Постанова № 60915728, 29.08.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 серпня 2016 рокум. Ужгород№ 807/805/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання - Кубічек Н.І.

за участі сторін:

представників позивача - ОСОБА_1 та ОСОБА_2;

представника відповідача - Управління Держпраці у Закарпатській області - Турянського Ярослава Івановича;

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Мукачівський завод "Точприлад"" до Управління держпраці у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 29 серпня 2016 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову у повному обсязі було складено 02 вересня 2016 року.

Публічне акціонерне товариство "Мукачівський завод "Точприлад" звернулося до Закарпатського окружного адмінстративного суду із позовною заявою до Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області, якою, із врахуванням заяви про зміну позовних вимог, просило суд визнати протиправним та скасувати припис № 07-03-022/0082-0094 від 30 січня 2014 року, винесений головним державним інспектором праці Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області ОСОБА_7.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Мукачівський завод "Точприлад" до Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування припису № 07-03-022/0082-0094 від 30 січня 2014 року - відмовлено повністю.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мукачівський завод "Точприлад"" залишено без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року у справі № 807/805/14 - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 липня 2015 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мукачівський завод "Точприлад" задоволено частково. Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

21 липня 2015 року Закарпатський окружний адміністративний суд одержав справу № 807/805/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Мукачівський завод "Точприлад" до Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування припису.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 січня 2016 року яка занесена до журналу судового засідання судом було допущено заміну первинного відповідача Територіальну державну інспекцію з питань праці у Закарпатській області на його правонаступника - Управління Держпраці у Закарпатській області.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2016 року яка занесена до журналу судового засідання до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в період з 28 січня 2014 року по 30 січня 2014 року на ПАТ "Мукачівський завод "Точприлад" здійснювалась позапланова перевірка з питань додержання вимог законодавства про працю. За результатами проведеної перевірки, державними інспекторами Турянським Я.І. та Хланта І.Ю. було складено Акт перевірки № 07-03-022/0082 від 30 січня 2014 pоку, а державним інспектором праці ОСОБА_7 внесено припис № 07-03-022/0082-0094 від 30 січня 2014 року та складено протокол про адміністративне правопорушення від 30 січня 2014 року № 07-03-022/0088. Позивач вважає припис № 07-03-022/0082-0094 від 30 січня 2014 року, внесений державним інспектором праці Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області ОСОБА_7 протиправним, необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню.

Представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з мотивів наведених у позовній заяві та письмових поясненнях. Просили суд задовольнити такий в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позову повністю. Вважає, що позовна заява є безпідставною, оскільки припис № 07-03-022/0082-0094 від 30 січня 2014 року винесений в межах наданих службовим особам Територіальну державну інспекцію з питань праці у Закарпатській області повноважень та у спосіб, передбачений законодавством.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача позовні вимоги заперечив повністю, просив у задоволенні позовної заяви відмовити.

Розгляд даної справи неодноразово відкладався у зв'язку з існуванням на те об'єктивних причин.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі статтею 19 частиною 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 частини 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до наказів Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області № 6-П від 20 січня 2014 року та № 8-П від 24 січня 2014 року оформлено направлення № 0096 від 24 січня 2014 року та № 0100 від 27 січня 2014 року, згідно яких позапланову перевірку суб'єкта господарювання доручено провести заступнику начальника ТДІзПП у Закарпатській області Турянському Я.І. та головному державному інспектору праці ОСОБА_7, яка і була проведена ними в період з 28 січня 2014 року по 30 січня 2014 року (Т.1 а.с.а.с. 109, 110, Т. 2 а.с.а.с. 233-235).

У вказаних вище направленнях № 0096 від 24 січня 2014 року та № 0100 від 27 січня 2014 року, крім відповідних наказів також зазначено як підставу перевірки - доручення Держпраці України № 127/07/22/294-14 від 22 січня 2014 року за зверненням ОСОБА_9 (за довіреністю громадянки ОСОБА_4.) та лист Закарпатської прокуратури за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України № 2/116 вих 14 від 17 січня 2014 року.

Під час судового розгляду представником відповідача були надані суду доручення Держпраці України № 127/07/22/294-14 від 22 січня 2014 року за зверненням ОСОБА_9 (за довіреністю громадянки ОСОБА_4.); заяву ОСОБА_9 (за довіреністю громадянки ОСОБА_4.) та лист Закарпатської прокуратури за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України № 2/116 вих 14 від 17 січня 2014 року (Т. 2 а.с.а.с. 236-247).

За результатами проведеної перевірки було складено Акт перевірки № 07-03-022/0082 від 30 січня 2014 pоку (Т. 1 а.с.а.с. 18-30), а державним інспектором праці ОСОБА_7 внесено припис № 07-03-022/0082-0094 від 30 січня 2014 року (Т. 2 а.с. 230) та складено протокол про адміністративне правопорушення від 30 січня 2014 року № 07-03-022/0088 (Т. 1 а.с.17).

Відповідно до Акту перевірки № 07-03-022/0082 від 30 січня 2014 pоку, під час перевірки ПАТ "Мукачівський завод "Точприлад" було виявлено наступні порушення, що пов'язані із періодом роботи ОСОБА_4: статтею 83 КЗпП України, а саме: при звільненні ОСОБА_4 їй не виплачено грошової компенсації за усі дні невикористаної щорічної відпустки; статті 95 КЗпП України, а саме: за час роботи у 1997-2000 роках ОСОБА_4 не проводилась індексація заробітної плати; статті 113 КЗпП України, а саме: період роботи ОСОБА_4 з 01.01.1997 року по 29.07.2000 року слід кваліфікувати як простій, який виник не з її вини, та цей період роботи їй повинен бути оплачений; статті 116 та статті 47 частини 1 КЗпП України, а саме: при звільненні ОСОБА_4 29.07.2000 року, належні їй при звільненні суми (розраховані не у повному об'ємі) були виплачені станом на 01.10.2000 року; статті 117 КЗпП України, а саме: при виплаті ОСОБА_4 належних при звільненні сум, їй не виплачено середнього заробітку за усі дні затримки розрахунку при звільненні, аж до дня фактичного розрахунку. Також в акті зафіксовано порушення відповідачем статті 115 частин 1 та 2 КЗпП України, а саме: заробітна плата працівникам товариства за другу половину грудня 2014 року в сумі 1210925,47 грн. була виплачена 08.01.2013 року згідно платіжного доручення №8 пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата заробітної плати (Т. 1 а.с. 28).

30 січня 2014 року було внесено припис № 07-03-022/0082-0094, яким приписано: 1. Оплату часу вимушеного простою ОСОБА_4 за період з 01.01.1997 року по 29.07.2000 року, привести у відповідність до ст.113 КЗпП України. 2. Індексацію заробітної плати ОСОБА_4 за період з 01.01.1997 року по 29.07.2000 року, привести у відповідність до вимог ст.95 КЗпП України. 3. При звільненні працівників додержуватись вимог ст.116 КЗпП України. 4. Оплату часу затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_4 за період з 29.07.2000 року по 01.10.2000 року, привести у відповідність до ст.117 КЗПп України. 5. Виплатити грошову компенсацію ОСОБА_4 за дні невикористаної щорічної відпустки відповідно до ст. 83 КЗпП України. 6. Виплату заробітної праці найманим працівникам в подальшому проводити відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.115 КЗпП України.

Листом ТДІзПП у Закарпатській області від 21 лютого 2014 року за № 01-08/297 розглянуто скаргу голови правління ПАТ "Мукачівський завод "Точприлад" (Т. 1 а.с.а.с. 12-15) та зазначено, що виявлені порушення ґрунтуються на даних отриманих у процесі перевірки копій кадрових та бухгалтерських документів товариства, а відтак відсутні правові підстави для скасування акту перевірки № 07-03-022/0082 від 30 січня 2014 року та припису № 07-03-022/0082-0094 від 30 січня 2014 року. Така ж позиція викладена у Листі від 21 лютого 2014 року за № 10 Державної інспекції України з питань праці по розгляду скарги позивача (Т. 1 а.с.а.с. 76-78, 164-166).

У відповідності до пункту 1 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 386/2011 (далі - Положення), що діяло на час виникнення правовідносин, Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Держпраці України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 6 підпункту 7 Положення, Держпраці України для виконання покладених на неї завдань має право видавати в установленому порядку роботодавцям, у тому числі фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування, обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства про працю, законодавства про зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Разом з тим, у пунктах 1, 2, 4 і 5 оскаржуваного припису йдеться про захист трудових прав конкретного працівника - ОСОБА_4 шляхом зобов'язання позивача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушених трудових прав останньої, при цьому позапланова перевірка Товариства проводилась за зверненням саме цієї особи безпосередньо до Інспекції та Закарпатської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України. Тобто, фактично Інспекція видала припис, яким вирішила трудовий спір між ОСОБА_4 та позивачем.

Законодавцем у статті 221 Кодексу законів про працю України, визначено перелік органів, які уповноважені розглядати трудові спори, зокрема, трудові спори розглядаються: 1) комісіями по трудових спорах; 2) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами. Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору. Установлений порядок розгляду трудових спорів не поширюється на спори про дострокове звільнення від виборної платної посади членів громадських та інших об'єднань громадян за рішенням органів, що їх обрали.

В свою чергу, відповідно до статті 15 частини 1 пункту 1 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із, зокрема, трудових відносин.

Таким чином, Закарпатський окружний адміністративний суд резюмує, що Територіальна державна інспекція з питань праці у Закарпатській області, правонаступником якої є Управління Держпраці у Закарпатській області в частині пунктів 1, 2, 4 і 5 оскаржуваного припису діяла не у межах наданих їй повноважень та у спосіб, що суперечить статті 221 КЗпП України.

Закарпатський окружний адміністративний суд зазначає, що Територіальна державна інспекція з питань праці у Закарпатській області, правонаступником якої є Управління Держпраці у Закарпатській області не може підміняти орган, який уповноважений законом на розгляд трудових спорів та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законом віднесені до компетенції цього органу.

У зв'язку з вищезазначеним, суд приходить до висновку що припис № 07-03-022/0082-0094 від 30 січня 2014 року Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області в частині пунктів 1, 2, 4 та 5 є протиправним та підлягає скасуванню.

Скасовуючи рішення попередніх інстанцій та направляючи дану справу на новий розгляд Вищий адміністративний суд України в свої ухвалі від 07 липня 2015 року, зокрема вказав на те, що Інспекція в частині пунктів 1, 2, 4 і 5 оскаржуваного припису, фактично видала припис, яким вирішила трудовий спір між ОСОБА_4 та Товариством (Т. 2 а.с. 51).

Також Вищий адміністративний суд вказав, що судам необхідно з'ясувати, чи діяла Інспекція у межах наданих їй повноважень та у спосіб, встановлений законом і надати належну правову оцінку оскаржуваному припису, з урахуванням вищевказаних обставин справи та приписів правових норм, зокрема вимог Положення, в частині, що стосується завдань Держпраці України, її функцій, прав та обов'язків під час здійснення нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Також, при новому розгляді справи суди повинні врахувати, що Інспекція не може підміняти орган, який уповноважений законом на розгляд трудових спорів та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законом віднесені до компетенції цього органу.

Відповідно до статті 227 частини 5 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Пунктом 3 припису № 07-03-022/0082-0094 від 30 січня 2014 року, вказано при звільненні працівників додержуватись вимог статті116 КЗпП України.

Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Даний пункт припису має попереджувальний характер, спрямований на майбутнє та не вирішує трудовий спір по суті.

Відповідно до пункту 6 оскаржуваного припису - "Виплату заробітної праці найманим працівникам в подальшому проводити відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.115 КЗпП України", суд встановив наступне.

Відповідно до статті 115 частини 1 та частини 2 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Так, перевіркою встановлено, про що зазначено в акті перевірки № 07-03-022/0082 від 30 січня 2014 року та не заперечується позивачем, виплата заробітної плати працівникам позивача за другу половину грудня 2013 року в сумі 1210925,47 грн. була проведена 08 січня 2014 року згідно платіжного доручення № 8 (Т. 2 а.с. 68).

Відповідно до статті 115 частин 1 та 2 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Судом встановлено, що відповідно до Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 920-р від 21 листопада 2013 року робочі дні 3, 4 та 6 січня було перенесено на 11, 25 січня та 18 лютого. У розпорядженні також передбачено, що режим роботи банківських установ визначається Національним Банком України.

Згідно з листом Національного Банку України № 25-205/28803 від 19 грудня 2013 року, банківські установи 03 січня 2014 року працювали у звичайному режимі, що підтверджується також і наданою позивачем копією листа Філії "Західного регіонального управління" Банк "Фінанси і кредит" AT Відділення № 15 м. Мукачеве (Т. 1 а.с. 72).

Таким чином у позивача існував обов'язок виплати заробітної плати 03 січня 2014 року (робота банку у звичайному режимі).

Таким чином суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовної заяви щодо визнання протиправним та скасування припису № 07-03-022/0082-0094 від 30 січня 2014 року в частині пунктів 3 та 6.

Керуючись статей 2, 17, 71, 86, 160, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Мукачівський завод "Точприлад"" до Управління держпраці у Закарпатській області задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис № 07-03-022/0082-0094 від 30 січня 2014 року Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області в частині пунктів 1, 2, 4 та 5 цього припису.

У задоволенні позовної заяви в частині інших позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяС.Є. Гаврилко