічить суті документу; 4. Пункт 5.1 угоди передбачає нанесення продавцем маркування на кожну упаковку товару, але в наданих товаросупровідних документах відсутня інформація щодо маркування, що також унеможливлює ідентифікацію товару, вказаного у прайс-листі виробника та інвойсі з асортиментом, вказаним у пакувальному листі.

У Рішенні про коригування митної вартості товарів № 500040001/2016/410002/2 від 05.02.2016 року зазначено, що у поданих документах містяться розбіжності: 1. кількість місць у інвойсі від 13.01.2016 № TS-021, коносаменті від 01.12.2015 № TSHF306233 та МД країни відправлення від 02.12.2015 № 623172632 менша ніж кількість місць, зазначена у корегуючому інвойсі від 03.02.2016 № TS-021/1, в той час як вага брутто/нетто у корегуючому інвойсі співпадає з вагою брутто/нетто, вказаною у МД країни відправлення. Вага товару залишилась незмінною, а кількість місць збільшилась;2. дата коносамента та МД країни відправлення передують даті інвойсу від 13.01.2016 № TS-021;3. вага нетто товарів, зазначена в інвойсі від 13.01.2016 № TS-021 відрізняється від ваги нетто, зазначеній у МД країни відправлення;4. вартість одиниці товару у інвойсі та корегуючому інвойсі складає 2 дол. США/кг, а у МД країни відправлення - 1,955 дол. США/кг;5. пункт 5.1 угоди передбачає нанесення продавцем маркування на кожну упаковку товару, але в наданих товаросупровідних документах відсутня інформація щодо маркування, що унеможливлює ідентифікацію товару, вказаного у прайс-листі виробника та інвойсі з асортиментом, вказаним у МД країни відправлення; 6. у документах, наданих до митного оформлення, відсутня інформація про безпосереднього виробника товарів, але у МД від 04.02.2016 року виробником зазначено продавця TopstingImp. &Exp. Co., Limited;7. у інвойсі відсутня будь-яка інформація стосовно умов оплати товару, а саме наявність відмітки про відстрочку платежу, документи, підтверджуючі попередню оплату також відсутні;8. у наданому у прайс-листі виробника від 13.01.2016 відсутні відомості щодо торговельних марок та артикулів товару, що унеможливлює його ідентифікацію як належного до товарів, митне оформлення яких здійснюється.

Відповідно до положень ст.ст.49,52 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із ст.54 МК Україниконтроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до вимог ст.53 МК України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів та зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.

У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Відповідно до ст.ст.54,55 МК Україниза результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.

Оскільки, на думку митного органу, подані позивачем разом з електронними митними деклараціями документи містили зазначені вище розбіжності, Одеською митницею ДФС складено Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийняті Рішення про коригування митної вартості, за якими митним органом визначено резервний метод визначення митної вартості товарів.

Суд не погоджується з правомірністю складання Карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, коригування відповідачем митної вартості, застосуваннямрезервного методу визначення митної вартості, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що декларантом надано до митного органу всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару за ціною договору, зокрема (за кожною митною декларацією): Договір, в якому зазначена повна вартість контракту, порядок, умови та строки оплати товару, умови поставки, тощо, інвойс, який також містить всі дані щодо найменування, ціни, умов поставки товару, пакувальний лист, в якому є посилання на Договір, та який містить дані щодо кількості, ваги товару.

Посилання у Рішенні про коригування митної вартості товарів

№ 500040001/2016/410007/2 від 15.02.2016 року щодо відсутності в інвойсі інформації стосовно умов оплати за товар, як на наявність розбіжностей в документах, є безпідставним, оскільки умови оплати товару не є ціноутворюючим фактором, відсутність цієї інформації в інвойсі не може свідчити про заниження митної вартості товару. Умови оплати товару визначені у Договорі, на який є посилання в інвойсі, а інвойс є наслідком Договору та є розрахунково-платіжним документом, в якому виставляються суми до сплати покупцю, до того ж, в інвойсі міститься вся необхідна інформація для визначення митної вартості товару за ціною договору. Крім того, чинним законодавством не передбачено, що інвойс повинен містити інформацію стосовно умов оплати товару. Також товар поставлявся на умовах відстрочки товару. Тому у наданому митниці інвойсі не повинно було зазначатися, що оплата товару здійснюється як попередня оплата. У п. 6.2. Договору зазначено, що оплата за товар може бути здійснена як попередня оплата, згідно інвойсів, так і можлива відстрочка платежу. Тобто, п. 6.2 Договору не передбачено, що в інвойсі повинні зазначатися умови оплати товару в тому разі, якщо оплата здійснюється на умовах відстрочки платежу.

Суд вважає безпідставним посилання у Рішенні про коригування митної вартості товарів №500040001/2016/410007/2 від 15.02.2016 року щодо відсутності у прайс-листі виробника відомостей щодо опису, торговельних марок та артикулів товару, та зазначення у прайс-листі, що вказана у ньому ціна не залежить від торговельної марки або бренду, як на наявність розбіжностей в документах. Прайс-лист не є обов'язковим документом серед переліку документів для визначення митної вартості товарів, передбаченим ч.2 ст.53 МК України. Чинним законодавством не передбачено обов'язкових реквізитів, які повинні зазначатися у прайс-листі. Крім того, відомості щодо опису, торговельних марок та артикулів товару містяться у пакувальному листі, який відноситься до інвойсу № TS-020 від 20.12.2015 року, та у графі 31 Митної декларації № 500040001/2016/000988 від 15.02.2016 року

Щодо маркування товарів, про які зазначено у Рішенні про коригування митної вартості товарів № 500040001/2016/410007/2 від 15.02.2016 року, необхідно також зазначити, що вказана інформація не є ціноутворюючим фактором. Крім того, відомості щодо найменування товару, кількості, його виробника, торговельної марки, ваги, артикулу містяться у графі 31 Митної декларації № 500040001/2016/000988 від 15.02.2016 року Вказані відомості підлягали обов'язковій перевірці посадовими особами митного органу та не викликали будь-яких сумнівів. Відомості щодо опису, торговельних марок та артикулів товару містяться у пакувальному листі, який відноситься до інвойсу № TS-020 від 20.12.2015 року. Також в акті № 1044 про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів від 11.02.2015 року будь-яких зауважень щодо маркування товару не зазначено.

Суд не приймає до уваги доводи представників відповідача, щодо посилання у Рішенні про коригування митної вартості товарів № 500040001/2016/410002/2 від 05.02.2016 року як на наявність розбіжностей стосовно того, що кількість місць у інвойсі від 13.01.2016 року № TS-021, коносаменті від 01.12.2015 року № TSHF306233 та МД країни відправлення від 02.12.2015 року № 623172632 менша ніж кількість місць, зазначена у корегуючому інвойсі від 03.02.2016 року № TS-021/1, в той час як вага брутто/нетто у корегуючому інвойсі співпадає з вагою брутто/нетто, вказаною у МД країни відправлення. Судом встановлено, що у графі 31 митної декларації №500040001/2016/000740 від 06.02.2016 року дані щодо найменування товарів, кількості місць, ваги, ціни вказані на підставі корегуючого інвойсу № TS-021/1 від 03.02.2016 року Вказана митна декларація прийнята митним органом та митне оформлення товарів відбулось на підставі митної декларації. Отже, корегуючий інвойс № TS-021/1 від 03.02.2016 року є тим документом, на підставі якого декларантом було визначено ціну товарів за першим методом визначення митної вартості та кількість, вагу товару. У корегуючому інвойсі № TS-021/1 від 03.02.2016 року та доданому до нього пакувальному листі вказана вага нетто 10964,32 кг та кількість місць 1735 коробок. Також, в Акті фізичного огляду товарів № 1023 від 04.02.2016 року та додатковому аркуші до нього, зазначено, що кількість місць складає 1735, а вага нетто товарів 10964,32 кг.

Отже, у митній декларації № 500040001/2016/000740 від 06.02.2016 року вірно вказано ціна товару, його вага, кількість місць на підставі даних корегуючого інвойсу

№ TS-021/1 від 03.02.2016 року Декларування товарів не здійснювалось на підставі даних інвойсу № TS-021від 13.01.2016 року.

Суд вважає необгрунтованим зазначення у Рішенні про коригування митної вартості товарів №500040001/2016/410002/2 від 05.02.2016 року як на наявність розбіжностей стосовно того, що дата коносамента та МД країни відправлення передують даті інвойсу від 13.01.2016 року № TS-021, оскільки інвойс є розрахунково-платіжним документом, в якому продавцем виставляються суми до сплати покупцю, і дата складання інвойсу може і не співпадати з датою коносаменту та МД країни відправлення.

У Рішенні про коригування митної вартості товарів № 500040001/2016/410002/2 від 05.02.2016 року вказано, що вага нетто товарів, зазначена в інвойсі від

13.01.2016 року № TS-021 відрізняється від ваги нетто, зазначеній у МД країни відправлення. Як вже встановлено судом, у корегуючому інвойсі № TS-021/1 від 03.02.2016 року та доданому до нього пакувальному листі вказана вага нетто 10964,32 кг. Також, в Акті про проведення фізичного огляду товарів № 1023 від 04.02.2016 року та додатковому аркуші до нього зазначено, що вага нетто товарів 10964,32 кг.Декларування товарів не здійснювалось на підставі даних інвойсу № TS-021від 13.01.2016, як помилково зазначено у Рішенні.У графі 31 митної декларації № 500040001/2016/000740 від 06.02.2016 року дані щодо ваги товару вказані на підставі корегуючого інвойсу № TS-021/1 від 03.02.2016 року

Суд вважає безпідставним також посилання у Рішенні про коригування митної вартості товарів № 500040001/2016/410002/2 від 05.02.2016 року, як на наявність розбіжностей, зазначення того, що вартість одиниці товару у інвойсі та корегуючому інвойсі складає 2 дол. США/кг, а у МД країни відправлення - 1,955 дол. США/кг. Так, згідно п. 2.1 Договору ціни на товари визначаються у доларах США згідно специфікацій або інвойсів. У МД країни відправлення не вказано вартість товару 1,955 дол. США/кг як помилково вказано митним органом у Рішенні про коригування митної вартості товарів

№ 500040001/2016/410002/2 від 05.02.2016 року Вартість товару вказана у корегуючому інвойсі згідно умов в. 2.1 Договору.

Також, Рішенні про коригування митної вартості товарів

№ 500040001/2016/410002/2 від 05.02.2016 року помилково зазначено, що у наданих товаросупровідних документах відсутня будь-яка інформація щодо маркування. Вказана інформація не є ціноутворюючим фактором. Відомості щодо найменування товару, кількості, його виробника, торговельної марки, ваги, артикулу товарів містяться у графі 31 Митної декларації № 500040001/2016/000740 від 06.02.2016 року Вказані відомості підлягали обов'язковій перевірці посадовими особами митного органу та не викликали будь-яких сумнівів. Також, відомості щодо опису, торговельних марок та артикулів товару містяться у пакувальному листі, який йшов до інвойсу № TS-021/1 від 03.02.2016 року Крім того, в Акті № 1023 про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів від 04.02.2016 року зазначено, що опис, кількість і країна походження товарів (за маркуванням) потрібно дивитися у додатковому аркуші до Акту, який містить всю цю інформацію. Тобто, митним органом тим самим визнано, що у декларанта були документи з інформацією про маркування товарів.

У Рішенні про коригування митної вартості товарів № 500040001/2016/410002/2 від 05.02.2016 року вказано, що у документах, наданих до митного оформлення, відсутня інформація про безпосереднього виробника товарів, але у МД від 04.02.2016 року виробником зазначено продавця TopstingImp. &Exp. Co., Limited. Разом з тим, судом встановлено, що до митного оформлення був наданий пакувальний лист від 03.02.2016 року, який йшов до інвойсу № TS-021/1 від 03.02.2016 року У вказаному листі вказано виробником товару компанію TopstingImp. &Exp. Co., Limited. Вказане спростовує доводи представників відповідача, що у наданих до митного оформлення декларантом документах відсутня інформація про безпосереднього виробника товарів.

Суд вважає безпідставним посилання у Рішенні про коригування митної вартості товарів № 500040001/2016/410002/2 від 05.02.2016 року щодо відсутності в інвойсі інформації стосовно умов оплати за товар, як на наявність розбіжностей в документах, оскільки умови оплати товару не є ціноутворюючим фактором, відсутність цієї інформації в інвойсі не може свідчити про заниження митної вартості товару. Умови оплати товару визначені у Договорі, на який є посилання в інвойсі, а інвойс є наслідком Договору та є розрахунково-платіжним документом, в якому виставляються суми до сплати покупцю, до того ж, в інвойсі міститься вся необхідна інформація для визначення митної вартості товару за ціною договору. Крім того, чинним законодавством не передбачено, що інвойс повинен містити інформацію стосовно умов оплати товару. Судом встановлено, що товар поставлявся на умовах відстрочки товару. Тому у наданому митниці інвойсі не повинно було зазначатися, що оплата товару здійснюється як попередня оплата. У п. 6.2. Договору зазначено, що оплата за товар може бути здійснена як попередня оплата, згідно інвойсів, так і можлива відстрочка платежу. Тобто, п. 6.2 Договору 2 не передбачено, що в інвойсі повинні зазначатися умови оплати товару в тому разі, якщо оплата здійснюється на умовах відстрочки платежу.

Суд вважає безпідставним посилання у Рішенні про коригування митної вартості товарів № 500040001/2016/410002/2 від 05.02.2016 року щодо відсутності у прайс-листі виробника відомостей щодо опису, торговельних марок та артикулів товару, як на наявність розбіжностей в документах. Прайс-лист не є обов'язковим документом серед переліку документів для визначення митної вартості товарів, передбаченим

ч. 2 ст. 53 МК України. Чинним законодавством не передбачено обов'язкових реквізитів, які повинні зазначатися у прайс-листі. Відомості щодо торговельних марок та артикулів товару містяться у пакувальному листі, який відноситься до інвойсу

№ TS-021/1 від 03.02.2016 року, та у графі 31 Митної декларації №500040001/2016/000740 від 06.02.2016 року

Суд не приймає до уваги доводи представників відповідачів , що згідно пунктів 18, 19 розділу VIIРекомендацій Європейської економічної комісії ООО «Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі» інвойс повинен умови платежу. Так, вказані Рекомендації не мають обов'язкового характеру. Крім того, затвердженої форми інвойсу та вимог щодо його заповнення законодавством України не передбачено, що було підверджено у судовому засіданні представником відповідача.

З врахуванням наданих доказів, суд вважає необґрунтованим застосування відповідачем резервного методу визначення митної вартості товарів, оскільки надані позивачем документи підтверджують числове значення митної вартості товару за ціною договору та не містять будь-яких розбіжностей, що є підставою для здійснення розмитнення цього товару за першим методом, зазначеним позивачем (за ціною договору).

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналізуючи зазначені норми Верховний Суд України у постанові від 30.06.2015 року (справа № 814/283/14) зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Суд, у відповідності до вимог ст.244-2 КАС України враховує висновки Верховного Суду України, що містяться у постанові з аналогічної справи.

Таким чином, в порушення ч.3 ст.53 МК України у митного органу не було правових підстав для витребування додаткових документів, оскільки у митного органу не було обгрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості.

Згідно ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів, якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість.

Декларантом було надано до митного органу документи, які підтверджували вартість товару за першим (основним) методом визначення митної вартості. Тому, правових підстав для витребування митним органом додаткових документів та прийняття у подальшому Рішень про коригування митної вартості за резервним методом визначення митної вартості у митного органу не було.

Декларантом подано до митного органу документи, які містили достовірні дані щодо вартості товару за ціною договору. Неподання усіх витребуваних додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів, та не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом завищеної митної вартості.

Крім того, у митного органу не було правових підстав для відмови у випуску товарів за митним деклараціями та прийняття відповідних Карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оскільки декларантом правомірно було визначено митну вартість за основним методом та подано достовірні документи на підтвердження заявленої вартості за ціною договору.

Таким чином, на думку суду, зазначені митним органом в обґрунтування правомірності оскаржуваних Рішень про коригування митної вартості товарів обставини не є достатніми підставами, що свідчать про неможливість застосування першого основного методу визначення митної вартості товарів та, відповідно, не можуть мати правовим наслідком відмову у застосуванні цього методу, а також підставою для застосування резервного методу визначення митної вартості товарів.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Жодних належних доказів на спростування правильності визначення позивачем митної вартості товарів за ціною договору, а також обґрунтованості сумнівів щодо правильності її визначення шляхом виявлення у наданих декларантом до митного оформлення документах будь-яких розбіжностей, відповідачем наведено та надано не було.

Статтею 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи та інтереси.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд вважає, що в результаті прийняття протиправних Рішень про коригування митної вартості товарів порушено майнові права ТОВ «Селсервіс», що полягало у надмірній сплаті до бюджету суми у розмірі 813 642,52 грн. (мито 254 263,28 грн., податок на додану вартість - 559 379,24 грн.)

В результаті протиправних Рішень Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 500040001/2016/410007/2 від 15.02.2016 року, № 500040001/2016/410002/2 від 05.02.2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Селсервіс» надмірно сплачено до бюджету фінансову гарантію у сумі 813 642,52 грн. (мито 254 263,28 грн., податок на додану вартість - 559 379,24 грн.), а саме:за Рішенням про коригування митної вартості товарів № 500040001/2016/410007/2 від 15.02.2016 року: мито у сумі 117 602,37 грн., податок на додану вартість у сумі 258 725,23 грн.; за Рішенням про коригування митної вартості товарів № 500040001/2016/410002/2 від 05.02.2016 року: мито у сумі 136 660,91 грн., податок на додану вартість у сумі 300 654,01 грн.

З урахуванням встановлених фактів, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи вищезазначені Рішення про коригування митної вартості товарів та видаючи відповідні Картки відмови у митному оформленні товарів, діяв не у відповідності та не у спосіб, передбачений вимогами чинного законодавства; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому оскаржувані Рішення про коригування митної вартості товарів та видані на його підставі Картки відмови у митному оформленні товарів є також протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги ТОВ «Селсервіс» задоволенню на підстав положень ч.2 ст.162 КАС України.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Селсервіс" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів Одеської митниці ДФС №500040001/2016/40002/2 від 05.02.2016 року, №500040001/2016/410007/2 від 15.02.2016 року, визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС №500040001/2016/00007 від 05.02.2016 року, №500040001/2016/00016 від 15.02.2016 року задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці Державної фіскальної служби України

№500040001/2016/40002/2 від 05.02.2016 року.

3. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Державної фіскальної служби України №500040001/2016/00007 від 05.02.2016 року.

4. Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці Державної фіскальної служби України

№500040001/2016/410007/2 від 15.02.2016 року.

5. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Державної фіскальної служби України №500040001/2016/00016 від 15.02.2016 року.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 05.09.2016 року.

Суддя Єфіменко К.С.

.